Іноземна освіта: чи враховуватиметься диплом польського навчального заклад при реєстрації у центрі зайнятості?

За яких умов диплом про освіту, виданий вищим навчальним закладом Республіки Польща, може враховуватись при обчисленні допомоги по безробіттю?

Частиною першою статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пунктом 2 розділу ІІІ Порядку надання допомоги по безробіттю, зокрема одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 15.06.2015 № 613 визначено, що період навчання у вищому навчальному закладі за денною формою є поважною причиною перерви страхового стажу.

За умови настання перерви страхового стажу з цієї причини особа протягом місяця після закінчення перерви має зареєструватися в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Згідно з Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 19.09.2018 № 792, для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного та пред’являє, зокрема, документ про освіту.

Щодо підтвердження перерви страхового стажу іноземним документом про освіту, що виданий навчальним закладом Республіки Польща, повідомляємо: за інформацією Міністерства закордонних справ України (https://mfa.gov.ua) іноземні офіційні документи користуються доказовою силою офіційних документів на території України в таких випадках:

  1. За умови їх засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 р.
  2. Без будь-якого додаткового засвідчення, якщо вони складені на території держави, з якими Україна має відповідні дво - або багатосторонні договори.
  3. За умови наявності консульської легалізації, якщо вони складені на території держав, з якими Україна не має вищезазначених договорів.

Між Україною та Польщею діє окремий Договір про правову допомогу, згідно з яким «документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних  Сторін, скріплені  печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій та  перекладів,  що  засвідчені  відповідним  органом.  Документи,  що  на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж і на території другої Договірної Сторони».

Враховуючи зазначене, для підтвердження поважної причини перерви страхового стажу особи, яка проходила навчання за денною формою в Польщі, центр зайнятості/філія використовує нотаріально засвідчений переклад документа про освіту.

Кіровоградський обласний центр зайнятості

 

 

Відмова у останній момент: чи може роботодавець не прийняти на роботу безробітного, направленого центром зайнятості?

Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років. Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

У оголошеннях про вакансії, що, зокрема, друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючи право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

То ж рекомендуємо керівникам підприємств і працівникам кадрових служб уважно ставитись до вирішення питань працевлаштування шукачів роботи і не допускати безпідставних відмов.

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

 

Чи має право роботодавець вимагати від працівника довідку про стан сім’ї та відсутність вагітності у жінок? 

Відповідно до статті 25 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Надання довідки про стан сім’ї та про відсутність вагітності у жінок законодавством не передбачено.

На сьогодні основною формою захисту від дискримінації у сфері праці є судовий захист. Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У нинішній час в Україні жертви дискримінації можуть отримати правову допомогу при зверненні до суду, скориставшись послугами юристів або звернувшись до неурядових правозахисних організацій.

На останок додамо, що безпосередньо контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного (в тому числі запобіганням будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод) на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. 

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

06.09.2019 

Як швидко починають здійснювати виплату допомоги по безробіттю? 

Згідно Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 15.06.2018 № 613 допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою.

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований.

Виплата допомоги по безробіттю в межах її загальної тривалості здійснюється без урахування дати відвідування особою центру зайнятості:

  • у період проходження особою навчання за направленням центру зайнятості (після закінчення кожного календарного місяця, у якому особа навчалася);
  • за період тимчасової непрацездатності безробітного (на підставі довідки довільної форми, виданої згідно з Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196);
  • за період сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання безробітного за заочною чи вечірньою формами навчання в навчальних закладах не за направленням центру зайнятості – за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом цього періоду;
  • за період проходження навчальних (або перевірних) та спеціальних зборів у Збройних Силах України згідно із Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» за умови пред’явлення повістки.

Кіровоградський обласний центр зайнятості

 

 

16.08.2019

3. Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючі право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

То ж рекомендуємо керівникам підприємств і працівникам кадрових служб уважно ставитись до вирішення питань працевлаштування шукачів роботи і не допускати безпідставних відмов.

4. Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

 Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

 Слід зазначити, що в період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

Щодо стажування зазначу наступне. Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

 В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Окремо зазначу, що отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

5.При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Слід зазначити, що договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.

6. Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням ЦЗ, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, ЦЗ отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску. Проходить певний проміжок часу, але в будь-якому випадку така інформація надходить до ЦЗ.

Тому рекомендуємо безробітним не допускати одночасного отримання ДБ та працевлаштування і своєчасно інформувати про це ЦЗ.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

У випадку працевлаштування без належного оформлення трудових відносин зрозуміло, що дані персоніфікованого обліку до ЦЗ не надійдуть.

Але, як вже було зазначено, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи чи надання послуг є підставою для припинення його реєстрації в ЦЗ. Інформація про такі факти, зокрема, може надійти від органів Держпраці, які проводять контрольні заходи щодо легалізації трудових відносин. Тому, якщо такі факти будуть встановлені, безпідставно отриману допомогу по безробіттю також слід буде повернути.

15.08.2019

1. Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ. Знову ж таки, це інформація про легальну роботу.

Щодо тих зареєстрованих безробітних, які знаходять роботу самостійно, не отримуючи ні направлення від ЦЗ, ні користуючись сайтом служби, то зазначу, що отримання такими особами інформації про легальні трудові відносини на семінарах в ЦЗ очевидно підвищує рівень захищеності їхніх трудових прав.

Іншим шукачам роботи рекомендуємо користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

Принагідно звертаю увагу, що при прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

Дозволю висловити сподівання, що ті заходи, які вживаються державною службою зайнятості в сфері легалізації зайнятості, допоможуть шукачам роботи у знаходженні легальних робочих місць з гідним розміром оплати праці!

2. Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) слід зазначити, що законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Слід особливо підкреслити, що таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Принагідно зазначу, що агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Як висновок, якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

12.08.2019

Як часто має відвідувати центр зайнятості безробітний?

Перебування на обліку безробітних громадян регламентується Законом України «Про зайнятість населення» та Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року №792.

Відповідно до пункту 28 Порядку №792, зареєстрований безробітний відповідно до свого індивідуального плану працевлаштування зобов’язаний відвідувати центр зайнятості, у якому він зареєстрований, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів (крім випадків, що сталися внаслідок надзвичайної ситуації), з пред’явленням паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу, та трудової книжки.

Зареєстрований безробітний, який із поважної причини не зміг звернутися до центру зайнятості у строк, установлений кар’єрним радником для відвідування, повинен відвідати центр зайнятості не пізніше ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, які склалися у зв’язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами.

У разі, коли такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, зареєстрований безробітний повинен звернутися до центру зайнятості у перший робочий день, що настає за ним.

Періодичність та кількість зустрічей визначається кар’єрним радником індивідуально, з урахуванням запланованих заходів та потреб ринку праці.

Відділ організації сприяння працевлаштуванню Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

07.08.2019

Чи може працівник передумати і відкликати заяву про звільнення за угодою сторін чи заяву про звільнення за власним бажанням?

Скасування угоди про припинення трудового договору за угодою сторін можливо тільки за згодою обох сторін трудового договору (працівника і роботодавця). Скасування угоди в односторонньому порядку неможливо.

Чи може працівник відкликати заяву про звільнення за власним бажанням? Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не може звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

16.07.2019

Участь у виборах: чи враховується до трудового стажу період роботи у виборчій комісії?

Якщо особа на платній основі здійснює повноваження члена виборчої комісії чи враховується їй цей період в страховий стаж при виплаті допомоги по безробіттю? 

Якщо не працююча особа, на платній основі, здійснює повноваження члена виборчої комісії або виконує функції спеціаліста чи технічного працівника з нею укладається цивільно-правовий договір. Форми договорів передбачені відповідними постановами Центральної виборчої комісії. Згідно договору виборча комісія, серед іншого, зобов’язується здійснити оплату виконаних робіт.

Нормами законодавства, що регулює питання сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбачено, що юридичні особи, у тому числі виборчі комісії, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, є платниками єдиного внеску. Частина такого єдиного внеску надходить також до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Законодавство про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачає, що до страхового стажу при призначенні допомоги по безробіттю належить період, протягом якого особа підлягала страхуванню.

Членство у виборчій комісії не позбавляється статусу безробітного. Страховий стаж, набутий в такий період, буде врахований при обчисленні допомоги по безробіттю для наступних страхових періодів.

Відділ інформаційної роботи Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

Прес-реліз

Парламентські вибори: які умови залучення безробітних Кіровоградщини до роботи у виборчих комісіях

Сьогодні, 08 липня, у засобах масової інформації області розповсюджена інформація про те, що у Кірoвoградській oбласті сфoрмoванo склад дільничних вибoрчих кoмісій. До складу ДВК увійшли 12 665 мешканців області, які працюватимуть у п’яти окружних вибoрчих кoмісіях (№ 99, №100, №101, №102, №103).

Згідно ч. 6 ст. 47 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792, не є підставою для припинення реєстрації безробітного зайнятість особи працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведення виборів народних депутатів України.

«Виконання зареєстрованим безробітним повноважень голови, заступника голови, секретаря та члена дільничної виборчої комісії не є підставою для припинення його реєстрації в державній службі зайнятості. Такі особи мають право одночасно отримувати допомогу по безробіттю та кошти, що є оплатою праці їх праці як членів комісії. Детальні консультації з цих питань є можливість отримати в центрах зайнятості або ознайомившись з інформацією, розміщеною на Інтернет-ресурсах державної служби зайнятості. Зокрема, така інформація розміщена у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці «Кіровоградський обласний центр зайнятості» у соціальній мережі Facebook», – зазначив Богдан Стоян.

З якими документами треба ознайомити працівника при прийомі на роботу?

До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний:

  1. роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
  2. ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
  3. визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
  4. проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Також обов’язково треба ознайомити працівника із наказом про прийняття його на роботу, який засвідчить ознайомлення особистим підписом. 

 Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

11.07.2019

 Де, як і коли роботодавець повинен виплатити Вам розрахункові кошти у разі звільнення?

Згідно статті 116 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

        Відповідно до статті 22 Закону України «Про оплату праці» (далі – Закон) суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

        Згідно частини четвертої статті 24 Закону виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.

        Відповідно до вимог частини п’ятої статті 24 Закону за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

        Виходячи з вищевикладеного, у разі виплати заробітної плати працівнику після його звільнення виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи, а у разі наявності особистої письмової згоди працівника – через установи банків, поштовим переказом на вказаний ним рахунок (адресу), з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

 Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

Чи має право роботодавець вимагати від працівника довідку про стан сім’ї та відсутність вагітності у жінок?

 Відповідно до статті 25 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Надання довідки про стан сім’ї та про відсутність вагітності у жінок законодавством не передбачено.

На сьогодні основною формою захисту від дискримінації у сфері праці є судовий захист. Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися до суду із заявою про відновлення порушених прав, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У нинішній час в Україні жертви дискримінації можуть отримати правову допомогу при зверненні до суду, скориставшись послугами юристів або звернувшись до неурядових правозахисних організацій.

На останок додамо, що безпосередньо контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного (в тому числі запобіганням будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод) на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

 Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

18.06.2019

Чи передбачені законодавством додаткові програми підтримки зайнятості внутрішньо переміщених осіб?

Чинним законодавством про зайнятість населення передбачена можливість компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності суб’єктами малого підприємництва. Така компенсація може надаватися і відносно працевлаштованих ВПО з числа безробітних.

Крім того, в 2015 році до ЗУ «Про зайнятість населення» були внесені зміни, що стосуються ВПО. Зокрема, передбачено, що зареєстрованим безробітним з числа ВПО компенсуються фактичні транспортні витрати на переїзд до іншої місцевості при працевлаштуванні та витрати на проходження попереднього медичного та наркологічного огляду, якщо це необхідно при працевлаштуванні за направленням служби зайнятості.

Для роботодавців передбачена компенсація витрат на перепідготовку та підвищення кваліфікації працевлаштованих осіб за направленням ЦЗ.

Також передбачена компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування безробітних на умовах строкових трудових договорів. Саме ця компенсація найбільш дієво використовується в нашій області.

Компенсуються витрати роботодавця протягом 6 місяців, за умови, що для ВПО буде гарантоване робоче місце на період у 2 рази довший.

Період компенсації може бути збільшений до 12 місяців за рішенням обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення.

Крім того передбачено, що ВПО працездатного віку у разі відсутності підходящої роботи можуть отримати ваучер для професійної підготовки. Ваучером є фактичне зобов’язання ЦЗ профінансувати витрати особи на навчання. Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму. Якщо вартість навчання є вищою, різниця оплачується особою або роботодавцем.

Ваучер не надається зареєстрованим безробітним. Такі особи, у тому числі ВПО, проходять професійну підготовку безкоштовно за направленням ЦЗ під замовлення роботодавців.

Детальну інформацію із зазначених питань можливо отримати в ЦЗ або скориставшись Інтернет-ресурсами ДСЗ.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

14.06.2019

Чи може внутрішньо переміщена особа отримати допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності?

Зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років, та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їхнім бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.

Одноразово виплата не здійснюється безробітним, яким тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочувалась з певних підстав, зокрема, у разі недотримання ними письмових рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.

Не мають права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово безробітні, які вже отримали таку допомогу та припинили підприємницьку діяльність або не здійснювали її упродовж двох років.

Інших обмежень щодо одноразової виплати не передбачено. ВПО мають рівне право з іншими зареєстрованими безробітними на її отримання.

Виплата допомоги одноразово здійснюється в розмірі залишку призначеної безробітному допомоги, визначеного на день державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності, обмеженого строком 360 календарних днів.

Наприклад, якщо особа вже отримувала допомогу 60 днів, то одноразова виплата розрахується за 300 днів.

Особам можуть бути надані консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, схильностей до провадження підприємницької діяльності. Ці безробітні можуть залучатися до семінарів або для них може організовуватися навчання з питань підприємництва.

Для розгляду питань щодо надання допомоги безробітний подає до центру зайнятості заяву та бізнес-план.

Вважаємо за необхідне зазначити, що одноразова виплата проводиться в межах кошторисних призначень, які останніми роками значно обмежені.

Враховуючи вказане, рекомендуємо ВПО, які вирішили започаткувати підприємницьку діяльність, також звертатись до місцевих органів влади для розгляду питання про отримання коштів на підтримку підприємництва з місцевих бюджетів, а також цікавитись міжнародними проектами підтримки самозайнятості переселенців, які реалізуються в області неурядовими організаціями.

Інформація про такі проекти, зокрема, розміщується на Інтернет-ресурсах ОЦЗ.

Б.Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

13.06.2019

Чи може внутрішньо переміщена особа з інвалідністю, що отримує пенсію, бути зареєстрована в центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю?

Відповідно до норм порядку реєстрації безробітних, для надання статусу безробітного особа подає заяву та пред’являє певні документи. Особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України “Про загальноообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію або державну соціальну допомогу, подає копію довідки до акта огляду МСЕК. За наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.

Отримання пенсії або державної соціальної допомоги жодним чином не впливає на можливість отримання допомоги по безробіттю. Така допомога призначається за загальними правилами.

 Але необхідно враховувати, що порядком передбачено, що реєстрація громадянина як безробітного припиняється з дня його визнання нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду МСЕК.

Тому такі громадяни не можуть набувати статус зареєстрованого безробітного.

Слід зазначити, що підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці.

При працевлаштуванні до роботодавців на нові робочі місця осіб з інвалідністю, що є зареєстрованими безробітними, такі роботодавці мають право звернутись до центру зайнятості за отриманням компенсації витрат у розмірі єдиного внеску на ЗДСС. 

Також нагадаю, що для працевлаштування осіб з інвалідністю у роботодавців бронюється 4% робочих місць. На такі робочі місця можуть бути працевлаштовані як місцеві мешканці, так і ВПО.

Б.Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

12.06.2019

Які особливості призначення внутрішньо переміщеним особам допомоги по безробіттю?

Вцілому ВПО мають право на призначення допомоги по безробіттю на тих же підставах як і інші категорії громадян.

Виплата допомоги залежить від того чи є особа застрахованою чи ні,

від причини звільнення з останнього місця роботи,

від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ,

від загальної тривалості страхового стажу

та від розміру заробітної плати  особи.

Але для ВПО існують свої особливості, які пов’язані з тим, що особа могла не мати можливості звільнитися з роботи та внести запис про це у трудову книжку, чи взагалі не отримала трудову книжку у роботодавця при переселенні, чи відносно особи відсутні відомості персоніфікованого обліку.

Такі особливості визначені в законах про страхування на випадок безробіття та про забезпечення прав і свобод ВПО.

Якщо особа не має необхідних документів для надання статусу безробітного, то цій особі допомога по безробіттю призначається на строк до 180 календарних днів у мінімальному розмірі. На поточний момент такий мінімальний розмір складає 610 грн.

Після надходження необхідних документів та відомостей розмір допомоги переглядається.

Якщо ВПО фактично припинила роботу, але не мала можливості оформити звільнення документально та внести відповідний запис до трудової книжки, то така особа подає до ЦЗ нотаріально посвідчену заяву про припинення трудових відносин. Розмір допомоги по безробіттю буде залежати від причини звільнення та від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації. Якщо страховий стаж менше 6 місяців, то допомога призначається на строк до 360 календарних днів у розмірі 610 грн.

Якщо страховий стаж складає 6 і більше місяців, то розмір допомоги залежатиме від розміру заробітної плати, але не може бути меншим 1630 грн.

При обчисленні цих 6 місяців враховується поважна причина перерви страхового стажу як то період зайнятості на тимчасово окупованій території чи в районах проведення АТО, що за даними державного реєстру соціального страхування не підтверджується сплатою єдиного внеску.

Щодо тривалості виплати, то слід також зазначити, що для осіб передпенсійного віку вона складає до 720 календарних днів. 

Якщо ВПО отримувала допомогу по безробіттю в центрах зайнятості в районах проведення АТО та звернулась до ЦЗ в іншому районі, то виплата ДБ продовжується з урахуванням даних державного реєстру соціального страхування та ЄІАС ДСЗ.

Детальні консультації щодо призначення ДБ рекомендуємо отримувати шляхом безпосереднього звернення до найближчого ЦЗ.

Б.Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

11.06.2019

Якщо внутрішньо переміщена особа має місце свого постійного проживання в сільській місцевості на непідконтрольній території, чи може вона бути зареєстрована в центрі зайнятості?

Сам по собі факт реєстрації постійного місця проживання в сільській місцевості жодним чином не впливає на можливість реєстрації особи як безробітної в ДСЗ. Значення має чи належить особа до категорії самостійно зайнятих, чи ні.

До зайнятого населення можуть належати, зокрема, члени фермерських та особистих селянських господарств (ОСГ).

Якщо особа є членом фермерського господарства як юридичної особи, що зареєстрована на непідконтрольній території, то такій особі необхідно подати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення зайнятості.

Щодо членів особистих селянських господарств зазначу наступне.

Для надання статусу безробітного особа подає до БЦЗ чи філії ОЦЗ заяву та пред’являє, визначені порядком реєстрації, документи. 

У заяві особа зазначає чи є вона членом ОСГ, чи ні.

Якщо особа є членом ОСГ і при цьому працювала 6 і більше місяців за рік до реєстрації в ЦЗ, то ведення ОСГ не вважається основною роботою і особа реєструється як безробітна без подання будь-яких додаткових документів.

Якщо член ОСГ працював менше 6 місяців, то він має подати довідку про припинення ведення господарства або про вихід з нього.

Відповідна довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Якщо особа має статус ВПО, то згідно норм порядку реєстрації безробітних, таку довідку не потрібно подавати.

Б.Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

10.06.2019

 

Якщо у внутрішньо переміщеної особи в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з підприємства на непідконтрольній території, чи може така особа бути зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна?   

Законодавство передбачає два варіанта отримання соціальних послуг в ДСЗ – зареєстрованим безробітним і особам, відносно яких здійснюється облік. Облікова процедура є більш простою відносно пакету документів.

Так, для взяття на облік особа повідомляє кар’єрного радника про свій досвід роботи. При цьому не обов’язково пред’являти трудову книжку.

На відміну від цього, для реєстрації як безробітного, потрібно пред’явити трудову книжку.

У  книжці записи про періоди трудової діяльності мають бути здійснені відповідно до затвердженої інструкції.

Якщо у особи здійснено запис про прийом на роботу, але відсутній запис про звільнення, така особа, за загальним правилом, не може бути зареєстрована як безробітна. 

Але у такого загального правила є виключення.

І стосується воно саме ВПО.

Відповідно до чинного порядку реєстрації безробітних, у разі відсутності у особи документів, що підтверджують факт звільнення, така особа подає до центру зайнятості  заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена.

Також може бути подано відповідне рішення суду – у разі припинення трудових відносин у судовому порядку.

Подається також розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

Для підтвердження того, що запис про звільнення відстутній в трудовій книжці саме у ВПО, рекомендується особі пред’явити довідку про взяття її на облік як ВПО.

У разі необхідності, пропонуємо ВПО безпосередньо звертатись до центрів зайнятості за отриманням консультацій щодо документів або ж телефонувати як до місцевих та і до обласного ЦЗ. З номерами телефонів можливо ознайомитись на Інтернет-сторінці ОЦЗ.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

07.06.2019

Які документи необхідні для реєстрації внутрішньо переміщених осіб у службі  зайнятості?   

Слід зазначити, що  одним із основним завдань державної служби зайнятості  є сприяння громадянам у підборі підходящої роботи. Таке сприяння здійснюється для зареєстрованих безробітних.

Варто наголосити, що для пошуку роботи не обов’язково набувати статусу зареєстрованого безробітного. Соціальні послуги з пошуку роботи надаються також особам облікової категорії. До облікової категорії осіб можуть належати, зокрема, особи, які працюють і шукають додатковий заробіток. 

Для того, щоб стати на облік, особа пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а також довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків. Такі особи інформують кар’єрного радника про свою освіту, досвід роботи.

Для надання статусу зареєстрованого безробітного, особа подає до центру зайнятості заяву встановленого зразка та пред’являє:

    паспорт;

    довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

    трудову книжку;

    документ про освіту.

До 01 січня 2019 року діяв порядок реєстрації безробітних, який передбачав обов’язкове пред’явлення при реєстрації довідки про взяття особи на облік як ВПО. Наразі, діє порядок, який не передбачає такого обов’язку.

Слід зазначити, що новий порядок реєстрації передбачає первинне профілювання безробітних для оцінки їх особистісних та професійних характеристик, а також складання індивідуального плану надання послуг.

Безробітних інформують про можливості працевлаштування, попит на їх професії на ринку праці, систему мотивації до праці, ризик тривалого безробіття, визначення обсягу і видів послуг, які надаватимуться безробітному з метою його інтеграції до ринку праці.

Кар’єрний радник разом з безробітними розробляє індивідуальний план працевлаштування. Складання таких планів передбачено і відносно ВПО.

Б. Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

 

Чи може підприємство прийняти на роботу кур'єрами осіб у віці 16-18 років?

На запитання читачів  відповідає Т. Дігтяренко, заступник начальника юридичного відділу Кіровоградського ОЦЗ.

Відповідно до ст. 188 КЗпП  України не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Як виняток – за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, – можна прийняти на роботу особу, яка досягла 15-річного віку.

Нагадаємо, що ст. 190 КЗпП України передбачає, що законодавством визначені  роботи, на яких забороняється використання праці осіб молодше 18 років. Так, забороняється застосування праці таких осіб на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється залучати осіб молодше 18 років до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Але це ще не повний перелік заборон і обмежень, що стосуються використання праці молоді. Нагадуємо, що:

всі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медогляду та надалі, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медогляду (ст. 191 КЗпП);

заборонено залучати працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Крім того, ст. 193 КЗпП встановлює норми виробітку для молодих робітників, а ст. 194 цього Кодексу визначає розмір оплати праці працівників молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи.

Також Кодекс законів про працю України регулює питання, пов'язані зі щорічними відпустками працівників у віці до 18 років, обмеження щодо їхнього звільнення і розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб (усиновителів, опікунів неповнолітнього, а також державних органів і службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю).

Отже, якщо кур'єрська робота, на яку підприємство планує прийняти особу віком 16-18 років вкладається у перераховані законодавчі рамки, використання праці таких неповнолітніх осіб дозволено.

Однак необхідно пам'ятати про тривалість робочого дня для таких осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) - 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої вище для осіб відповідного віку.

 

Передпенсійний вік: чи має шукач роботи право на допомогу по безробіттю за 2 роки до виходу на пенсію?

Чинними нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не визначено єдиного віку для призначення пенсії для різних категорій громадян. Однією з умов призначення пенсії за віком є наявність необхідного страхового стажу. В залежності від такого стажу пенсія за віком може бути призначена в 60, 63 або 65 років.

Частиною 4 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що для осіб передпенсійного віку тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів (загальна тривалість виплати не може перевищувати 360 днів). До осіб передпенсійного віку належать особи за 2 роки до досягнення пенсійного віку.

Враховуючи вищевказане, момент настання передпенсійного віку у кожного безробітного визначається індивідуально. За рекомендаціями Міністерства соціальної політики України (лист від 28.03.2019р.) визначення пенсійного віку в державній службі зайнятості потребує підтвердження відповідними відомостями Пенсійного фонду України.

Працівники центрів зайнятості доводять до кожного безробітного інформацію про особисту відповідальність та відшкодування незаконно отриманих коштів, виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття та вартості соціальних послуг, у разі подання неправдивих даних під час (та у період) реєстрації громадян як безробітних. Таке попередження, зокрема, стосується і повідомлення про пенсійний вік особи.

Одночасно звертаємо увагу, що Державною службою зайнятості (Центральним апаратом) запроваджено обмін даними з Пенсійним фондом України щодо отримання інформації про осіб, які отримують (чи отримували) страхові виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та отримують пенсії.

Відділ інформаційної роботи Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

За яких умов можна приймати на роботу неповнолітніх?

Попереду літні канікули, тож багато школярів виявлять бажання підзаробити. Проте, не усі роботодавці знають про особливі умови прийому на роботу неповнолітніх працівників.

Неповнолітні відповідно до статті 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Частина перша статті 188 КЗпП говорить про те, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Однак ця норма має виключення: так частинами другою та третьою зазначеної статті встановлюється можливість прийняття на роботу осіб, які досягли п’ятнадцяти років та чотирнадцяти років за певних умов.

Так, при прийнятті на роботу осіб, яким виповнилося 15 років, має бути дотримана умова наявності згоди одного із батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника).

Також допускається приймати на роботу осіб, яким виповнилося 14 років. Але це, виходячи зі змісту частини третьої статті 188 КЗпП, можливо, якщо додержуватися таких умов:

  • прийняттю на роботу у вказаному віці підлягають лише учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів;
  • такі особи можуть виконувати тільки легку роботу, яка не заподіює шкоди їхньому здоров’ю;
  • їхня робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися винятково у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул);
  • потрібна згода одного з батьків (або особи, що їх замінює, – усиновлювача чи опікуна).

Крім того, усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду.

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата, роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи у повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. У таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Слід зазначити, що в період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. У тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

У період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Окремо зазначу, що отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

Богдан Стоян, заступник директора Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

Чи існують на законодавчому рівні покарання стосовно дій тих безробітних громадян, які незаконно отримують допомогу?

 

Відповідно до єдиної загальноукраїнської технології обслуговування незайнятого населення при зверненні громадянина до служби зайнятості з питань працевлаштування перевіряються дані про його попередній облік як безробітного. Це робиться для виявлення випадків, коли шукачі роботи при зверненні до центру зайнятості вже працюють, проте  приховують цей факт. У результаті чого ці громадяни одночасно мають дохід, і допомогу по безробіттю.

Під час перевірок встановлюється, що такі громадяни, отримавши статус безробітного, одночасно працювали, у тому за цивільно-правовими договорами чи займались підприємницькою діяльністю, або ж подали до служби зайнятості недостовірні дані стосовно останнього виду зайнятості.

Основними засобами, які використовуються для отримання допомоги обманним шляхом, є:

  • приховування безробітними факту зайнятості як при реєстрації в службі зайнятості, так і в період отримання допомоги;
  • надання підроблених документів (трудової книжки, документів, які виправдовують неявку у встановлений термін до центру зайнятості – лікарняні листи, довідки з лікувальних закладів тощо);
  • приховування факту призначення пенсії або ж навчання на денних відділеннях у різних навчальних закладах.

В основі роботи фахівців служби зайнятості, перш за все, – ретельний контроль за документами, що подають громадяни для реєстрації.

Для попередження фактів незаконного отримання коштів здійснюється інформування громадян, підприємств, установ і організацій про основні положення законодавства щодо зайнятості та соціального страхування на випадок безробіття, про відповідальність за скоєння шахрайства,  ведення трудових книжок та оформлення інших документів.

Ця інформація розміщується на інформаційних стендах служби зайнятості, а також друкується в місцевих засобах масової інформації. Також проводяться семінари та індивідуальні консультації з представниками підприємств, установ, організацій та безробітними громадянами щодо подібних зловживань.

Тож чи існують на законодавчому рівні покарання стосовно дій тих осіб, що незаконно отримують допомогу? Звичайно, винним підприємствам або громадянам пропонується добровільно повернути переплачені кошти. У разі невиконання пропозицій матеріали передаються в органи прокуратури, полоіції та до суду. Якщо встановлюється, що в діях безробітного громадянина або посадової особи підприємства є склад злочину, передбачений Кримінальним кодексом України, вирішується питання про кримінальну відповідальність.

Юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості

 

Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ. Знову ж таки, це інформація про легальну роботу.

Щодо тих зареєстрованих безробітних, які знаходять роботу самостійно, не отримуючи ні направлення від ЦЗ, ні користуючись сайтом служби, то зазначу, що отримання такими особами інформації про легальні трудові відносини на семінарах в ЦЗ очевидно підвищує рівень захищеності їхніх трудових прав.

Іншим шукачам роботи рекомендуємо користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

Принагідно звертаю увагу, що при прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

Дозволю висловити сподівання, що ті заходи, які вживаються державною службою зайнятості в сфері легалізації зайнятості, допоможуть шукачам роботи у знаходженні легальних робочих місць з гідним розміром оплати праці!

 

Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) слід зазначити, що законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Слід особливо підкреслити, що таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Принагідно зазначу, що агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Як висновок, якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

 

Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючі право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

То ж рекомендуємо керівникам підприємств і працівникам кадрових служб уважно ставитись до вирішення питань працевлаштування шукачів роботи і не допускати безпідставних відмов.

 

Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

   Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

   Слід зазначити, що в період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

   Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

   Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

   Щодо стажування зазначу наступне. Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

   В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Окремо зазначу, що отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

 

При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Слід зазначити, що договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок. 

 

Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням ЦЗ, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, ЦЗ отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску. Проходить певний проміжок часу, але в будь-якому випадку така інформація надходить до ЦЗ.

Тому рекомендуємо безробітним не допускати одночасного отримання ДБ та працевлаштування і своєчасно інформувати про це ЦЗ.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

У випадку працевлаштування без належного оформлення трудових відносин зрозуміло, що дані персоніфікованого обліку до ЦЗ не надійдуть.

Але, як вже було зазначено, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи чи надання послуг є підставою для припинення його реєстрації в ЦЗ. Інформація про такі факти, зокрема, може надійти від органів Держпраці, які проводять контрольні заходи щодо легалізації трудових відносин. Тому, якщо такі факти будуть встановлені, безпідставно отриману допомогу по безробіттю також слід буде повернути.

Дополнительная информация