Держеокадастр закликає користуватися Е-сервісами

Шановні громадяни!

Зважаючи на ситуацію, яка склалася в Україні та з метою запобігання можливого поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, Держгеокадастр нагадує вам про можливість замовлення витягів з Державного земельного кадастру та інших послуг Держгеокадастру онлайн.

Наприклад, аби замовити витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, необхідно перейти за посиланням https://e.land.gov.ua/services, або на Публічну кадастрову карту України https://bit.ly/2U69M71, обрати потрібну ділянку, заповнити запит та сплатити послугу онлайн. Повідомлення про готовність документу, а згодом і скан витягу (у форматі *pdf) буде надіслано на вашу електрону пошту. У такий спосіб, потреба відвідувати ЦНАП відходить на другий план.

Усі Е-сервіси Держгеокадастру працюють у звичному режимі і є, як ніколи актуальними. Кожен охочий має можливість не виходячи з дому ними скористатися.

Будь ласка, не ігноруйте заходи ефективної протидії поширенню коронавірусної інфекції, зберігайте спокій та будьте здорові!

 

ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області оголошує про обмежувальні заходи

Шановні громадяни!

З огляду на ситуацію, яка наразі панує в Україні, хочемо повідомити вас про обмежувальні заходи, які діятимуть в Головному управлінні Держгеокадастру у Кіровоградській області до 3 квітня 2020 року/або до покращення епідемічної ситуації в країні загалом.

У такий спосіб, тимчасово призупиняються особисті (виїзні) прийоми керівництвом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та прийоми громадян у Громадських приймальнях. Натомість, Держгеокадастр продовжує працювати в автономному режимі та гарантує громадянам:

  • можливість подавати звернення в паперовому вигляді, зокрема, поштою на адресу ГУ;
  • надсилати листи електронно на адресу: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.;
  • консультуватися з фахівцями служби за допомогою гарячої лінії: 0(522)55 11 55;           0 800 300 808;
  • через сервіс електронних послуг Держгеокадастру.

Просимо усіх зберігати спокій та не панікувати. Будьте здорові!

Внесення змін до постанови № 1141 Кабінету Міністрів України

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1141 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», з 29 березня 2020 року набувають чинності такі зміни:

  • документація із землеустрою надходить до Державного фонду в електронній формі у вигляді затверджених схем, проектів, робочих проектів або технічної документації;
  • передача копій матеріалів виконаних робіт надається розробником через електронний портал Держгеокадастру за заявою в електронній формі та з використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, відповідального за якість робіт із землеустрою;
  • Держгеокадастр та його територіальні органи протягом трьох робочих днів з моменту надходження матеріалів виконаних робіт в електронній формі вносять їх до системи електронного документообігу Держгеокадастру;
  • документація із землеустрою, що надійшла до Державного фонду, підлягає обліку за її видами та ведеться в системі електронного документообігу Держгеокадастру;
  • наявні матеріали Державного фонду в електронній формі підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Держгеокадастру;
  • у разі відсутності матеріалів Державного фонду в електронній формі такі матеріали перетворюються в електронну форму та надаються на безоплатній основі органам державної влади, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам в електронній формі за заявою в письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів з дня реєстрації такої заяви.

З огляду на це, пропонуємо ознайомитися з покроковим алгоритмом подачі документації із землеустрою до електронного Державного фонду.

На Кіровоградщині за 2019 рік порушники земельного законодавства відшкодували шкоду у сумі 2 мільйони гривень

Упродовж 2019 року Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснило 1322 перевірки земельних ділянок щодо дотримання вимог земельного законодавства. Загальна площа угідь становить – 30,6 тис.га. За результатами проведених перевірок виявлено 844 порушення (площа – 6,68 тис. га). Крім цього управлінням здійснювалися перевірки щодо додержання суб’єктами господарювання  вимог законодавства у сфері використання та охорони земель (114 перевірок – 55,84 тис.га). За їх результатами виявлено низку порушень на загальній площі 26,3 тис. га.

З метою вжиття заходів інспекторського впливу для усунення виявлених порушень на земельних ділянках державні інспектори склали 439 протоколів про адміністративні правопорушення (площа – 3,47 тис. га). Винесли 439 постанов та наклали адміністративних стягнень у вигляді штрафів на суму більше 100 тис. гривень, з яких порушники добровільно сплатили понад 80 тис. гривень та близько 9,2 тис.грн – примусово. Також вручили порушникам 560 приписів про усунення порушень земельного законодавства (площа 4,8 тис.га).  Такі ж приписи вручено 37 суб’єктам господарювання (на площу більше 3,5 тис. га), складено 18 протоколів, винесено 18 постанов про накладення адміністративного стягнення на загальну суму 5,2 тис. грн.

Загальний розмір нарахованої шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, становить майже 4,5 млн гривень; заподіяної суб’єктами господарювання внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок – на загальну суму 61,84 тис. грн.

Державні інспектори проводять роботу по відшкодуванню завданої державі шкоди, внаслідок чого порушники добровільно сплатили 1,98 млн гривень. До органів прокуратури передано 15 матеріалів щодо примусового стягнення шкоди (загальна сума шкоди – близько 2 млн грн). У тому числі одна справа щодо порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства  містить ознаки злочину (сума шкоди становить майже 30 тисяч гривень).

 Пресслужба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2019 рік становить 1,0

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу індекс споживчих цін за 2017–2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0,   2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Додатково інформуємо, що відповідно до пункту 286.2 статті 286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Крім того, зазначаємо, що абзацом другим пункту 21 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, абзацом другим пункту 8 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1278, абзацом другим пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831, передбачено, що у разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видаються в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися у паперовому вигляді.

Пресслужба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

У ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з’явилася громадська приймальня

Відтепер при Головному управлінні Держгеокадастру у Кіровоградській області, як і при усій мережі головних управліннях Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в областях, функціонують громадські приймальні. Вони створені й працюють задля щоденної консультації громадян, представників підприємств, установ, організацій, колективів тощо, аби гарантувати їм аналіз та ефективне розв’язання проблемних питань, розгляд усних та письмових звернень, надання консультативно-практичної допомоги, пошуку оптимальних шляхів та механізмів розв’язання наявних проблем.

Основною функцією громадських приймалень Держгеокадастру є надання посадовими особами територіальних органів якісної та безоплатної консультації усім мешканцям. Тобто, окрім особистого приймання громадян керівництвом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, що відбувається за попереднім записом у дні та години, визначені графіками особистого приймання громадян, кожен охочий має змогу звернутися до уповноважених осіб нашої служби за особистою консультацією, скаргою, проханням тощо, у зручний для нього час.

Громадська приймальня ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області працює: понеділок - четвер з 08:00 до 17:00, у п`ятницю з 08:00 до 15:45, обідня перерва з 12:00 до 12:45.

Адреса – м. Кропивницький, вул.Академіка Корольова, 26, перший поверх, каб. 11.

 

Голова Держгеокадастру окреслив основні кроки на шляху перезавантаження служби

«Держгеокадастр очікує масштабне реформування, яке торкнеться всіх аспектів роботи відомства. Перші зміни громадяни повинні відчути ще до кінця року», — повідомив у колонці Економічної правди голова Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Денис Башлик.

Він зауважив, що реформування Держгеокадастру стане запорукою ефективного запуску земельної реформи. У такий спосіб, основними аспектами цього процесу є:

  • передача частини повноважень, в першу чергу – щодо розпорядження землями, на місцевий рівень
  • діджиталізація процесів та усунення контакту з чиновником
  • кадрове оновлення
  • відкритість рішень, які приймає відомство
  • забезпечення можливості ефективного громадського контролю
  • спрощення земельних процедур
  • поліпшення сервісу та призначення конкретних відповідальних осіб
  • перехід до єдиної (масової) системі оцінки земельних ділянок
  • відкриття нових шарів в кадастрі
  • аудит діяльності Дежгеокадастру і його територіальних органів

Детальна інформація опублікована на офіційному сайті Економічної правди за посиланням: https://www.epravda.com.ua/columns/2019/12/11/654756/?fbclid=IwAR0r8b2vFo3YmRSsXq8d0JnnOU37SskUUsJP97GStUm0zz_KVvnNXyuQ5xg

 

Відбулася нарада щодо результатів діяльності Держгеокадастру за вересень-жовтень 2019 року та ключових завдань на найближчу перспективу

11 листопада 2019 року у Клубі Кабінету Міністрів України відбулася нарада під головуванням Прем’єр-Міністра України Олексія Гончарука щодо реформування діяльності Держгеокадастру. Участь у зустрічі взяли Тимофій Милованов, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, його заступник Тарас Висоцький, Олександр Краснолуцький, заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, народні депутати України, фахівці Держгеокадастру, представники головних управлінь Держгеокадастру в областях і м. Києві, ДП «Центр державного земельного кадастру» та ін.

Під час наради Олександр Краснолуцький презентував зміни діяльності Держгеокадастру. Зокрема, актуальну інформацію стосовно наповнення Державного земельного кадастру відомостями з інших кадастрів, проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, перебіг оприлюднення даних, процес забезпечення учасників бойових дій земельними ділянками та кадрове перезавантаження територіальних органів Держгеокадастру.

Він зауважив, що з жовтня поточного року на Публічній кадастровій карті до наявних шарів додано п’ять нових: умовна прибережна захисна смуга, незареєстровані території, ліси, природно-заповідний фонд, геонадра. Дана інформація може використовуватися землевпорядними організаціями для забезпечення ефективного виконання заходів з проектування, органами державної влади та органами місцевого самоврядування – для прийняття ефективних управлінських рішень. Оприлюднено такі дані: накази щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, висновки про розгляд проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, висновки державної експертизи землевпорядної документації та результати здійснення державного контролю. З метою вчасної підготовки до запровадження обігу земель в Україні, Держгеокадастр проводить інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності. У поточному році планується завершити інвентаризацію на площі понад 1 млн. га. Наразі кадастр містить інформацію про 20,8 млн земельних ділянок загальною площею 43,8 млн га (73%).

Окрім цього, під час наради були підписані Меморандуми з обласними організаціями учасників АТО, де зафіксовані переліки конкретних земельних ділянок, що мають бути надані воїнам в межах безкоштовної приватизації невдовзі.

За підсумками обговорення Прем’єр-міністр України дав доручення до 1 серпня 2020 року завершити внесення до кадастру інформації про усі землі сільськогосподарського призначення державної власності та завершити створення сучасної цифрової моделі території України до кінця 2020 року. Він зазначив, що реформування Держгеокадастру лежить в основі комплексної земельної реформи, мета якої — забезпечити прозорість управління земельними відносинами.

 

До уваги власників землі та землекористувачів, у яких право власності (користування) на земельні ділянки виникло до 2013 року, але відомості відсутні у Державному земельному кадастрі

На виконання Указу Президента України від 22.07.2019 № 542/2019 «Про заходи щодо протидії рейдерству» Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області забезпечується наповнення Державного земельного кадастру та внесення (перенесення) відомостей про земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні, зареєстровані до 1 січня 2013 року у Державному реєстрі земель.

Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до 01.01.2013, є дійсними. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі та можуть бути об’єктами цивільних прав з моменту присвоєння їм кадастрового номера.

Державна реєстрація земельних ділянок – це процедура закріплення прав власників землі та землекористувачів на земельні ділянки на основі документів, що підтверджують ці права, а також гарантування непорушності їх меж при формуванні суміжних земельних ділянок.

В свою чергу, кадастровий номер земельної ділянки є істотною умовою договорів щодо прав на земельні ділянки (продажу, оренди, дарування тощо) та є обов’язковим для оформлення спадщини.

У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не були внесені до Державного реєстру земель (з 2004 по 2011 роки), присвоєння кадастрового номера здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

З переліком суб’єктів господарювання, що мають кваліфікаційні сертифікати на провадження господарської діяльності щодо проведення робіт із землеустрою, можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Держгеокадастру (https://land.gov.ua) або в територіальному органі.

Якщо ж земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер, то це повинно відображатись на сторінці Публічної кадастрової карти України. (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta).

Враховуючи викладене рекомендуємо власникам та користувачам земельних ділянок усіх форм власності здійснити державну реєстрацію земельних ділянок з метою наповнення Державного земельного кадастру та впевненості у непорушності права власності та користування своїм майном – земельною ділянкою.

Нормативна база

Земельний кодекс України

Закон України «Про Державний земельний кадастр»

Закон України «Про землеустрій»

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»

 

На Кіровоградщині земля найдорожча

За рік дії пілотного проєкту з реалізації прав оренди державної землі на електронних аукціонах, торговельний майданчик OpenMarket ДП “СЕТАМ” продав 2692 лота на 187 млн грн.Про це повідомила Укрінформу пресслужба ДП “СЕТАМ”.“За рік пілотного проєкту з продажу прав оренди на державні земельні ділянки сільськогосподарського призначення на електронному аукціоні OpenMarketLand було продано 2692 лота на 187 млн грн”, - йдеться у повідомленні.

Спільний проєкт ДП «СЕТАМ» та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з впровадження електронних земельних торгів розпочався у вересні 2018 року, та був завершений 30 вересня 2019 року.

«Пілотний проєкт дозволив нам дослідити ринок та виявити значний платоспроможний попит на українську землю. Найдорожча – у Кіровоградській області, далі – Полтава та Вінниця», - наголосив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов. За рік було реалізовано 2692 лота на 187 млн грн. Таким чином, за 7 років оренди місцеві громади отримають 1,3 млрд грн, зазначають у «СЕТАМ». 

 

Про надання адміністративної послуги

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.04.2019 № 533 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надаються Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області» затверджено інформаційні та технологічні картки адміністративних послуг, які надаються Головним управлінням та його структурними підрозділами у районах.

Звертаємо увагу, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 року № 523-р, інформаційної та технологічної картки адміністративна послуга «ВИДАЧА РІШЕННЯ ПРО ПЕРЕДАЧУ У ВЛАСНІСТЬ, НАДАННЯ У ПОСТІЙНЕ КОРИСТУВАННЯ ТА НАДАННЯ В ОРЕНДУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ» надається Головним управлінням виключно через ЦНАП.

Тобто, відповідні заяви з додатками (проектами) щодо прийняття відповідного рішення подається зацікавленою особою до відповідного ЦНАПу. У разі надходження документів з порушенням встановленого законодавством порядку, матеріали повертатимуться заявнику без розгляду.

 

На Кіровоградщині  найвища вартість оренди 1 га державних земель

За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, найвища вартість оренди одного гектара сільськогосподарських угідь державної власності зафіксована на Кіровоградщині – 8,4 тис. грн, а найнижча – 0,9 тис. грн – на Закарпатті.

Про це заявила заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська, повідомляє сайт інституту.

За її даними, за І півріччя 2019 року середня вартість гектара оренди, досягнута на електронних земельних торгах (аукціонах), склала по Україні 4,4 тис. грн або 26,6% від нормативної грошової оцінки (НГО), У центральному регіоні окрім Кіровоградщини, найбільше за право оренди державних земель платили на Полтавщині (7,5 тис. грн), Вінниччині (7,3 тис. грн) та Черкащині (5,4 тис. грн). На Хмельниччині вартість оренди одного гектара сільгоспугідь державної власності виявилася на рівні середньої по країні – 4,4 тис. грн. Найдешевшим у регіоні стало право оренди сільгоспземель на Дніпропетровщині – 2,4 тис. грн/га.

На півночі України найдорожчим гектар орендованих державних угідь є на Київщині – 4,8 тис. грн. Трохи менше за нього доведеться заплатити на Чернігівщині (3,6 тис. грн) та Житомирщині (3,5 тис. грн).

Вартість права оренди на землі сільськогосподарського призначення державної власності на сході коливається у межах 2-4 тис. грн/га, що нижче середнього рівня по країні. У Сумській та Луганській областях вона є однаковою – по 3,0 тис. грн/га. У Харківській області гектар орендованих угідь вдалося виторгувати за 4,0 тис. грн, а у Донецькій – за 2,0 тис. грн.

 

На Кіровоградщині у власність громад вже передано понад 35 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення

У 2019 році в Україні продовжується процес передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад. Землі отримають 141 ОТГ, які об’єдналися у 2018 році.

Як і в минулому році, землі передаються на баланс ОТГ після проведення інвентаризації, уточнення даних та внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Усі процедури із оформлення ділянок перед передачею ОТГ здійснюються за рахунок Державного бюджету.

На Кіровоградщині ще сім новостворених об’єднаних територіальних громад підписали меморандуми про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі сільгоспземель державної власності у комунальну, із яких три – Приютівська, Новопразька, Піщанобрідська – вже завершили процес передачі.

Отже, загалом  в області ОТГ отримали у комунальну власність понад 35 тисяч гектарів державних земель сільськогосподарського призначення.

Нагадаємо, що на виконання рішення Уряду в рамках децентралізації у сфері земельних відносин Держгеокадастр з 1 лютого 2018 року здійснює передачу державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад.

Довідково:

31 січня 2018 року Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін у законодавстві.

Пресслужба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

Кадастрові реєстратори Кіровоградщини опрацювали понад 100 тис. звернень з питань ведення Державного земельного кадастру

Від початку 2019 року державні кадастрові реєстратори землевпорядної служби Кіровоградської області опрацювали 103,7 тис. звернень з питань ведення Державного земельного кадастру. Найпопулярнішими послугами у сфері земельних відносин залишаються надання витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та реєстрація земельних ділянок.

Зокрема зареєстрували 23630 земельних ділянок. Найбільше наділів зареєстровано у Кропивницькому (3716), Новомиргородському (2260), Олександрійському (1914) районах Кіровоградщини.

За цей період видано 16579 витягів з державного земельного кадастру про земельну ділянку. Найбільше – у Кропивницькому (1790) і Новомиргородському (1512) районах.

Також фахівці землевпорядної служби Кіровоградщини видали 6261 викопіювання з кадастрової карти, внесли до Державного земельного кадастру відомості (зміни до них) щодо 55424 земельних ділянок, виправили 1788 технічних помилок у відомостях Державного земельного кадастру, допущених не з вини органу, що здійснює його ведення.

Спеціалісти землевпорядної служби перевіряють точність та достовірність даних за кожною заявою. Тільки після цього інформація вноситься до Державного земельного кадастру.

Довідково.

Відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» з 1 січня 2015 року на всій території України органи земельних ресурсів надають послуги через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування. Громадяни можуть ознайомитися з адресами ЦНАПів на офіційному сайті Держгеокадастру.

Пресслужба Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

Спеціалісти землевпорядної служби перевіряють точність та достовірність даних за кожною заявою. Тільки після цього інформація вноситься до Державного земельного кадастру.

 

Плата за землю - вагоме джерело доходів місцевих бюджетів

 На сьогоднішній день велика увага приділяється питанням фінансової децентралізації та важливості збільшення фінансової достатності місцевих бюджетів для розширення їх можливостей щодо фінансування покладених на них функцій та задач. В цьому сенсі особливого значення набуває дослідження джерел формування доходів місцевих бюджетів, їх аналіз з метою виявлення існуючих недоліків та резервів їх збільшення. Тому, особливого значення набувають питання дослідження місцевих податків та збори як джерело наповнення місцевих бюджетів.

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Цей платіж у повному обсязі надходить до місцевого бюджету.

з 01 січня 2015 року плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (пункт 12.3 статті 12 ПКУ).

Найважливішим елементом рішення є розмір ставки земельного податку, за якою обчислюється сума податкового зобов’язання. При встановленні ставок земельного податку місцеві ради мають виходити з того, що згідно п. п. 12.4.1  п. 12.4 ст. 12 ПКУ такі ставки встановлюються виключно в межах ставок, визначених ПКУ.

Ставки земельного податку встановлені статтями 274, 277 та п. 284.4 ст. 284 ПКУ. Всі ці статті зазнали зміну у зв’язку з прийняттям Закону України    № 2628 від 23.11.2018.

З урахуванням прийнятих змін статтею 274 ПКУ для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено незалежно від місцезнаходження, встановленні такі ставки земельного податку:

  • за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;
  • для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
  • для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
  • для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
  • за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) – не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Стаття 277 ПКУ, яка стосується земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких не проведено, встановлює такі ставки земельного податку:

  • за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;
  • для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;
  • для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області.

Статтею 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема, під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та визначено порядок їх застосування.

Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Кодексу органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Плата за землю стягується у двох формах: 1) у формі земельного податку або 2) орендної плати (з ділянок державної і комунальної власності, наданих в оренду).

Обсяг надходжень залежить від кількох складових:

  • виду цільового призначення землі (загального користування, сільськогосподарські угіддя, землі під лісами, ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання, чи землі, звільнені від оподаткування (наприклад, землі сільськогосподарських угідь у тимчасовій консервації, землі під дорогами загального користування, релігійними організаціями, кладовищами і т. п.);
  • категорії власника чи землекористувача та її права на пільгу (наприклад, звільнені від сплати податку (в межах певних площ) фізособи (пенсіонери, інваліди І і ІІ груп, багатодітні та ін.), юридичні особи (дитсадки та школи, державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та ін.);
  • наявності чи відсутності нормативної грошової оцінки землі (НГО) (з урахуванням коефіцієнта індексації), яка є базою справляння податку (за її відсутності за одиницю беруть нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі по області);
  • ставки податку, яка залежить від виду цільового призначення землі та НГО.

Проведений аналіз надходження плати за землю дозволив зробити наступні висновки: – плата за землю є значним джерелом формування доходів місцевих бюджетів; – за аналізований період спостерігається тенденція до збільшення обсягів плати за землю в доходах місцевих бюджетів; – орендна плата має ключову роль в складі плати за землю.

Підводячи підсумки справлення плати за землю варто наголосити, що існує ряд недоліків, що вимагають негайного вирішення. Виходячи з цього, пропонуються наступні напрями удосконалення плати за землю, а саме:

  • договори оренди земельних ділянок набувають чинності лише після їх державної реєстрації;
  • при передачі в оренду земельних ділянок слід ретельно підходити до укладання договорів оренди, передбачаючи в них всі можливі умови, які стосуються використання землі та орендної плати;
  • встановлення ставок плати за землю в межах граничного розміру.

 Прес-служба Головного управління

Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

Набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру»

Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року № 710 “Про внесення змін до Порядку ведення Державного земельного кадастру” набрала чинності 19 березня 2019 року.

Внесеними змінами поліпшено правове регулювання у сфері ведення Державного земельного кадастру в частині запровадження вдосконаленого механізму надання адміністративних послуг, зокрема щодо реєстрації заяви про здійснення державної реєстрації земельної ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками в електронній формі з застосуванням веб-технологій, із використанням особистого електронного цифрового підпису.

Відтепер фізичні та юридичні особи, які бажають зареєструвати земельну ділянку, отримують можливість подати відповідну заяву й необхідну документацію через розробника такої документації, тобто сертифікованого інженера-землевпорядника.

Також спрощено процедуру державної реєстрації земельної ділянки з урахуванням принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги, усуваються причини, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень фізичних та юридичних осіб із заявами й документами через центри надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі виявлення помилок, необхідності внесення певних уточнень), і, як наслідок, зменшуються зайві витрати матеріальних ресурсів. Водночас залишається можливість подання до державного кадастрового реєстратора відповідних документів щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру .

Крім того, з метою недопущення порушень під час державної реєстрації земельних ділянок постановою Уряду запроваджено он-лайн моніторинг розгляду всіх видів заяв, що опрацьовуються в Державному земельному кадастрі. Сервіси відкритого моніторингу нададуть заявнику можливість контролювати стан готовності необхідних документів та отримувати актуальну інформацію про можливість їх отримання у відповідному центрі надання адміністративних послуг.

 

Про роботу зі зверненнями громадян

Керівництвом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області протягом першого кварталу 2019 року проведено 12 особистих прийомів громадян, із них 3 виїзні. Загалом було прийнято 34 громадяни, що звернулися із актуальних питань землеустрою і землевпорядкування, щодо надання роз`яснень чинного земельного законодавства України, стосовно порушення строків розгляду звернень та неправомірних відповідей на думку заявників тощо. Громадяни скаржаться на діяльність окремих працівників, зокрема сільських рад, районних державних адміністрацій, міських рад та територіальних структурних підрозділів Головного управління.

При розгляді звернень не допускається надання неоднозначних, необґрунтованих або неточних відповідей. Триває робота з проведення аналізу причин надходження повторних звернень громадян та вживаються заходи щодо недопущення безпідставних відмов у задоволенні законних вимог заявників.

Загалом у першому кварталі 2019 року до Головного управління надійшло 188 звернень, з яких розглянуто 177 та 11 перебувають на розгляді.

Також Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області у передбачений законодавством термін розглядаються звернення, що надходять через Кіровоградський обласний контактний центр. Так, протягом зазначеного періоду до Головного управління надійшло 32 таких звернення, із яких 9 перебувають на розгляді.

Через автоматизовану систему електронного діловодства з Гарячої лінії Держгеокадастру України надійшло 15 звернень громадян, які розглянуто у строки, визначені законодавством.

Через інтернет-кабінет надійшло 7 звернень громадян з Урядового контактного центру, із яких 2 перебувають на розгляді.

На офіційному веб-сайті оприлюднено узагальнені відомості про організацію роботи зі зверненнями громадян та вирішення порушених у них питань. Крім того, постійно інформується населення про заходи, які вживаються для вирішення проблем, які хвилюють громадян. 

Прес-служба Головного управління

Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

З 1 січня 2019 року набув чинності закон про нові правила використання сільгоспземель

1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року, повідомляє Укрінформ.

Новим Законом розширено можливості органів місцевого самоврядування і врегульовано:

  • передачу земель колективної власності ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до комунальної власності;
  • процес завершення допаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність.

Законом також віднесено лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство і закріпити лісосмуги у постійному користуванні. Це дозволить зберегти їх від знищення.

Із набранням Законом чинності право орендувати польові дороги надано усім орендарям масивів, але при цьому не можна обмежувати доступ інших орендарів до земельних ділянок.

Закон передбачає можливість обмінювати земельні ділянки державної і комунальної власності, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, на рівноцінні земельні ділянки приватної власності у тому ж масиві. Зокрема, Законом передбачено, що на період дії мораторію на продаж сільгоспземель обмін дозволяється лише на рівноцінну земельну ділянку. Рівноцінною Закон визначає земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої є рівною, або відрізняється не більше, ніж на 10%.

Законом також уточнюється, хто може ініціювати інвентаризацію земель. Така можливість є у власників, орендарів земель або міської/селищної/сільської ради. Інвентаризація надасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру. Виявлені при інвентаризації нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

 

В Україні з 1 січня 2019 року почали діяти нові правила надання Держгеокадастром відомостей про сільськогосподарські землі.

У Держгеокадастрі повідомляють, що з 2019 року зникає необхідність складання технічних документацій з нормативно грошової оцінки по окремих ділянках сільськогосподарського призначення, які виготовлялись для визначення розмірів орендної плати, земельного податку, державного мита та інших обов’язкових платежів.

Всі дані про загальнонаціональну нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення зведено в єдину систему та створено портал-дзеркало із можливістю онлайн-розрахунку нормативної грошової оцінки зареєстрованих у Державному земельному кадастрі земельних ділянок.

Окремо слід зазначити, що надання відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється відповідно до вимог ст. 20 Закону «Про оцінку земель» у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку в порядку надання адміністративних послуг.

Для формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення незалежно від форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів) використовуються виключно відомості про загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення.

Наказом Мінагрополітики від 18 грудня 2018 р. № 605 «Про внесення змін до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1471/32923, додаток 1 до зазначеного Порядку викладено в новій редакції.

Нагадаємо, кількість звернень від місцевих рад щодо продовження земельного мораторію збільшується.

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 

 

Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.12.20178 № 605«Про внесення змін до додатка 1 до Порядкунормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1471/32923, додаток 1 до зазначеного Порядку викладено в новій редакції.

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Кіровоградській області становить 31888,00 грн(визначено станом на 01.01.2018).

Відповідно до пункту 11 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році за рішенням та в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, проводилась загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення.

Роботи із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення виконані в повному обсязі відповідно до Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.11.2018 № 552 « Про затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення» затверджено відповідну технічну документацію. Наказ набирає чинності з 01.01.2019.

Для формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення незалежно від форми власності (крім земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів) використовуються виключно відомості про загальнонаціональну (всеукраїнську) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення.

 

Значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2018 рік

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 23.11.2018 № 2628 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів») індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0,   2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

 

З 1 січня 2019 року набув чинності закон про нові правила використання сільгоспземель

1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10 липня 2018 року, повідомляє Укрінформ.

Новим Законом розширено можливості органів місцевого самоврядування і врегульовано:

  • передачу земель колективної власності ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств до комунальної власності;
  • процес завершення допаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з обов’язковою передачею несільськогосподарських угідь у комунальну власність.

Законом також віднесено лісосмуги до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Громада може створити комунальне підприємство і закріпити лісосмуги у постійному користуванні. Це дозволить зберегти їх від знищення.

Із набранням Законом чинності право орендувати польові дороги надано усім орендарям масивів, але при цьому не можна обмежувати доступ інших орендарів до земельних ділянок.

Закон передбачає можливість обмінювати земельні ділянки державної і комунальної власності, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, на рівноцінні земельні ділянки приватної власності у тому ж масиві. Зокрема, Законом передбачено, що на період дії мораторію на продаж сільгоспземель обмін дозволяється лише на рівноцінну земельну ділянку. Рівноцінною Закон визначає земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої є рівною, або відрізняється не більше, ніж на 10%.

Законом також уточнюється, хто може ініціювати інвентаризацію земель. Така можливість є у власників, орендарів земель або міської/селищної/сільської ради. Інвентаризація надасть можливість громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок до Держгеокадастру. Виявлені при інвентаризації нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

 

Коефіцієнт індексації НГО земель за 2018-2023 роки

Індекс споживчих цін за 2017-2023 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовуватиметься із значенням 100% або 1.

Відповідні зміни депутати прийняли разом з поправками до Податкового кодексу. Так законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII внесено відповідні зміни до п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» ПКУ. Таким чином, значення коефіцієнта індексації НГО сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів й інших земель несільськогосподарського призначення за 2018-2023 рік становить 100%  або 1.

 

Актуалізація нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Кіровоградської області на 2018-2019 оціночний рік

Проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом України «Про оцінку земель» (із змінами). Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено статтею 13 Закону України «Про оцінку земель», а періодичність її проведення - щонайменш один раз на 5-7 років (повторна нормативна грошова оцінка) – статтею 18 цього ж Закону.

Своєчасне проведeння (повторної) нормативної грошової оцiнки у терміни, визнaчені чинним законодавством – джерело додатковиx надходжень дo місцевого бюджету з плати зa землю.

Відповідно до вимог статей 13, 18 Закону України «Про оцінку земель» та згідно з даними Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів на 2018-2019 оціночний рік потребує актуалізації (повторна) нормативна грошова оцінка земель 721 населеного пункту Кіровоградської області, з них у ІІ півріччі 2018 року – 147 населених пунктів, у І півріччі 2019 року – 574 населені пункти.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, з метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Окремої уваги потребує норма пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

У Кіровоградській області власники паїв отримали майже 845 мільйонів гривень

З початку 2018 року на Кіровоградщині власники паїв отримали 844,4 млн грн оплати за надання в користування своїх земельних ділянок, що становить 59,43 % від загальної нарахованої суми.

Найвища вартість оренди землі за гектар в Гайворонському - 2673,25 грн (85,75% виплати), Олександрівському - 2315,52 грн (83,52% виплати), Петрівському - 1695,34 грн (59,72% виплати), Олександрійському - 1646,91 грн (42,90% виплати), Долинському - 1419,07 грн (64,81% виплати), Благовіщенському - 1409,15 грн (57,16% виплати) районах Кіровоградської області. Найнижча - у Новгородківському - 935,25 грн (87,63% виплати) і Бобринецькому - 984,49 грн (61,64% виплати) районах Кіровоградської області.

Жителі Кіровоградської області, які є власниками земельних ділянок, станом на 25 вересня 2018 року передали орендарям у користування землі загальною площею 1029,48 тис. га, уклавши 215,9 тис. договорів оренди.

На сьогодні продовжується проведення розрахунків за користування земельними частками (паями).

Довідково

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння й користування земельною ділянкою, що необхідна орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам і юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об’єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

ПІДКЛЮЧЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЦЕНТРІВ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ

Держгеокадастром отримано Атестат відповідності на комплексну систему захисту інформації (далі – КСЗІ) автоматизованої системи Державного земельного кадастру (далі – АС ДЗК), зареєстрований в Адмінстрації Держспецзв’язку 29.07.2016 за № 14178, дійсний до 29.07.2021.

Організаційно-експлуатаційною документацією на КСЗІ АС ДЗК встановлено порядок розгортання та підключення типового робочого місця стороннього користувача до АС ДЗК (документ 24932263.002М7) “Типове робоче місце стороннього користувача Автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Комплексна система захисту інформації. Інструкція з розгортання типового робочого місця”).

Держгеокадастр готовий відповідно до документа 24932263.002М7 забезпечити здійснення необхідних заходів з підключення до Державного земельного кадастру за умови виконання стороннім користувачем вимог зазначеного документа, отримання стороннім користувачем від адміністратора АС ДЗК завіреної копії Атестату відповідності та експертного висновку на організаційно-технічне рішення для КСЗІ у типовому робочому місці стороннього користувача (далі – ТРМ СК) АС ДЗК та надання до Держгеокадастру та адміністратора АС ДЗК копії наказу про введення в промислову експлуатацію ТРМ СК АС ДЗК.

УВАГА!!!

Програмний комплекс клієнта захисту мережевих з’єднань «ІІТ Захист з’єднань – 2. Клієнт захисту з’єднань» працює з незахищеними носіями ключової інформації, а також із захищеними носіями ключової інформації типу «Кристал-1» «Алмаз-1К», на які  видано позитивні експертні висновки за результатами державних експертиз у галузях криптографічного та технічного захисту інформації.

Контактні телефони:

з питань правомірності підключення – апарат Держгеокадастру: (044) 249-96-83;

з питань порядку підключення – адміністратор АС ДЗК Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру”:

органи місцевого самоврядування – (044) 454-02-72

нотаріуси – 067-245-79-90.

Згідно до вимог Закону України від 10 грудня 2015 р. № 888 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг” (далі – Закон), Державне підприємство “Центр державного земельного кадастру” (далі – Центр ДЗК), як адміністратор Кадастру, здійснює заходи, спрямовані на виконання вимог зазначених Законом.

Алгоритм підключення, технічного та технологічного супроводження доступу до відомостей Державного земельного кадастру в режимі читання. (http://dzk.gov.ua/images/downloads/alg1.pdf)

Алгоритм надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру уповноваженим посадовим особам виконавчих органів місцевого самоврядування та адміністраторам центрів надання адміністративних послуг.

(http://dzk.gov.ua/wp-content/uploads/2017/02/Algorytm-nadannya-dostupu-DZK.pdf)

Заява про надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру в режимі читання.

(http://dzk.gov.ua/images/downloads/mosv/mosv_zayava_read.pdf)

Інструкція користувача по роботі у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру при наданні відомостей з Державного земельного кадастру (Витяг про земельну ділянку).

Вимоги до автоматизованого робочого місця користувача.

(http://dzk.gov.ua/images/downloads/vym.pdf )

Сервіс надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру в режимі читання

(https://e.land.gov.ua/request)

Заява про надання доступу до відомостей Державного земельного кадастру

(http://dzk.gov.ua/images/downloads/zayava.pdf)

 

Шановні громадяни та професіонали земельного ринку!

Нагадуємо, що на сайті Держгеокадастру доступні онлайн-послуги у сфері земельних відносин. Функціонал дає можливість просто, зручно та оперативно отримати найбільш потрібні довідки та документи.

За допомогою веб-сервісу e.land.gov.ua можна замовити адміністративні та отримати сервісні електронні послуги Держгеокадастру, зокрема:

отримати відомості Державного земельного кадастру, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, відомості про права власності на земельні ділянки, інформацію про осіб, що переглядали відомості щодо прав власності на земельну ділянку, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та їх розподіл, подати заяву з надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оформити запит на отримання документації із землеустрою з Державного фонду документації із землеустрою.

Щоб скористатись функціоналом, необхідно зареєструватися та авторизуватися в електронному кабінеті за допомогою електронної пошти, електронного цифрового підпису, платіжної картки банку (BankID) або через мобільного оператора (MobileID).

Без авторизації можна замовити отримання кваліфікаційного сертифіката та дубліката кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а також отримати витяги з Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Сертифіковані інженери-землевпорядники за допомогою веб-сервісу e.land.gov.ua можуть оформити заяву про державну реєстрацію земельної ділянки, заяву про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру, подати на погодження проект землеустрою.

Окремі види електронних послуг, наприклад замовлення витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, можна замовити безпосередньо з Публічної кадастрової карти (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta).

Запровадження електронних послуг як частини політики детінізації та боротьби з корупцією в сфері земельних відносин є одним із головних пріоритетів у діяльності Держгеокадастру. На сьогодні уже 15 адміністративних послуг доступні громадянам онлайн.

 Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

На Кіровоградщині з початку 2018 року сплачено у добровільному порядку 1,5 млн грн - суми шкоди, встановленої під час проведення перевірок щодо дотримання вимог земельного законодавства

 З початку 2018 року спеціалістами Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області проведено 509 перевірок дотримання вимог земельного законодавства.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель видано  549 наказів «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності». Під час проведення перевірок виявлено 287 порушень. Для їх усунення складено 192 протоколи про адміністративні правопорушення. Винесено 186 постанов, з них 5 - про закриття справи у зв’язку із ознаками злочину, матеріали направлено до правоохоронних органів; 181 - про притягнення до адміністративної відповідальності. Для вжиття заходів реагування по 63 справам, направлено матеріали до правоохоронних органів, зокрема 36 - до прокуратури. Видано 144 приписи про усунення порушень земельного законодавства.

Отже, з початку 2018 року нараховано розмір заподіяної шкоди державі на суму 4,26 млн грн, сплачено у добровільному порядку 1,5 млн грн. Накладено стягнень за адміністративні правопорушення у вигляді штрафів на суму майже 41 тис. грн, сплачено у добровільному порядку на суму майже 37,2 тис. грн.

Крім того, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, розглянуто 327 звернень від юридичних та фізичних осіб та 115 – від правоохоронних органів.

 Довідково.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є:

- забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; - забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель;

- запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення;

- забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

 Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

Збільшено коефіцієнт при розрахунку орендної плати за земельні ділянки

З 17 липня 2018 року набирає чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінкиземель населених пунктів, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 . 

Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), при розрахунку її нормативної грошової оцінки, застосовується із значенням 3,0. замість 2.0.

Таким чином платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку (з 17.07.2018), як це передбачено ст.286 Податкового кодексу України.

Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

Проблема деградації земель в Україні є актуальною та гострою

17 червня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою. Спустелювання – це деградація засушливих ґрунтів, через яку гинуть родючі землі, пасовища та ліси. Причиною жахливої деградації земель є надмірна неправильна експлуатація ґрунтів, нераціональна вирубка лісів тощо. Від неї тією чи іншою мірою страждає 70% засушливих територій в усьому світі.

Деградація земель та опустелювання вже давно набули глобального виміру та є одними з найбільших викликів для сталого розвитку людства,спричиняючи серйозні проблеми як екологічного, так і соціально-економічного характеру, включаючи голод та вимушену міграцію населення.

  • Щорічно людство втрачає 12 мільйонів гектарів земель та 75 мільярдів тонн родючих ґрунтів.
  • На землях, які втрачаються щорічно, можна було б отримувати 20 млн. тонн зерна.
  • Щохвилини в світі від голоду вмирає 16 осіб, з яких 12 дітей.
  • Близько 40% населення земної кулі страждає від нестачі води.
  • До 2030 року потреби у продовольстві, енергії та воді збільшаться щонайменше на 50,45 та 30 відсотків.

До деградаційних процесів характерних для нашої країни можна віднести ерозію, забруднення, підтоплення територій, зсуви ґрунту. Суховії, посухи та пилові бурі є характерними для степової зони України. Вони є найбільш небезпечними для сільського господарства країни і нерідко негативно впливають на здоров’я людей. Кіровоградська область повністю знаходиться в межах степової зони, тому боротьба з опустелюванням для нашого регіону має велике значення.

До найбільш ефективних заходів щодо боротьби з опустелюванням слід віднести:

–  збільшення лісистості;

–   розробка проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни;

–  встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

–  заходи по збереженню та відтворенню родючості ґрунтів.

Відповідно до  Головного закону України – Конституції, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це обумовлено винятковим значенням землі, яка є головною матеріальною основою довкілля, необхідним засобом формування, розвитку і поширення рослинності, існуючих водних об’єктів, є  основою територіальної цілісності держави та основою сільського, лісового виробництва.

Тому боротьба з опустелюванням повинна бути невід’ємною частиною комплексного розвитку земельних ресурсів в інтересах їх стійкого розвитку для запобігання та скорочення деградації земель та відновлення потерпілих від опустелювання земель. В її рамках слід проводити комплексну інформаційну роботу, що сприятиме зменшенню цих негативних процесів та припиненню їх наслідків.

Для консолідації світових зусиль у подаванні цих проблем 17 червня 1994 року в м. Париж було прийнято Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьби з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та деградації земель під впливом природних чи антропогенних чинників.

Саме тому сторонами Конвенції на сьогодні є 193 країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні.

 Прес-служба ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області

 

Мораторій поза законом

22 травня 2018 року, поза сумнівом, увійде в історію найдовшої в світі української земельної реформи.

Європейський суд з прав людини визнав, що земельний мораторій порушує права громадян.

Про те, які наслідки матиме це рішення для процесу запуску ринку землі в Україні, – в колонці першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Як власнику паю увійти в історію земельної реформи

Європейський суд з прав людини визнав, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення в Україні порушує права людини. Які наслідки матиме це рішення?

Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства

22 травня 2018 року в історії найдовшої в світі української земельної реформи стався несподіваний поворот.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який діє в Україні останні 16 років, таким, що порушує права громадян.

Цим рішенням ми зобов'язані двом громадянам України, пенсіонерам - Софії Зеленчук и Віктору Цицюрі, які не змирилися з фактом "в Україні мораторій", а задалися питанням "А з якого дива в Україні мораторій?" і виходили з того, що їх права, як власників земельних ділянок, повинні бути 1) дотримані; 2) їх обмеження - належним чином компенсовано.

Не можна сказати, що ці дві людини повернули питання земельної реформи в політичний порядок денний (воно звідти нікуди і не зникало), але підняли його на новий рівень.

Які наслідки матиме рішення ЄСПЛ?

Перш за все, на жаль, змушений розвіяти радість багатьох - ЄСПЛ не зобов'язував Україну зняти мораторій на продаж землі, хоча саме в такому формулюванні новина розійшлася в багатьох ЗМІ.

Видати таку директиву ззовні в принципі неможливо, ми суверенна держава. Більш того, в обґрунтуванні свого рішення суд визнає, що держава має право і може вдаватися до контролю використання приватної власності в ім'я загального блага.

Проте, не зважаючи на відсутність швидкого ефекту, важливість цього рішення величезна.

Уперше інституція такого рівня визнала, що в тому вигляді і формі, в яких мораторій на продаж землі діє в Україні, він обмежує права громадян і неспівставний із метою, яку переслідує.

А кінцева мета, як ми пам'ятаємо, - це створення ринку землі.

Тобто ніхто не заперечує право держави формувати політику і захищати економічні інтереси на свій розсуд, проте в цьому випадку мова йде про застосування надмірної сили при такому захисті.

Нинішнє рішення не обтяжливе для українського бюджету - глобальних компенсацій суд позивачам не присудив. Однак воно відкрило кілька важливих можливостей.

По-перше, подано приклад, який можуть наслідувати й інші власники паїв - і при відсутності помітних поліпшень у держрегулювання цієї сфери, позови вже не зведуться до 3000 євро компенсації, як зараз.

За дуже символічного збігу, в земельних відносинах в Україні якраз вчора відбулося кілька важливих тектонічних зрушень.

Парламент законопроектом №7060 щодо стимулювання розвитку фермерських господарств затвердив в Україні французьку модель ведення агробізнесу.

Вона передбачає, що якщо сімейна ферма орендує землю обсягом до 5 га, то після 7-ми років роботи на ній має право приватизувати ділянки.

Для цієї категорії сільгоспвиробників будуть проводитися окремі земельні аукціони і на них буде виставлятися не менше половини всіх земель, переданих у користування на торгах в попередньому звітному періоді.

До слова, ці землі не потрапляють під дію мораторію.

Ще одне довгоочікуване нововведення - впорядкування норм безоплатної приватизації державних земель, яка з першого дня свого існування несла серйозні корупційні ризики.

Після набору критичної маси таких земельних поліпшень, приводів зустрічатися в Європейському суді у держави Україна з власними громадянами буде менше.

По-друге, у прихильників земельної реформи з'явився додатковий аргумент, оскільки навіть найпалкіші популісти навряд чи зможуть аргументовано довести, що ЄСПЛ "виконує замовлення земельних олігархів і латифундистів".

У цілому рішення ЕСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" - це не остаточна перемога. Але це нова, потужна зброя у  боротьбі для її досягнення.

Тому формулювання "Держава Україна програла в Європейському суді", можливо, і правильна юридично, але некоректна з точки зору загальнодержавного майбутнього.

Будь-які рішення і кроки, спрямовані на зняття мораторію і на ослаблення обмежень - це безумовна перемога всієї країни і кожного її громадянина.

Джерело: “Економічна правда”.

 

Виділення земельних ділянок учасникам АТО

Законодавством України передбачено систему пільг для учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, зокрема, це стосується і надання земельних ділянок.

Відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  учасникам бойових дій надаються, серед інших,  такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки та надав відповідний документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка, наказ тощо).

Земельні ділянки можуть бути надані військовослужбовцям у власність у межах норм безоплатної приватизації, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, а саме у таких розмірах:

для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.

 

Процедура виділення земельних ділянок

Відповідно до Земельного кодексу України , зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Розроблений проект землеустрою підлягає обов’язковому погодженню. Після погодження проекту землеустрою громадянину необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки із заявою про проведення державної реєстрації земельної ділянки та надання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Процедуру державної реєстрації земельної ділянки встановлено пунктами 107-115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з статтями 125, 126 Кодексу право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Разом з тим зазначаємо, що згідно із частиною першою статті 122 Кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини четвертої цієї статті центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з Положенням про Державне агентство земельних ресурсів України  Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Дополнительная информация