Доброго дня, пане Міністре. Ми чекаємо через 6 місяців на первістка. Просимо Вас детально пояснити процедуру реєстрації. Бо від батьків допомоги не багатовсе з їхнього часу змінилося, а друзі всі говорять по-різному. Дякую.

Тоня Симоненко

 

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини. 

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

 

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі. 

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

 

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

  • паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки;
  • документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;
  • паспорти батьків або одного з них;
  • документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері); 
  • за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

 

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

 

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

 

 

Консультує Міністр юстиції:

нюанси виплати зарплати після звільнення

З початку року на Кіровоградщині ліквідували понад 1 млн грн заборгованості з зарплати

За перші місяці 2018 року державні виконавці області стягнули 1,1 млн грн з недобросовісних роботодавців. Наразі кошти вже отримали 807 працівників.

Про це стало відомо сьогодні, 2 квітня, під час першого засідання штабу з ліквідації заборгованості із заробітної плати.

Як відзначив керівник обласної юстиції Вадим Гуцул, безпосередньо на Кіровоградщині ситуація з ліквідації боргів із зарплати не є критичною. Навпаки, державні виконавці активно працювали в цьому напрямі постійно, завдяки чому в минулому році зароблені кошти отримав 3 661 мешканець регіону. На той період працівникам було сплачено 15,2 млн грн. Натомість у найбільш проблемних регіонах України на сьогодні  вже розпочали свою роботу мобільні групи з ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати. 

 

Консультує Міністр юстиції: особливості отримання земельних ділянок для учасників АТО

 

На які наділи мають право захисники вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність  у  таких розмірах:

1) для ведення садівництва — не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

  • сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власностівідповідних територіальних громад);
  • обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;
  • районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);
  • обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;
  • Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати наступні документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мінюстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Правовий статус ромської національної меншини

 

До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою

(Стаття 3 Закону України "Про національні меншини в Україні")

 

Кожного року 8 квітня відзначається свято ромського народу. Свято приурочене до дня проведення I-го Всесвітнього конгресу ромів у Лондоні 1971 р. та дня ромського свята у Трансільванії – «дня коней» (свята, коли коней виводили з їхніх зимових стаєнь та прикрашали вінками).

Рада Європи та Європейський Союз приділяють значну увагу питанням захисту прав і свобод національних меншин, зокрема інтеграції в суспільне життя ромської національної меншини.

На відміну від більшості національних меншин роми не мають власної державності. Ромська національна меншина є другою за чисельністю національною меншиною, яка зазнала геноциду під час Другої світової війни. Дискримінація ромів у деяких державах Європи спричинила послаблення їх інтегрованості та маргіналізацію. Все це призвело до того, що ромська національна меншина є найбільш соціально вразливою національною меншиною в Європі.

За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, 47,6 тис. осіб визначили свою належність до ромської національності.

На території України найбільш компактно роми проживають у Закарпатській (14 тис. осіб), Донецькій (4,1 тис. осіб), Дніпропетровській (4 тис. осіб), Одеській (4 тис. осіб), Харківській (2,3 тис. осіб) та Луганській (2,2 тис. осіб) областях.

Правовий статус представників ромської національної меншини визначено у міжнародному та національному законодавстві України. Основні з них: Конституція України, Цивільний кодекс України, Сімейний кодекс України, Кодекс законів про працю України, Закони України "Про національні меншини в Україні", "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про засади державної мовної політики", "Про громадські об'єднання", "Про освіту", "Про культуру", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про кінематографію", "Про свободу совісті та релігійні організації", а також Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція про дискримінацію в галузі праці і занять, Конвенція про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Європейська соціальна хартія (переглянута), Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, Конвенція про права дитини.

З врахуванням вимог статті 1 Закону України "Про національні меншини в Україні" представникам ромської національної меншини які є громадянами України та території України гарантуються рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення.

Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах. При забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід’ємною частиною загальновизнаних прав людини.

Громадяни України всіх національностей зобов’язані дотримувати Конституції та законів України, оберігати її державний суверенітет і територіальну цілісність, поважати мови, культури, традиції, звичаї, релігійну самобутність українського народу та всіх національних меншин.

Громадяни України, які належать до національних меншин, мають право відповідно обиратися або призначатися на рівних засадах на будь-які посади до органів законодавчої, виконавчої, судової влади, місцевого самоврядування, в армії, на підприємствах, в установах і організаціях.

Громадяни, які належать до національних меншин, вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, що надаються їм чинним законодавством, і реалізують їх особисто, а також через відповідні державні органи та створювані громадські об'єднання.

Інтеграція в українське суспільство ромської національної меншини на сьогодні є соціально значущим питанням.

З метою створення належних умов для захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, забезпечення рівних можливостей для її участі у соціально-економічному та культурному житті держави Указом Президента України від 08.04.2013 р. № 201 схвалено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.

Основними завданнями з реалізації Стратегії є сприяння правовому, соціальному захисту ромів, сприяння їх зайнятості, підвищення освітнього рівня, забезпечення охорони здоров’я ромів, поліпшення житлово-побутових умов ромів, задоволення культурних та інформаційних потреб ромів. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. № 701-р затверджено Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, якою визначені конкретні заходи спрямовані на інтеграцію в українське суспільство ромської національної меншини та їх виконавці.

 

Долинський районний відділ державної

реєстрації актів цивільного стану

Головного територіального управління

юстиції у Кіровоградській області

 

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

  • в позасудовому порядку;
  • в судовому порядку.

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, у тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. У разі, коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінчення 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду?

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку.

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

  • перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад, засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);
  • підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання додаткової інформації звертайтеся до обласного управління юстиції, яке знаходиться за адресою вул. Дворцова 6/7, м. Кропивницький, або телефонуйте за номером гарячої лінії (0522) 35-66-50.

 

На Кіровоградщині представники Міністерства юстиції України боролися зі злісними неплатниками аліментів

На території Кіровоградщини підійшла до завершення діяльність мобільної групи за участі представників Міністерства юстиції України, які займаються проведенням регулярної перевірки стану виконання рішень зі стягнення аліментів з недобросовісних боржників у регіонах.

Як відзначила учасниця ліквідаційної групи Інна Юрчик, наразі їх пріоритетним завданням є перевірка виконавчих проваджень з примусового виконання рішень про стягнення аліментів і надання консультацій державним виконавцям щодо застосування нового законодавства зі стягнення аліментів і практичної допомоги під час примусового виконання судових рішень щодо стягнення заборгованості з недобросовісних батьків, які ухиляються від сплати аліментів.

«Упродовж тижня члени мобільної групи описали земельні ділянки, квартири та побутову техніку. Після проведення експертної оцінки це майно передадуть на примусову реалізацію. Виручені кошти будуть спрямовані на погашення заборгованості зі сплати аліментів», прокоментував ситуацію керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

Варто відзначити, що мобільні групи, створені за ініціативою  Міністерства юстиції України, діють на території всієї України. До кінця лютого вони мають провести відповідні перевірки у всіх регіонах.

Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області

 

Працювати по-новому:

державні виконавці примусили двох кропивничан сплатити борги з аліментів

6 лютого у силу вступив закон щодо посилення відповідальності злісних неплатників аліментів, після чого державні виконавці Кіровоградщини одразу почали застосовувати нові інструменти примусового впливу на боржників, які ухиляються від утримання своїх дітей. Йдеться про обмеження недобросовісних батьків у праві полювання, виїзду за кордон, керування автомобілем, користування вогнепальною зброєю чи притягнення до суспільно корисних робіт.

«Минуло всього кілька тижнів після прийняття нового закону, однак, уже зараз простежується позитивна динаміка в стягненні аліментів. Значна кількість недобросовісних батьків, які раніше роками ухилялися від утримання власних дітей, почали сплачувати свої борги. Зокрема хочу згадати про два випадки, які сталися в практиці державних виконавців Подільського відділу ДВС. Фахівці застосовували практично всі можливі інструменти й винесли постанови відносно двох кропивничан про обмеження їх у праві виїзду за кордон, полювання та керування автомобілем.

До речі, один із неплатників, окрім цього, міг позбавитись і земельної ділянки, яка знаходилась у його власності, оскільки на майно було накладено арешт. У результаті після застосовування примусового впливу одному боржнику довелося сплатити 23 305 грн на користь доньки, іншому – 41 219 грн на користь сина», – прокоментував ситуацію керівник обласної юстиції Вадим Гуцул.

Нагадаємо, інформація про осіб, які заборгували виплату аліментів упродовж трьох місяців, знаходиться у відкритому доступі в публічному списку злісних боржників і реєстрі неплатників аліментів.

 

Консультує Міністр юстиції: нюанси спадкування

Що таке спадкування? Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом.

Для цього спадкоємець має подати документи, які посвідчують право власності спадкодавця на відповідне майно. Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Нотаріус має перевірити подані документи та взнати, чи немає заборон або арешту цього майна.

За відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус відмовляє йому у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

До якого суду слід звернутися? Справа щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства в районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцем розташування майна.

Скільки це коштуватиме? За подання позову сплачується судовий збір у розмірі 1%. При цьому, розмір оплати не може бути меншим 40% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не може перевищувати розміру 5 прожиткових мінімумів. Ціна позову визначається, виходячи з грошової оцінки нерухомого майна. Вартість може бути зазначена в технічному паспорті на майно, або за результатом проведеної експертної оцінки.

Які документи треба подати до суду? До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, які обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:

 свідоцтво про смерть спадкодавця;

 архівні довідки чи витяги з рішень сільської ради про надання земельної ділянки;

 дозвіл на будівництво будинку;

 довідка виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих;

 записи у погосподарських книгах;

 реєстрація місця проживання спадкодавця у будинку за паспортом;

 технічний паспорт на будинок;

 сплата за комунальні послуги;

 документи з колгоспу про відведення в установленому порядку земельної ділянки під забудову тощо.

Як довго чекати на рішення? Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження справі. Але на сьогоднішній день оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування у Вашій ситуації можливо не тільки в судовому порядку. Ви як спадкоємець можете подати заяву та документи, необхідні для відповідної реєстрації що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (це може бути, наприклад, виписка з погосподарської книги), витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу. З заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок Ви можете звернутися до будь-якого реєстратора (нотаріуса) в межах області.В такому випадку право власності на житловий будинок, що належав Вашій матері, буде зареєстровано за Вашою матір’ю (померлою). Після чого, на підставі відомостей з Державного реєстру прав, нотаріус має можливість видати Вам Свідоцтво про право на спадщину.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію? За детальною правовою допомогою з цього питання можна звернутися до обласного управління юстиції, що знаходиться за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький, або зателефонувати за номером (0522) 35-66-41.

 

Консультує Міністр юстиції: порядок ліквідації ФОПа

Добрий день! Звертаюся до Вас, бо більше не знаю, в кого спитати. Ми з чоловіком прожили разом більше 20 років, виростили 2 дітей. Однак, вже давно зрозуміли, що краще нам жити окремо, чекали лише, доки діти виростуть, стануть на ноги і почнуть самостійне життя. Зараз збираємо розлучатися. Тож прошу роз’яснити, яке майно ми маємо розділити, а яке ні?

Тамара Твердохліб

Яке майно є спільною сумісною власністю подружжя?

Майно, яке набуте за час шлюбу, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини  самостійного заробітку. Такими поважними причинами можуть бути, наприклад, навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, відноситься:

  • майно, набуте за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
  • доходи, отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші»;
  • речі, придбані для одного із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

Якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, або якщо один із подружжя своєю працею чи коштами брав участь в утриманні майна, управлінні цим майном чи догляді за ним, то таке майно або дохід, одержаний від цього майна, у разі спору можуть бути визнані за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності.

Увага! Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Яке майно є особистою приватною власністю дружини, чоловіка?

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

  • майно, набуте до шлюбу;
  • майно, набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
  • майно, набуте за час шлюбу за кошти, які належали їй чи йому особисто;
  • житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації;
  • земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації;
  • речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
  • премії, нагороди, які вона або він одержали за особисті заслуги (суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню);
  • кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй чи йому належала, та відшкодування завданої моральної шкоди;
  • страхові суми за обов'язковим чи добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою приватною власністю кожного з подружжя;
  • майно, набуте за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин (за рішенням суду);
  • якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, які належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю;
  • якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

Як провести розділ майна добровільно?

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою, уклавши договір про поділ майна або договір про виділ майна зі складу майна подружжя.

Договір про поділ чи виділ нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Який порядок поділу майна через суд?

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син,  дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

До якого суду звертатися і скільки це коштує?

Справи щодо поділу спільного майна подружжя розглядаються місцевими загальними судами в порядку позовного провадження за місцем розташування майна або його основної частини (якщо це стосується нерухомого майна) або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача (якщо стосується поділу рухомого майна).

Слід відзначити, що до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя,  позовна давність не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано.

До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у 3 роки, яка обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

При поданні позову сплачується судовий збір, який визначається виходячи із вартості майна, яке підлягає поділу – 1% вартості. Однак, судовий збір не може бути менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та більшим за 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ставок судового збору застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Розмір вказаного прожиткового мінімуму на 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Чи є якісь особливі випадки?

Під час поділу майна важливу роль відіграє багато різних нюансів, які індивідуальні для кожного окремо взятого подружжя. Це можуть бути і питання поділу боргових зобов’язань, і питання поділу майна між подружжям у випадках, коли один із них (або обидва) є фізичними особами – підприємцями, або ж серед майна є недобудоване майно.

Аби більш детально розглянути ситуацію кожної окремої людини, раджу звернутися до одного з наших центрів або бюро безоплатної правової допомоги. Наші юристи та адвокати допоможуть вирішити Ваші проблеми. Дізнатись, де працює найближча точка юридичної допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.

 

Доброго дня пане Павле! На новий рік чоловік подарував мені нову пральну машину. Місяць вона пропрацювала, а потім ні з того ні з сього перестала включатися. Чек і всі документи ми зберегли. Скажіть, чи можна нам звернутися до продавця, щоб поміняти на іншу.

Ольга Пращакова

 

На що має право покупець у разі придбання товару неналежної якості?

Покупець має право вимагати пропорційного зменшення ціни або безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Товар неналежної якості може підлягати обміну протягом гарантійного строку, який зазначається в документах, котрі додаються до продукції.

У разі виявлення недоліків товару протягом встановленого гарантійного терміну з вини виробника покупець має право:

  • розірвати угоду і повернути кошти, які були витрачені на покупку,
  • замінити товар на такий самий, або аналогічний, якщо є в наявності у продавця.

Наявність недоліків або факт фальсифікації підтверджується висновком експертизи, яка повинна бути організована продавцем у 3-денний строк з дня одержання від споживача письмової згоди на цю дію.

Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли внаслідок порушення споживачем встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи.

Як довго чекати на заміну товару?

  • За наявності товару – негайно;
  • У разі перевірки якості товару - 14 денний термін;
  • У разі відсутності товару – 2 місячний строк з моменту подання заяви.

Скільки може тривати усунення недоліків товару?

Недоліки товару, пред'явлені споживачем, повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Чи маю я право отримати у користування інший прилад на час ремонту?

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації).

За кожний день затримки виконання вимоги споживача сплачується неустойка у розмірі 1 % вартості товару.

При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину вираховуються з дня видачі споживачеві товару після ремонту.

Які документи треба мати при собі?

Розрахунковий документ з позначкою про дату продажу товару, гарантійні зобов'язання, зміст договору з виконавцем робіт (послуг), опис виявлених недоліків, висунуті вимоги (прохання) з документальним підтвердженням факту їх отримання продавцем (виконавцем), отримані заявником відповіді, висновки тощо.

Куди звертатися, якщо продавець порушує права?

Якщо ви хочете уникнути судового розгляду, то до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні. Контакти територіальних органів можна знайти за посиланням http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/ 

У випадку порушення продавцем прав споживача останній має право звернутися до уповноваженого органу з усним, електронним або письмовим зверненням (скаргою).

До письмового звернення (скарги) додаються наступні документи:

  1. копія звернення до суб'єкта господарювання (продавець);
  2. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
  3. копія технічного паспорта з позначкою про дату продажу;
  4. інші документи, які стосуються розгляду звернення.

У які строки буде розглянуто таке звернення?

У термін не більше 1 місяця від дня їх надходження.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, продавець встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється подавачу.

При цьому загальний термін вирішення питань не може перевищувати 45 днів.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Чи можу я звернутися до суду?

Споживач для захисту своїх прав має право звернутися до суду за місцем проживання, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, тобто відмову покупця обміняти товар, зокрема:

  1. копія звернення до продавця;
  2. висновок експертизи про невідповідність товару встановленим вимогам якості;
  3. копія документу, який засвідчує факт придбання товару;
  4. копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;
  5. інші документи, які стосуються розгляду звернення.

Суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної  шкоди.

Скільки це коштуватиме?

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").

Які строки розгляду питання судом?

Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

 

Павле Дмитровичу, я багато років займався власним невеликим бізнесом і був оформлений як ФОП. Зараз мені запропонували роботу з нормальною зарплатою. Тому треба якомога швидше ліквідувати свій ФОП. Скажіть як це зараз зробити? Куди звертатися, що потрібно?

Семен Дехтяренко

Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?

Реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП уповноважені здійснювати :

  • виконавчі органи місцевих рад, а також міські, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
  • нотаріуси;
  • акредитовані суб'єкти.

Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Які підстави для проведення державної реєстрації?

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

  • документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
  • судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;
  • рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.

Яка форма подання документів для державної реєстрації?

  1. Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
  2. Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів .

Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.

Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

Які документи потрібно?

1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);

2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою (у разі припинення у зв’язку зі смертю);

3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу;

4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів?

За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця справлення плати не передбачено.

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток – вихідні та святкові дні.

Що робити після реєстрації?

Наступний крок – здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.

 

Як оформити закордонний паспорт?

Які закордонні паспорти зараз видають?

Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

Куди звернутись для оформлення закордонного паспорта?

  • До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;
  • До центрів надання адміністративних послуг;
  • До державного підприємства «Документ»;
  • До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

  • Втрата або викрадення паспорта, потреба обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.
  • Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.
  • Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

Які необхідно зібрати документи?

  1. Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);
  2. Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).
  3. Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.
  4. Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.
  5. У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

При замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

  1. Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;
  2. Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

  • свідоцтва про смерть другого з батьків;
  • рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
  • рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
  • рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
  • довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;
  • оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?

Залежить від строку виготовлення.

Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

Де забрати готовий паспорт?

Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.

Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

Чи є якісь особливі моменти на які варто звернути увагу?

  • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

  • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
  • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

Коли доведеться отримувати новий паспорт?

Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.

 

Добрий день! Померла наша бабуся. Ми з братом – єдині родичі. Проте бабуся ніяких документів не залишила. Підкажіть, що нам треба робити, з чого почати для того, щоб отримати спадщину?

Ольга Хлустенко

 

Що таке спадкування?

Спадкування – це перехід прав та обов'язків від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування відповідно до чинного законодавства здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

 

Відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна, а за його відсутності – рухомого майна.

Якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або тимчасово окупована територія, тоді місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, яка свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

 

Хто має право на спадщину?

Законодавством визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від неї це право одержують особи, визначені Цивільним кодексом України (спадкоємці за законом).

Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем, автоматично приймає спадщину, якщо він упродовж 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

Водночас спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

З метою заведення спадкової справи необхідно звернутися до нотаріуса протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, або про відмову від спадщини.  

Разом із заявою необхідно мати при собі паспорт, у разі наявності – свідоцтво про смерть особи, документ, що підтверджує місце відкриття спадщини.

 

Чи обмежуються строки для прийняття спадщини?

Для прийняття спадщини законодавством встановлено строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець упродовж шести місяців з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк.

Слід зазначити, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першою заяви.

 

Коли видається свідоцтво на спадщину?

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

 

Які документи необхідні?

Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом або законом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Нотаріусу подаються:

  • паспорт,
  • реєстраційний номер облікової картки платника податку,
  • документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно (державний акт на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину, посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай)) та витяг з Державного земельного кадастру),
  • оплата за нотаріальну дію тощо.

У разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для  оформлення спадщини  та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій, яка визначена державним нотаріусом або щодо якої було досягнуто домовленості між приватним нотаріусом та спадкоємцем до заведення спадкової справи.

Що робити, якщо всіх зазначених документів немає?

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Нотаріус має право відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості, не внесено плату та не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом 3 робочих днів виносить відповідну постанову.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

 

Пане Міністре, ми з дружиною маємо трохи заощаджень і одну ідею для бізнесу. Однак, щоб почати бізнес треба зареєструвати фізичну особу – підприємця. Підкажіть як і що нам треба робити?

Куди звернутися для реєстрації ФОП?

Реєстрацію фізичних осіб-підприємців уповноважені здійснювати:

  • виконавчі органи місцевих рад, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
  • нотаріуси;
  • акредитовані суб'єкти.

Варто зазначити, що реєстрацію осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення АТО здійснює державний реєстратор за адресою тимчасового проживання особи незалежно від місця проживання в межах України.

Які документи треба подати для реєстрації ФОП?

  1. заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
  2. заява про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість - за бажанням заявника;
  3. паспорт громадянина України;
  4. нотаріально засвідчена письмова згода батьків або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
  5. примірник документа, який засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

Документи можуть бути подані як у паперовій формі (подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення) або ж у електронній формі (документи подаються заявником через портал електронних сервісів).

Як подати електронну заявку?

Для того, щоб подати заяву для державної реєстрації фізичної особи - підприємця необхідно зареєструватися на сайті "Реєстраційний портал" за посиланням http://rp.irc.gov.ua/ та виконати вказані на сайті дії.

Заява формується заявником у електронній формі з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

Як довго розглядаються документи і скільки це коштує?

За проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця справлення плати законодавством не передбачено.

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців проводиться протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів.

Які причини можливого зупинення розгляду документів?

  1. подання документів або відомостей не в повному обсязі;
  2. невідповідність документів вимогам до оформлення документів;
  3. невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям в Єдиному державному реєстрі;
  4. невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта відомостям, які містяться в інформаційних системах інших органів державної влади;
  5. подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання;
  6. невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення. Повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку та виключного переліку підстав для його зупинення розміщуються на порталі електронних сервісів у день зупинення та надсилаються заявнику на адресу його електронної пошти.

Чи є конкретні підстави для відмови у державній реєстрації ФОП?

  1. документи подано особою, яка не має на це повноважень;
  2. у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
  3. не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
  4. наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
  5. наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення.

Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Які дії ще потрібно виконати після реєстрації?

Після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем, їй потрібно:

  1. зареєструвати книгу обліку доходів. Для цього подається заява на ім'я начальника Державної фіскальної служби, де особа перебуває на обліку, складена в довільній формі, а також сама книга.
  2. Щоб подавати звітність через інтернет потрібно отримати ключ електронного цифрового підпису, безкоштовно в Акредитованих центрах сертифікованих ключів (далі – АЦСК) податкової чи в будь-якому іншому АЦСК.
  3. Якщо особа планує отримувати дохід у безготівковій формі, потрібно відкрити поточний рахунок підприємця.

 

Консультує Міністр юстиції:

нюанси позбавлення батьківських прав

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Йдеться про випадки, коли батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і впродовж 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

  • встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;
  • звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;
  • звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
  2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
  3. органу опіки та піклування;
  4. прокурора;
  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого ім’я прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання консультації можете звернутися до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що знаходиться за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький.

 

Консультує Міністр юстиції:

“ Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану”

Міністерством юстиції на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України з 26 червеня 2015 запроваджено пілотний проект, який надав змогу фізичним особам подавати заяви до відділів державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет з використанням веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану». Метою запуску сервісу є спрощення процедури отримання адміністративних послугу сфері державної реєстрації актів цивільного стану  та підвищення ефективності роботи відділів державної реєстрації актів цивільного стану.

Із 17 жовтня 2017 до пілотного проекту щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет долучилися всі відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Через веб-портал кожен має можливість подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану наступні заяви: про державну реєстрацію шлюбу, про державну реєстрацію розірвання шлюбу, про державну реєстрацію зміни імені, про внесення змін до актового запису цивільного стану, їх поновлення та анулювання, про повторну видачу свідоцтв та витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян, або звернення щодо їх формування. Крім того, з використанням функціональних можливостей Веб-порталу користувач може здійснити попередній запис на відвідування відділу державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням зручних дати та часу з вказаних вище питань, а також з питань державної реєстрації народження, смерті.

Звертаємо Вашу увагу, що заяви повинні містити електронний цифровий підпис фізичної особи або бути підписаним під час її особистого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Адреса Веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»:  http://dracs.minjust.gov.ua

як отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон

Добрий день! Хочу спитати вас поради. Ми з чоловіком вже 2 роки не живемо разом, офіційно розлучені. Наш спільний син живе зі мною. Аліментів мій колишній не платить. Слава Богу, можемо нормально жити без допомоги. Єдина проблема – не можу з сином поїхати відпочити за кордон, бо його батько принципово не дає дозвіл. Чи можна якось вирішити це питання?

Які правила виїзду осіб, які не досягли 16-річного віку?

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків  та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. 

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Як отримати дозвіл на виїзд за кордон дитини?

Найкращим варіантом є добровільне отримання такого дозволу. Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформлюється у вигляді заяви, на якій справжність підпису батьків засвідчується нотаріально.

Для вчинення цієї нотаріальної дії можна звернутися до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса.

Якщо один з батьків принципово не хоче давати дозвіл?

За відсутності згоди одного з батьків виїзд дитини за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Позовна заява про надання дозволу на виїзд без згоди та супроводу одного з батьків подається в порядку цивільного судочинства до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача.

За поданням заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Які документи для цього потрібні?

У позовній заяві повинно бути зазначено:

  • мета виїзду дитини за кордон (лікування, відпочинок, відвідування родичів тощо);
  • період перебування за кордоном дитини;
  • місце перебування (проживання) дитини за кордоном;
  • факт відмови другого з батьків у наданні згоди на виїзд дитини за кордон.

До позовної заяви необхідно додати також докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, документами, що підтверджують мету виїзду дитини за кордон можуть бути довідка з лікувального закладу про те, що дитина потребує лікування за кордоном, туристична путівка, путівка в санаторій, запрошення від родичів тощо.

Зверніть увагу!

Міністерство юстиції розробило законопроект, який посилює відповідальність батьків, які ухиляються від сплати аліментів. Серед іншого, документом передбачається, що той із батьків, який не забезпечує свою дитину, а сума боргу перевищує 6 місяців, тимчасово втрачає право вирішувати питання виїзду дитини за кордон з тим із батьків, з ким дитина проживає, до погашення такої заборгованості.

Законопроект Верховна Рада розглянула і прийняла у І читанні. Нині триває підготовка до ІІ читання.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Ви можете звернутися за консультацією до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що знаходиться за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький.

 

Консультує Міністр юстиції:

чи є законними побори в школах?

Доброго дня. Ви часто їздите в регіони і, мабуть, добре розумієте, як ми тут живемо. Зарплати у нас невеликі, за все доводиться платити, а тут ще й постійні побори в школі - то на канцтовари, то на миючі засоби, то на ремонт. Скажіть, будь ласка, наскільки вони законні й чи обов’язково їх сплачувати?

Стефанія Король

 

Чи мають право у школах брати кошти за навчання?

Стаття 53 Конституції України та статті 3 та 4 Закону України «Про освіту» гарантують право громадян на доступність освіти та право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Так само держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними) й посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників.

Хто має утримувати школу в нормальному стані?

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази – а це будівлі, споруди, земля, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності – закладів загальної середньої освіти фінансуються за рахунок коштів засновників цих закладів.

Чи може школа фінансуватися за рахунок батьків?

Статтею 79 Закону України «Про освіту» визначено, що джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: державний та місцевий бюджети, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів, плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб.

Окрім того, заклади освіти можуть отримувати фінансування за рахунок доходів від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд чи обладнання. Так само школи можуть отримувати гранти вітчизняних і міжнародних організацій, дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору.

Ще видами фінансування діяльності закладу освіти законом встановлено добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавством.

Тобто батьки мають право робити добровільні внески на потреби закладів загальної середньої освіти. При цьому заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Чи можуть батьки контролювати ці витрати?

Закон також передбачає можливість здійснення громадського контролю у сфері освіти суб’єктами громадського нагляду, зокрема об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників.

Що робити, коли вимагають сплатити кошти?

Враховуючи викладене, добровільні внески не можуть бути примусовими і вимірюватися фіксованими сумами. Вимагання коштів адміністрацією закладу загальної середньої освіти, педагогічними працівниками є незаконним та тягне кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства. Якщо ви стали жертвою вимагання коштів – слід звернутися із заявою до місцевого відділку поліції.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

За більш детальною консультацією звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, що знаходиться за адресою вулиця Дворцова 6/7, м. Кропивницький.

 

Консультує Міністр юстиції:

визначення розміру пенсії

 

Павле Дмитровичу, вітаю Вас! Маю питання, яке турбує всіх тих, хто за кілька років збирається стати пенсіонером. Як розраховується нова пенсія?

Оксана Мельник

Яка формула розрахунку пенсії?

Розмір пенсії за віком відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається за формулою:

П = Зп× Кс, де П – це розмір пенсії, у гривнях; Зп – це заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 закону, а Кс – коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону.

Який мінімальний розмір пенсії за віком?

За наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Якщо страховий стаж менший, ніж 35 років для чоловіків та 30 років для жінок, - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу.

Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, такий мінімальний розмір пенсії за віком (а саме, у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом), виплачується після досягнення особою 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпечених сім‘ям».

Чи передбачене збільшення розміру пенсії за віком за понаднормовий стаж?

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону (цією статтею визначається розмір пенсії за віком), але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Разом з тим для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (01.10.2011), крім тих, яким після здійснювався перерахунок з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії:

  • мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;
  • збільшення пенсії встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Який максимальний розмір пенсії?

Максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії  не може перевищувати 10740 гривень.

Як відбуватиметься обчислення пенсії за віком?

 «З 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.»

«З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.»

У 2019 - 2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводитиметься починаючи з 2021 року.»

Який порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії?

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі, якщо страховий стаж становить менший період, враховується заробітна плата за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону.

Період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців (крім випадків, коли період страхового стажу становить менше 60 місяців).

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання детальнішої консультації звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою вулиця Дворцова,6/7, м. Кропивницький.

 

Консультує Міністр юстиції:

визначення місця проживання дитини

Доброго дня, пане Міністре! За час спільного проживання ми з дружиною зрозуміли, що далі йти нам краще різними дорогами. На спільно нажите майно я не претендую, оскільки маю власне окреме житло. Однак, хотілося б роз’яснення стосовно того, як визначитися, з ким має проживати дитина? Як це питання регулюють законодавчі норми?

Рустам Халідов

Хто визначає місце проживання дитини?

Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Визначення місця проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається самою дитиною.

 

Чи потрібно підписувати якийсь документ?

Батьки за бажанням можуть укласти договір щодо батьківських прав та обов’язків того з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Договір визначає умови утримання (аліментні зобов’язання), виховання, навчання, догляду, які спрямовані на забезпечення нормального фізичного, духовного, морального розвитку дитини, та може містити положення щодо місця проживання дитини.

Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

 

Хто і на яких підставах вирішує, коли батьки не доходять згоди?

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або ж судом.

При цьому беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини, вік дитини, стан її здоров'я дитини та інші суттєві обставини.

Дитина не може проживати з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

 

Як вирішити суперечку через органи опіки?

Один з батьків має подати службі у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи:

  • заяву;
  • копію паспорта;
  • довідку з місця реєстрації (проживання);
  • копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • довідку з місця навчання, виховання дитини;
  • довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування.

Засідання комісій, які розглядають спори між батьками щодо визначення місця проживання дитини, проводяться у разі потреби, але не рідше, ніж 1 раз на місяць.

 

Як виглядає судова процедура?

Позовна заява подається до суду за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.

У суді необхідно доводити такі обставини:

  • відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків;
  • стан здоров’я як батьків, так і дитини;
  • матеріальне становище батьків;
  • можливість забезпечення належних житлових умов;
  • сімейний стан батьків;
  • інші обставини, які мають істотне значення (шкідливі звички, графіки роботи, професія тощо).

 

Чи можна змінити місце проживання дитини без рішення суду?

Малолітня дитина має проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінено самочинно.

Якщо один з батьків без згоди другого змінить її місце проживання, суд за позовом зацікавленої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Виняток - наявність небезпеки для життя та здоров'я дитини у місці визначеного проживання.

Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Для отримання детальнішої консультації звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області за адресою вулиця Дворцова,6/7, м. Кропивницький.

 

Дополнительная информация