Навчання та підробіток: за яких умов можна приймати на роботу неповнолітніх?

Закінчились літні канікули, протягом яких багато школярів виявили бажання підзаробити. Проте, існує велика вірогідність того, що певна кількість школярів продовжить підробіток суміщаючи його з навчанням. Зважаючи на це, надсилаємо роз’яснення щодо особливих умов прийому на роботу неповнолітніх працівників.

Неповнолітні відповідно до статті 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) – особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Частина перша статті 188 КЗпП говорить про те, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Однак ця норма має виключення: так частинами другою та третьою зазначеної статті встановлюється можливість прийняття на роботу осіб, які досягли п’ятнадцяти років та чотирнадцяти років за певних умов.

Так, при прийнятті на роботу осіб, яким виповнилося 15 років, має бути дотримана умова наявності згоди одного із батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника).

Також допускається приймати на роботу осіб, яким виповнилося 14 років. Але це, виходячи зі змісту частини третьої статті 188 КЗпП, можливо, якщо додержуватися таких умов:

  • прийняттю на роботу у вказаному віці підлягають лише учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів;
  • такі особи можуть виконувати тільки легку роботу, яка не заподіює шкоди їхньому здоров’ю;
  • їхня робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися винятково у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул);
  • потрібна згода одного з батьків (або особи, що їх замінює, – усиновлювача чи опікуна).

Крім того, усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду.

 

Кіровоградський обласний центр зайнятості

 

 

Пошук роботи: чи не порушує роботодавець Ваші права на працю?

Що необхідно враховувати роботодавцям при розміщенні рекламних оголошень з питань добору працівників?

Що робити, якщо при прийомі на роботу роботодавець проявляє щодо Вас дискримінацію?

Нормами чинного законодавства визначено, що держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості. Питання рівності прав громадян гарантуються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, законами України «Про зайнятість населення», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та іншими нормативно-правовими актами.

Так, статтею 24-1 Закону України «Про рекламу» забороняється у рекламі про вакансії (прийом на роботу):

  • зазначати вік кандидатів;
  • пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі;
  • висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);
  • вимоги щодо політичних, релігійних та інших переконань:
  • членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян;
  • етнічного та соціального походження;
  • майнового стану;
  • місця проживання;
  • за мовними або іншими ознаками.

Статтею 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначено, що жінкам і чоловікам забезпечуються рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці. Роботодавець зобов'язаний:

  • створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;
  • забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов'язками;
  • здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці;
  • вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров'я умов праці;
  • вживати заходів щодо унеможливлення випадків сексуальних домагань.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їхнє особисте життя, плани щодо народження дітей. Роботодавці можуть здійснювати позитивні дії, спрямовані на досягнення збалансованого співвідношення жінок і чоловіків у різних сферах трудової діяльності, а також серед різних категорій працівників.

Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися зі скаргою до державних органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або суду.

Особа має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації. Порядок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди визначається Цивільним кодексом України та іншими законами. У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

 

За яких умов відпрацювання 14 днів при звільненні не обов’язкове?

Чи можна розірвати безстроковий трудовий договір без обов’язкового відпрацювання двох тижневого терміну?

За загальними правилами працівник зобов’язаний попередити роботодавця про розірвання трудового договору письмово за два тижні до бажаної дати звільнення, однак існують винятки.

Так, коли працівник подав заяву про звільнення за власним бажанням у зв’язку з неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Згідно статті 38 КЗпПУ під обставинами за яких працівник не може продовжувати роботу розуміється:

  • переїзд на нове місце проживання;
  • переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
  • вступ до навчального закладу;
  • неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
  • вагітність;
  • догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
  • догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
  • вихід на пенсію;
  • прийняття на роботу за конкурсом.

Даний перелік обставин не є вичерпним і трудовий договір з працівником у строк про який він просить може бути розірваний і при інших важливих для працівника обставинах.

Вагомість причини звільнення працівник повинен довести адміністрації документально.

Світлана Ткаченко, провідний юрисконсульт Кіровоградського обласного центру зайнятості

Дополнительная информация