ТРУДОВІ ПРАВА ІНОЗЕМЦІВ

На сьогодні в нашій країні зареєстровано чимало підприємств з іноземними інвестиціями. У багатьох випадках засновники зацікавлені в тому, щоб у них працювали саме іноземні громадяни. Тому питання працевлаштування іноземців на території України є достатньо актуальним.

Які трудові права мають іноземці в Україні?

У ст. 26 Конституції України зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються такими ж правами та свободами, а також несуть такі ж обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземні особи та особи без громадянства, які мають бажання працювати на території України, повинні отримати спеціальний дозвіл, який надає територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (Державний центр зайнятості). Видача, продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, а також внесення змін до такого дозволу регулюються Законом України «Про зайнятість населення».

Порядок, строк та перелік необхідних документів для отримання дозволу на працевлаштування іноземців регламентований постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. №858 «Про затвердження форм заяв для отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства».

Для отримання більш детальної консультації з даного питання, мешканці Долинського району мають змогу звернутися до Долинського бюро правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Соборності України, 24. Тел.: 3-16-23.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України. порядок і  розмір утримання дитини визначається судом.

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: (0522) 32-08-24, моб. 095-876-62-33.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

УМОВИ ТА ПОРЯДОК ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ

Один з головних обов’язків батьків – це турбота про своїх дітей. Проте доволі часто один з батьків, а то і обидва самоусуваються від виконання своїх батьківських обов’язків. В такому випадку з’являються підстави для позбавлення батьківських прав. Перш ніж говорити про саму процедуру, варто вказати про те, що позбавити батьківських прав може лише суд за позовною заявою одного з батьків, опікуна чи піклувальника, особи, в сім’ї якої проживає дитина, закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває, прокурора і самою дитиною, яка досягла чотирнадцятирічного віку.

У статті 164 Сімейного кодексу України є вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав. Зокрема, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

  • не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  • ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
  • жорстоко поводяться з дитиною;
  • є хронічними алкоголіками або наркоманами;
  • вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
  • засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Найчастіше батьківських прав позбавляють у зв’язку з ухиленням від виконання своїх обов’язків по вихованні дитини. Перелік цих обов’язків закріплений у ст. 150 Сімейного Кодексу України.

Статтею 166 Сімейного Кодексу України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав.

У випадку настання необхідності в позбавленні батьківських прав, особа, яка в силу об’єктивних причин, хоче позбавити батька (матір) батьківських прав, здійснює таку послідовність дій:

1.Звернутись до органів опіки.

2.Скласти позовної заяви.

3.Подача позову.

4.Судовий розгляд позовної заяви про позбавлення батьківських прав.

Обов’язковим учасником судового процесу у справах про позбавлення батьківських прав є орган опіки та піклування. Вказаний орган досліджує умови, в яких проживають діти зі своїми батьками, і на підставі отриманих відомостей дає висновок щодо можливого подальшого розв’язання спору.

Для звернення до суду, особа має скласти позовну заяву. Позовними вимогами в цьому випадку є вимоги про позбавлення батьківських прав. У ній необхідно викласти детальну інформацію про конкретну ситуацію з батьком або матір’ю, вказати можливі причини, чому потрібно позбавити батька (матір) батьківських прав.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Для отримання більш детальної консультації з даного питання, мешканці Долинського району мають змогу звернутися до Долинського бюро правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Соборності України, 24. Тел.: 3-16-23.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України. порядок і  розмір утримання дитини визначається судом.

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: (0522) 32-08-24, моб. 095-876-62-33.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Компенсація за завдані збитки через неправомірне відключення газу

Захист прав споживачів комунальних послуг - одне з найактуальніших питань для громадян. Саме з ним вони найчастіше приходять до правників системи БПД. Допомагають городянам розібратися у юридичних тонкощах фахівці центру з надання безоплатної правової допомоги.

Внаслідок боргу через не покриття субсидією необхідної оплати за газ, було: ?

  1. Припинено газопостачання;
  2. Зроблено це було без попередження;
  3. Людина опинилась в ситуації, коли виникли складнощі навіть з приготуванням їжі.

При чому газ не підключили навіть після того, як сплатили заборгованість?

Громадяни можуть звернутись за захистом своїх прав до бюро з надання БПД.

Саме завдяки зусиллям правників системи БПД та його зверненню до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у галузі енергетики та комунальних послуг можна відновити підключення газу. Ще знадобиться звернутись до суду, щоб довести свою правову позицію, із компенсуванням збитків у якості недоотриманого природного газу.

Пам'ятайте, що у питаннях захисту прав споживачів не стягується судовий збір. Вразливим верствам населення, визначеним ст.14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” може бути призначено гарантованого державою адвоката або представника для складання процесуальних документів та представництва інтересів.

Для отримання більш детальної консультації з даного питання, мешканці Долинського району мають змогу звернутися до Долинського бюро правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Соборності України, 24. Тел.: 3-16-23.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України. порядок і  розмір утримання дитини визначається судом.

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: (0522) 32-08-24, моб. 095-876-62-33.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування іноземців

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, відповідно до правил здійснюється виконавчим органом на території відповідно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної міської ради (Наприклад: ЦНАП - Центр надання адміністративних послуг).

Іноземці або особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після знаття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Дані правила також застосовується до іноземців, або осіб без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове місце проживання. 

В даному випадку, іноземець повинен зареєструвати своє місце проживання за адресою, який був вказаний при поданні документів в Державну міграційну службу України як адреса тимчасового перебування. Після реєстрації місця проживання іноземця, ця адреса зазначається в посвідці на тимчасове/постійне місце проживання. 

Реєстрація місця проживання/перебування або знаття з реєстрації місця проживання іноземця здійснюється в день подання іноземцем або його представником за довіреністю документів та може відбуватись одночасно із зняттям з попереднього місця проживання. 

Слід пам'ятати, що реєстрація місця проживання іноземця, відбувається тільки за однією адресою, але законодавством не встановлено обмежень реєстрації місця проживання декількома особами за однією і тією ж адресою.

Необхідні документи:

1) Заява;
2) Посвідка на тимчасове/постійне місце проживання в Україні (Оригінал для огляду, копія подається);
3) Оригінал квитанції про сплату адміністративного збору ;
4) Документ, що підтверджує право власності на житло, яке знаходиться за адресою майбутнього проживання іноземця (Оригінал для огляду, нотаріально посвідчена копія подається);
5) Оригінал договору оренди/найму житла за яким здійснюється реєстрація місця проживання;
6) Оригінал довіреності, що підтверджує повноваження представника іноземця або особи без громадянства (Оригінал для огляду, нотаріально посвідчена копія подається).

Для отримання більш детальної консультації з даного питання, мешканці Долинського району мають змогу звернутися до Долинського бюро правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Соборності України, 24. Тел.: 3-16-23.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України. порядок і  розмір утримання дитини визначається судом.

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: (0522) 32-08-24, моб. 095-876-62-33.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна

ПРАВА ДІТЕЙ У ЦИВІЛЬНОМУ ШЛЮБІ

Законодавчо дитина «цивільного шлюбу» і дитина з офіційно зареєстрованої сім’ї за своїми правами захищені однаково.

Що таке «цивільний шлюб»?

«Цивільний шлюб» - відносини між чоловіком і жінкою ,які проживають разом без офіційної реєстрації шлюбу. Закон визначає такі відносини чоловіка і жінки ,як « шлюбні відносини» або «сім’я» у статті 3 Сімейного кодексу України, сім’ю складають особи,які спільно проживають,пов’язані спільним побутом,мають взаємні права та обов’язки.

Подружжям є особи ,які перебувають у зареєстрованому шлюбі. Чоловік і жінка,які знаходяться у фактичних шлюбних відносинах (цивільному шлюбі),вважаються лише сім’єю , але не мають статусу «подружжя».

Спільна дитина у «цивільному шлюбі»

Якщо батько і мати не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою ,походження дитини від батька визначаються:

  • За заявою матері та батька дитини. Така заява може бути подана до органів ДРАЦС як до ,так і після народження дитини.
  • За рішенням суду. У разі відсутності спільної заяви або заяви батька дитини. Підставою для визнання батьківства будуть будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи.

Право на спадщину

Дитина завжди, за будь-яких обставин є спадкоємцем першої черги. Законодавством чітко встановлено,що народження дитини у незареєстрованому шлюбі ніяк не впливає на обсяг прав дитини,  у тому числі і на спадкоємні права.

Аліменти

Батьки дитини можуть домовитися про спосіб виконання обов’язку сплати аліментів (надання матеріальної допомоги, утримання). У випадку коли така домовленість відсутня порядок і  розмір утримання дитини визначається судом.

Для отримання більш детальної консультації з даного питання, мешканці Долинського району мають змогу звернутися до Долинського бюро правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Соборності України, 24. Тел.: 3-16-23.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України. порядок і  розмір утримання дитини визначається судом.

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: (0522) 32-08-24, моб. 095-876-62-33.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Один день із життя Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

У Кропивницькому місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – місцевий центр) та бюро правової допомоги відбувся день відкритих дверей. Працівники центру провели для студентів та всіх охочих екскурсію, де показали, як проходить робочий процес та годину «Запитай у адвоката».

Всім охочим було проведено екскурсії по місцевому центру та бюро правової допомоги з детальним обговоренням функціональних обов’язків кожного відділу, практики діяльності системи безоплатної правової допомоги. Фахівці місцевого центру та бюро ознайомили присутніх з етапами створення системи БПД та з правом на правову допомогу, яке гарантоване ст. 59  Конституції України, основними положеннями Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та порядком роботи місцевого центру та бюро. Також фахівці спільно з студентами та учнями розібрали життєві ситуації, які були запропоновані присутнім та роз’яснили їм  незрозумілі положення чинного законодавства України.

«Студенам/курсантам неабияк пощастило бути присутніми на Дні відкритих дверей у Кропивницькому міському центрі з надання безоплатної вторинної допомоги та особисто поспілкуватись з керівництвом та працівниками центру та отримали неоціненну можливість не лише познайомитись із роботою центру, а й переконатись, що першоосновою діяльності Кропивницького міського центру з надання безоплатної правової допомоги є повага до гідності людини та прагнення створити умови, за яких люди мають рівний доступ до права й правосуддя, незалежно від рівня їх матеріальних статків чи ступеня соціальної вразливості»,- так прокоментувала захід Лілія Єрмоленко-Князєва – заступниця декана з виховної роботи, доцент кафедри права та правового регулювання авіаційної діяльності Льотної академії Національного Авіаційного Університету.

Рубрика зустрічі «Запитай у адвоката» відбулася за участю Ірини Троянської, Віталія Гончаренка та Тетяни Гольфіндер - адвокатів системи безоплатної вторинної правової допомоги.

Під час спілкування адвокати надали правові консультації з питань:

  • позбавлення батьківських прав та виїзд дитина за кордон без згоди батька;
  • щодо стягнення невиплаченого середнього заробітку;
  • прийняття спадщини за законом в порядку черги спадкування.

Адвокати надали вичерпні відповіді на всі питання та розповіли про правові проблеми з якими вони боролися підчас здійснення своєї адвокатської діяльності.

На завершення, гості Кропивницького місцевого центру познайомились з директором Станіславом Березніченком.

«Захист прав людини шляхом забезпечення рівного доступу до правовоі інформаціі та правосуддя, посилення правових можливостей і правовоі спроможності представників соціально вразливих груп, територіальних громад і спільнот, - саме такою є місія системи безоплатноі правовоі допомоги, одного з найуспішніших соціальних проектів», - зазначив Станіслав Березніченко.

До слова, директор також запрошував студентів до місцевого центру на проходження практики та запевнив їх в тому, що їхнє покликання, як спеціалістів, захищати громадян та допомагати їм.

 

Гарантована квартальна ціна на газ, як новий інструмент та як він дозволить економити

З 1 січня в Україні діятиме «страхова» ціна на газ або так званий «контракт на майбутнє» на поточний опалювальний сезон. З урахуванням міжнародних зобов’язань України щодо лібералізації газового ринку Нафтогаз України (далі - Нафтогаз) сформувала кілька ринкових цінових пропозицій для споживачів, які мають право на придбання газу на пільгових умовах (далі - ПСО). Крім звичайної щомісячної ціни, яка змінюється з урахуванням поточної ринкової ситуації, Нафтогаз пропонує також гарантовану квартальну ціну, яка буде діяти з 1 січня 2020 року до кінця опалювального сезону.

Якою буде гарантована ціна з 1 січня 2020 року?

Гарантована оптова ціна Нафтогазу зафіксована на рівні 5500 грн за тисячу куб. м (без урахування ПДВ, транспортних витрат і націнки газбутів). Ця пропозиція дозволить захистити побутових споживачів від різкого подорожчання газу, яке може відбутися в 1 кварталі 2020 року.

Запропонована гарантована ціна на 12% нижче, ніж регульована ціна, по якій Нафтогаз продавав газ захищеним споживачам в січні-квітні 2019 року. Тоді оптова ціна для споживачів в рамках ПСО становила 6 236 грн за тис. куб. Кінцева роздрібна ціна для побутових споживачів в кожному регіоні залежить від витрат на транспортування газу магістральними і регіональними газопроводами, а також від націнки газзбутів. З урахуванням поточних транспортних тарифів кінцева роздрібна ціна з ПДВ складе від 7,2 до 7,8 грн за куб. м газу (проти 8,5 грн за куб. м в 1 кварталі 2019 р.).

Кому доступна гарантована ціна?

Гарантована ціна на газ буде діяти як для постачання газу побутовим споживачам, так і для виробників теплової енергії, що дозволить уникнути різкого збільшення вартості послуг з надання тепла і гарячої води.

З 1 січня 2020 року і до кінця опалювального сезону всі домогосподарства і виробники тепла автоматично будуть отримувати газ за гарантованою ціною. Для цього споживачам не потрібно робити жодних дій, підписувати додаткові угоди або здійснювати передоплату.

Чи можна відмовитись від гарантованої ціни і продовжувати купувати газ за ціною, яка змінюється кожного місяця?

Щомісячна ринкова ціна в 1 кварталі 2020 року може як вирости, так і знизитися, в залежності від результатів переговорів з Газпромом, погоди, ринкової ситуації та інших факторів.

Будь-який споживач може відмовитися від запропонованої гарантованої квартальної ціни і обрати щомісячну ринкову ціну. У цьому випадку з 10 по 24 грудня таким споживачам необхідно звернутися до своїх регіональних збутових компаній, які запропонують найбільш зручний для клієнта алгоритм відмови від гарантованої ціни.

Після 24 грудня споживачі, які оберуть щомісячну ціну, не зможуть скористатися гарантованої ціною. Нафтогаз традиційно публікує свої цінові пропозиції на наступний місяць в двадцятих числах поточного місяця.

Якою буде ціна на газ в грудні 2019 року?

У грудні 2019 року ціна на природний газ для споживачів, які купують газ на умовах ПСО, складе 4 277 грн за тис. куб. м (без урахування ПДВ, націнки газзбутів і транспортних витрат). Це на 13% нижче рівня регульованої ціни газу, яка діяла в листопаді 2019 року.

Незважаючи на те, що за результатами біржових торгів ринкова ціна газу на українському ринку за останній місяць не знижувалася, регульована ціна в грудні 2019 року знизилася відповідно до заявленої вартості розмитненого в листопаді газу.

Цей рівень в поточних умовах не є ринковим і визначається формулою, що міститься в постанові КМУ від 03.04.2019 №293. Ця постанова діє до кінця 2019 року. За домовленістю з МВФ, з 1 січня 2020 року Україна переходить на ринкове ціноутворення на газ для побутових споживачів в рамках ПСО. З 1 травня 2020 року Україна взяла на себе зобов’язання повністю лібералізувати ринок постачання газу побутовим споживачам і забезпечити умови для конкуренції в цьому сегменті.

Що означає груднева ціна для покупців «Газового запасу»?

У цьому місяці регульована ціна газу виявилася нижчою, ніж ціна на умовах пропозиції від Нафтогазу «Газовий запас» (4 874,42 грн за тис. куб. м). Клієнти, які планували в грудні використовувати частину газового запасу, можуть оплатити ресурс за більш низькою, регульованою ціною. У той же час, за бажанням, вони можуть використовувати «Газовий запас».

Використовувати передплачені обсяги газового запасу можна до 31 березня 2020 року включно. Гроші за передплачений, але не використаний обсяг повернуться споживачу на його рахунок в повному обсязі після 1 квітня 2020 року.

У яких регіонах діє пропозиція?

Це важливе питання, оскільки попередня ініціатива Нафтогазу «газовий запас», яка діяла до 25 вересня, була доступна не у всіх областях. Окремі газзбути не погодилися співпрацювати з Нафтогазом через «додатковий клопіт». До програми приєдналися лише 18 регіональних газопостачальних компаній.

У Міністерстві енергетики та захисту довкілля України кажуть, що гарантована ціна діятиме до кінця опалювального сезону в усіх регіонах України, проте забезпечення механізму відмови від гарантованої ціни залежить від регіональних постачальників газу. Якщо компанія-постачальник не пропонує механізм відмови, споживач може змінити постачальника.

Чи доступна пропозиція для боржників та отримувачів субсидій?

Пропозицією можуть скористатися всі побутові споживачі та підприємства ТКЕ (виробники тепла, які мають спеціальні обов’язки та отримують газ від Нафтогазу).

Чи можна відмовитися від послуги, якщо ринкові ціни почнуть знижуватися?

Ті, хто готові ризикувати і купувати газ за щомісячною ціною, з 1 до 20 грудня повинні звернутися до газопостачальної компанії у своєму регіоні. Вони запропонують алгоритм виходу з програми для своїх клієнтів.

Якщо ринкова ціна у січні буде нижчою, ніж гарантована, споживач не зможе від неї відмовитися, адже рішення щодо відмови необхідно ухвалити до 20 грудня.

Так само не буде можливості у разі зростання цін повернутися до квартальної ціни, якщо від неї відмовитися. Це принцип форвардних контрактів, так працюють на вільних ринках в усьому світі.

Фактично це вартість страхування від ризиків до кінця сезону. Саме тому споживачам пропонується вибір: застрахувати ризики або обрати щомісячну ціну.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатноїправової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

Соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям: порядок призначення, строки виплат та необхідні документи

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається і виплачується у грошовій формі. Право на отримання такої допомоги мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України та мають середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Малозабезпечена сім’я – це сім’я, яка з поважних причини або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на отримання державної соціальної допомоги залежить не лише від доходів, але і від майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.

Прожитковим мінімумом для сім’ї вважається визначена для кожної сім’ї, залежно від її складу, сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум».

Прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення станом на листопад місяць 2019 року становить:

  • для дітей віком до 6 років– 1699 гривень;
  • для дітей віком від 6 до 18 років – 2118 гривень;
  • для працездатних осіб – 2007 гривень;
  • для осіб, які втратили працездатність – 1564 гривні.

Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.

Зокрема, уповноважений представник сім’ї попередньо повинен подати заяву про надання державної соціальної допомоги. У заяві обов’язково дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, яка необхідна для призначення і виплати такої допомоги.

У випадку неотримання соціальної допомоги за зареєстрованим місцем проживання, допомога може бути призначена і виплачена за місцем фактичного проживання уповноваженого представника сім’ї.

Заяву з необхідними документами для призначення соціальної допомоги у сільській місцевості приймають виконавчі органи сільських і селищних рад. Після цього, здійснюють передачу таких заяв відповідним органам соціального захисту населення.

Варто зауважити, що, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», до заяви про надання допомоги додаються наступні документи:

  • документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї;
  • довідка про склад сім’ї;
  • декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);
  • довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).

У декларацію не включається:

- державна соціальна допомога, призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;

- нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги;

- сплачені членами сім’ї аліменти.

Звертаємо увагу на те, що рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів. У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги, орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім’ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

Строки призначення державної соціальної допомоги.

Допомога малозабезпеченим сім’ям виплачується щомісяця та призначається на півроку. Через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.

У разі призначення соціальної допомоги на наступний строк, уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї, а також у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплат раніше призначеної соціальної допомоги минулого більше календарного місяця.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

В Україні будуть штрафувати водіїв за перевезення дітей без авто крісла

За перевезення дитини без автокрісла у автівці доведеться платити штраф. В Україні 20 листопада 2019 року набрали чинності зміни до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей». Законом запроваджуються штрафи за перевезення дітей в автомобілі без дитячого автокрісла.

Який штраф?

Законом внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) зміни, відповідно до яких статтю 121 доповнено частинами десятою та одинадцятою, у яких встановлюється адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу на водія за порушення правил перевезення дітей в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у розмірі 510 грн), вчинене повторно протягом року - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у розмірі 850 грн ).

З якого  віку дітей треба возити в автокріслі?

Правилами дорожнього руху визначено, що забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 145 см або які не досягли 12-річного віку в транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дозволяють пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу. Дітей до 16 років не можна перевозити в кузові вантажівки, організовані групи дітей можна перевозити тільки у світлий час доби 

Як тепер їздити з дитиною в таксі?

Сьогодні існує проблема перевезення дітей в таксі, адже носити з собою автокрісло, або шукати службу, у якої є така послуга не рентабельно.
Але новий закон поширюється і на таксі: Відмова таксиста перевозити малолітніх дітей – це порушення  Постанови «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту». У пункті 91 цієї Постанови зазначено, що вагітні жінки, особи з інвалідністю та пасажири із дітьми дошкільного віку мають першочергове право на проїзд. Якщо таксі не будуть обладнані автокріслами, батьки мають встановлювати там власні автокрісла на час поїздки. Хоч це і не прописано в законах, але відповідальність за порушення правил перевезення дитини лежить на водіях, а не батьках.

В таксі тепер має бути все передбачено, оскільки це загально прийнята практика в Європі, там у багажнику таксі лежать дитячі автокрісла.

При цьому громадського транспорту цей Закон не стосується, оскільки є спеціальний закон України «Про перевезення пасажирів в маршрутках і в автобусах».

Як за кордоном

За правилами перевезення дітей в автомобілі (крім таксі), дитяче автокрісло обов’язкове в усіх країнах Євросоюзу, а в Японії – до 6 років, Австралії – до 1 року, з обов’язковим верхнім страхувальним ременем, Новій Зеландії – до 5 років, Канаді і США, залежно від регіону.

Не обов’язково, але рекомендовано: у Бельгії – від 3 до 11 років, Фінляндії – від 3 до 10 років, Хорватії – після 5 років, Китаї та Південно-африканській республіці. В Австралії – від 1 до 15 років рекомендовано, з обов’язковим верхнім страхувальним ременем, Новій Зеландії – від 5 до 8 років тільки на сидіннях зі страхувальним ременем.

«Пасажирам з дітьми рекомендується мати власні автокрісла. І якщо батьки мають власне автокрісло, то водій зобов’язаний дозволити його встановити»

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, використання дитячих автомобільних крісел знижує ризик отримання травм у ДТП на 70%, а рівень смертності - на 54%.

Як обрати  автокрісло?

Перш ніж купувати автокрісло до свого автомобіля потрібно:

  • пересвідчіться, що воно пасує дитині за її вагою та зростом:  підголівник має бути по мочку вуха; 
  • перевірте, чи є у вашому автомобілі вбудовані роз'єми міжнародного стандарту Isofix для встановлення крісла. Роз’єми можуть бути заховані в щілинах між сидіннями;
  • обов’язково перевірте маркування крісла та документи. Якщо його раніше використовували, воно може бути пошкодженим і не гарантуватиме дитині безпеку;
  • в автокріслах буває п’ятиточковий і триточковий ремінь безпеки. Найбільш безпечний – п’ятиточковий.
  • у кріслах для дітей до 18 кілограмів або до першого року має бути можливість встановити їх спиною до напрямку руху.

Хто має право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення?

Змінами до частини першої статті 222 КУпАП обов’язок складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частинами десятою та одинадцятою статті 121 КУпАП, покладається на уповноважених посадових осіб органів Національної поліції.

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: (0522) 32-08-24, моб. 095-876-62-33.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

Як отримати 6 ділянок землі в Україні для власного використання. Покрокова інструкція.

Законодавством передбачена можливість для громадян України набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (п. б ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України, далі – ЗКУ).

Згідно з ч.1 ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах:

для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;

для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;

для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Важливо!Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах вищезазначених норм провадиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗКУ). Це означає, що Ви маєте право отримати у приватну власність до шести земельних ділянок різного цільового призначення (згідно з переліком наведеним у ст. 121 ЗКУ).

Звертаємо вашу увагу, якщо Ви отримали безоплатно земельну ділянку, наприклад, для індивідуального дачного будівництва у розмірі 0,07 гектара (законодавством закріплено максимально 0,10 гектара), Ви не зможете у майбутньому отримати решту (інші 0,03 гектара). Власник також має право поміняти цільове призначення земельної ділянки. Це не складна процедура. Зміна цільового призначення — це не зміна власника. Якщо ви приватизували ділянку, а потім поміняли цільове призначення, ваше право на приватизацію все рівно залишається реалізованим.

Дуже багато помилок виникає при подачі заяви щодо отримання земділянки — це надсилання її у невідповідні органи

Так, стаття 122 Земельного кодексу України чітко визначає, повноваження органів щодо передачі земельних ділянок у власність:

сільради, міськради мають право надавати земельні ділянки у власність для всіх потреб у межах населених пунктів;

районні держадмінстрації — для дачного будівництва за межами населених пунктів;

Держгеокадастр — землі сільськогосподарського призначення для всіх потреб за межами населених пунктів.

Переходимо до покрових дій для отримання земельної ділянки.

КРОК № 1. Заходите на публічну кадастрову карту (бажано зареєструватись у системі) та обравши в конкретному населеному пункті, чи за ним, вільну земельну ділянку, яка вас зацікавить.(усі зайняті ділянки – виділені синім кольором).

КРОК № 2. Стаття 118 Земельного кодексу України повністю описує процедуру отримання земельної ділянки у власність. Зокрема, першим кроком у цій справі є подання до відповідного органу (сільської, міської ради, райдержадміністрації тощо) клопотання (заяви).

У клопотанні (заяві) зазначаються:

цільове призначення земельної ділянки;

її орієнтовні розміри (відповідно від цільового призначення);

до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

(забороняється вимагати інші документи та додаткові матеріали на цьому етапі, не передбачені ст.118 ЗКУ).

Пояснень щодо графічних матеріалів у законодавстві немає. Графічний матеріал — це будь-який малюнок, з якого зрозуміло, де знаходиться ваша земельна ділянка. Ви можете звернутися до територіального органу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та замовити вказані вище графічні матеріали — викопіювання з кадастрової карти або плану. Вартість викопіювання - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати. Очікувати на таке викопіювання доведеться до місяця, відповідно за цей час земельна ділянка, якщо вона є «цікавою», вже буде кимось зайнята.

Отож, зробити такі графічні матеріали можна самостійно, зайшовши на ту ж саму публічну кадастрову карту і виділивши маркером ту ділянку і у тому місці, що ви собі підшукали.

Крім графічних матеріалів варто додати копію паспорта громадянина України. Хоча в самому законі і не зазначається про те, що потрібна копія паспорта, але це випливає з того, що право на безкоштовне отримання земельної ділянки належить громадянам України, а єдиний документ, який підтверджує українське громадянство, — це паспорт.

Заяву можна надіслати поштою цінним листом з описом та повідомленням про отримання, або ж занести і подати самостійно до відповідного органу влади, отримавши штамп на другому примірнику. Тут дуже важливий власне цей штамп: оскільки саме від дати подання (при поштовій пересилці — дата повідомлення про отримання) відраховується 30 днів, протягом яких орган влади має надати згоду, або обґрунтовану відмову.

КРОК № 3. Ви отримали чи не отримали відповіді. Згідно із статтею 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:

законів

прийнятих відповідно до законів нормативно-правових актів,

генеральних планів населених пунктів

іншої містобудівної документації,

схем землеустрою

техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель

проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі отримання відмови варто звернутись із запитом про надання публічної інформації щодо цієї конкретної земельної ділянки, яка, можливо, вже перебуває на стадії реєстрації іншою особою, тощо. Якщо обрана ділянка виявиться зайнятою, варто розпочати таку ж процедуру щодо іншої земельної ділянки, яка на публічній кадастровій карті — вільна.

Інформація варта вашої уваги! Якщо ж впродовж 30-денного терміну ви не отримали жодної відповіді, вступає в силу принцип мовчазної згоди. Зокрема, у статті 118 Земельного кодексу України йдеться, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

КРОК № 4. Приступаємо до наступного етапу — розробка проектів землеустрою, що передбачає звернення до землевпорядників, заключення договору, у якому також передбачити вартість робіт, так і строки виконання.

Згідно із статтею 186 1Земельного кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Тут є 2- варіанти: або ви самостійно берете цей проект землеустрою та віддаєте на погодження в управління Держгеокадастру, або це здійснює сам землевпорядник, про що ви можете домовитись на етапі укладання договору.

КРОК № 5. Затвердження проекту землеустрою в органі місцевого самоврядування. Після узгодження проекту землеустрою з Держгеокадастром, узгоджений проект землеустрою потрібно передати до органів місцевого самоврядування із супроводжуючим листом, в якому вказати, що подається оригінал проекту землеустрою з проханням його затвердити. Суть цього затвердження полягає в тому, щоб орган, який передає земельну ділянку, переконався, що заява подавалась на цю земельну ділянку, проект і узгодження зроблені теж на цю ділянку. Сільрада не може зробити зауважень до затвердженого Держгеокадастром проекту, оскільки не є спеціалістом в землевпорядкуванні.

КРОК № 6. Реєстрація земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно- заключний етап отримання земельної ділянки у власність.

Для того, аби зареєструвати ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно варто звернутись до нотаріуса та подати такі документи:

копія паспорту та ідентифікаційного номеру;

квитанція про сплату адміністративного збору;

рішення органу про передачу земельної ділянки;

витяг з Державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру можна отримати самостійно. Для цього потрібно зареєструватись на сайті у свій обліковий запис, знайти свою ділянку, натиснути на неї курсором та обрати пункт «Замовити Витяг про земельну ділянку», далі з’являється електронна форма заяви, яку необхідно заповнити.

Акт занесення земельної ділянки в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно є народженням права власності на земельну ділянку!

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: (0522) 32-08-24, моб. 095-876-62-33.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

В Україні набули чинності нові правила видачі водійських прав

Зміни стосуються, передусім, майбутніх водіїв та автошкіл та покликані зменшити адміністративний тиск у сфері підготовки водіїв, спростити процедуру акредитації автошкіл та вдосконалити процедуру отримання та обміну посвідчення водія.

Основні зміни, які стосуються процедури підготовки водіїв:

-допускається індивідуальний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв;

-практичний іспит складається в територіальному центрі МВС, в якому успішно складено теоретичний іспит;

-термін дії свідоцтва про закінчення автошколи скоротили з 10 до 2 років;

-можливість застосування фото- та відеофіксації під час складання іспитів;

-свідоцтво про закінчення автошколи в паперовому вигляді випускникам не видається, натомість воно вноситься закладом; до Єдиного державного реєстру МВС в електронному вигляді;

-всі випускники, які закінчили навчання з підготовки водіїв у закладах професійно-технічної освіти, допускаються до складання іспитів без додаткового навчання в автошколі.

Основні зміни у процедурі отримання водійських прав:

-отримати або обміняти права неможливо без відмітки про місце реєстрації в паспорті або іншому документі, що посвідчує особу;

-в особливих відмітках водійського посвідчення вноситимуть інформацію про групу крові та резус-фактор.

Основні зміни, які стосуються автошкіл:

-між територіальними органами МВС та автошколами запроваджено електронний обмін інформацією;

-викладачів та інструкторів з водіння зобов'язали вносити у спеціальний електронний журнал інформацію про час проведення теоретичних та практичних занять, а також транспортний засіб, на якому здійснюватиметься практичне заняття;

-функцію акредитації закладів передали від Головного сервісного центру МВС до регіональних сервісних центрів МВС;

-сертифікати про державну акредитацію, видані після 5 липня 2016 року закладам, акредитованим Головним сервісним центром МВС, вважаються безстроковими.

Зміни щодо подання документів автошколами до МВС:

-заяви про затвердження робочих програм і планів автошколи подаються до Регіонального сервісного центру МВС (за місцезнаходженням закладу);

заяви про проведення обстеження матеріально-технічної бази закладу подаються до Територіальних сервісних центрів МВС (за місцезнаходженням закладу);

заяви та відповідні матеріали для проведення державної акредитації закладу подаються до Регіонального сервісного центру МВС (за місцезнаходженням закладу).

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

Нові правила тимчасового виїзду за кордон, або як не стати заручником обставин

Немає нічого нового й невідомого в тому, що, в разі розлучення подружжя, для виїзду надалі дитини за кордон з одним із батьків потрібно отримати нотаріальну згоду другого з батьків, але це лише загальне правило із ряду винятків.

28 серпня 2018 р., після набрання чинності Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" № 2475-VIII від 03.07.2018 р.(далі – Закон № 2475-VIII). Отже, Закон № 2475-VIII, спрямований на посилення захисту прав дитини на належне утримання, передбачає зміну правил виїзду дитини за кордон і встановлює нові підстави, коли один із батьків може подорожувати з дитиною за межі України без згоди другого.

Відповідно до українського законодавства нотаріальна згода другого з батьків для виїзду дитини до 16 років за кордон з одним із батьків не потрібна в таких випадках:

якщо другий із батьків – іноземець або особа без громадянства та про це вказано у свідоцтві про народження дитини;

якщо в закордонному паспорті дитини є запис про її вибуття на ПМП в іншу країну чи відмітка про взяття дитини на постійний консульський облік у дипломатичному або консульському представництві України за кордоном;

якщо такий один із батьків пред'явить свідоцтво про смерть другого, рішення суду про позбавлення другого з батьків батьківських прав, визнання його недієздатним чи безвісно відсутнім або довідку про народження дитини, де зазначено, що батько дитини записаний зі слів матері.

Ці винятки із загального правила про нотаріальну згоду другого з батьків діяли й раніше та не зазнали змін.

Саме з 28 серпня 2018 р., якщо один із батьків бажає виїхати з дитиною за кордон, він може безперешкодно це зробити без нотаріальної згоди другого за наступних умов:

строк поїздки не перевищує 1 місяця;

той із батьків, хто планує поїздку з дитиною за кордон, має документ, що підтверджує місце проживання дитини з ним (рішення суду або висновок служби в справах дітей);

є документ, що підтверджує мету й строк поїздки. Мета виїзду дитини за кордон може бути різноманітна: відпочинок, участь у змаганнях, фестивалях, олімпіадах і конкурсах, закордонне лікування або навчання, при цьому підтвердними документами можуть бути довідка з медичного або навчального закладу, броня квитків;

щодо того з батьків, хто хоче виїхати з дитиною за кордон, немає виконавчого провадження про примусове усунення перешкод у спілкуванні дитини з другим із батьків.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Якщо другий із батьків свідомо виконує батьківські обов'язки й не має боргів із виплати аліментів на дитину, то той із батьків, хто планує закордонну поїздку з дитиною та знає адресу другого, має рекомендованим листом повідомити останнього про майбутню поїздку дитини, її мету й тривалість.

Крім того, один із батьків може виїхати з дитиною за межі України на строк понад 1 місяця,якщо другий – боржник із аліментів. Розмір заборгованості має дорівнювати сумі аліментних платежів за 4 місяці (за 3 місяці, якщо дитина з інвалідністю або важко хвора). Довідку про заборгованість можна отримати в державній виконавчій службі Міністерства юстиції України або в приватного виконавця.

Підтвердження місця проживання дитини

Ще раз варто звернути увагу на те, що зазначені нововведені привілеї поширюються тільки на того з батьків, хто має на руках документ, що підтверджує місце проживання дитини з ним. Є два способи одержання такого документа: в адміністративному та в судовому порядку.

Так, для підтвердження місця проживання дитини з метою тимчасового виїзду з дитиною за кордон один із батьків може звернутися до служби в справах дітей за місцем проживання дитини. Це ще одна новела законодавства, яку передбачено тепер п. 721 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 р. № 866.

До служби в справах дітей потрібно надати відповідну заяву, копію свого паспорта, свідоцтва про народження дитини, довідку про своє місце реєстрації (якщо цієї інформації немає в паспорті) і про місце реєстрації дитини, копію рішення суду про розірвання шлюбу (якщо є), підтвердження про надіслання рекомендованого листа другому з батьків про майбутню поїздку дитини (якщо адресу другого з батьків відомо та такий лист було надіслано), а також копію документа, виданого лікарсько-консультативної комісією лікувально-профілактичної установи (якщо питання стосується важкохворої дитини або дитини з інвалідністю).

За результатами розгляду поданих документів і після відвідування місця проживання дитини служба в справах дітей готує висновок щодо підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України. На практиці така процедура може зайняти до 1 місяця.

Далі зазначений висновок служби в справах дітей у межах 7 робочих днів має бути затверджено рішенням/розпорядженням місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської чи сільської ради. Проте винесене рішення/розпорядження протягом 10 днів може бути оскаржено до суду в порядку позовного провадження. І лише після спливу цього строку на оскарження рішення/розпорядження про підтвердження місця проживання дитини воно вступає в силу.

Другий можливий варіант – звернутися до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Такий позов суд заслуховує в загальному порядку.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Суд також долучає до розгляду справи службу в справах дітей, яка після обстеження житло-побутових умов батьків готує той самий висновок про визначення місця проживання дитини. Ґрунтуючись на цьому висновку служби в справах дітей, суд виносить рішення, визначаючи місце проживання дитини з мамою або батьком. !Крім того, питання про місце проживання дитини суд може вирішити також у межах розгляду справи про розірвання шлюбу.

Таке рішення суду може бути опротестовано за загальною процедурою, і юридичної сили воно набуває лише після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляцію так і не подано. Водночас після набрання юридичної сили рішення суду про визначення місця проживання дитини стає остаточним і діє без обмеження строку.

Якщо ж поїздку за кордон з дитиною планує той із батьків, хто проживає окремо від дитини, тобто місце проживання дитини служба в справах дітей або суд визначив не з ним, нововведені правила на такого з батьків не поширюються. У такому разі він незалежно від строку поїздки та за умови відсутності в нього заборгованості з виплати аліментів повинен буде отримати письмову нотаріально засвідчену згоду другого з батьків на виїзд дитини за кордон.

!Утім, якщо другий із батьків, з яким проживає дитина, не дасть своєї згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон з іншим із батьків упродовж 10 днів із моменту повідомлення про вручення йому рекомендованого листа з таким проханням, законодавець передбачає можливість звернутися до суду для одержання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків. У цьому випадку за новими правилами на підставі позову того з батьків, хто проживає окремо від дитини, суд повинен розглянути питання про виїзд дитини за межі України в порядку спрощеного позовного провадження, а отже, не довше 60 днів від дня відкриття провадження в справі.

Крім того, нові правила не торкаються особливостей виїзду дитини за межі України з одним із батьків, у випадку якщо батьки дитини живуть у законному шлюбі, а також якщо йдеться про виїзд дитини в іншу країну на постійне місце проживання. У цих випадках так само має бути відповідна нотаріальна згода другого з батьків.

До Кропивницького місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: (0522) 32-08-24, моб. 095-876-62-33.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

Порядок поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя

Дружина та чоловік, набуваючи у власність майно, мають на нього рівні права. Зокрема, право на володіння, користування і розпорядження цим майном, якщо інше не встановлено домовленістю між подружжям.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є спільною сумісною власністю. Але кожен з подружжя у разі виникнення спору має право на поділ такого майна.

Про правові аспекти поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, роз’яснюють фахівці Олександрійського місцевого центру з надання БВПД.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України, майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Незалежно від того, що один з подружжя не мав самостійного заробітку (доходу) з таких поважних причини, як:

- навчання;

- ведення домашнього господарства;

- догляд за дітьми;

- хвороба, тощо.

Подружжя має право домовитися та визначити порядок користування майном, що їм належить на праві спільної сумісної власності. Наприклад, подружжя може домовитися про те, що перший поверх будинку займе дружина, а чоловік користуватиметься другим поверхом. Якщо ж такий договір укладений письмово і посвідчений нотаріусом, то у разі смерті дружини, за умови, що частки кожного з подружжя є рівними, предметом спадкування для правонаступника буде перший поверх будинку.

Дружина або чоловік мають право на розпорядження часткою у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності. За таких обставин, один з подружжя може укласти з іншою особою щодо майна:

  • договір купівлі-продажу;
  • договір міни;
  • договір дарування;
  • договір довічного утримання (догляду);
  • договір застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відносяться:

  • майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
  • прибутки, отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
  • речі, придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

Зазначений майновий перелік не є вичерпним. У разі виникнення спору, за рішенням суду майно може бути визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягати поділу за обставин, якщо:

-                     майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя;

-                     один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, тоді дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 69 Сімейного кодексу України закріплено право чоловіка та дружини на поділ майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Варто зауважити, що такий поділ можливо здійснити без розірвання шлюбу.

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Так, договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

При поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У випадку вирішення спору про поділ майна, суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.

Зокрема, якщо один з подружжя:

  • не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї;
  • ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей);
  • приховав, знищив чи пошкодив спільне майно;
  • витрачав майно на шкоду інтересам сім'ї.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно).

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1. 

 

Суха трава і листя. Чому їх не можна спалювати?

Восени у нас прийнято спалювати опале листя, навесні – торішню траву. В пік весняного і осіннього палінь повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Невже так і має бути?

Фахівці Новомиргородського бюро правової допомоги нагадують, що спалювання листя  є надзвичайно шкідливим для здоров’я людей та екологічного стану міста та є прямим порушенням низки норм чинного законодавства.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя…

Важко знайти людину, якій би подобалось дихати димом від тліючого листя чи палаючого степу. Багато хто хотів би, щоб ці порушення припинились, але як досягти цього не знають.

Починаючи боротьбу із палами у своєму населеному пункті, ви повинні знати, що закон у будь-якому випадку на вашій стороні. Викладені вище факти є непереборним доказом того, що спалювання рослинних решток несе численні загрози здоров’ю людини. Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із паліями.

Статті 16 і 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняють спалювання листя. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Є інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

Покарання за спалювання листя

Законами України в населених пунктах відкрите спалення листя заборонене. 

Стаття 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказує, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків накладається штраф у розмірі від 170 до 340 гривень. А стаття 82 застерігає, що за порушення правил зберігання, розміщення, утилізації та використання відходів штраф сягає 1700 гривень.

Відповідно до ст. 152 КУпАП, спалювання рослинних залишків є прямим порушенням низки правил у сфері благоустрою населених пунктів та тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти (340 грн) до вісімдесяти (1360 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ПАМ’ЯТКА про заборону спалювання сухої трави

Спалювання сухої рослинності або її залишків несе загрозу навколишньому середовищу та становить небезпеку для життя людей.

Дуже часто спалення сухої трави переростає у велико-масштабні пожежі. Швидкість поширення вогню під час яких надзвичайно висока, тому локалізувати такі на відкритих територіях дуже важко.

У населених пунктах спалення сухої трави або листя на присадибних ділянках може перерости у неконтрольоване горіння. Це загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору.

Наведених вище аргументів цілком вистачає для того, щоб відмовитися від практики навмисного випалювання сухої трави всюди, і домагатися максимально можливого скорочення трав’яних підпалів, що відбуваються внаслідок необережного поводження з вогнем або злого наміру.

Тому нині практично єдиним ефективним способом боротьби із згорянням трави є запобігання, яке вимагає злагоджених і усвідомлених дій з боку органів влади і місцевого самоврядування, сільськогосподарських і лісогосподарських організацій, а також максимальної відповідальності і обережності з боку громадян.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатноїправової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно).

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

Трудова дисципліна та відповідальність за її порушення: правова консультація

Одним з основних трудових обов'язків працівників є дотримання трудової дисципліни

Трудові правовідносини між сторонами виникають у результаті укладення трудового договору, встановлення умов праці на підприємствах, навчання й перекваліфікації за місцем праці. Також дані правовідносини пов'язані з наглядом і контролем за дотриманням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян.

Про трудові права та обов'язки сторін трудового договору, а також відповідальність за умисне порушення трудової дисципліни роз’яснюють фахівці Онуфріївського бюро правової допомоги.

Відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України, працівники зобов'язані:

- працювати чесно і сумлінно;

- своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу;

- дотримуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;

- дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Дані правила затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. При цьому, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Варто зауважити на тому, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Також при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати:

- ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду;

- обставини, за яких вчинено проступок;

- попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Увага! Якщо роботодавець вже застосував до працівника одне дисциплінарне стягнення, наприклад догану, то він не може за цей же проступок звільнити його. При застосуванні звільнення до працівника, як заходу дисциплінарного стягнення роботодавець не може одночасно винести йому догану за те саме дисциплінарне порушення.

Важливо пам’ятати! Порушенням трудової дисципліни не являється відмова працівника виконувати роботу у випадках коли:

  • власник або уповноважений ним орган вимагає від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором;
  • власник або уповноважений ним орган вимагає від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища;
  • залучення до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, осіб, молодших вісімнадцяти років та інших категорій працівників, передбачених законодавством;
  • залучення до надурочних робіт вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, осіб, молодших вісімнадцяти років, працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою.

Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно).

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

В межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!» та кампанії «Відповідальне батьківство», фахівці Новгородківського бюро правової допомоги надають роз’яснення: як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Статус, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (далі – Статус) надається відповідно до Закону України “Про охорону дитинства” та постанови Уряду “Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів” від 5 квітня 2017 року № 268

Хто має право на отримання Статусу?

Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не досягла 18 років (повноліття), які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

1) отримали поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнали фізичного, сексуального насильства;

3) були викрадені або незаконно вивезені за межі України;

4) залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

6) зазнали психологічного насильства.

Куди звертатись з приводу надання статусу?

  • Для дитини, яка має довідку переселенця – в службу у справах дітей за місцем взяття на облік ВПО;
  • Для дитини, яка не є переселенцем, але проживає на території, де проводилась антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Увага! Заявник подає документи до служби у справах дітей, яка безпосередньо веде справу, проте рішення приймає орган опіки та піклування виконавчого органу відповідної місцевої ради.

Якщо дитина залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими), – документи для прийняття рішення щодо такої дитини готуються службою у справах дітей за місцем виявлення дитини.

Хто може звернутись від імені дитини?

  • Законний представник: батьки, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікун, піклувальник та інші особи в передбачених законом випадках;
  • У разі переміщення дитини без законних представників: родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування.

Чи може дитина звернутись самостійно до служби у справах дітей?

Так, за умови досягнення 14 років

Які документи необхідно подати:

  • Заповнену заяву про надання дитині статусу

! Заява не має офіційно затвердженої форми та заповнюється довільно. В ній слід повідомити про обставини та час, за яких дитині заподіяно шкоду внаслідок збройного конфлікту

  • Копію свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини
  • Копію документа, що посвідчує особу заявника.

! Якщо дитина проживає/перебуває в закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому закладі – копію документу, який підтверджує факт зарахування дитини

  • Копію документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником, або повноваження представника органу опіки та піклування.
  • Копію довідки переселенця дитини АБО документа, який підтверджує місце проживання/перебування дитини в зоні АТО

! Місце проживання внутрішньо переміщеної особи підтверджує довідка переселенця.

  • Копії заяв про вчинення кримінального правопорушення щодо дитини ТА про залучення дитини до кримінального провадження як потерпілої або визнання дитини потерпілою, зареєстровані в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно). 

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1. 

 

 

Відшкодування шкоди завданої стихійним лихом  

З приходом осені погодні умови почали погіршуватися, на зміну теплим сонячним дням прийшли шквальні вітри, деколи сильні урагани, внаслідок яких постраждали люди, будівлі, авто. Часто може здаватися, що отримати компенсацію за шкоду через непогоду неможливо, але насправді це не так.

До Компаніївського бюро правової допомоги звернувся місцевий житель з проханням роз’яснити йому питання відшкодування шкоди завданої стихійним лихом.

Для початку треба зібрати достатньо доказів щодо того, коли і за яких обставин була завдана шкода. Найпростіший крок – фіксувати всі обставини на фото або відео. На них має бути видно, де саме сталася подія і що цьому передувало.

При падінні дерев чи гілок, травмуванні людей - негайно інформуйте Службу порятунку за номером 101. Непоодинокі випадки, коли на автомобілі падають дерева, покрівлі чи рекламні щити. У таких ситуаціях слід негайно зателефонувати в поліцію та повідомити про цей факт – це Крок-1.

! Важливо пам’ятати, що у разі, якщо дерево впало на автомобіль, який рухався, то це кваліфікуватиметься, як Дорожньо-транспортна пригода (ДТП), відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зауважте, що якщо було офіційне попередження про шторм та припаркований автомобіль пошкоджений внаслідок негоди, відшкодувань від органів місцевого самоврядування не варто очікувати. В будь-якому випадку подію треба зафіксувати. Якщо ж дерево впало на припаркований автомобіль, необхідно також викликати поліцію.

Працівники поліції складають протокол та акт огляду, де зазначено:

  • опис пошкоджень;
  • кількість прихованих пошкоджень;
  • фото/відеопідтвердження.

У такому випадку працівники поліції мають право скласти ряд документів:

  • протокол про адміністративне правопорушення;
  • акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі;
  • постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
  • схему місця ДТП.

Як правило, при падінні дерева на автомобіль під час руху складається протокол за статтею 140 КУпАП – Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.

Протокол складається відносно посадової особи, яка відповідає за утримання вищевказаного зеленого насадження. Після цього даний протокол направляється до суду, який вирішує, чи притягнути цю особу до відповідальності. За наслідками розгляду протоколу суд виносить постанову.

Навіть якщо посадова особа не буде притягнута до адміністративної відповідальності, це не означає, що ви не зможете вимагати та отримати матеріальне відшкодування. Ви все одно маєте право на отримання компенсації, якщо доведете, що підприємство, яке зобов’язане утримувати зелені насадження, неналежним чином виконувало свої обов’язки. 

Крок-2: Після телефонного повідомлення в поліцію потрібно повідомити органи місцевого самоврядування.

Якщо у вашому селі, селищі або місті є "гаряча лінія", то слід зателефонувати туди та повідомити про те, що сталось, і обов’язково занотувати собі номер цього звернення. Також можна зателефонувати до районної, міської адміністрації або сільської, селищної, міської  ради.

Крок-3: Для того щоб встановити того, хто відповідатиме за заподіяну шкоду, потрібно з’ясувати, чи відноситься дерево, яке впало, до об’єкта благоустрою. Якщо так, то до якого саме і хто за нього відповідає.

До об’єктів благоустрою населених пунктів належать:

  1. Території загального користування:  парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам’ятки культурної та історичної спадщини;  майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування.
  2. Прибудинкові території.
  3. Території будівель та споруд інженерного захисту території.
  4. Території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Отже, для встановлення відповідальної особи, яка буде компенсувати завдані падінням дерева збитки, потрібно встановити, на балансі якого підприємства знаходяться зелені насадження (дерева). З цією метою слід написати звернення або запит до органу місцевого самоврядування, в якому обов’язково зазначити місце розташування дерева (можна прикласти фото).

Якщо аварійна ситуація сталася з дахом вашого будинку, то ремонтом повинен займатися управитель або виконавець, з яким було підписано договір про надання житлово-комунальних послуг. Роботи з поточного ремонту та санітарно-технічного обслуговування дахів належать до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і надаються відповідно до укладених договорів на управління багатоквартирним будинком (Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150).

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги –  0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно). 

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

Пакунок малюка

Фахівці бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД розповідають, скільки коштує набір «Пакунок малюка» та як його отримати ?

«Пакунок малюка» –  це ініціатива уряду. Це набір із найнеобхідних речей для немовлят, який кожна родина має отримати після виписки з пологового будинку. Урядова ініціатива «Пакунок малюка» виникла у рамках імплементації Конвенції ООН про права дитини. Україна ратифікувала цей документ ще у 1991 році і зараз продовжує впроваджувати міжнародні стандарти.

У 2018 році уряд розробив нову державну програму з впровадження Конвенції ООН в Україні. Вона передбачає створення сприятливих умов для розвитку дитини, забезпечення рівного розвитку для дітей, зміцнення інституту сім’ї та формування системи відповідального батьківства.

У рамках виконання програми ухвалили перший пакет ініціатив, до якого входить запровадження «пакету малюка» для кожного новонародженого українця. До пакунку також додають детальну інструкцію про те, як не виходячи з дому за допомогою інтернету оформити допомогу при народженні дитини.

Де можна отримати.

Пакунок малюка дають батькам при виписці. Якщо його немає в пологовому, то один із батьків заповнює заяву і його мають привезти новонародженому додому. «Пакунок малюка» надають незалежно від доходів батьків та незалежно від того, народилася вона у державному пологовому будинку чи приватному, або навіть удома. Забрати його можна при реєстрації дитини. Його також отримують батьки-усиновителі чи патронатна родина.

Пакунок не впливає на отримання грошової виплати. Це безповоротна соціальна допомога для кожної новонародженої дитини, яка включає такі речі:

  • коробка-люлька;
  • підгузки одноразові для новонароджених – від 2 до 5 кг, не менше 94 штук в упаковці;
  • серветки вологі одноразові для дітей від 0 років, гіпоалергенні, PH-нейтральні, без запаху - не менше 56 штук в упаковці;
  • пелюшка ситцева, розмір 80 x 95 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);
  • пелюшка фланелева, розмір 90 x 110 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);
  • пелюшка муслінова, розмір 70 x 70 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);
  • пелюшка багаторазова вологостійка, розмір 60 х 80 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);
  • шапочка, стовідсоткова бавовна, розмір 0 – 3 місяці;
  • шапочка, стовідсоткова бавовна, розмір 3 – 6 місяців, розмір 6 – 12 місяців;
  • боді з коротким рукавом: розмір 50 – 56 см і 56 – 58 см (7 шт);
  • боді з довгим рукавом, трикотаж, стовідсоткова бавовна: розмір 50 – 56 см і 56 – 58 см (7 шт);
  • рукавички для немовлят 0 – 3 місяці;
  • брюки-повзунки з закритими носками, стовідсоткова бавовна: розмір 50 – 56 см і 56 – 58 см;
  • повзунки з довгим рукавом і штанцями: розмір 50 – 56 см і 56 – 58 см;
  • шкарпетки, частка бавовни у виробі не менше 90 відсотків, розмір 0 – 3 місяці;
  • термометр для води;
  • термометр для тіла електронний з гумовим наконечником;
  • ножиці манікюрні дитячі з тупими наконечниками (безпечні), виготовлені з нержавіючої медичної сталі;
  • прокладки для лактації – не менше 60 штук в упаковці;
  • ковдра тепла/демісезонна, наповнювач – стовідсоткова бавовна, зовнішня тканина – також стовідсоткова бавовна, розмір 90 x 120 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);
  • плед-ковдра, 100% трикотаж, бавовна, розмір 60 x 80 см (допускається зміна розмірів +/- 10%);
  • матрац, склад за міжнародними нормами, розмір 42 x 70 см. Розмір матраца (периметр) повинен збігатися з розміром дна коробки-люльки;
  • рушник махровий для купання куточком, розмір 100 x 100 см (допускається зміна розмірів +/- 10%), вироблений з натурального матеріалу;
  • іграшка-брязкальце розвиваюча, виготовлена з пластику з сертифікатом, який дозволяє використання дитячих іграшок, без дрібних деталей;
  • крем з вмістом ланоліну 100%;
  • рідке мило-шампунь дитячий з дозатором, універсальне, від 0 років, без парабенів, гіпоалергенні, без запаху – 500 мл;
  • слинявчики;
  • крем під підгузок;
  • господарське мило для прання дитячих речей;
  • гігієнічні ватні палички з обмежувачем.

До реалізації проекту долучився офіс UNOPS. Це організація ООН з обслуговування проектів. У червні 2018 року був підписаний меморандум між UNOPS та виконавчими органами влади України. Після цього були підписані проектні договори із регіонами.

Якщо ви із якихось причин не отримали «Пакунок малюка» у пологовому будинку – зверніться по нього за місцем проживання до органів соціального захисту. На ваше прохання пакунок можуть отримати ваші родичі.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (Цілодобово, в межах України – безкоштовно) 

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1. 

  

Щеплення дітей: за і проти

З настанням нового навчального року, актуальним стало питання вакцинації дітей для можливості відвідування навчальних закладів. В межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці  бюро правової допомоги роз’яснюють: чи будуть дітей без щеплень пускати до шкіл і садочків.

У нашій країні вакцинація дітей, в тому числі новонароджених, носить добровільний характер і змусити батьків, які не хочуть робити своїй дитині щеплення, ніхто не може. Вони мають законне право відмовитися від вакцинації, але при цьому повинні реально оцінювати можливі ризики і наслідки, як для здоров’я дитини, так і для його соціального розвитку.

Аргументи за:

  • щеплення не дає 100% гарантії від інфекційних захворювань, але зменшує ризик зараження;
  • невакциновані діти частіше хворіють і можуть нести загрозу здоров’ю інших діток;
  • в разі захворювання, щеплена дитина легше переносить хворобу.

Аргументи проти:

Як правило, своє рішення не робити дитині щеплення багато батьків мотивують бажанням виробити у малюка природний імунітет або побоюванням отримати неякісну вакцину. Крім того, молоді матусі / татусі вважають, що роблячи немовлятам щеплення, вони піддають організм малюка занадто великому навантаженню без вагомих на те підстав.

Відмова від вакцинації: процедура та наслідки

Незважаючи на те, що відповідно до українських законів, щеплення є обов’язковими (ст. 27 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ст. 10 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я»), батьки дитини мають право від них відмовитися.

Відмова від проведення вакцинації оформляється в письмовому вигляді на бланках встановленого зразка. Перед підписанням форми відмови від щеплень законним представникам дитини (батькам, опікунам) ще раз роз’яснюються можливі наслідки прийнятого рішення.

Чи беруть дитину до садочку/школи без щеплень?

Статтею 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що дітям, які не отримали щеплень за Національним календарем, відвідувати заклади освіти не дозволяється.

Раніше Верховний суд підтвердив, що садочки і школи мають право не допускати невакцинованих дітей до освітніх закладів. У Постанові йдеться про те, що держава має забезпечити баланс між правом дитини отримати дошкільну освіту і правами інших дітей. Коли індивідуальний інтерес протиставляється загальному інтересу суспільства, то перевагу має загальне благо на безпеку та охорону здоров’я. Це рішення – остаточне в справі, яка розглядалася в судах різних інстанцій ще з 2016 року, та не підлягає оскарженню.

Проте, керівники дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів не мають права відмовити в прийомі до дитсадку або школи дітям, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення. Але це за умови, що дитина отримала дозвіл лікарсько-консультативної комісії (з залученням епідеміолога) відвідувати навчальний заклад.

На період епідемії, діти без щеплень на законних підставах можуть бути відсторонені від занять у школі та відвідування садка. Подібні запобіжні заходи застосовуються на строк спалаху захворювання або до того моменту, поки дитина не отримає всі необхідні вакцинації.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24. 

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно) 

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

Як споживачі можуть отримати газ за літніми цінами: правова консультація 

Нафтогаз запустив новий продукт для побутових споживачів «Газовий запас» у межах акції #ТвояEнергонезалежність.

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснюють: як споживачі зможуть придбати газ у вересні за низькою літньою ціною і використати його протягом опалювального сезону.

Побутовий споживач зможе закупити на цих умовах до 25 тис. куб. м газу. Цього об’єму достатньо для забезпечення потреб домогосподарств протягом усієї зими. Скористатися пропозицією можна до 25 вересня. Відпускна ціна «Нафтогазу» газопостачальним підприємствам (газзбутам) у межах цього продукту становить 4874,42 грн за тис. куб. м (без ПДВ і вартості транспортування і розподілу).

Щоб скористатись новим продуктом, необхідно:

  • прийти в центр обслуговування клієнтів своєї газопостачальної організації (газзбуту);
  • мати при собі паспорт;
  • укласти додаткову угоду до типового договору постачання газу;
  • зробити передоплату і користуватися дешевим газом під час опалювального сезону.

З умовами пропозиції Газопостачальної компанії «Нафтогаз України» можна ознайомитись на сайті на www.gas.ua.

Для максимальної зручності споживачів, Нафтогаз запропонував участь у цій програмі усім газопостачальним компаніям України, які обслуговують побутових споживачів.

Якщо газозбут відсутній у вашому регіоні, варто звернутися у компанію напряму, щоб дізнатися, чому дана послуга ще не узгоджена.

Важливо! Ідея щодо «літніх» тарифів на газ є хорошою, проте, пропозиція «Нафтогазу» не охоплює дві категорії громадян – тих, хто має субсидії, та тих, хто використовує централізоване опалення та гарячу воду.

Використовувати газ, куплений в межах акції #ТвояEнергонезалежність, можна буде з 1 жовтня 2019 року до 31 березня 2020 року. Від цієї дати «Нафтогаз» поставляє учасникам акції газ з резервних обсягів за акційною ціною. Розмір економії при цьому буде залежати від поточних цін, і продавець не зможе вплинути на її розмір.

Якщо куплений резерв газу буде витрачено до 1 квітня 2020 року, споживач зможе отримати газ на загальних умовах – по ціні ПСО, котра діятиме на той час. Споживачі, котрі до 1 квітня 2020 року не використають передплачений газ, зможуть скористатись залишком коштів. Також залишок коштів можна використати у випадках, коли ціна ПСО на газ буде нижча, аніж ціна акції.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги –  0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

 

Як оформити субсидію?

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надають консультацію, як оформити субсидію?

З першого жовтня 2019 року стартує монетизація пільг на оплату житлово-комунальних послуг, де паралельно функціонуватимуть дві системи надання пільг у грошовій формі - готівкова і безготівкова. Пільги у безготівковій формі призначатимуться усім пільговикам в автоматичному режимі, за прикладом безготівкового надання субсидій через банк, це може бути один з 38 уповноважених  банків на здійснення соціальних виплат.

Починаючи з жовтня поточного року виплату готівкових субсидій здійснюватимуть місцеві органи соціального захисту населення. Для цього Пенсійний фонд надасть виплатні реквізити (рахунки в уповноважених банках або почтові реквізити), на які пенсіонери отримують пенсію. Тим, хто ще не на пенсії, виплата здійснюватиметься на відкриті раніше рахунки в Ощадбанку. Але якщо субсидіант бажає отримувати монетизовану допомогу на оплату комунальних послуг у іншій банківській установі - йому потрібно із відповідною заявою звернутися в управління соцзахисту. Разом із заявою потрібно надати реквізити рахунку в уповноваженому банку, в якому громадянин бажає одержувати субсидію готівкою.

Одержувачі субсидії, у яких відсутні рахунки в уповноважених банках до надання інформації про платіжні реквізити отримуватимуть монетизовану субсидію через Укрпошту за адресою, вказаною при звернення за субсидією. Тим, кому призначено безготівкову форму допомоги, а це ті домогосподарства, які мають борги за комунальні послуги, отримуватимуть субсидію виключно через Ощадбанк.

Що робити тим, хто ще не оформив субсидію?

Процедура оформлення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації заявника (орендарі - за місцем проживання). Призначення субсидії здійснюється на підставі заяви та декларації. Документи можуть бути подані особисто або надіслані поштою. Крім того, в Україні працює система онлайн-оформлення субсидій.

Міністерство соціальної політики України оприлюднило інформацію про спрощення порядку надання субсидій. Згідно із заявою українського Уряду, таке рішення прийнято у зв’язку з регулярним підвищенням тарифу на житлово-комунальні послуги (зокрема - на газ, холодну і гарячу воду, електроенергію та теплопостачання). Вам буде потрібен наступний перелік документів для отримання субсидії (оновлений список): 

  • заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі готівковій чи безготівковій;
  • декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії;
  • довідки про доходи – у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування. У разі зазначення в декларації таких доходів, та неможливості підтвердити їх довідкою, до декларації додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру;
  • договір найму (оренди) житла (у разі наявності);
  • копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності).

На які послуги призначається субсидія?

Субсидія призначається на наступні послуги:

  • на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг, а саме: житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
  • на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив, а саме: витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт; обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, відповідно до яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів; витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
  • житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.

Заявник має право оскаржити до комісії або до суду рішення управління праці та соціального захисту населення щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії, а також рішення щодо подання документів на розгляд комісії.

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (Цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

«Чесна платіжка»

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Я МАЮ ПРАВО НА ЧЕСНУ ПЛАТІЖКУ, фахівці Долинського бюро правової допомоги надають консультацію, як захистити свої права споживача житлово-комунальних послуг?

Оплата житлово-комунальних послуг, а особливо в опалювальний період забирає левову частку доходів всіх громадян. Сплачуючи значні кошти ми досить часто замислюємость: « Наскільки обґрунтовані тарифи і чому в різних містах різна вартість адже вартість природнього газу однакова на всіх території України».

Саме з метою упорядкування складних та доволі непрозорих механізмів формування тарифів на тепло та гарячу воду за ініціативи Уряду було встановлено граничні ціни/тарифи на тепло та гарячу воду для населення міст обласного значення та м.Києва на опалювальний сезон 2019/2020 років, які складають: 

На тепло - 35,21 грн. за 1м2(якщо у вас не має лічильника) та 1400 грн.( за наявності лічильника).

На гарячу воду - 83,66 грн.( за наявності рушникосушильників та підключення їх до системи постачання гарячої води) та 75,74 грн. (за відсутності рушникосушильників).

Варто наголосити, що перегляд цін та тарифів за минулий опалювальний період проводитись не буде, вказана ініціатива лише стосується нового опалювального сезону.

Що потрібно зробити?

Перевірити на сайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на опалення, чи виконується рішення Уряду, якщо здійснено перерахунок та прийнято відповідне рішення то:

- Звернутись до постачальника послуги для перерахунку ціни за послуги;

- Якщо розрахунок не змінено – звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги, або зробити це самостійно заповнивши звернення попередньо завантажене з сайту Міністерства юстиції України за посиланням https://minjust.gov.ua;

У випадку якщо, орган місцевого самоврядування не перерахував тарифи то:

  • Звернутись на гарячу урядову лінію за номером 1545 або направити звернення на адресу Уряду(вул. Михайла Грушевського, 12/2, Київ, 01008, повідомивши про бездіяльність щодо перерахунку тарифів на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
  • Звернутись до органу місцевого самоврядування з вимогою щодо виконання рішення Уряду. Зразок вимоги можна завантажити за посиланням https://minjust.gov.ua;

Лише спільними зусиллями ми допоможемо кожному українцю отримати чесну і справедливу платіжку за опалення. Адже наше завдання є дуже простим – з наступного опалювального сезону українці не мають “платити за повітря”.

  У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

 Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103 (Цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

«Доступні ліки»

У межах реалізації програми «Доступні ліки», фахівці бюро правової допомоги надають консультацію, хто має право на «доступні ліки» та як їх отримати за «новими правилами»

           «Доступні ліки» – це урядова програма забезпечення кожного громадянина України необхідними лікарськими засобами, які покращать якість його життя, зможуть запобігти виникненню

За цією програмою можуть отримати ліки люди, які мають: серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу, бронхіальну астму  ускладнень та передчасної смертності.

Наразі у програму "Доступні ліки" входять 258 лікарських засобів (з них 64 безоплатно, решта - з невеликою доплатою від кількох до кількадесят гривень).

Раніше пацієнт мав отримати паперовий рецепт від лікаря і піти в аптеку з наліпкою "Доступні ліки" в тому ж районі, де виписали рецепт.

            На даний час можна отримати ліки тільки за електронним рецептом у будь-якій аптеці в Україні, яка має договір з Національною службою здоров’я України

З 1 квітня 2019 року у програму увійшло понад 5 000 аптек, інформація про них оновлюється на дашборді на сайті Національної служби здоров'я. Аптеки долучаються до програми за власним бажанням. Крім того, немає ніякої прив'язки до місцевості, де рецепт виписали. Якщо лікар виписав ліки для пацієнта в Києві, то пацієнт може отримати їх за рецептом у Кропивницькому, наприклад.

Отже, для того щоб скористатися програмою доступні ліки необхідно:

Записатися на прийом до сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким підписана декларація.

Важливо: не маючи підписаної декларації з лікарем, пацієнт не зможе отримати ліки за програмою!

Потім лікар проводить прийом і виписує рецепт (через електронний рецепт фармацевт може бути впевненим в правильності та точності інформації в рецепті. Можливість допущення помилок мінімальна на відміну від застарілого – паперового).

Під час виписування електронного рецепту лікар разом з пацієнтом перевіряють, чи номер мобільного телефону, зазначений в декларації, актуальний і належить пацієнту.

Лікар повинен назвати пацієнту код мобільного оператора та останні цифри номера. Після перевірки номера лікар виписує рецепт в електронній системі.

На мобільний телефон пацієнта приходить смс з унікальним номером рецепта та кодом підтвердження для отримання ліків в аптеці.

Якщо є потреба або пацієнт просить, лікар може роздрукувати консультаційний висновок, де є інформація про виписані ліки та номер електронного рецепта.

Пацієнт йде у будь-яку аптеку, що бере участь у програмі, називає працівнику аптеки номер рецепта. Працівник пропонує пацієнту ліки, які є в аптеці і входять в програму "Доступні ліки". Пацієнт обирає один із лікарських засобів і називає чотиризначний код підтвердження та отримує свої ліки.

Більше інформації про урядову програму «Доступні ліки» можна знайти на сайті Міністерства охорони здоров’я: http://www.moz.gov.ua Також пацієнти можуть звертатися на гарячу урядову лінію 15-45

У разі необхідності отримання консультацій з правових питань звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.: 095 876 62 33, (0522) 32-08-24.

Окрім того, в Україні діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги –          0-800-213-103 (цілодобово, в межах України – безкоштовно)

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Поїхати з дитиною за кордон без згоди другого з батьків – легко!

Уже розпочався довгоочікуваний період літніх відпусток і, на жаль, є непоодинокими випадки відмови одного з батьків надавати згоду на вивезення дитини за кордон. Ситуація найчастіше викликана конфліктами між подружжям, які розлучилися. Іноді дозвіл отримати просто неможливо, оскільки місце проживання другого з батьків невідоме.

У межах реалізації правопросвітницької кампанії «Поїхати з дитиною за кордон без згоди другого з батьків – легко!», фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надають консультацію, як діяти при таких обставинах.

Нові правила виїзду дітей за кордон передбачає Закон, який ухвалила Верховна Рада 3 липня 2018 року. У ньому прописані нові умови , за якими дитина віком до 16 років може виїхати за кордон без згоди другого з батьків.

Якщо дитина проживає з одним із батьків, який не перешкоджає другому з батьків у побаченнях і спілкуванні з дитиною – така дитина може виїхати за кордон на строк до 1 місяця.

Що ж для цього потрібно:

  • надіслати другому з батьків рекомендованого листа про те, що маєте намір виїхати за кордон з дитиною, зазначивши країну, мету та тривалість поїздки;
  • на кордоні пред’явити копію рішення суду або органу опіки і піклування про визначення місця проживання дитини разом з одним із батьків (якщо відоме місце його проживання).

Повернутися в Україну з дитиною потрібно у строк до 1 місяця з дати виїзду.

Важливо пам’ятати! За умисне порушення строків перебування дитини за кордоном передбачена адміністративна відповідальність, а саме: штраф у розмірі від 1700 до 3400 грн. та втрата права виїзду дитини за кордон без згоди другого з батьків на рік.

У випадку, коли існує заборгованість по сплаті аліментів понад 4 місяці або понад 3 місяці дитині з інвалідністю або тяжкою хворобою – можна виїхати з дитиною за кордон на строк до одного місяця і більше без дозволу боржника.

Для цього необхідно:

отримати довідку про наявність у другого з батьків заборгованості по сплаті аліментів у державного чи приватного виконавця за місцем виконання рішення про стягнення аліментів;

на кордоні пред’явити довідку про наявність у другого з батьків заборгованості понад 4 місяці або понад 3 місяці дитині з інвалідністю або тяжкою хворобою та документ, що підтверджує інвалідність або тяжку хворобу дитини;

повернутися в Україну з дитиною.

За відсутності згоди одного з батьків, яким справно сплачуються аліменти, виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Позовна заява про надання дозволу на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон без згоди та супроводу одного з батьків подається до суду в спрощеному позовному провадженні в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача.

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Позовна заява, оформляється відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

В позовній заяві повинно бути зазначено:

мета виїзду дитини за кордон (лікування, відпочинок, відвідування родичів тощо);

період перебування за кордоном дитини;

місце перебування (проживання) дитини за кордоном;

факт відмови другого з батьків у наданні згоди на виїзд дитини за кордон.

До позовної заяви необхідно додати також докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, документами, що підтверджують мету виїзду дитини за кордон можуть бути: довідка з лікувального закладу про те, що дитина потребує лікування за кордоном, туристична путівка, путівка в санаторій, запрошення від родичів тощо.

Увага! Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, також має можливість вивезти дитину за кордон, якщо не має заборгованостей з аліментів та отримав нотаріально посвідчену згоду того з батьків, з ким проживає дитина (для цього необхідне письмове звернення до того з батьків, з ким проживає дитина). Якщо ж протягом 10 днів останній не надає нотаріально посвідченої згоди, то для вирішення питання необхідно звернутися до суду, де це питання вирішуватимуть за скороченою процедурою.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Що робити, якщо ви випадково придбали зіпсований продукт?

В межах реалізації правопросвітницької кампаії «Я МАЮ ПРАВО!» фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надають консультацію, як діяти вразі покупки зіпсованих продуктів.

Влітку, через спеку, небезпека придбання зіпсованих продуктів, які можуть призвести до отруєння, зростає в рази. Саме через це, у спеку, людям доводиться ретельніше стежити за своїми покупками і, в тому числі, дещо змінювати звички свого харчування, адже влітку більшість продуктів потрапляє в розряд швидкопсувних.

Випадково придбати зіпсовані продукти харчування можна і на ринках, і в магазинах. Якщо ви випадково купили неякісну їжу, відстоювати свої права можна і потрібно. Все, що стосується прав споживачів та їх захисту передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" та Законом України "Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів", в якому детально роз’яснюється, що таке харчовий продукт, який придатний для вживання.

У випадку, якщо ви придбали неякісну їжу в магазині або супермаркеті, можна вимагати заміни товару. Якщо ж вам відмовили у заміні товару а вартість не компенсували, ви маєте право вимагати у адміністрації провести експертизу товару. Це їх обов'язок відповідно до закону і експертиза проводиться за їх рахунок.

Також за встановленням справедливості можна звернутися до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка проведе експертизу. Але діяти треба швидко - так як це продукти, що швидко псуються, все зробити потрібно протягом 24 годин, щоб час не вплинув на достовірність результатів.

Основне, що допоможе відстояти свої права - це фіскальний чек. Його потрібно вимагати завжди, навіть на продуктовому ринку. Це єдиний захист споживача.

При наявності чеку та маючи на руках експертний висновок, що підтверджує низьку якість продукту або його зіпсованість – ви можете звернутися до суду за захистом свої прав. Ви маєте право на відшкодування  повної вартості продукту та збитків, які ви понесли чи можете понести (витрати на проведення експертизи, витрати на лікування – вразі необхідності). Також в судовому порядку можна відстояти стягнення моральної шкоди.

Звертаємо увагу на те, що у випадку  якщо неякісний продукт харчування був куплений на ринку необхідно звернутися до адміністрації ринку та вимагати документи, що підтверджують якість проданого вам товару. Потрібно розуміти, що на кожному ринку є лабораторія, і перед початком продажу, кожен, хто реалізує свій товар на ринку, повинен пройти лабораторне дослідження та перевірити його якість. Такі продукти, як молоко, м'ясо і риба, контроль проходять щодня.

Увага! Якщо документи підтверджують якість, а за фактом все інакше, тоді необхідно звернутись повторно до лабораторії перевіривши конкретний продукт куплений вами. Крім того, наприклад м'ясо, лабораторія маркує - вказується дата і номер проходження лабораторної оцінки.

Але з практичної сторони, якщо ж ви і купуєте продукти харчування на ринку, то обирайте той, де лабораторія щодня перевіряє їх якість. Не варто купувати продукти у людей, які торгують, наприклад, вздовж дороги. Їх діяльність фактично незаконна а якість продуктів перевірити неможливо. Покупець, який придбає у них товар неналежної якості, довести, що він був неякісний ніяким чином не зможе. Звичайно, можна буде викликати поліцію за несанкціоновану торгівлю, але, по суті, ви просто виженете торговця з цього місця.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Відпочинок дитини у літньому таборі: що потрібно знати батькам

Літо - чудова пора для відпочинку, знайомству з новими друзями, участі у цікавих заходах.

Влітку батьки прагнуть оздоровити свою дитину перед навчальним роком. Адже, організоване оздоровлення та відпочинок забезпечує поліпшення стану здоров’я дітей, відновлення їх життєвих сил, зайнятість у період канікул, запобігає їх бездоглядності, дає можливість продовжити виховний процес та розвиток творчих здібностей.

Право кожної дитини на оздоровлення і відпочинок гарантовано державою. Діти віком від 4 до 7 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку разом із батьками або іншими законними представниками. Діти віком від 7 до 18 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку самостійно або за згодою керівника дитячого закладу оздоровлення та відпочинку разом з батьками чи іншими законними представниками.

За рахунок бюджетних коштів дитина має право на забезпечення путівкою до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку один раз на рік за умови, що пільгова путівка за бюджетні кошти не надавалась їй у поточному році іншими уповноваженими установами.

Перед заїздом дітей у табір батьки повинні:

ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку табору; зі списком рекомендованих речей, які потрібно мати дитині при заїзді в табір; зі списком продуктів і речей, які заборонено привозити в табір;

забезпечити дитину на час перебування у таборі необхідним одягом, взуттям, засобами гігієни;

провести з дитиною роботу щодо запобігання шкідливим звичкам;

забезпечити проходження дитиною медичного обстеження;

надати інформацію працівникам табору, про індивідуальні особливості дитини;

своєчасно забрати дитину з закладу;

відшкодувати заподіяні табору збитки внаслідок недисциплінованої поведінки дитини.

При заїзді в табір потрібно мати:

карту щеплень, форма первинної облікової документації № 079/о «Медична довідка на дитину, яка від'їжджає в дитячий заклад оздоровлення та відпочинку», оформлена належним чином за три дні до початку оздоровчої зміни;

путівку на дитину.

Дитині може бути відмовлено в прийомі до табору якщо:

відсутня путівка;

вік дитини не відповідає встановленим вимогам;

у дитини, яка прибула на оздоровлення та відпочинок відсутня медична довідка.

Дитинство – це пора сподівань та здійснення мрій! А за щасливе дитинство малечі відповідаємо ми, дорослі, тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинен стати одним з найголовніших наших обов'язків.За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Порядок зарахування дітей до першого класу

Українські школи 4 квітня розпочали приймати документи для вступу дітей до першого класу. 31 травня – останній день, коли можна подати заяву.

Для зарахування дитини в перший клас потрібно подати до школи наступні документи:

  • заяву батьків та паспорт одного з них;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • оригінал медичної довідки дитини;
  • документ, що підтверджує місце проживання дитини.

Використовувати лише місце реєстрації як один спосіб підтвердження її місця проживання є неприпустимим обмеженням. Підтвердити місце проживання можна також низкою інших документів, про це йдеться в листі МОН від 5 квітня 2019 року № 1/9-227, щодо прийому дітей до перших класів у 2019 році. Відповідно до вимог нового Закону «Про освіту» було змінено порядок зарахування дітей у перші класи. Тепер кожна дитина може піти в школу, найближчу до її місця проживання, закріплену за цією територією (без тестів, співбесід чи інших випробувань). Для першочергового зарахування потрібно тільки підтвердити місце проживання одним з документів. Їх перелік закріплено в постанові КМУ № 684 «Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів».

Підтвердити місце проживання дитини можна такими документами:

- паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини чи законних представників;

- довідка про реєстрацію місця проживання дитини або одного з її батьків чи законних представників;

- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- документ, що засвідчує право власності на відповідне житло;

- рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

- документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму/піднайму/оренди тощо), укладений між фізособами (за умови його реєстрації або нотаріального посвідчення) чи між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

- довідка про проходження служби у військовій частині;

- акт обстеження умов проживання.

Проте цей перелік не є вичерпним – підтвердженням також може бути інший офіційний документ, що містить інформацію про місце проживання дитини та/або одного з її батьків чи законних представників. Приймаючи такий документ, директори шкіл мають переконатися, що він:

- містить інформацію, яка підтверджує чи посвідчує місце проживання дитини або її батьків (одного з батьків) на території обслуговування відповідного закладу загальної середньої освіти;

- складений, виданий чи посвідчений особою, яка уповноважена на це відповідно до Закону;

- має форму та реквізити, передбачені відповідним нормативно-правовим актом.

Дату початку прийому документів для зарахування в перший клас визначають місцеві органи самоврядування. Водночас, кінцева дата подання документів єдина для всіх – це 31 травня.

Батьки мають право подати заяву до закладу освіти, на території обслуговування якого вони (їхня дитина) проживають, – зарахування до цієї школи дитині гарантується Законом. Також батьки мають право подати заяву до будь-якого іншого закладу – до нього дитина може бути зарахована на вільні місця, зокрема, за результатами жеребкування.

Якщо на 31 травня кількість поданих заяв не перевищує кількості місць, то не пізніше 1 червня видається наказ про зарахування усіх дітей. Їх список оприлюднюється виключно в закладі освіти.

Коли у школі залишаються вільні місця, інформація про них розміщується на інформаційному стенді закладу та його веб-сайті (у разі відсутності – на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад).

Якщо на 31 травня кількість поданих заяв перевищує кількість місць, то до 1 червня зараховуються діти:

– місце проживання яких на території обслуговування школи підтверджене;

– які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами учнів цього закладу освіти;

–які є дітьми працівників цього закладу освіти;

– які є випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти (за його наявності).

До 15 червня зараховуються всі інші діти за результатами жеребкування. Воно проводиться з 5 до 10 червня та є публічним.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

За паління у громадських місцях – штраф

Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», в Україні було введено заборону на паління в громадських місцях. Поряд з цим, Кодексом України про адміністративні правопорушення, передбачена відповідальність за паління в заборонених місцях.

За статистикою близько 30% українців є курцями, а тому питання щодо виконання Закону та роз’яснення його положень є важливим для суспільства.

Статтею 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», встановлено заборону на куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів в громадських  та  інших місцях.

Забороненими місцями є:

  • ліфти і таксофони;
  • приміщення та території закладів охорони здоров’я;
  • приміщення та території навчальних закладів;
  • дитячі майданчики;
  • приміщення та території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
  • під’їзди житлових будинків;
  • підземні переходи;
  • транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;
  • приміщення закладів ресторанного господарства;
  • приміщення об’єктів культурного призначення;
  • приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
  • стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів.

Крім цього Закон встановлює заборону і на куріння:

  • у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
  • у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
  • у приміщеннях гуртожитків; в аеропортах та на вокзалах.

Відповідно до ст. 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено Законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 170 грн.), а повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян від 170 грн. до 340 грн.).

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знаку та тексту такого змісту: «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!».

Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити куріння тютюнових виробів.

Також чинним законодавством України передбачені окремі статті за правопорушення, пов’язані з курінням у невстановлених місцях на суднах, куріння в вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також в метрополітенах, куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях.

У випадку, якщо ви курите в перерахованих місцях, то застосовуються спеціальні норми. Частина 2 статті 110 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також в метрополітенах, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти (85 грн.) до двадцяти (340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини 2 статті 115 Кодексу України про адміністративні правопорушення куріння у невстановлених місцях на суднах, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти (85 грн.) До двадцяти (340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини 3 статті 119 Кодексу України про адміністративні правопорушення куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

За відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Відповідно до статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому Законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

  • подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного в постанові про стягнення штрафу;
  • витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

           За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

Як правомірно використовувати зображення та фото?

В інформаційному суспільстві часто виникає потреба у використанні графічних зображень: у презентаціях, для банерів, обкладинок дисків, упаковок з іграшками або для дизайну веб-сайтів. При цьому здебільшого задіюють фотознімки або зображення не власного авторства, а створені творчою працею третіх осіб.

Згідно зі статтею Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, статтею 8 Закону України «Про авторські права та суміжні права» і статтею 433 Цивільного кодексу України  фотографічні твори охороняються як об'єкти авторського права. Причому факт публікації, завершеності, призначення або жанру фото не впливає на обсяг правової охорони.

Для будь-якого використання фото (за винятком окремих випадків вільного використання творів) потрібно отримати згоду власника авторських прав з одночасною виплатою йому авторської винагороди. Але, навіть, якщо таке використання підпадає під випадки вільного, Закон зобов’язує вказувати ім’я автора й джерело такого запозичення.

Тому, якщо просто знайти в Інтернеті картинку, яка сподобалася, і використовувати без згоди автора твору, то можна опинитися в статусі правопорушника й одержати претензію від автора з вимогою виплатити компенсацію за таке порушення.

Однак, у цьому випадку не слід забувати й про можливість зловживання з боку «нібито автора» і привласнення ним такого статусу, не будучи насправді автором твору. Законодавством встановлено, що за відсутності доказів протилежного автором твору вважається особа, зазначена на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Така правова категорія, як «презумпція авторства» виявляється вельми спірною на практиці, і дуже часто суди по-різному її трактують: наприклад, не вимагають від автора доводити своє авторство на твір («автор, доки не доведено зворотне») або, навпаки, відмовляють у позові через відсутність доказів такого авторства.

Отже, щоб уникнути виплати компенсації, судового процесу та в майбутньому негативної репутації, необхідно:

– упевнитися, що «нібито автор» насправді створив зображення: запитати в нього дозволу посилання на веб-ресурс, де розміщено зображення; перевірити оригінал самого зображення на предмет зазначення на ньому інформації про автора;

– надати «нібито авторові» документальні підтвердження правового використання зображення, якщо такі є (договір авторського замовлення, ліцензійний договір, посилання на вільну бібліотеку, з якої запозичено використане зображення);

– не використовувати зображення та фото без законних на те підстав, особливо в комерційних цілях;

– використовувати зображення й фото з вільних і безкоштовних бібліотек;

– пам’ятати (або дослідити питання) про авторське право та вільні публічні ліцензії;

– посилатися на автора й джерело запозичення, якщо використання підпадає під вільне;

– творити власні об’єкти авторського права.

У випадку, якщо сторонніми особами використано фотографічний твір без дозволу (письмового), без посилання на автора – це є порушенням майнового авторського права. І якщо в суді доказувати авторство, а також його порушення, відповідно до Закону України «Про авторські права та суміжні права», законодавець передбачив право на грошову компенсацію за неправомірне використання твору у розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Цим законом встановлено розмір компенсації на рівні від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат. Проте, в залежності від різних обставин справи, виду дій опонента, їх систематичність та розмір коштів, які він отримував від реалізації або реклами фотографічного твору – можна говорити як про збільшення розміру грошової компенсації, так і за інші способи захисту авторських прав.

При використанні твору безпосередньо на сайті, коли він стає доступним необмеженому колу відвідувачів сайту, твір вже знаходиться в пам’яті комп’ютера або на сервері, який здійснює надання доступу до нього інших осіб. При цьому користувач даного комп’ютера більше не створює додаткових примірників твору. Завантаження копій творів або фонограм не є порушенням авторського права, оскільки відповідно до статті 25 Закону України «Про авторські права та суміжні права» таке завантаження допускається без згоди автора і без виплати йому винагороди, якщо воно здійснюється виключно в особистих цілях або для кола сім'ї, а твір було раніше правомірно розкрито. Однак, таке вільне використання авторського твору не стосується таких об’єктів як комп’ютерні програми, а також не поширюється на репродукування книг, нотних текстів і об’єктів образотворчого мистецтва.

 

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

ПРАВА ТУРИСТА

З настанням весни для багатьох громадян стає актуальним питання туризму. Напередодні планування відпочинку корисною та необхідною стане інформація проправа та обов’язки туристів.

 

Законом України «Про туризм», визначено, що туристом є особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Всі види туристичної діяльності повинні сприяти забезпеченню прав людини. Тобто у кожній державі повинні створюватися умови для того, щоб зробити туризм і подорожі доступними для громадян, а також їх права повинні забезпечуватися під час здійснення самої подорожі.

Відповідно до положень Закону України «Про туризм», туристи і екскурсанти мають право на:

  • реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;
  • необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;
  • інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, інших документів, наявність яких передбачена законодавством (актуальна інформація доступна на офіційному сайті Мністерства економічного розвитку і торгівлі www.me.gov.uaу розділі «Діяльність-Туризм-Туроператорська діяльність-Ліцензійний реєстр»);
  • отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору;
  • отримання туристичних послуг, передбачених договором;
  • особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;
  • одержання відповідної медичної допомоги;
  • відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору;
  • сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами;
  • реалізацію інших прав.

Важливо знати, що права і обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, регулюються законодавством країни перебування та міжнародними угодами. Тож, громадяни України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, зобов'язані дотримуватися вимог законодавства країни перебування.

У місцях транзиту і тимчасового перебування

туристи мають право:

  • отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором(контрактом) та програмою перебування;
  • на особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а такожмайна;
  • на одержання відповідної медичної допомоги у разі захворювання;
  • на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору (контракту);
  • розірвати договір (контракт) без відшкодування збитків суб'єкту туристичної діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи послуги перевищує 5 відсотків обумовленої вартості, а також у разі підвищення цін на туристичні послуги при їх загальнодержавній зміні;
  • на повну і об'єктивну інформацію про закони та правила проживання в даній країні (місцевості), звичаї місцевого населення, поведінку в громадських місцях та місцях, пов'язаних з проведенням релігійних обрядів;
  • про культурні, археологічні, архітектурні, історичні, природні цінності, які перебувають під захистом держави;
  • умови страхування, розірвання договору (контракту) на тур;
  • на користування відповідними засобами гігієни, особливо в місцях розміщення, на підприємствах харчування і транспорті, на отримання інформації про ефективні засоби запобігання інфекційним захворюванням, нещасним випадкам, а також на доступ без перешкод до служб охорони здоров'я.

Крім того, туристам повинно бути забезпечене право на захист їх майна від крадіжок, ушкодження та втрати, право власності громадян охороняється законодавством України. Це право забезпечується приймаючою фірмою через правильну організацію транспортування багажу туристів і контролю за його збереженістю під час руху. Для цього призначені спеціально обладнані відсіки для багажу в туристському автобусі. Якщо багаж транспортується окремо від туристів, це повинно бути оформлено відповідними прийомо-здаточними документами. Фургони для багажу повинні опломбовуватися з зазначенням у документах номеру пломбіратора. Факт пошкодження багажу під час його переміщення засвідчується при його прийомі відповідним актом.

Якщо з туристом трапилася надзвичайна подія, йому необхідно терміново інформувати про це консульську установу України в країні його тимчасового перебування (подорожування). У випадку арешту, турист має право звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про це консула України, який вживає заходів, щоб відносно громадян України, заарештованих, ув’язнених, затриманих за підозрою у вчиненні злочину чи підданих іншим заходам судового або адміністративного впливу, взятих під варту, було дотримано у повному обсязі положення законодавства держави перебування і щоб їх утримували в умовах, які відповідають вимогам гігієни та санітарії.

На прохання туриста, консул може також зв’язатися з його родиною. Консул зобов’язаний вживати заходів, щоб туристи користувалися тими правами, які належать їм за законами держави перебування i міжнародними договорами, а у разі порушення – для відновлення порушених прав.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживатиме заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.

 

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

 

Що треба знати про право на медичну таємницю

Право на медичну таємницю є одним із найпростіших і найочевидніших прав. Водночас це те право, різні аспекти якого порушуються чи не найчастіше.  Що означає право на медичну таємницю і що робити, якщо його порушили, – консультують фахівці Кропивницького місцевого центру з надання БВПД.

Право на нерозголошення конфіденційної інформації про людину гарантується Конституцією України (статті 32 (ч. 2), 34 (ч. 3).

Право на медичну таємницю закріплене в Основах законодавства України про охорону здоров’я (статті 39 (ч. 2, 5), 39-1, 40, 43 (ч. 1)). Окремі аспекти визначені у Сімейному кодексі України (стаття 30), Цивільному кодексі України (статті 285 (ч. 2, 4), 286), Кримінальному кодексом України (статті 132, 145), Законах «Про інформацію» (стаття 21 (ч. 2).

Порушення лікарської таємниці є зловживанням права на інформацію, що тягне цивільно-правову відповідальність.

Під визначення медичної таємниці підпадають абсолютно всі аспекти, котрі стосуються здоров’я пацієнта. Лікар, медсестра, будь-який інший медичний працівник чи інші особи, яким у зв'язку з виконанням їх професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, не має права розголошувати як медичну, так і немедичну інформацію про стан здоров'я людини. Такі особи не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Тобто, що лікар або медсестра не мають права приховувати діагноз від пацієнта. Найбільш розповсюджений випадок – це коли в пацієнта онкозахворювання, про яке він має повне право знати згідно з законом, як і про наслідки, способи лікування і прогноз. Натомість лікарі повідомляють про справжній стан речей найближчим родичам, а самому пацієнтові не кажуть. Такі випадки є порушенням Основ законодавства.

Медичною таємницею є: факт звернення людини до лікувального закладу за медичною допомогою; стан здоров'я людини; діагноз; обставини, що передували захворюванню або спровокували його; функціональні особливості організму; шкідливі звички; особливості психіки; майновий стан; інші відомості, отримані при медичному обстеженні, зокрема інформація про сімейне, інтимне життя людини, а також про стан здоров'я родичів, близьких пацієнта.

Медична таємниця – це не приховування інформації від пацієнта. Навпаки, пацієнт має право знати про всі аспекти своєї хвороби, варіанти лікування, можливі ризики тощо. Медична таємниця – це збереження в таємниці від інших людей відомостей, які за правом належать пацієнтові.

Деталізовану інформацію про стан вашого здоров’я (діагноз і методи лікування) не мають права вимагати за місцем роботи чи навчання (відповідно до ст. 286 ЦК України).

Проте існує кілька випадків, коли лікар може порушити медичну таємницю. Це ті випадки, коли збереження медичної таємниці шкодить суспільству або може мати серйозні наслідки для оточення пацієнта. Наприклад, медики зобов'язані інформувати відповідні державні органи про народження, мертвонароджених, смерть, поширення інфекційних хвороб, випадки жорстокого поводження з дітьми тощо.

У листках непрацездатності («лікарняних») є поля, у яких може зазначатися діагноз, але лише на прохання пацієнта. У всіх інших випадках ці поля не заповнюються.

Водночас досі в обов’язковому порядку вказується назва і місце знаходження медзакладу, що підтверджуються штампом та печаткою закладу охорони здоров'я «Для листків непрацездатності». Ця вимога є важливою для обліку «лікарняних», але одночасно суперечить праву пацієнта на медичну таємницю, якщо, наприклад, пацієнт не хоче афішувати, що отримував медичну допомогу у психіатричній лікарні чи туберкульозному диспансері. Ця норма буде змінена уже цього року, коли запрацює електронний реєстр листків непрацездатності й електронні «лікарняні» повністю замінять паперові.

Планується, що в 2019 році будуть осучаснені правила контролю, а сам бланк стане електронним. Поля, які містять відомості про заклад охорони здоров’я, діагноз і інші медичні дані будуть зберігатись у системі. Цю інформацію бачитиме лікар пацієнта, окремі аспекти (назва чи адреса закладу) відображатимуться у межах компетенцій уповноваженим особам відповідних відомств (наприклад, представникам Міністерства соціальної політики, НСЗУ тощо). Дані з листка непрацездатності, які отримуватимуть роботодавці, працівники навчальних закладів тощо не міститимуть інформації, що підпадає під визначення медичної таємниці. Тобто роботодавець не бачитиме, у якому закладі і від якого захворювання ви лікувались. Водночас, він отримуватиме з державного реєстру чітку перевірену інформацію про вашу тимчасову непрацездатність.

Пацієнт буде так само отримувати лікарняний у лікаря, але оформлення і продовження листків тимчасової непрацездатності має стати зручним для лікаря і пацієнта. Лікар більше не витрачатиме час на зайву паперову роботу, а зможе зосередитись на питаннях здоров’я пацієнтів. А хворі не мають бігати по кабінетах, збирати печатки на «лікарняному» і стежити, щоби зайва інформація не була вписана у їхній листок.

Якщо ваші права порушують, стаття 145 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.

Згідно зі ст. 132 Кримінального кодексу України розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових або професійних обов’язків, – також тягне за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» №1972-XII від 12.12.1991 р., люди, які живуть з ВІЛ, мають також право на відшкодування шкоди, пов’язаної з обмеженням їхніх прав унаслідок розголошення чи розкриття інформації про їх позитивний ВІЛ-статус.

У разі порушення цих прав людині треба звернутись до Національної поліції.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

З 1 січня 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.

Тема декларування є актуальною на даний час, адже кожен раз при заповненні декларації ми знаходимо для себе пункти, які змушують нас задуматись – що саме мені потрібно тут написати і чи взагалі потрібно щось писати?

Як зазначається у ст. 45 Закон України «Про запобігання корупції» суб’єкти декларування зобов’язані подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, визначеною НАЗК, до 1 квітня  ( до кінця доби 31 березня). Документ, поданий у 00 годин 02 хвилини 1 квітня, буде вважатися таким, що поданий невчасно, а за це, згідно із статтею 1726 КУпАП, за певних умов, може наступити адміністративна відповідальність із занесенням відповідних відомостей про порушника до реєстру корупціонерів, та ще й припинення державної служби, якщо суб’єкт декларування є, наприклад, державним службовцем.

Наголошуємо, що інформація в декларації, зокрема, щодо сімейного стану, майнового стану, посади та місця роботи, тощо, зазначається станом на 31 грудня звітного періоду( тобто станом на 31 грудня 2018 року).

Окремі розділи декларації містять так звані порогові суми, тобто, якщо вартість того чи іншого об’єкту декларування, менше вказаної суми – інформацію про об’єкт можна у декларації не зазначати. Вказані суми кратні одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому з 1 січня звітного періоду.

Зупинимось на них докладніше.

У розділах декларації фігурують такі порогові суми: 5 прожиткових мінімумів, 50 прожиткових мінімумів, 100 прожиткових мінімумів.

З 1 січня 2018 року для працездатних осіб встановлювався прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.

Отже, у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки», зокрема, зазначаються відомості щодо подарунка лише у разі, якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, тобто 8810 грн — для подарунків як у грошовій, так і не у грошовій формі.

Порогова сума 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року (або 88100 грн), у декларації зустрічається у трьох розділах:

— у розділі 12 декларації «Грошові активи» не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року;

— у розділі 13 декларації «Фінансові зобов’язання» відомості щодо отриманих кредитів, позик, зобов’язань за договорами лізингу, розміру сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язань за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичених іншим особам коштів тощо зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року.

— у розділі 14 декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості щодо видатків та усіх правочинів, вчинених у звітному періоді, зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року. До таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.

У розділі 5 декларації «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» зазначається цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, (тобто 176200 грн), що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо). Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті НАЗК, у цьому розділі також слід вказувати відомості і про тварин, вартість яких перевищує наведену вище порогову суму.

Дана стаття не охоплює всі проблемні питання, які можуть виникнути при заповненні електронної декларації, але фахівців системи БПД завжди готові надати вам правові консультації при особистому зверненні.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Право на тишу та відпочинок

Напередодні новорічних свят, корисною та необхідною є інформація про обмеження за рівнем шуму у приміщеннях, громадських місцях, на вулиці. У межах загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці Кропивницького місцевого центру з надання БВПД роз’яснюють основні аспекти права громадян на тишу та відпочинок.

Нормативно-правовий акт, що регулює суспільні відносини, пов’язані із захистом населення, в тому числі і від шуму, є Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”. Згідно з його положеннями, громадяни мають право на безпечні для здоров’я та життя побут, відпочинок і навколишнє середовище. Стаття 24 цього Закону зобов’язує підприємства, установи та організації вживати заходів з недопущення перевищення рівнів шуму на так званих захищених об’єктах, в число яких входять житлові будинки та прибудинкові території. Допустимий рівень шуму встановлюється санітарними нормами і залежить від території і часу доби. В середньому для житлових будинків рівень шуму не повинен перевищувати 45-60 дБ.

Відповідно до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, рівень шуму не може перевищувати показники, встановлені санітарними нормами, у:

- житлових будинках і прибудинкових територіях;

- лікувальних, санаторно-курортних закладах, будинках-інтернатах, закладах освіти, культури;

- готелях та гуртожитках;

- розташованих в межах населених пунктів закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

- інших будівлях і спорудах, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

- парках, скверах, зонах відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

З 22:00 до 8:00 забороняється голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами шуму, запускати салюти, феєрверки і використовувати піротехнічні засоби.

У свою чергу, у робочі дні така заборона триває з 21:00 до 8:00, а у святкові та неробочі дні цілодобово забороняється проводити ремонтні роботи, що супроводжуються шумом. В обов'язковому порядку, особа, що проводить ремонтні роботи, зобов’язана повідомити мешканців прилеглих квартир про початок таких робіт. А вже, за наявності згоди мешканців всіх прилеглих квартир (бажано письмової), ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні.

Одночасно із зазначеним, дозволяється проведення робіт (без дотримання вказаних вище правил), які викликають значний гамір, у наступних випадках:

- гамір з квартири не поширюється за межі квартири;

- проводяться роботи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварій та інших надзвичайних ситуацій або припинення (попередження) правопорушень;

- проходять збори, мітинги, демонстрації, інші масові заходи, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

- проводяться невідкладні роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель;

- проходять святкові заходи, спортивні змагання.

За санітарними нормами, максимально допустимі рівні шуму:

- для житлових кімнат квартир, житлових приміщень будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, спальних приміщень в дитячих дошкільних установах і школах-інтернатах, складає – вдень до 55 дБ, вночі (з 22:00 до 8:00) – до 45 дБ;

- для територій, які прилягають до житлових будинків, – вдень до 70 децибелів, вночі – до 60 дБ;

- для майданчиків відпочинку на території мікрорайонів і груп житлових будинків, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, майданчиків дитячих дошкільних установ, шкіл та інших навчальних закладів – до 60 дБ.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Права споживачів

Процес становлення та формування системи захисту прав громадянина ґрунтується на статті 42 Конституції України, згідно з якою «держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт».

В Україні в 1991 році прийнято Закон « Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до цього Закону споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

  • захист своїх прав державою;
  • належну якість продукції та обслуговування;
  • безпеку продукції;
  • необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
  • відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
  • звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
  • об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Споживач має право вимагати від продавця, щоб якість придбаного ним товару відповідала вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар, яку надає продавець.

Продавець зобов’язаний передати споживачеві товар, який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товар, що надається продавцем. На товари, що завозяться на територію України, повинен бути документ, який підтверджує їх належну якість.

Виробник зобов’язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт товару. Гарантійний термін має зазначатися в паспорті на товар або на його етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до товару.

Для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової хімії, парфюмерно-косметичних та інших товарів, споживчі властивості яких можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров’я, майна і навколишнього природного середовища, встановлюється термін придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до них при продажу, і який вважається гарантійним терміном.

Термін придатності обчислюється від дати виготовлення, яка також має бути вказана на етикетці або в інших документах.

Споживачі можуть захистити свої права у судовому порядку. В справах про захист прав споживачів необхідно доводити такі обставини:

  • факт придбання послуги чи товару;
  • надання інформації про товар (послугу) та її змісту;
  • відомості про властивості товару і його відповідність потребам споживача та встановленим нормативним вимогам;
  • використання товару;
  • заподіяння шкоди життю, здоров'ю та / або майну споживача.

Тягар доказу факту придбання товару лежить на споживачеві. При цьому засобами доказу можуть слугувати:

  • квитанція;
  • товарний або касовий чек;
  • квиток;
  • талон;
  • інший розрахунковий документ;
  • договір або інший письмовий документ.

У відношенні товару, на який встановлено гарантійний строк, засобами доказу можуть бути:

  • технічний паспорт;
  • інший документ, який його замінює, з позначкою про дату продажу.

У разі втрати таких документів або їх неотримання при придбанні товару, споживач може довести факт купівлі-продажу товару за допомогою свідків або інших доказів. Доведення факту наявності або відсутності недоліків у товарі можливо за допомогою експертизи.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Правові гарантії вагітних жінок і жінок, які мають дітей

У межах загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснюють основні аспекти законодавства про працю та звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей.

Ст. 184 Кодексу законів про працю України визначено гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – ч. 6 ст. 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Звільнення вагітних жінок у зв’язку із закінченням терміну трудового договору можливе на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП з обов’язковим працевлаштуванням. Тобто, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний працевлаштувати жінку на цьому ж або іншому підприємстві відповідно до її фаху. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням в цьому випадку не допускається.

Згідно із ст. 235 КЗпП підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновити на роботі можна тільки працівника, який звільнений незаконно, з порушенням процедури або за межами підстав, передбачених законом або договором, чи за відсутності підстав для звільнення.

Якщо працівник звільнений обґрунтовано, з дотриманням процедури звільнення, підстав для поновлення його на роботі немає.

Невиконання підприємством, яке звільнило вагітну жінку, обов’язку з працевлаштування є підставою для покладання на нього відповідно до ч. 2 ст. 232 КЗпП обов’язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати робітниця, виплати їй середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення термінового трудового договору, а не поновлення на попередній роботі.

За заявою цієї особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання підприємством (установою, організацією) зобов’язання з її працевлаштування.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Правові гарантії донорів в Україні

В рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснюють основні аспекти законодавства про працю, встановлені гарантії працівникам, які дають кров або її компоненти для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях. 

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає визначених протипоказань. Питання надання пільг працівникам донорам у випадку здачі крові та її компонентів, врегульовано Законом України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 № 239 / 95-ВР. Законом встановлено за обов’язок керівникам підприємств, установ, організацій безперешкодно відпускати з місця роботи, служби за їх заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові та її компонентів, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці або місці служби у ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків.

Працівник, який виявив бажання здати кров та її компоненти, зобов’язаний не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові та її компонентів, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи про свій намір пройти таке обстеження і здати кров та її компоненти. У такій заяві зазначена особа має визначити додатковий день медичного обстеження та день здавання крові. Зазначена заява не подається у випадках, коли працівник, який виявив бажання здати кров або її компоненти, перебуває у відпустці, відрядженні, або у разі, коли кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у разі стихійного лиха, аварій та катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій на всій території України або в окремих її місцевостях.

Згідно статті 9 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» в день здачі крові та її компонентів, а також в день медичного обстеження працівник, який виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації будь-якої форми власності із збереженням за ним середнього заробітку.

Після кожного дня здачі крові та її компонентів, зокрема при здачі їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Такий додатковий день відпочинку у день, яким є вихідний день на підприємстві не надається. За бажанням працівника цей день можна приєднати до щорічної відпустки або використати в інший час протягом року після дня здачі крові або її компонентів.

У разі якщо за погодженням з керівництвом підприємства, установи в день здачі крові працівника залучали до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. Відповідно працівник може бути звільнений від роботи на два дні тільки тоді, коли за погодженням з керівництвом підприємства його в день здачі крові залучали до роботи. Законом не передбачено в такому випадку надавати дні відпочинку підряд, працівник може використати такі дні як разом, так і окремо, зокрема приєднати до щорічної відпустки. При цьому необхідно врахувати, що незважаючи на те, чи буде день відпочинку після здачі крові приєднаний до щорічної відпустки або надано окремо, цей день слід використати впродовж року після дня здачі крові або її компонентів. Пропущення вказаного строку не дає право на використання дня відпочинку. У разі здачі крові та її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день здавання крові.

Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів, зокрема форма № 435/о «Довiдка щодо надання донорам пiльг», форма № 436/о «Довiдка щодо обстеження донора». Форми цих довідок та порядок їх видачі затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 07 липня 2003 року № 301.

Середня заробітна плата оплати часу здавання працівником крові та її компонентів визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю у якому відбулось надання днів відпочинку. Виплата середнього заробітку працівникам – донорам здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Законом визначено, що зазначені кошти належать до таких, що спрямовані на благодійну діяльність. Відповідно до умов статті 12 Закону України «Про оплату праці» встановлені законодавством гаранті оплати для працівників – донорів є мінімальними державними гарантіями.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103. 

 

У Кропивницькому відбулась презентація довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid»

Як правильно користуватись довідково-інформаційною платформою правових консультацій «WikiLegalAid» (wiki.legalaid.gov.ua)  розповіли сьогодні, 13 грудня, під час прес-конференції, фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській області Олена Шишкарьова та Євгеній Чікіріс.

Під час прес-конференції Олена Шишкарьова розповіла як створювалась довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid», яка є інноваційним інструментом, що допомагає в роботі працівникам системи безоплатної правової допомоги, які надають правові консультації на місцях.

«Одним з основих завдань центрів системи БПД є посилення правової грамотності громадян. Задля забезпечення якнайкращого сервісу для наших клієнтів, була створена довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid». Наша мета – навчити користуватись цією платформою наших партнерів та громадськість», – підкреслила Олена Шишкарьова.

           Інформаційна база функціонує за принципом відомої «Wikipedia», поповнюється правовими консультаціями з різних тем, що відповідають реальним запитам клієнтів системи, які приходять до центрів та бюро правової допомоги.

           У свою чергу Євгеній Чікіріс розповів, що у базі правових консультацій міститься більше 1400 консультацій на найактуальніші правові питання. Окрім правової інформації в них міститься судова практика та зразки правових документів. База правових консультацій містить статті у відповідності до галузей права. Для того щоб скористатися базою правових консультацій достатньо ввести в пошукову строку на головній сторінці «WikiLegalAid» ключове слово або частину слова (корінь слова) і поставити знак «*», що звузить пошук. Пошук видає перелік консультацій, які містяться в базі. Здійснення пошуку також можливе через структуру категорій «WikiLegalAid» за галузями права. Скориставшись таким шляхом пошуку можна побачити всі галузі права за якими містяться правові консультації в базі.

Запрошені на прес-конференцію представники правоохоронних органів, адвокатів, громадських організацій, навчальних закладів, закладів культури, засобів масової інформації обговорили можливість використання «WikiLegalAid» для отримання правових роз’яснень та консультацій.

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області працює за адресоювулДворцова, 32/29, м. Кропивницький, тел. (0522) 37-12-50, 32-07-97, 0991048038.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

Договір оренди землі 

Кожен громадянин, який має у власності земельну ділянку, повинен добре знати норми чинного законодавства, які захищають його права на землю. Адже досить часто виникають питання, пов’язані з приватизацією земельної ділянки або передачі її в оренду.

Договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. 

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Істотними умовами договору оренди землі є:

  • об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
  • строк дії договору оренди;
  • орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі, якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 10 років. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Вакцинація: права батьків і дітей під час щеплень

 

У межах загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз’яснюють права батьків і дітей під час щеплень.

Вакцинація дітей, в тому числі новонароджених, носить добровільний характер і змусити батьків, які не хочуть робити своїй дитині щеплення, ніхто не може. Вони мають законне право відмовитися від вакцинації, але при цьому повинні реально оцінювати можливі ризики і наслідки, як для здоров’я дитини, так і для його соціального розвитку.

Наявність протипоказань для проведення щеплень для кожної дитини визначається індивідуально. Рішення приймається, виходячи з Переліку протипоказань, встановленого Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та Наказу МОЗ України № 595 від 11.08.2014 року. Згідно з цими документами робити дитині щеплення протипоказано при:

  • важких ускладненнях від попередньої дози у вигляді анафілактичного шоку або токсичної еритеми;
  • алергічної реакції на будь-який компонент вакцини, анатоксину;
  • гострому захворюванні або загостренні хронічного захворювання;
  • підвищеній температурі тіла;
  • інших підставах.

При виявленні медичних протипоказань до вакцинації, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України № 551 від 11 серпня 2014 року, малюка направляють на комісію з питань щеплення. Діти з хронічними захворюваннями в стадії ремісії за висновком комісії можуть бути вакциновані в умовах стаціонару.

Вакцинація дітей в Україні відбувається відповідно до «Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень», затвердженого Міністерством охорони здоров’я. У державних поліклініках календарні щеплення дитині робляться безкоштовно. Однак, не завжди необхідні вакцини є в наявності. В цьому випадку у батьків є три варіанти: дочекатися нової закупівлі, самостійно (за рецептом лікаря) придбати вакцину в спеціалізованій аптеці або звернутися в приватний медичний центр і зробити платне щеплення.

В якому б медичному закладі не робили щеплення, перед вакцинацією дитину обов’язково має оглянути лікар. При цьому, відповідно до законодавства, під час медичного огляду дітей перед щепленням, лікар повинен:

  • дослідити історію перенесених хвороб (анамнез);
  • оцінити реакції на попередні щеплення, якщо вони раніше робилися;
  • виміряти температуру тіла, провести огляд шкіри, порожнини рота, слизових оболонок кон’юнктиви очей, а також прослухати легені і бронхи;
  • в разі необхідності – призначити додаткові клінічні обстеження органів і систем організму;
  • отримати письмову згоду батька або матері дитини на проведення вакцинації або туберкулінодіагностики (форма № 063-2/о).
  • в день щеплення, за результатами огляду, оформити медичний висновок про стан здоров’я дитини, що підлягає вакцинації.

При виявленні ознак захворювання лікар повинен конкретизувати діагноз і внести відповідний запис в первинну медичну документацію: форму № 097/о «Карта розвитку новонародженого»; форму № 112/о «Історія розвитку дитини»; форму № 063/о «Карта профілактичних щеплень»; форму № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого»; форму № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого».

Запис про проведене щеплення робиться відповідно до вимог чинного законодавства із зазначенням наступних даних: торгова назва вакцини/анатоксину, назва виробника, доза, серія, термін придатності вакцини/анатоксину. При використанні імпортної вакцини/анатоксину додатково має зазначатися оригінальне найменування українською мовою.

Після проведення профілактичного щеплення дитина повинна знаходитися під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин. Точний час перебування під наглядом зазначено в інструкції по застосуванню вакцини (анатоксину).

Незважаючи на те, що відповідно до українських законів, щеплення є обов’язковими (ст. 27 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та ст. 10 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я»), батьки дитини мають право від них відмовитися.

Відмова від проведення вакцинації оформляється в письмовому вигляді на бланках встановленого зразка. Перед підписанням форми відмови від щеплень, законним представникам дитини (батькам, опікунам) ще раз роз’яснюються можливі наслідки прийнятого рішення.

Керівники дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів не мають права відмовити в прийомі до дитсадку або школи дітям, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення. Але це за умови, що дитина отримала дозвіл лікарсько-консультативної комісії (з залученням епідеміолога) відвідувати навчальний заклад.

На період епідемії, діти без щеплень на законних підставах можуть бути відсторонені від занять у школі та відвідування садка. Подібні запобіжні заходи застосовуються на період спалаху захворювання або до того моменту, поки дитина не отримає всі необхідні вакцинації.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Алгоритм дій для жертв домашнього насильства

«Єдиного алгоритму дій для жінок, які потерпають від домашнього насильства не існує. Дії кривдника бувають різні, тому кожна ситуація є індивідуальною. Завжди потрібно розуміти та зважувати ризики для жінки та її дітей»,

Основні дії для захисту від насильства:

  • забезпечте собі та дитині безпечне місце перебування, складіть заздалегідь план своїх дій – що робити, куди піти в разі небезпеки. Якщо необхідно піти з дому – підготуйтесь: зберіть найнеобхідніші речі, ліки, одяг, ключі, особисті документи, документи на ваше майно. Якщо покинути житло немає можливості , кличте сусідів, десь сховайтесь;
  • при перший можливості викликайте поліцію. Повідомлення може бути зроблене шляхом виклику поліції безпосередньо у момент вчинення насильства, або після того, коли ви знайдете безпечне місце і зможете викликати поліцію. Або можете написати заяву безпосередньо у відділенні поліції чи письмову заяву надіслати поштою;
  • про всі тілесні ушкодження повідомте поліцію, при перший можливості звертайтеся у травмпункт, швидку допомогу, лікарню і повідомляйте, що вас побив чоловік;
  • зверніться за правовою допомогою, особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також діти, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви.

Обмежувальний припис стосовно кривдника – це установлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи накладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки особи, яка постраждала від домашнього насильства.

Якщо ви відчуваєте потребу в підтримці – не мовчіть, звертайтесь до центрів безоплатної вторинної правової допомоги.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 03 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 03 по 24 грудня 2018, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом; завантажити скановані копії заяви, заяви, форма якої встановлена Мін’юстом; усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (до 500 слів), складеного у довільній формі.

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів і відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

2) Протягом 28 грудня 2018 року – 09 січня 2019 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3) Протягом 21 – 22 січня 2019 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Окрім того, з 14 по 16 січня 2019 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами копії документів, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосовання до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

Контакт для зворотного зв’язку з адвокатами:

Боровльов Дмитро Дмитрович, начальник відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45),  Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра..

Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 09.08.2017 №575, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 31.10.2018 №898).

Переглянути наказ Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 3552/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14.11.2017 за № 1387/31255.

 

В межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», проводиться кампанія «Права захисників». Метою цієї кампанії є надання консультацій з правових питань, відповіді на які хотіли б отримати захисники нашої Батьківщини.

Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Але, незважаючи на цю норму закону, деякими фінансовими установами, які надають швидкі кредити та банківськими установами, продовжується нарахування військовослужбовцям відсотків, в деяких випадках нарахування штрафів за користування кредитом. Зазначені вимоги висуваються кредиторами після звільнення мобілізованих громадян, але які є військовозобов'язаними.

Відповідно до Указу Президента від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого у встановленому порядку Верховною Радою, в Україні оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим настав особливий період, який, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», припиняється тільки згідно рішення Президента про демобілізацію із внесенням такого указу на затвердження Верховною Радою України.

На цей час відповідних рішень про демобілізацію з березня 2014 року Президентом України не приймалося. 

Отже, в Україні з 17 березня 2014 року по даний час настав і діє особливий період відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тому, нараховування штрафних санкцій, пені або процентів за користування кредитом військовослужбовцям, резервістам та військовозобов’язаним з 17 березня 2014 року по даний час є протиправним.

Резервісти та військовозобов’язані, призвані під час мобілізації навіть після звільнення зі служби, зберігають за собою право не сплачувати штрафні санкції, пеню або проценти за користування кредитом, оскільки в Законі визначено терміни: з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, який відповідно ще триває. При цьому дата отримання кредиту може бути до настання особливого періоду.

Якщо ж все ж таки штрафи, пеня або проценти нараховуються, радимо написати заяву про скасування нарахування штрафних санкцій або пені.

Заяву потрібно надіслати тій фізичній чи юридичній особі, яка нараховує штрафи, пеню або проценти за кредит, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та долучити до заяви відповідні копії підтверджуючих документів щодо належності до вищевказаних категорій.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

  

Щодо надання пільг на отримання освіти особами,

батьки яких є військовослужбовцями

Діти військовослужбовців, діти громадян, звільнених з військової служби, користуються переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв (ліцеїв-інтернатів) з посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, за умов успішного складання іспитів, відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів протягом трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої освіти та недосягнення на день зарахування до зазначених вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів 23-річного віку.

Таке переважне право виникає у разі, якщо у дитини:

1) один із батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув (помер) чи визнаний судом в установленому законом порядку таким, що пропав безвісти, під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби;

2) один із батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який став інвалідом внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним обов’язків військової служби, або захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби;

3) один із батьків (усиновлювачів) є військовослужбовцем, який має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше;

4) один із батьків (усиновлювачів) є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років в календарному обчисленні якого становить 20 років і більше«.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

  

Поновлення строків для прийняття спадщини. 

 Цивільним законодавством України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Строк подачі даної заяви, який починається з часу відкриття спадщини, не може перевищувати шість місяців. У разі, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийня в її. Але спадкоємець не втрачає можливість успадкувати майно. Відповідно до ст. 1272 Цивільного кодексу України така особа має можливість поновити строк для прийняття спадщини шляхом:

  • подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини та письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
  • подання позову спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, про визначення судом додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. (далі по тексту – Постанова), особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно даної Постанови, суд при вирішенні питання про встановлення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, враховуючи практику вирішення подібних справ, суд виходить з того, щоповажними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цихдій.

Такими причинами зокрема можуть бути: стан здоров’я спадкоємця, перебування за кордоном, у тривалому відрядженні, на навчанні, відбування покарання, з чим пов’язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

Поряд з цим, існують окремі випадки, коли для задоволення позову про поновлення строку для прийняття спадщини було визначено таку підставу як юридична неграмотність. Такі обставини мають бути підтверджені документально.

При розгляді подібних справ судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно майна спадкодавця, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Цеозначає, що підставою для звернення до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини є вмотивована відмова нотаріуса у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв’язку з пропущенням строку, що оформляється відповідною постановою.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Стипендіальне забезпечення.

Рейтинг успішності складається на підставі вимірів навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з кожного предмету. Такий порядок регламентовано Постановою Кабінету Міністрів «Про внесення змін до стипендіального забезпечення» від 25 січня 2017 р. № 32. До рейтингу включаються усі студенти ВНЗ денної форми навчання. Він формується за результатами успішності у навчальному семестрі – на підставі оцінки з кожної дисципліни. При цьому враховується участь студента у громадській, спортивній і науковій діяльності. Процедура складання рейтингу стипендій повинна бути однаковою для всього курсу – дискримінація в цьому питання не допускається і карається законом.

Рейтинг успішності студентів вищих навчальних закладів вимірюється у балах. До стипендіальних списків не включаються студенти, які набрали кількість балів, меншу за межу незадовільного навчання. Також не отримають права на стипендію особи, які мають академічну заборгованість.

Стипендія студентам першого курсу виплачується обов’язково – незалежно від поточних оцінок в першому семестрі, її розмір завжди мінімальний. Можливість отримання стипендії після зимової сесії залежить від середнього балу, отриманого за результатами складання іспитів.

Отримання соціальних стипендій у 2018 році відбувається на підставі письмової заяви студента. Стипендіальна комісія приймає рішення про призначення або відмову в наданні соціальної стипендії протягом трьох днів з моменту отримання відповідного звернення.

Право на соціальну стипендію мають студенти, у яких задовільні результати навчання та відсутня академічна заборгованість. Студентам з оцінками 10-12 балів за дванадцятибальною або 5 балів за п’ятибальною шкалою нараховується підвищена стипендія. Її сума вища за стандартну на 45,5 %.

Відповідно до п. 22 Постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до стипендіального забезпечення», право на соціальну стипендію мають такі категорії студентів:

  • діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, а також особи, які в період навчання у віці 18-23 років залишились без батьків;
  • студенти з малозабезпечених сімей, за умови отримання державної допомоги з малозабезпеченості;
  • особи, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • студенти, які є внутрішньо переміщеними особами;
  • діти-інваліди та інваліди I-III групи;
  • студенти, які мають сім’ї з дітьми.

Розмір стипендій визначається категорією навчального закладу, рейтингом показників успішності і наявністю підстав для призначення додаткових державних пільг.

Суми стипендіального забезпечення, встановлені Урядом на 2018 рік:

  • стандартна стипендія для студента ВНЗ – 1100 гривень;
  • мінімальний розмір стипендії учня ПТУ – 415 гривень;
  • підвищена стипендія – до 2360 гривень;
  • соціальні стипендії – до 2000 гривень.

Якщо стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, нараховується лише одна – більшого розміру. Винятком є випадки, коли інше прямо передбачено діючим законодавством.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Набрали чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», які конкретизують окремі питання надання такої допомоги.

Зокрема, визначено категорію справ, представляти інтереси в яких, крім адвокатів, можуть працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД), доповнено перелік підстав та уточнено порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання БВПД, деталізовано підстави для припинення надання БВПД. Також згідно зі змінами, вторинна допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше, ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.

«Система безоплатної правової допомоги динамічно розвивається, і з урахуванням практики виникла потреба удосконалити законодавчі норми. Наприклад, одними із найбільш складних є питання заміни адвоката чи припинення надання безоплатної правової допомоги. Ми стикнулися з низкою життєвих ситуацій, які не були передбачені і належно врегульовані. Також врахована реальна можливість держави забезпечити правовий захист та допомогу тим, хто їх справді потребує», - зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Законодавчі новації гарантуватимуть ефективність та безперервність надання безоплатної правової допомоги, надаючи більше можливостей для гнучкості та своєчасного реагування на зміни у правових потребах громадян.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Фахівці системи безоплатної правової допомоги долучаються до інформаційної кампанії #СтопБулінг

Всі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота серед цієї категорії громадян стане одним з пріоритетів, особливо в питанні протидії булінгу. У межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Координаційний центр з надання правової допомоги (КЦ) долучається до інформаційної кампанії #СтопБулінг, орієнтованої на дітей та їхніх батьків.

Директор КЦ Олексій Бонюк нагадав, що 07 січня 2018 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким, зокрема, були внесені зміни до Закону «Про безоплатну правову допомогу» в частині віднесення до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу усіх дітей. «Сьогодні не лише пільгові категорії, а всі без винятку діти – а це близько 7,6 млн осіб – мають повне право на первинну і вторинну допомогу. До речі, близько 4 млн школярів ми розглядаємо як активних користувачів системи БПД, тому Координаційний центр вже працює над тематикою тренінгів, які б давали нашим фахівцям навички роботи саме з дітьми», - наголосив Олексій Бонюк. Він також поінформував, що фахівці та адвокати системи БПД постійно проходять каскадні тренінги з розвитку так званих «гнучких навичок» (soft skills), де відпрацьовується вміння побудови першого контакту та комунікації з клієнтами надалі. Адже саме «soft skills» часто мають значний вплив на результати роботи з клієнтами, особливо якщо ними є діти. Враховуючи той факт, що проблема булінгу серед школярів стає дедалі гострішою, правопросвітницькі заходи будуть спрямовані на інформування дітей та їхніх батьків про це явище. У рамах кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. У них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей. Нагадаємо, інформаційна кампанії #СтопБулінг в рамах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» відбувається за підтримки МФ «Відродження» та за сприяння Національної поліції України

Довідково
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. За даними UNICEF Ukraine за 2017 рік, 67 % дітей стикалися з булінгом (цькуванням), а 40 % постраждалих взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. З тих, хто мовчать, – 40 % соромляться про це говорити, а 22 % вважають, що це нормальне явище.

Як захистити бджіл: консультація фахівця

До Долинського бюро правової допомоги, все частіше звертаються бджолярі району, з питанням щодо потрави бджіл внаслідок застосування пестицидів сільгоспвиробниками на полях в період медозбору.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки, через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичного препарату.

Бджолярі, зі свого боку, згідно порядку проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами повинні:

  • отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку у ветеринарній лабораторії, для чого необхідно здати зразки бджіл на аналізи для виключення наявності захворювань бджіл;
  • поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000р. № 184/82 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 737/4958);
  • отримати ветеринарне свідоцтво за формою № 1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;
  • при отриманні повідомлення від організації про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).

Тому, в разі, якщо пасіка постраждала і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місті відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо ж він не погодиться, то пасічнику негайно слід починати процедуру по збиранню доказів для майбутнього судового розгляду.

Необхідно терміново звернутись до сільського, селищного чи міського голови із офіційною заявою про створення комісії для обстеження пасіки та поля, обробленого отрутохімікатами, відбирання зразків для проведення дослідження. До складу комісії мають увійти: ветеринарний лікар, районний зоотехнік, агроном із захисту рослин, пасічник, представник виконкому місцевої ради. При не можливості участі в обстеженні пасіки усіх названих вище спеціалістів комісія є легітимна при роботі в ній ветлікаря (ветфельдшера), пасічника і представника виконкому місцевої ради.

Комісія має обстежити повністю всі бджолині сім’ї пасіки та зробити висновок про повну чи часткову (у відсотках, або у кількості рамок, чи в кілограмах) втрату бджіл та відібрати зразки підмору бджіл із складанням відповідного акту.

Після обстеження пасіки обов’язково потрібно оглянути поле, яке оброблялося і відібрати зразки рослин, про що також складається відповідний акт комісії. Зразки підмору бджіл та зразки рослин (за поданням ветеринарного лікаря) потрібно надіслати до обласної ветеринарної лабораторії для проведення експертизи або в Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи у м. Києві.

При цьому, слід памятати, що термін доставки проб не повинен перевищувати одну добу!

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону.

Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь, а саме: ст. 30, 37-40 Закону України «Про бджільництво» від 22.02.2000 р. № 1492-ІІІ (зі змінами), розділу 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 р. № 9.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

 

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Суть та гарантії договору довічного утримання

Люди похилого віку все частіше цікавляться, які гарантії вони можуть отримати для свого подальшого утримання та догляду.

Однією з таких гарантій є укладання договору довічного утримання (догляду). Але перед тим, як укласти такий договір слід звернути особливу увагу на його умови.

Утримання та догляд довічно регулюється Главою 57 Цивільного кодексу України та визначається, як договір довічного утримання (догляду).

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона передає у власність другій стороні житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, яке має значну цінність. Взамін друга сторона зобов’язується довічно матеріально забезпечувати першу сторону (у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги).

Сторонами в договорі довічного утримання є відчужувач та набувач. Варто зауважити, що набувачем майна відчужувача повинна бути дієздатна особа, яка має змогу забезпечити його належне утримання та догляд.

Як правило, договір довічного утримання (догляду) укладають: одинокі малозабезпечені пенсіонери; люди похилого віку позбавлені опіки та піклування близьких; особи, які потребують сторонньої допомоги.

Звертаємо увагу, що договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недотримання даної вимоги, такий договір визнається недійсним.

Довічне утримання може надаватися у чітко визначеній грошовій сумі, черговість виплат грошових сум, обсяг та форми повинні бути визначені в договорі.

Також, відповідно до законодавства, набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Але, якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Після підписання договору, житлове приміщення залишається у повному розпорядженні відчужувача, як і до укладання договору, тобто він має право:

  • продовжувати жити у своєму житлі та залишатися зареєстрованим (ні за яких обставин і ніхто не може виписати його);
  • запрошувати до себе друзів і родичів;
  • здавати житло в оренду.

У свою чергу, після передачі права власності за договором, літня людина (відчужувач), отримує певні вигоди:

-  вона більше не повинна платити комунальні платежі (це обов’язок набувача);

-  вона не ризикує у випадку руйнування цього житлового приміщення (це також переноситься на набувача).

У випадку, коли набувач з певних обставин не в змозі надалі надавати належне матеріальне утримання відчужувачу, його зобов’язання, у відповідності до договору, можуть перейти до членів його сім’ї за обов’язкової згоди відчужувача. Якщо з членів сім’ї набувача ніхто не виявить бажання взяти на себе його обов’язки, то ці обов’язки можна передати іншій особі, але за згодою відчужувача та членів сім’ї набувача.

Слід зауважити, що відчужувач за договором має право заперечувати, щодо передачі обов’язків набувача іншій особі. У свою чергу набувач має право звернутися до суду для вирішення цього питання.

Законодавством передбачені випадки припинення договору довічного утримання. Договір може бути розірваний, на підставі рішення суду, на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків.

У випадку припинення дії договору, внаслідок невиконання або неналежного виконання набувачем обов’язків за договором довічного утримання, передбачена можливість повернення відчужувачу майна. Якщо набувач відмовляється добровільно повернути майно, набуте ним за договором, відчужувач має право звернутися до суду. Усі витрати, зроблені набувачем на користь відчужувача не відшкодовуються.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

          Як оформити пільгову путівку на оздоровлення дитини

 Під час літніх канікул батькам хочеться порадувати дітей гарним відпочинком. Та, на жаль, відправити дитину до оздоровчого табору на загальних підставах є досить дорогим задоволенням.

Тому батькам потрібно знати, що путівку в табір для дитини можна отримати безкоштовно або за зниженими цінами.

У червні 2017 року Президент України підписав закон № 2081-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів». Цим законом розширено перелік категорій дітей, що мають право на оздоровлення та відпочинок за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій.

Право на безкоштовний відпочинок в літньому таборі мають:

  • діти-сироти;
  • діти, позбавлені опіки батьків;
  • діти з малозабезпеченої/багатодітній сім’ї;
  • діти з інвалідністю;
  • діти, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі;
  • талановиті та обдаровані діти;
  • переможці міських, районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і різнопланових фестивалів, олімпіад та спортивних змагань;
  • відмінники навчання, лідери громадської дитячої організації.

Міські та сільські ради можуть розширювати групу пільговиків. У багатьох місцевих адміністраціях путівка в дитячі табори за зниженою ціною, або навіть безкоштовно надається дітям наступних категорій:

  • дитина, один із батьків якої загинув під час Революції гідності;
  • дитина, у якої батько або мати брали участь чи беруть участь в АТО;
  • дитина з родини, яка була тимчасово переміщена з окупованої території, районів проведення АТО.

Для отримання пільгової путівки до дитячих центрів відпочинку і загального оздоровлення потрібно звернутися до відділу РДА, який займається питаннями сім’ї, дітей та молоді (надає путівки дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки) або в управління соціального захисту населення, за місцем проживання.

Якщо у вказаних організаціях підтвердили, що Ваша дитина підпадає під пільгову категорію і повідомили, до якого дитячого табору є путівки, потрібно написати заяву і додати до неї копії свідоцтва про народження або паспорта дитини та пакет документів, які підтверджують право на пільгами.

Дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки пільгова путівка надається по пред’явленню: свідоцтва про смерть обох батьків; довідки про записи батьків, отриманої відповідно ст. 135 Сімейного Кодексу України; рішення про встановлення опіки; рішення про направлення до державної установи. Дітям з малозабезпеченої сім’їпотрібно надати довідку про призначення соціальної допомоги від держави. Дітям з багатодітних сімей (3 дитини і більше) по пред’явленню довідки про склад сім’ї та копії посвідчення дитини з багатодітної сім’ї. Дітям з інвалідністю потрібно надати свідоцтво про інвалідність або йогозавірену копію. Дітямякі постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі потрібно надати відповідне посвідчення. Обдарованим дітямнеобхідно надати копію грамоти, посвідчення, диплома або іншого документа, який підтверджує особисті досягнення дитини, а також копію табелів успішності або похвальних листів за останні два роки (для відмінників навчання).

Також батькам потрібно знати, що дитина перед відправленням до табору повинна пройти медичний огляд та отримати медичну довідку, яку потрібно взяти з собою до оздоровчого табору.

У медичній довідці мають бути зазначені дані про результати огляду дитини на педикульоз та коросту, стан здоров'я, щеплення, наявність хронічної патології, групу з фізичної культури, режим оздоровлення тощо.

Протипоказаннями до направлення дитини у заклад оздоровлення та відпочинку є інфекційне захворювання, контакт з інфекційними хворими; наявність соматичної патології, у зв'язку з якою дитина не може відвідувати організований колектив та загострення хронічних неінфекційних захворювань.

У разі відхилень у стані здоров'я дитини, батькам необхідно повідомити про це лікаря закладу оздоровлення та вихователів.

Не забувайте, що безкоштовні путівки до літнього табору видаються при їх наявності, тому не баріться, і якщо маєте намір оздоровити свою дитину в таборі, то займайтесь цим питанням якомога раніше.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Право дитини на особисте майно

Дитина є повноцінним членом суспільства та має свої права, реалізація яких залежить від її віку. Але у наш час трапляються непоодинокі випадки, коли майнові права дитини порушуються. Причиною тому є те, що права дорослих продовжують переважати над правами дітей. У такому разі постає питання: яке право дитина має на особисте майно?

Право власності дитини регулюється та захищається законодавством України та міжнародними правовими документами.

Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини.

Хто має правовий статус «дитини»?

Особа, що не досягла 18 років, визначається поняттями:

-  малолітня (дитина до досягнення нею чотирнадцяти років);

-  неповнолітня (дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років).

 

Вказані поняття розмежовують і цивільну дієздатність, для кожної з цих категорій. Тобто, малолітня дитина наділена частковою цивільною дієздатністю, а неповнолітня, неповною цивільною дієздатністю.

Наприклад: майном малолітньої дитини розпоряджаються батьки (малолітня дитина, якій подарували планшет, не може самостійно віддати його додому друзям погратися, оскільки дану техніку можуть випадково зламати чи пошкодити, а за її ремонт в результаті будуть платити батьки);

-  неповнолітній може сам розпоряджатися своїм майном, але за згодою батьків (неповнолітня дитина отримала стипендію, або на зароблені в період літніх канікул грошові кошти вирішила придбати собі мобільний телефон, тож питання про його покупку вона повинна узгодити зі своїми батьками).

У свою чергу батьки мають право управляти майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження, але вони також зобов’язані дбати про збереження та використання цього майна в інтересах дитини.

Звертаємо увагу, що положення Сімейного кодексу України чітко визначають, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. В тому разі, якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

Особистою власністю дитини вважається майно:

  • доходи, отримані дитиною від власної діяльності (стипендія, заробітна плата, доходи від підприємницької діяльності);
  • успадковане (бабуся заповіла онуці свою квартиру);
  • отримане в дар (мати, або батько подарували синові на день народження велосипед, або ноутбук);
  • майно, придбане на кошти дитини (дитина придбала музичні колонки на зароблені нею гроші в період канікул).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Сімейного кодексу України, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

-  укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

-  видавати письмові зобов’язання від імені дитини;

-  відмовлятися від майнових прав дитини.

У свою чергу, неповнолітній дитині, батьки мають право дати згоду на вчинення вищевказаних правочинів щодо її майнових прав, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Варто зауважити, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 Сімейного кодексу України, органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:

- мати та/або батько дитини, які звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;

- судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено, або прийняторішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав;

- до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав, одним з батьків, опікуном, піклувальником, особою, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальним або інший дитячим закладом, в якому перебуває дитина, органом опіки та піклування, прокурором, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

- особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

- між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

- між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

- вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини, або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Довідково:

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53.

Долинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченка, 59.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

Фахівець Долинського бюро правової допомоги допоміг неповнолітній клієнтці реалізувати право на шлюб

 

Начальник Долинського бюро правової допомоги Сергій Кравчина надав правову допомогу неповнолітній у справі щодо реалізації права на шлюб.

Громадянка М. у квітні 2018 року дізналась про вагітність її неповнолітньої доньки та намір створити сім’ю. Проте, працівники Долинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Кіровоградській області, куди жінка звернулась для реєстрації шлюбу її доньки, відмовили у реалізації такого права, адже неповнолітня не досягла шлюбного віку.

За порадою, як вчинити у такому випадку, жінка звернулася до Долинського бюро правової допомоги.

Сергій Кравчина, ознайомившись з матеріалами справи, роз’яснив клієнтці положення чинного законодавства щодо реєстрації шлюбу.

Так, відповідно до ст. 22 Сімейного кодексу України, шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. У статті 23 Сімейного кодексу Українизазначено, що за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до рішенням суду, їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Проаналізувавши всі обставини справи, Сергій Кравчина склав позовну заяву про надання громадянці А. права на шлюб. Клієнтка досягла шістнадцяти років та має право на шлюб. Також, неповнолітня А. є вагітною, що надає їй таке право та відповідає інтересам заявниці створити сім’ю, реалізувати себе як матір та дружину, взяти на себе права та обов’язки одного з подружжя.

26 квітня 2018 року Долинський районний суд Кіровоградської області дійшов висновку про доцільність надання права на шлюб неповнолітній А., оскільки це відповідає інтересам заявниці та дитини.

Довідково:

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53.

Долинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченка, 59.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

Трудові права людей з інвалідністю

Люди з інвалідністю потребують справедливого соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільстві.

Однією з державних гарантій для людей з інвалідністю є право на працю.

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для людей з інвалідністю потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.

У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.

Встановлення робочого часу для працівників з інвалідністю

Відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня.

Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом:

- зменшення тривалості щоденної роботи;

- зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.

Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інвалідністю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.

За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт.

Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Тривалість відпусток для працівників з інвалідністю

Відповідно до ч.7 ст.10 ЗУ «Про відпустки», працівникам з інвалідністю, які влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали півроку на даному підприємстві, надається право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про відпустки», тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить:

  • для інвалідів 1 і 2 груп – 30 календарних днів;
  • для інвалідів 3 групи – 26 календарних днів.

У разі, якщо колективний договір підприємства встановлює додаткові відпустки, або особа з інвалідністю має право на додаткові відпустки на інших підставах, то кількість днів додаткової відпустки додається до основної щорічної відпустки.

Також за заявою працівника з інвалідністю 1 та 2 груп інвалідності роботодавець зобов’язаний надавати йому відпустку без збереження заробітної плати на строк до 60 календарних днів у році, а працівнику з інвалідністю 3 групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:

  1. при прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробовувальний термін;
  2. інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;
  3. відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю;
  4. при скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов`язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Як поновити договір оренди землі?

Одним із основних питань, з якими звертаються громадяни за роз’ясненням, це земельні питання такі як: порушення правил добросусідства, порядок приватизації земельних ділянок, порядок розірвання договорів оренди земельних ділянок та питання поновлення договору оренди землі на новий строк.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Що стосується відносин, пов’язаних саме з орендою землі, то вони регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 ЗУ «Про оренду землі»).

Рано чи пізно настає, час коли спливає строк дії договору оренди землі. Як в такому разі діяти сторонам договірних відносин?

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Якщо орендар, має намір укласти договір оренди землі на новий строк та скористатися переважним правом на його укладення то він зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

В такому разі, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Отже, виходячи з сказаного орендар повинен надіслати орендодавцеві два документи:

  1. Лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі;
  2. Проект додаткової угоди до договору оренди землі.

Слід зазначити, що саме такий алгоритм дій, буде вважатися сумлінним виконанням орендарем свої зобов’язань за договором.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

  • власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
  • уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов’язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг вищезазначених строків, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

 

Хочете скласти заповіт? Зробіть це правильно

Питання про складання заповіту хвилює багатьох літніх і хворих людей, які хочуть узаконити права спадкування свого майна.

Законодавством передбачено два види одержання спадщини: за заповітом і за законом. Першочергове право отримати спадщину мають особи, яких заповідач згадав у самому документі. Сам заповіт визначається, як розпорядження фізичної особи на своє майно у разі його смерті.

Що потрібно враховувати при оформленні заповіту?

Заповіт в обов'язковому порядку складається у письмовій формі, в присутності заповідача і посвідчується нотаріусом. У тексті повинна бути вказана дата і час складання документа, дата і місце народження особи, яка передає спадщину, і особистий підпис спадкодавця. Якщо з певних причин особа не може самостійно поставити підпис, це за нього робить інша людина. Після цього заповіт посвідчується нотаріусом, і вказується причина відсутності особистого підпису заповідача.

Для складання такого документа нотаріусу повинні бути пред'явлені:

  • паспорт;
  • довідка про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків.

Документи, які підтверджують право власності на майно щодо якого потрібно посвідчити заповіт пред’являти не обов’язково. Проте для того, щоб не допустити зазначення в заповіті будь-яких неточностей, рекомендується такі документи надавати нотаріусу для огляду.

Текст заповіту повинен бути складений таким чином, щоб надалі не виникло суперечок і розбіжностей між одержувачами після його оголошення, в чіткій і зрозумілій формі. Обов’язок нотаріуса – перевірити, чи не міститься в тексті документа моментів, які не відповідають чинному законодавству. Згідно встановленим нормам, зазначене в документі майно може бути передано тільки у власність. Але своєю волею заповідач може передати спадкоємцеві певні права і зобов’язання. Наприклад, право розпорядження власністю, а передача власності або його частини іншій особі. Також у тексті може бути зазначено розпорядження, що не відноситься до майна спадкодавця. Це може бути вказівка місця поховання, форми його проведення, призначення опікуна над особою, або над особою яка не досягла 18 років тощо.

Окремим моментом є спосіб завірення секретних заповітів. Особливістю їх є те, що при посвідченні нотаріусу не сповіщається про зміст. При цьому, він повинен пояснити спадкодавцеві правила складання такого заповіту, щоб потім не створювати суперечок і непорозумінь, між спадкоємцями після відкриття спадщини. Представнику нотаріальної контори такий документ подається в заклеєному конверті з підписом самого заповідача. При ситуації, коли цей підпис поставлено без присутності нотаріуса, то йому повинні бути надані докази того, що підпис належить саме відповідній особі. Нотаріус також розписується на конверті, вказує час прийняття його на зберігання та прізвище, ім'я і по батькові складача. Після чого власноруч запечатує його в ще один конверт і ставить печатку. Розкрито і оголошено такий заповіт може бути тільки після смерті заповідача.

Дострокове розкриття заповіту. Нотаріальна особа не має права розкривати такий документ до смерті його укладача, якою б не була причина. Після розкриття документ може бути оскаржений і змінений лише у судовому порядку. Якщо заповіт складено з порушенням вимог законодавства, то він може бути визнаний недійсним і без судового розгляду.

Жодна інформація в засобах масової інформації не замінює повноцінної консультації у нотаріуса чи юриста, який вислухавши Вас надасть кваліфіковану правову допомогу саме виходячи з Вашої конкретної життєвої ситуації.

Тому, якщо у вас виникли додаткові питання з данного приводу, ви можете звернутися до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095) 87-662-33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

  

Відмова від спадщини: покрокова інструкція 

 До Долинського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД надійшло звернення щодо роз’яснення питання порядку відмови від спадщини.

Іноді у спадкоємців виникають обставини, за яких прийняття спадщини є недоцільним та небажаним. Як бути в такій ситуації та скористатися своїми правами?

В законодавстві передбачено і таку ситуацію. Тобто, спадщину можна або прийняти повністю, або відмовитися від неї взагалі. Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи з застереженням.

Отже спадкоємець, який бажає відмовитися від спадщини, повинен розуміти, що його відмова буде стосуватися усього належного спадкодавцеві майна. Він не може у заяві вказати, що від одного майна відмовляюсь, а інше майно маю намір успадкувати. Краще в такому випадку подати заяву про прийняття спадщини і разом з іншими спадкоємцями укласти договір про поділ спадщини і отримати саме те майно, яке є бажання успадкувати.

Прийняти або не прийняти спадщину – це право, а не обов’язок спадкоємця. Початок перебігу строку відмови від прийняття спадщини починається з часу, коли спадкоємець набуває свого суб’єктивного права на спадкування, тобто з дня  смерті спадкодавця.

Заява про відмову від прийняття спадщини має подаватися нотаріусу спадкоємцем особисто або направлятися  поштою, підпис спадкоємця на якій обов’язкова повинна бути нотаріально посвідчена. Представник за довіреністю не вправі подавати від імені спадкоємця заяву про відмову від прийняття спадщини, оскільки це забороняє закон.

Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.

Стаття 1273 Цивільного кодексу України передбачає та встановлює ряд правил для відмови від прийняття спадщини неповнолітніми, малолітніми, недієздатними (обмежено дієздатними) особами, а саме:

  • фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитись від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування;
  • неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування;
  • батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній дитині, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна).

В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними:

  • у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну;
  • у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.

Слід звернути увагу, що спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини лише на користь того спадкоємця, який вказаний в заповіті. Тому якщо заповіт складений на користь на користь однієї особи, то відмова спадкоємця від спадщини може бути лише безадресною. В такому випадку постає питання, як розподіляється спадщини між іншими спадкоємцями. У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Так, п. 5 Постанови слід розуміти таким чином, що в разі наявності заповіту на все майно та відмови від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, право на спадкування отримують спадкоємці за законом.

Цивільне законодавство передбачає, що відмова від спадщини за заповітом не позбавляє особу права на спадкування за законом. Тобто, відмова від спадщини буде вважатися «повною», якщо в заяві буде зазначено, що спадкоємець відмовляється від спадкування як за заповітом, так і за законом.

Особа, яка відмовляється від спадщини, може відкликати свою заяву в межах загального строку прийняття спадщини (6 місяців з дня смерті спадкодавця) та скористатися усіма правами спадкоємця, що передбачені законом.

Після спливу 6 місяців з часу відкриття спадщини заяви про відмову від прийняття спадщини нотаріусами не прийматимуться і спадщина буде розподілена між усіма спадкоємцями, які прийняли спадщину.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Як вирішити межовий спір?

З цією проблемою зустрічається майже кожен українець. Втрата хороших відносин з сусідом викликає, як правило, посаджене дерево на межі з огорожею, затінення, відеокамери направленні на територію іншої земельної ділянки тощо.

Законодавство закликає власників земельних ділянок та користувачів обирати саме такі способи використання земельних ділянок, при яких власникам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей – ст. 103 Земельного кодексу України. Причиною, як правило, є погіршення стосунків між сусідами та неправомірні дії з іншої сторони, і часто можна почути лише незгоду на прохання усунути порушення.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу, при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які можуть певним чином порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні своїх прав особа повинна дотримуватися моральних засад. Власник земельної ділянки повинен користуватися нею в межах розумності і якщо він використовує земельну ділянку нерозумно, він повинен нести за свої дії відповідальність. Також, неприпустимим є здійснення прав власників земельних ділянок від яких потерпають або створюються незручності для сусіда.

Українці, які проживають в сільських населених пунктах, зустрічаються з проблемою, пов’язаною з проникненням на їхню ділянку коріння та гілок дерев, які заважають повноцінно користуватися всією ділянкою.

Що робити у такому випадку, коли гілки дерев або коріння проникають на іншу земельну ділянку, а власник дерева не хоче усувати незручності і стверджує, що дерево є його власністю і ніхто не має права його чіпати?

Щоб дати чітку відповідь на це питання потрібно звернутись до ст. 105 Земельного кодексу України. У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. 

Відповідно до вищезазначеної норми, якщо коріння та гілки проникли на сусідню земельну ділянку і не заважають використовувати земельну ділянку за призначенням, то закон не надає такого права власникам сусідніх ділянок відрізати чи іншим способом позбуватись гілок та коренів дерев, кущів тощо.  Відповідно до ст. 19 Цивільного кодексу та ст. 9095 Земельного кодексу зазначається, що право відрізати гілки та корені, які перешкоджають використанню ділянки за цільовим призначенням, є формою самозахисту. 

Куди потрібно звертатись у разі виникнення такої ситуації?

Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, виходячи з норм вищезазначеної статті, для вирішення земельного спору, можна звернутись до органу місцевого самоврядування (сільської, селищної, міської ради) для врегулювання конфлікту.

Проте, не зважаючи на те, що Земельним кодексом України передбачено можливість вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування чи органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, це не позбавляє осіб можливості безпосередньо звертатися до суду за вирішенням земельних спорів, що допоможе зекономити час та ресурси для захисту порушених прав та інтересів, оскільки на відміну від рішень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, рішення суду є остаточними та підлягають примусовому виконанню.

Якщо у вас виникли додаткові питання з даного приводу або ви потребуєте правової допомоги для його вирішення, ви можете звернутися до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095) 87-662-33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Стягнення боргу померлої особи

У наш час трапляються непоодинокі випадки, коли боржник помирає та після нього залишаються невиконані зобов’язання перед кредитором. У такому разі постає питання: яким чином задовольнити вимоги кредитора?

З даного питання консультує Валентина Татарченко, головний спеціаліст Долинського бюро правової допомоги.

Після смерті особи відкривається її спадщина. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов’язки.

В разі смерті фізичної особи, яка є боржником у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи переходять до іншої особи – її спадкоємця. Відбувається заміна боржника у зобов’язанні. При цьому законодавством встановлено, що спадкоємці, зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, виконати зобов’язання померлої особи перед кредитором можуть спадкоємці боржника, але лише за наявності майна боржника, одержаного ними у спадщину.

Пред’явлення вимоги

Кредитору спадкодавця варто пам’ятати, що він має протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Коли кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у вищезазначені строки, позбавляється права вимоги.

Заміна сторони у виконавчому провадженні

Якщо є рішення суду про стягнення боргу з фізичної особи яка померла та щодо неї відкрито виконавче провадження, то смерть боржника є підставою для його зупинення до моменту визначення його правонаступників.

Відтак, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Кредитор, державний або приватний виконавець може звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Суд розглядає це питання у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Вищезазначене стосується також випадків необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Якщо відсутні спадкоємці

В тому випадку,коли ніхто не приймає спадщину чи відмовляється від її прийняття, або взагалі у боржника не знаходиться родичів (спадкоємців) за заповітом і за законом, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, то за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцезнаходженням.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені у встановленому законом порядку.

Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.

Для виконання зобов’язання кредитор має право звернутися до спадкоємців (правонаступників) з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця за рахунок майна боржника та в межах його вартості. В разі відсутності спадкоємців, кредитор має право пред’явити вимоги до територіальної громади, якій перейшло у власність майно боржника.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

1. Оплата та оподаткування за оформлення спадщини

2. Отримали спадщину: відповіді на питання як оформити та оплатити

 

До Долинського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД надійшло звернення щодо роз’яснення питання – оплати та оподаткування за оформлення спадщини.

За видачу свідоцтва про право на спадщину в державних нотаріальних конторах:

стягується державне мито в розмірі, затвердженому Декретом Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито»;

справляється плата за надання додаткових платних послуг в розмірах, встановлених Тарифами за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, затверджені наказом управління юстиції.

Приватними нотаріусами за видачу свідоцтва про право на спадщину справляється плата, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою, згідно ст. 31 Закону України «Про нотаріат».

Окремо стягується реєстраційний збір за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розмір якого затверджений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Підсумковий розмір оплати за оформлення спадщини залежить від складності наданих консультацій, кількості зроблених запитів в межах спадкової справи, кількості виготовлених документів та виданих свідоцтв про право на спадщину.

Питання ж оподаткування спадщини врегульовано ст. 174 Податкового кодексу України.

Процедуру оформлення спадщини та ставка оподаткування для близьких родичів спадкодавця, які є членами сім’ї другого ступеня споріднення прописана в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (від 23.02.2017 № 1910-VIII).

Згідно з пп. 14.1.263 пункту.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей оподаткування вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого споріднення для цілей оподаткування вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Ставка податку за Податковим кодексом України

Категорія спадкоємців

Об’єкти спадщини

Ставка податку 0 % Військовий збір не сплачується

Члени сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, громадяни України – діти, в тому числі усиновлені, батьки, чоловік або дружина

Будь-який об’єкт спадщини

Члени сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення, громадяни України – рідні брати та сестри, дід та баба, онуки

Будь-який об’єкт спадщини

Ставка податку 5 %, + сплачується військовий збір 1,5 %

Інші спадкоємці, які не відносяться до членів сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, громадяни України

Будь-який об’єкт спадщини

Ставка податку 18 %, + сплачується військовий збір 1,5 %

Будь-який спадкоємець, незалежно від ступеня споріднення, який успадковує майно спадкодавця – нерезидента (якщо померлий не був громадянином України) або якщо майно успадковується будь-яким спадкоємцем – нерезидентом (який не є громадянином країни).

До цієї категорії спадкоємців входять і діти спадкодавця, які є громадянами інших держав

Будь-який об’єкт спадщини

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів, визначена згідно із законом (п.174.8 ст.174 ПКУ).

На спадкоємців-нерезидентів обов’язок по сплаті податку та військового збору покладається до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Інші спадкоємці можуть сплатити нараховані суми податків як до видачі свідоцтва про право на спадщину, так і в наступному році.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Консультують фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: паспорт у вигляді ID-картки слід змінювати щодесять років

В  рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» консультують фахівці відділу правової інформації та консультації Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України – це зазначено в Законі України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Паспорт громадянина України – це основний документ, що посвідчує особу та підтверджує українське громадянство. Паспорт громадянина України нового зразка має вигляд ID-картки, яку оформляють особам, що не досягли 18-річного віку, терміном дії на чотири роки, а особам з 18 років – на десять років.

 

Для оформлення та видачі ID-картки вперше особі потрібно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за зареєстрованим місцем проживання. Після оформлення такої ID-картки у подальшому всі послуги особа зможе отримувати у будь-якому місті України за місцем звернення.

Оформлення ID-картки відбувається на підставі заяви-анкети, яка подається особисто заявником.

Особа, яка досягла 14-річного віку, оформляючи ID-картку має подати такі документи:

1) свідоцтво про народження;

2) паспорт громадянина України батьків або документи, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів подається довідка про реєстрацію особи громадянином України.

3) довідку про реєстрацію місця проживання;

4) довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ідентифікаційний код) або повідомлення про відмову від його прийняття;

5) у разі зміни імені або прізвища заявника – свідоцтво про зміну імені;

6) за наявності оригінал власного закордонного паспорту або закордонний паспорт батьків – для правильного відтворення прізвища латиницею;

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявника – для внутрішньо переміщених осіб.

Вперше ID-картка видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на її отримання. Така послуга надається безкоштовно.

У разі отримання паспорта замість втраченого чи пошкодженого стягується адміністративний збір – 0,1 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у строк не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

До паспорта громадянина України у формі ID-картки вноситься така інформація: назва держави; назва документа; ім’я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; уповноважений суб’єкт, що видав документ (код); реєстраційний номер облікової картки платника податків; місце народження; відцифрований образ обличчя особи та відцифрований підпис особи.

Кінцевої дати щодо чинності паспортів громадянина України зразка 1994 року законодавством не визначено, тобто вони є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов'язковій заміні. ID-картка видається у всіх випадках, коли необхідна заміна паспорта – втрата, псування, зміна прізвища або інших даних особи. Отже обов'язку змінювати паспорт зразка 1994 року на ID-картку немає. Водночас треба розуміти, що паспорт-книжечка в умовах сучасних технологій практично не захищений від підроблення, тому оформлення ID-картки є доречним з міркувань безпеки та захисту від шахрайства.

Зверніть увагу, що проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України тягне за собою адміністративну відповідальність, а саме – попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 грн до 51 грн).

Зазначимо, що надане роз’яснення не є нормативно-правовим актом, носить лише роз’яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не містить правових норм, які впливають на права, свободи та законні інтереси громадян.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Долинське бюро правової допомоги  знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченка, 59 тел.3-16-23, ел.пошта –Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Працюємо щодня з 8.00 – до 17.00. Вихідний: субота, неділя.

 

Утримання непрацездатних батьків – не право, а обов’язок!

Стаття 51 Конституції України визначає, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Утримання батьків дітьми є відповідною компенсацією за догляд і турботу, надану батьками дитині. В нормальних умовах діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам і турбуються про них. Проте, безсумнівно, неможливо змусити дорослих повнолітніх дітей любити і поважати своїх батьків. Любов, доброта, порядність, чесність є етичними поняттями, а не юридичними. Разом з тим обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений  у Сімейному кодексі України. Так, відповідно до статті 202 Сімейного кодексу, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.  Потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування.  Відповідно до чинного законодавства, непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку та інваліди I, II та III груп.

Слід зазначити, якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав (і ці права не були поновлені), а також ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків, обов'язок утримувати таких батьків у дітей не виникає.

Специфіка аліментного обов’язку повнолітніх дітей відносно своїх непрацездатних і нужденних батьків полягає в безпосередньому зв’язку аліментних виплат з минулою поведінкою батьків щодо дітей, адже саме батьки виховують, годують, одягають дитину, забезпечують розвиток дитини та здійснюють загальний догляд за нею. Тому було б несправедливим покласти на дітей, які не одержали такого догляду від батьків, обов’язку їх утримувати.

Якщо діти не дбають про своїх батьків, або виконують свій обов’язок не належним чином, останні мають право звернутися до суду із відповідним позовом про стягнення аліментів з дітей. Варто зазначити, що позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений: до одного з дітей; до кількох з дітей; до всіх дітей разом. У випадку пред’явлення позову до одного з дітей, суд за власною ініціативою має право притягнути до участі у справі інших дітей, незалежно від того пред’явлено до них позов чи ні.

Більше того, крім сплати аліментів (як в добровільному, так і примусовому порядку) діти зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. При цьому дочка або син можуть також бути звільнені судом від обов’язку брати участь у додаткових витратах або ж суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків.

Що стосується розміру аліментів на батьків, то їх розмір визначає суд у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, а також бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів. При призначенні розміру аліментів судом, враховуються всі заслуговуючі на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків, залежно від цих обставин і визначається розмір аліментів. Суд має право встановлювати розмір аліментів повністю чи частково, як в твердій грошовій сумі, так і в частці від заробітку (доходу). На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: мінливість і нестабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо.

Звертаємо увагу, що обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено не лише на повнолітніх дітей. У виняткових випадках обов’язок опікуватися батьками може покладатися й на малолітніх або неповнолітніх дітей. Щоправда, такі можливості досить обмежені законом. Так, статтею 206 Сімейного кодексу України в передбачено, що, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Безперечно, мало кому з нас вдасться змусити дорослих повнолітніх дітей любити і поважати своїх батьків, тим більше, при відсутності кримінальної чи адміністративної відповідальності за ухилення від обов’язку утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Але таким «дітям» слід пам’ятати, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. І такі позови з кожним роком стають все більш поширеними в адвокатській практиці.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

«Кредитні канікули», або як отримати відстрочку по кредиту?

Взяли кредит і потрапили в непередбачені та надзвичайні життєві обставини (це може бути ремонт, народження дитини, витрати на лікування близьких, втрата роботи). Не варто впадати в паніку, побоюючись майбутнього прострочення по взятому кредиту. Скористайтеся послугою «кредитні канікули». 

«Кредитними канікулами» можуть скористатися люди, що потрапили в складну життєву ситуацію, коли доходів не вистачає на погашення кредиту, а також люди, які потрапили в непередбачені та надзвичайні обставини, такі як пожежа, хвороба, необхідність термінового переїзду та інше. Така можливість може бути реальною, якщо в кредитному договорі з банком такий пункт був заздалегідь обговорений. Беріть всі необхідні документи і йдіть в банк. Якщо вас звільнили, то знадобиться трудова книжка з відміткою про звільнення. А якщо затримують або знизили заробітну плату, то потрібно довідку з бухгалтерії. З цими документами вам потрібно потрапити до керівника кредитного відділу. При зустрічі поясніть всю ситуацію, що склалася фахівцеві і висловіть свої пропозиції щодо умов кредитного договору. Після узгодження нових умов договору, вам потрібно буде написати заяву на надання відстрочки платежу або «кредитних канікул». Таке рішення вигідно і для банку, адже краще йому піти вам на зустріч, ніж посилювати ситуацію, отримуючи ще один прострочений кредит на балансі, який, можливо, вже ніколи не буде погашений.

 

Відстрочка платежу по кредиту може бути надана декількома способами:

  1. Проводиться повнийперерахуноккредитних платежів, перерозподіляється основна сума кредиту боргу, таким чином, щоб максимальні виплати по кредиту припали на середину або кінець строку оплати.
  2. Перераховуєтьсяпроцентна ставка по кредиту. На найближчий час ставка знижується за рахунокїї збільшення в кінці терміну кредиту.
  3. Для зниженнящомісячнихвиплат збільшується термін кредиту, всі умови залишаються колишніми.
  4. Перекредитування. Видаєтьсяновий кредит для погашенняпопереднього.
  5. Призупиняютьсянарахуваннявідсотків на кредит із зобов’язанням оплачувати основну частину боргу.
  6. Призупиняютьсянарахуванняштрафів і пені за несплату чергових платежів.

Як отримати відстрочку по кредиту?

Строки надання відстрочок по кредитних платежах не мають чіткого регламенту, тому встановлюються банком. Зазвичай вони встановлюються за домовленістю між кредитором і позичальником і регулюються окремою угодою, в доповнення до кредитного договору. Або ж договір за кредитом переукладається.

На сьогоднішній день банки надають відстрочки платежів терміном від одного до дванадцяти місяців. Звернутися до банку за наданням відстрочки платежу зможуть тільки громадяни, у яких не було заборгованостей по оплаті внесків, а їх фінансові труднощі носять тимчасовий характер. З таким зверненням до банку можна прийти тільки один раз на рік. Важливо запевнити банк в тому, що ви активно шукайте роботу, або як ви будете діяти, якщо роботу доведеться шукати довго.

Надання відстрочки по сплаті кредиту застосовуються до клієнтів банків індивідуально. Враховуються різні фактори – кредитна історія, сімейний стан, соціальний статус, кількість дітей, можливість надання застави, додаткові джерела доходу.

Не всі кредитні договори можуть передбачати можливість скористатися «кредитними канікулами». Якщо у вас саме такий договір, ви можете наполягти на перегляд його умов і переукласти його.

Якщо вам відмовили в наданні відстрочки платежу по кредиту (а в договорі така можливість прописана), ви маєте право звернутися до суду, який зобов’яже банк переукласти кредитний договір з більш м’якими критеріями. Відстрочка платежу, швидше за все, збільшить загальну суму заборгованості за кредитом. Але якщо таке збільшення порівнювати з санкціями і штрафами, які може накласти банк у разі допущення неузгодженою прострочення, то розглянутий варіант буде вигідніший для вас.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вулАрхітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до

безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103. 

 

Новації у правилах перетину кордону дітьми

До Долинського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги досить часто звертаються громадяни з приводу виїзду дитини за кордон без дозволу одного з батьків.

З даного питання консультує Валентина Татарченко, головний спеціаліст Долинського бюро правової допомоги.

Законодавством України, зокрема п. 3 ст. 313 Цивільного кодексу, передбачено право дитини, яка досягла шістнадцяти років, на вільний самостійний виїзд за межі країни. Однак, незалежно від мети подорожі (лікування за кордоном, оздоровлення, туристична екскурсія, поїздка до родичів і т.д.), діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або в супроводі уповноважених осіб.

Процедура вивезення дітей, які не досягли шістнадцяти років, в супроводі одного з батьків або уповноважених осіб, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, здійснюється за нотаріально посвідченим дозволом другого з батьків. Документ обов’язково повинен містити маршрут прямування і часові рамки даної поїздки.

Покинути Україну без згоди батька (матері) на виїзд дитини за кордон можна в таких випадках:

  • батько є іноземцем або особою без громадянства та відсутній у пункті пропуску;
  • в закордонному паспорті матері або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України до іншої держави чи відмітка про взяття на постійний консульський облік (п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженні постановою КМУ від 27.01.1995 р. №57 із змінами, внесенеми постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 733).

Згода батька на вивезення дітей за кордон не потрібна при пред’явленні таких документів:

  • довідка про народження дитини, видана органом РАЦСу, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України;
  • рішення суду про надання дозволу на вивезення дитини з України;
  • судове рішення про визнання другого з батьків недієздатним;
  • рішення суду про визнання батька безвісно відсутнім;
  • судове рішення про позбавлення батьківських прав;
  • свідоцтво про смерть другого з батьків.

Проте, нещодавно урядом було внесені законодавчі зміни у правила перетинання державного кордону громадянами України, які не досягли 16-річного віку.

Новації стосуються ситуацій, коли місце проживання дитини визначено судом з одним із батьків, а інший із батьків має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

У такому разі виїзд дитини за кордон в супроводі одного з батьків (усиновлювачів, піклувальників або інших осіб, уповноважених за нотаріально посвідченою згодою) для відпочинку, навчання або лікування здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Натомість у пункті пропуску необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, видану органом державної виконавчої служби. Така довідка видається протягом 10 днів та дійсна протягом 1 місяця з дня її видачі.

Ці зміни спрямовані на захист прав дітей та вирішення ситуацій, коли той із батьків, який зобов’язаний сплачувати аліменти, не виконує свого обов’язку піклування про дитину, і разом з цим не бажає давати згоду на виїзд дитини за кордон.

Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року № 76, якою на виконання положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, набула чинності 21 лютого 2018 року.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103. 

До Долинського бюро правової допомоги почастішали звернення громадян щодо оформлення будинку у спадщину за відсутності документів.

Майже кожному з нас доводилося, а може,  й доведеться оформляти спадщину від близьких людей. І досить часто в цьому випадку виникають проблеми з оформленням будинків, щодо яких немає документів, що підтверджують право власності. Можливо, спадкодавець за життя просто не встиг отримати свідоцтво про право власності на будинок, а може, і не поспішав цього робити, гадаючи що і «так все моє», однак потім у дітей та й онуків виникає багато труднощів щодо оформлення спадщини на таке майно. Особливо поширеними є такі випадки неоформлення в сільській місцевості. Що ж потрібно робити, якщо все ж таки вам у спадок залишається майно, а документів на нього годі й шукати?

Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»  передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 цього ж Закону, будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.

Таким чином, нині державна реєстрація права власності на нерухомість є обов’язковою умовою можливості особи, яка вважає себе його власником, здійснювати будь-які угоди щодо майна, включаючи можливість оформити спадщину.

У разі неможливості оформити спадщину у нотаріальному порядку, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, спадкоємець має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. Але перше, що він повинен зробити, це все ж таки звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця й отримати від нього письмову відмову у вчиненні нотаріальних дій. А вже потім, після всіх дій в нотаріальній конторі, йти до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів, у разі відмови компетентних органів  у видачі державних актів на право власності на земельну ділянку тощо. Відповідачами у таких справах виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо), або інші особи (спадкоємці), які оскаржують чи не визнають право власності.

Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна і буде вашим правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація. Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація прав власності проводиться на підставі судових рішень.

При зверненні до суду за захистом права на оформлення спадщини через відсутність правовстановлюючого документа для підтвердження того, існувало або було відсутнє право спадкодавця на майно, необхідно з’ясувати, коли і як виникло це право. До січня 1966 року, відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженої 31.01.1966 р. Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них. Тобто реєстрація будинків в сільській місцевості до січня 1966 року була відсутня. І лише у відповідності до «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 р. № 121, власники повинні були здійcнити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об’єкти нерухомості. Отже, майно, набуте у власність до 29.06.1998 року, можна вважати виниклим і набутим в установленому законом порядку.

Вищевикладеними фактами не обмежується коло питань, що виникають під час успадкування землі та будинків, і вирішенню багатьох проблем посприяло б підвищення загальної правової культури та культури поваги до власності в країні. Відповідальні власники повинні подбати про наявність всіх необхідних документів, щоб у спадкоємців не виникало труднощів, пов’язаних з її оформленням або ж, що найгірше, щоб вони не позбулися майна.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до  Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Як повернути товар в магазин на законних підставах? 

Усім відомо, що за Законом України «Про захист прав споживачів», протягом 14 днів з моменту оформлення покупки, товар належної якості, який з будь-яких причин не сподобався покупцю, можна повернути. Однак на практиці повернути такий товар, якщо він без дефектів чи браку, наважуються не всі. Причиною цього, частіше за все, є юридична необізнаність та не завжди чемна поведінка продавців, які не хочуть прикладати додаткові зусилля для оформлення операції, яка не збільшує, а зменшує обсяг їхніх продажів. 

Отже, щоб повернути товар належної якості у магазин потрібно дотримуватись наступних умов повернення:

  1. Знайдіть чек (касовийаботоварний).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», обмін товару належної якості проводиться, якщо збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Наявність чеку є підставою для обміну або повернення товару та доказом того, що саме в цьому магазині ви придбали товар.

  1. Переконайтесь, що з моменту покупки пройшло не більше 14 днів.

Та ж ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Випадки, коли продавець погодився б обміняти товар після спливу 14 днів, трапляються рідко і є скоріш винятком з правил. Після вказаного строку ви зможете повернути чи обміняти товар лише за гарантією, тобто якщо він неналежної якості.

  1. Перевірте, що товар зберігся в первісномувигляді і не маєслідів зносу чи пошкоджень.

Обмін товару належної якості проводиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики.

  1. Не забудьте, щоіснуєперелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню.

Зазвичай при купівлі таких товарів про те, що їх неможливо обміняти або повернути, вас попередять продавці.

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». До цього переліку потрапили усі продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни, а також деякі непродовольчі товари, зокрема, дитячі іграшки і товари для немовлят, тканини, килимові вироби метражні, білизна натільна та постільна, друковані видання, пиломатеріали, записані DVD-диски, інструменти для манікюру, педикюру, ювелірні вироби та інші.

Зверніть увагу, що Закон гарантує можливість саме повернути, а не лише обміняти товар.

Зазвичай, коли покупець наполягаєте саме на поверненні товару, продавець в магазині буде посилатися на згадану ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» та запевняти, що товар можна лише обміняти на інший аналогічний. Однак це не так!

Згідно з законом, споживач має право обміняти товар, якщо він не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Отже, якщо придбана річ вам не підходить, у будь-якому разі ви можете:

  • обміняти її на аналогічну;
  • повернути її до магазину та отримати гроші;
  • придбати іншу річ з перерахунком вартості (доплативши або отримавши решту);
  • попросити продавця повідомити вас, коли з’явиться аналогічна річ, що буде вас влаштовувати (певного розміру, кольору тощо).

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Деякі правові аспекти добросусідства 

Досить поширеними є ситуації, коли власники або користувачі суміжних земельних ділянок не можуть дійти згоди щодо спільної межі. Це нерідко стає причиною сусідських конфліктів, психологічної напруги, а також ускладнень під час використання земельних ділянок.

Для того, щоб уникнути подібних ситуацій, необхідно кожному із нас знати про встановлені законодавством обмеження та одразу вимагати їх дотримання.

Державними будівельними нормами – ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» – були встановлені такі відстані для зелених насаджень:

  • від стін будинків і споруд до осі дерев – 5 м, для кущів – 1,5 м;
  • від межі сусідньої ділянки до осі дерев – 3 м, для кущів – 1 м.

Однак, варто пам’ятати, що гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок.

У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники земельних ділянок, на які виступають гілки та корені мають право самостійно відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо це є перепоною у використанні земельної ділянки.

Також, відповідно до ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», якщо з іншого боку межі нема забудови, то відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступної конструкції стіни повинна становити не менше 1 м.

При цьому має бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних земельних ділянок.

Згідно із санітарними нормами туалети потрібно розташовувати не ближче 15 м від житлового будинку і літньої кухні, а від питного колодязя  за 20 м.

Вимоги щодо огорожі (висоти, конструкції, матеріалу) встановлюються місцевими правилами забудови. Огорожа має проходити по межі і не повинна створювати перешкод для використання за призначенням сусідської земельної ділянки, затінювати її та ін.

Також, власники і землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей: затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення інше.

Варто наголосити, що ДБН на сьогодні втрачають чинність, оскільки тепер такі питання уже не є компетенцією центральних органів влади, а віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

Сьогодні такі норми встановлюються в місцевих правилах забудови або проекті забудови і благоустрою населеного пункту, які затверджуються місцевою радою після погодження з місцевим органом містобудування та архітектури.

До Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вулАрхітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662-33, (0522) 32-08-24.

E-mail:  Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. .

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Посилено відповідальність боржників за несплату аліментів 

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги досить часто звертаються громадяни з приводу стягнення заборгованості зі сплати аліментів. 6 лютого 2018 року набрав чинності Закон України № 7277 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

Закон передбачає нові засоби примусового виконання рішень відносно боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.

Зокрема, Законом встановлюється тимчасове обмеження таких осіб у праві:

  • виїзду за межі України (за постановою державного, або приватного виконавця до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі);
  • керуванні транспортними засобами (боржник не буде обмежуватися у праві керуванні транспортними засобами в тому випадку, якщо він заробляє гроші, використовуючи машину, утримує інваліда I або II групи, бере участь в АТО, або проходить строкову військову службу, якщо заборгованість відстрочена або розстрочена відповідно до Закону, боржник зможе керувати автомобілем);
  • користуванні вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю (за постановою державного, або приватного виконавця до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі);
  • тимчасове обмеження боржника у праві полювання (за постановою державного, або приватного виконавця до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі).

Крім того, передбачено новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи, за виконання яких порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чиміськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми– не більше двох годин на день.

Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

У разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робітпостановою суду за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом.

Строк арешту визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює п’ятнадцяти годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати п’ятнадцять діб.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Затверджено стандарти якості надання БВПД у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі

 

Що слід знати батькам при зміні прізвища дитини 

Про порядок зміни прізвища дитини та зміну прізвища дитини після розірвання шлюбу 

Відповідно до норм статей 145-147 Сімейного кодексу України, прізвище дитини визначається за прізвищем її батьків, в разі знаходження батька і матері на різних прізвищах – за їх вибором. Прізвище дитині присвоюється під час здійснення запису в акті про народження. Реєстрація здійснюється співробітниками РАЦСу, коли між батьками досягнуто згоди.

Незважаючи на те, що прізвище присвоюється на все життя, законодавством передбачена можливість його зміни.

Відповідно до статті 148 Сімейного кодексу України, передбачено зміну прізвища дитини за наступних умов:

  • у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років;
  • у разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою;
  • у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років;
  • за заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків;
  • у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Слід звернути увагу, що для зміни прізвища дитини, яка досягла семирічного віку необхідна її згода. При цьому, незважаючи на малолітній вік, думка дитини є вирішальною, і батьки не вправі змінити її прізвище, оскільки цим порушать право дитини на індивідуальність. Більш того, при виникненні спору між батьками та дитиною щодо зміни прізвища, батько і мати не мають права звернутися для вирішення конфлікту в орган опіки та піклування або до суду.

Можливість обійти думку дитини надана суду і то лише в тих випадках, коли цього вимагають інтереси дитини, відповідно до ч. 3 статті 171 Сімейного кодексу України.

У більшості випадків процес зміни прізвища дитини залежить від її віку, наприклад:

 

Хто саме надає свою згоду для зміни прізвища дитини? 

 

Вік дитини 

 

Згода дитини

 

Згода батьків

 

0 - 7 років 

 

-

 

˅

 

7 - 14 років 

 

˅

 

˅

 

14 - 16 років 

 

˅

 

˅

 

старше 16 років 

 

˅

 

-

Як змінити прізвище дитини після розірвання шлюбу?

Відповідно до законодавства України, розірвання шлюбу між батьками не тягне за собою зміну прізвища дітей. Проте, той з батьків, з яким після розлучення або визнання шлюбу недійсним залишилася проживати дитина, має право змінити прізвище дитини. Особливо це актуально для жінок, які повернули своє дівоче прізвище після припинення шлюбу.

Однак, слід пам’ятати, що розірвання шлюбу не впливає на обсяг прав батьків, тобто батько і мати як і раніше рівні в правах щодо своїх дітей. Тому змінити прізвище неповнолітньої чи малолітньої дитини при розірванні шлюбу в односторонньому порядку не вийде.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Про примусове зняття особи з місця реєстрації

Досить часто у громадян виникає питання як примусово зняти особу із реєстрації у своїй квартирі чи будинку, якщо вона не є власником і не проживає там, адже дана обставина позбавляє їх права на отримання субсидії, а добровільно знятися із місця реєстрації особа не бажає або немає можливості, оскільки проживає в іншій місцевості чи за кордоном.

З даного питання консультує Сергій Кравчина, начальник Долинського бюро правової допомоги.

Так, ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння чи користування. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, та відповідно до ч.1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відтак, якщо реєстрація місця проживання іншої особи у житлі власника здійснює перешкоди у вільному володінні, розпорядженні та користуванні своїм житлом, він має право звернутися до суду із позовною заявою про усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

  

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги 

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

  • Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
  • Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

 

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

Дізнайтеся адресу найближчого до Вас центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги в Україні; цілодобово та безкоштовно в межах України).

 

За додатковою інформацією звертайтеся до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

  

Щодо оформлення спадщини, у випадку, коли спадкодавець помер на тимчасово окупованій території

Багато громадян, які переїхали з тимчасово окупованої території України або території на якій здійснюється антитерористична операція, стикаються з проблемою оформлення спадщини та реєстрації права власності на підконтрольній території України.

У першу чергу це пов’язано з тим, що будь-які документи, видані на тимчасово окупованій території, вважаються недійсними і не створюють правових наслідків. З огляду на це, у громадян виникають труднощі при отриманні свідоцтв про смерть, і як наслідок відкриття спадщини.

З викладеного виникає питання, як отримати свідоцтво про смерть людини, яка померла на тимчасово окупованій території?

04.02.2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України». Даним Законом до Цивільного процесуального кодексу України додано ст. 257-1, яка регулює особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, може бути подана родичами померлого до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Таким чином, для встановлення факту смерті до суду потрібно буде надати докази, які засвідчують:

– факт смерті;

– родинні зв’язки заявника з померлим;

– відмову відділу РАЦСу у державній реєстрації смерті.

Доказами, які засвідчують факт смерті можуть бути: лікарське свідоцтво про смерть, довідка про причини смерті та свідоцтво про смерть, які видані органами на тимчасово окупованій території.

При підтвердженні родинних зв’язків слід керуватися загальними положеннями Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, де зазначено, що родичами є син (донька), батько (мати), внук (внучка), дід (бабка), прадід (прабабка), правнук (правнучка), брати та сестри. У даному випадку доказами будуть виступати свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, а також інші докази, які можуть підтвердити ступінь спорідненості.

Хоча законодавство передбачає порядок встановлення факту смерті, бюрократичної процедури все ж не уникнути, та перед поданням заяви до суду потрібно отримати відмову відділу РАЦСу у державній реєстрації смерті.

Як свідчить судова практика, заяви про встановлення факту смерті приймаються до провадження і розглядаються судом за умови подання заявниками документів про відмову відділу РАЦСу в державній реєстрації смерті.

Для отримання такої відмови родичам померлого за місцем знаходження суду потрібно звернутися до відділу РАЦСу з заявою про реєстрацію смерті та отримати письмову відмову у реєстрації смерті на підставі даної заяви. Тобто, Ви маєте отримати письмовий доказ того, що Ваші права та інтереси не можна захистити в позасудовому порядку.

Після того як всі докази зібрані, потрібно написати до суду заяву встановлення факту смерті. Заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім’я заявника, його місце проживання, поштовий індекс, номер телефону; зміст вимог; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; перелік документів, що додаються до заяви.

Також, в заяві обов’язково потрібно вказати заінтересованих осіб. У даному випадку це будуть близькі родичі померлого і відділ РАЦСу, який відмовив у реєстрації смерті.

До заяви додаються копії всіх доказів, копія заяви для кожної заінтересованої особи, а також оригінал квитанції про оплату судового збору.

Отримавши судове рішення, родичам знов потрібно буде звернутися до відділу РАЦСу з заявою про реєстрацію смерті на підставі судового рішення та отримати свідоцтво про смерть.

Куди подавати заяву про прийняття спадщини?

Щодо відкриття спадщини, то тут все набагато простіше. Якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або основана частина його майна знаходиться на такій території, то місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, спадкоємців.

Таким чином, після отримання свідоцтва про смерть, спадкоємці мають право звертатись до будь-якого нотаріуса з заявою про прийняття спадщини на підконтрольній території Україні.

Крім того, звертаємо Вашу увагу на те, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Таким, чином спадкоємець повинен подати заяву про прийняття спадщини, протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У зв’язку з викладеним, рекомендуємо Вам розраховувати час при зборі доказів і встановленні факту смерті.

За додатковою інформацією звертайтеся до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Дистанційні пункти доступу до БПД можуть бути відкриті у приміщеннях військових частин ЗСУ

Саме це, з-поміж іншого, передбачає Меморандум про наміри щодо співробітництва між Міністерством оборони України та Координаційним центром з надання правової допомоги (далі – Меморандум), який сторони уклали 11 грудня.

Меморандум має на меті об’єднати зусилля сторін задля спрощення доступу військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей до безоплатної правової допомоги, сприяння захисту їхніх прав та законних інтересів. Від імені сторін Меморандум підписали Міністр оборони України Степан Полторак та в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Переглянути Меморандум

Реалізація завдань у рамках Меморандуму спрямована, насамперед, на налагодження взаємодії між представниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та командуванням військових частин Збройних Сил України задля забезпечення захисту прав військовослужбовців ЗСУ, членів їх сімей, у тому числі права на безоплатну правову допомогу; розширення доступу для них до послуг безоплатної правової допомоги через утворення у приміщеннях військових частин дистанційних пунктів доступу до такої допомоги.

Також сторони планують об’єднати зусилля в таких напрямах, як проведення спільних заходів з підвищення рівня правової поінформованості військовослужбовців; розроблення та розповсюдження різних інформаційних матеріалів щодо їхніх прав та соціальних гарантій; проведення спільних комунікативних заходів як на рівні Міноборони та Координаційного центру, так і на рівні центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та військових частин ЗСУ.

Нагадаємо, у нинішньому році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Так, право на безоплатну вторинну правову допомогу (представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру), отримали й особи, які лише претендують на отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, така допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія зазначеного Закону, надається не лише з питань їх соціального захисту, як це було раніше, а з будь-яких питань. Більш детальніше про це – тут.

Порядок встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території

 

У рамках проведення Всеукраїнського тижня права у 2017 році, на виконання наказу Міністерства юстиції України від 27.09.2017 року № 3517/7, з метою реалізації та захисту прав людини, зокрема, внутрішньо переміщених осіб, Сергій Шеремет, начальник відділу представництва Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги консультує щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України.

Як встановити факт, що особа народилася або померла на тимчасово окупованій території України та куди звернутися?

 

Відповідно до внесених змін до ст.257-1 ЦПК України (Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території»  від 4 лютого 2016року № 990-VIII)  факт народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, встановлюється шляхом звернення із заявою про встановлення відповідного факту до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника; факт смерті на зазначеній території – до суду згідно з визначеною підсудністю за зареєстрованим місцем проживання заявника за межами такої території України.

Хто має право подати заяву?

  • заяву про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, подають батьки, родичі, їхні представники або інші законні представники дитини до будь-якого суду за межами окупованої території України незалежно від місця проживання заявника;
  • заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами окупованої території України.

Перелік та зразки необхідних документів

  1. Заява про встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованій території, у якій повинно бути зазначено:
  • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  • докази, що підтверджують факт.
  1. Докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (письмові показання свідків, у тому числі особи, яка приймала пологи; довідка лікаря (у випадку наявності); речові докази, зокрема, звукові відеозаписи; висновки експертів тощо).
  2. Довідка про неможливість отримання свідоцтва в інший спосіб (видається органом реєстрації актів цивільного стану у день звернення).
  3. Квитанція про сплату судового збору.

Вартість за подання до суду заяви про встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (Закон України «Про судовий збір» ).

За подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій, заявники звільнені від сплати судового збору.

Строк розгляду питання справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Виконання судового рішення

У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, її стать, інформація про її батьків.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи. За видачу свідоцтва про народження або смерть органом реєстрації актів цивільного стану плата не стягується.

Порядок оскарження

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Додатково. Зі зразками заяв до суду про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, можна ознайомитись тут.

До Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76 

  

Фахівець Долинського бюро правової допомоги оскаржив рішення державного реєстратора 

В.о. начальника відділу Долинського бюро правової допомоги Сергій Кравчина допоміг клієнту скласти скаргу на дії державного реєстратора та відновити порушене право клієнта на державну реєстрацію земельної ділянки для рибогосподарських потреб.

До Долинського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД звернувся клієнт з проханням надати правову допомогу щодо реєстрації поновлення договору оренди землі.

Попередньо ознайомившись з документами, фахівці Долинського бюро правової допомоги з’ясували, що у клієнта виникли складнощі з реєстрацією поновлення права оренди земельної ділянки.

Так, громадянин К. звернувся до державного реєстратора Долинської міської ради Кіровоградської області із заявою та необхідним пакетом документів для державної реєстрації іншого речового права – права оренди земельної ділянки для рибогосподарських потреб. Однак, 13 липня 2017 року державний реєстратор йому відмовив у здійсненні реєстрації.

Вивчивши матеріали справи, в.о. начальника Долинського бюро правової допомогиСергій Кравчина з’ясував, що клієнту було  незаконно відмовлено у державній реєстрації. Адже, відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачено  підстави для відмови у державній реєстрації, які є вичерпними.

Однак, державним реєстратором було відмовлено з підстав не передбачених законодавством, що є грубим порушенням порядку здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Окрім цього, рішення посадовця не мiстить вичерпного та обґрунтованого переліку обставин, якi стали передумовою для відмови у проведенні реєстраційних дiй.

Для надання безоплатної вторинної правової допомоги громадянину К., від 21.07.2017 року наказами № 665-нд та 666-нд, Кропивницьким місцевим центром з надання БВПД було призначено Сергія Кравчину, в.о. начальника Долинського бюро правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення державного реєстратора може бути оскаржено до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Враховуючи ту обставину, що відсутній судовий спір по даному питанню, розгляд скарги на рішення державного реєстратора відноситься до компетенції комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Підготувавши скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, Сергій Кравчина направив її до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області для розгляду та прийняття рішення.

За результатами розгляду, на пiдставi висновку комісії з питань розгляду скарг у сферi державної реєстрації, прийнято рiшення у формi наказу вiд 31.08.2017 року № 162/07 про задоволення скарги в повномy обсязi, оскiльки рішення державного реєстратора прийняте з пiдстав, якi не передбаченi статтею 24 Закону України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та згiдно Вимог до оформлення рiшень державними реєстраторами прав на нерухоме майно, затверджених наказом Міністерства юстиції України вiд 21.11.2016 року № 3276/5 не мiстить вичерпного та обґрунтованого переліку обставин, які стали передумовою для вiдмови у проведенні реєстраційних дій.

На пiдставi норм статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суб'єкт розгляду скарги прийняв рiшення про задоволення скарги шляхом скасування рішення № 36116820 від 13.07.2017 року про вiдмову у державнiй реєстрації прав та їх обтяжень у державному  реєстрі речових прав на нерухоме майно прийняте державним реєстратором Долинської мiської ради Кiровоградської області та в частинi виконання даного рішення, Управлiнням державної реєстрацiї Головного територiального управління юстиції у Кіровоградській області  було здійснено державну реєстрацію іншого речового права – права оренди  земельної ділянки для рибогосподарських потреб.

Державному реєстратору Долинської міської ради Кіровоградської області тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103. 

 

Що слід знати цивільному подружжю при поділі спільної сумісної власності

Цивільний шлюб – це відносини жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю та при цьому не є одруженими. Подібні правові положення набули чинності з 1 січня 2004 р. Тож можна вважати, що саме відтоді в нашій державі на правовому рівні закріплено існування інституту цивільного шлюбу.

Правовий статус майна, набутого особами в цивільному шлюбі, є таким самим, як і правовий статус майна подружжя – спільна сумісна власність. Відповідно до норм законодавства, поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, відбувається згідно з положенням гл. 8 Сімейного кодексу. Таким чином, наразі поділ майна осіб, які перебувають у цивільному шлюбі, повністю прирівняно до поділу майна подружжя, яке офіційно оформило свої стосунки.

Нерідко сторони не можуть домовитися про поділ майна в добровільному порядку та, як наслідок, ідуть до суду. Що ж потрібно знати, звертаючись до суду?

Як довести факт і час початку шлюбу?

Перш за все слід ураховувати положення ст.74 Сімейного кодексу, зокрема те, що в разі, коли жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. Таким чином, особі, яка звертається до суду, необхідно довести в першу чергу те, що вона проживала однією сім’єю з іншою особою та що майно, яке вона просить поділити, належить їй та іншій особі на праві спільної сумісної власності.

Основним доказом у цьому випадку можуть бути показання свідків. Перш ніж звернутися до суду, особа повинна чітко розуміти, чи достатньо буде лише показань свідків та чи зможуть вони підтвердити факт спільного проживання.  

Ще важче встановити час, з якого особи проживали однією сім’єю. Інколи саме це має визначальне значення при поділі того чи іншого майна. Як показує судова практика, у більшості випадків, якщо друга особа не наводитиме інших доказів, підтвердження свідками факту спільного проживання є достатнім для суду.

Якщо особи, які перебували в цивільному шлюбі, вказують однаковий час, з якого вони проживали в фактичних шлюбних відносинах, то для суду таких показань сторін буде достатньо, аби встановити як безпосередньо факт їх перебування в фактичних шлюбних відносинах, так і їх тривалість.

На яку обставину звернути увагу?

При зверненні до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ майна слід також зважати на одну з головних обставин – особи, які перебувають у цивільному шлюбі, не можуть одночасно перебувати в будь-якому іншому шлюбі. Інколи, не розірвавши шлюб, чоловік чи дружина починає спільно проживати з іншою особою. Таке проживання може тривати як незначний час, так і досить довго. При цьому чоловік та жінка, які проживають у цивільному шлюбі, не звертають уваги на ту обставину, що один із них фактично перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

У такому випадку, майно, набуте парою, не підпадатиме під поняття «спільна сумісна власність» у розумінні Сімейного кодексу, а тому при його поділі не можна застосовувати гл.8 цього кодексу. За цієї ситуації майно також підлягає поділу в судовому порядку, однак його статус та порядок поділу визначатимуться Цивільним кодексом та іншими законами.

Скільки позовних заяв подавати?

Нерідко особи, перебуваючи певний час у цивільному шлюбі, згодом реєструють свої стосунки. У цьому випадку особи мають право як на поділ майна, набутого в офіційному шлюбі, так і на поділ спільного майна, набутого в період перебування в цивільному шлюбі.

При цьому суди інколи не задовольняють позовну заяву про поділ майна, набутого в цивільному та офіційному шлюбах, оскільки потрібно нібито подавати окрему позовну заяву про поділ майна, набутого в цивільному шлюбі.

Виходячи з практики Вищого спеціалізованого суду (справа №6-12074ск12) з розгляду цивільних і кримінальних справ, така позиція судів є неправильною, а питання щодо поділу спільного майна, набутого особами як у цивільному, так і в зареєстрованому шлюбі, має розглядатися в одному провадженні, з установленням усіх обставин справи.

Тому, якщо особи спочатку перебували в цивільному шлюбі, а потім зареєстрували його, суд повинен вирішити питання про поділ майна, набутого як за час цивільного, так і за час офіційного шлюбу, за однією позовною заявою та в межах одного провадження.

За додатковою інформацією звертайтеся до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою:  м. Долинська, вул. Шевченко, 59, тел. (05234) 3-16-23, 068 184 89 76, 099 742 47 04.

        Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Право на працю людей з обмеженими можливостями

Правові принципи працевлаштування інвалідів закріплені у низці законодавчих актів, які зобов’язують роботодавця створити спеціальні робочі місця для інвалідів і сприяти їх працевлаштуванню, з урахуванням обмежених фізичних можливостей.

Право інвалідів на працю закріплено, зокрема, у Конституції та законах України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875) і «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ, окремі положення яких спрямовані на створення для інвалідів реальних можливостей продуктивно працювати та передбачають конкретні механізми їх реалізації.

Так, інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, потреби в соціальній допомозі та захисті.

Норматив робочих місць. Відповідно до ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі й громадських організацій інвалідів, а також фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — у кількості одного робочого місця.

У ст. 18 Закону № 875 прямо встановлено обов’язок роботодавців не лише створювати для працевлаштування інвалідів робочі місця, а й забезпечувати такі умови праці, які відповідали б вимогам їх індивідуальних програм реабілітації, та надавали інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.

Підприємства самостійно здійснюють розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством відповідної кількості інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Шукати ж інвалідів на вакантні місця кадрові служби підприємств можуть або власними силами, або звертатися із заявками до районних центрів зайнятості.

Додаткові гарантії для працівників-інвалідів. Слід пам’ятати, що відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону № 875, не можна відмовляти в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільняти за ініціативою адміністрації, переводити інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи (далі — МСЕК) стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів.

Також необхідно звернути увагу на наявність додаткових гарантій захисту трудових прав працівників-інвалідів, зокрема:

  • при прийнятті на роботу інвалідів, які направлені відповідно до рекомендації МСЕК, випробувальний строк не встановлюється (ст. 26 КЗпП);
  • строковий трудовий договір підлягає достроковому розірванню на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором (ст. 39 КЗпП);
  • робота інвалідів у нічний час, а також залучення інвалідів до надурочних робіт допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55, 63, 172 КЗпП);
  • інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ групи — 26 календарних днів (ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки);
  • працівник-інвалід має право одержати у перший рік роботи на підприємстві щорічну відпустку повної тривалості у зручний для нього час до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи (ст. 10 Закону про відпустки);
  • за бажанням, інваліди І і ІІ груп можуть узяти додаткову відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів, а інваліди ІІІ групи — до 30 календарних днів (ст. 25 Закону про відпустки);
  • роботодавець зобов’язаний на прохання працівника-інваліда або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, встановити йому неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП).

За додатковою інформацією до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою:  м. Долинська, вул. Шевченко, 59, тел. (05234) 3-16-23, 068 184 89 76, 099 742 47 04.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Право учнів та студентів на працевлаштування 

Під час проведення правопросвітніх заходів в навчальних закладах міста з’ясувалось, що учнів найбільше цікавлять питання офіційного працевлаштування неповнолітніх.

Порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю, зокрема статтями 187-200 Кодексу законів про працю.

Згідно з вимогами Кодексу законів про працю України, неповнолітні працівники в трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітніх, а у сфері охорони праці, робочого часу, відпусток і інших умов праці користуються пільгами.

Працевлаштування неповнолітніх, відповідно до законодавства України про працю, обов’язково здійснюється на підставі письмового трудового договору лише після попереднього медичного огляду, і надалі, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов’язковому медичному огляду.

Кодекс законів про працю не допускає прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Проте, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Працю неповнолітніх забороняється використовувати для виконання важких робіт і робіт з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Відповідно до законодавства України, не допускається використання праці неповнолітніх в нічний час, наднормовий час і у вихідні дні.

Стаття 51 Кодексу законів про працю України визначає скорочену тривалість робочого часу: для працівників віком 16-18 років – 36 год. на тиждень, для осіб віком 15-16 років (учнів віком 14-15 років, які працюють у період канікул) – 24 год. на тиждень. При цьому, заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості роботи.

Звільнення працівників, молодших 18 років, з ініціативи роботодавця допускається, крім дотримання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей. Батьки, а також службові особи мають право вимагати звільнення неповнолітнього, якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

За більш детальнішою інформацією звертайтеся до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Право

на додаткову оплачувану відпустку

 одинокій матері, яка працює 

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» та пункту 2 статті 182-1 Кодексу законів про працю України, визначено право жінки, яка працює на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпПУ), за наявності відповідних підстав. 

Право на додаткову оплачувану відпустку має:

  • жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років;
  • жінка, яка має дитину-інваліда;
  • жінка, яка усиновила дитину; 
  • одинока мати;
  • батько, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
  • особа, яка взяла дитину під опіку.

Так, одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову;  жінку, яка виховує та утримує дитину сама, у тому числі й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів; жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена.

Важливо врахувати, що зазначене визначення терміна «одинока мати»застосовується тільки для надання пільг і гарантій, встановлених трудовим законодавством щодо відпусток.

Зауважимо. За наявності декількох вищевказаних підстав для надання додаткової відпустки, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів, при цьому поділу на частини ця відпустка не підлягає, вона надається повною тривалістю (10 календарних днів).

Наприклад:

  • одинока мати, в якої дитина є інвалідом, має право на додаткову оплачувану відпустку (17 календарних днів), за двома підставами: одинока мати та жінка, яка має дитину-інваліда;
  • жінка, яка має усиновлену дитину і одночасно є одинокою матір’ю (вдовою), користується правом на таку відпустку (17 календарних днів), за двома підставами: жінка, яка всиновила дитину, та одинока мати;
  • якщо одинока мати виховує двох дітей віком 16 і 17 років, вона має право на додаткову оплачувану відпустку (тривалістю 10 календарних днів) за однією підставою: одинока мати.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки», додаткова оплачувана відпустка є соціальною і не належить до виду щорічних, тому може надаватись у будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини. 

Для того, щоб отримати додаткову оплачувану відпустку, одинокій матері необхідно надати роботодавцеві:

  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • довідку органів запису актів громадянського стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини; 
  • жінка, яка є вдовою, – копію свідоцтва про народження дитини та копію свідоцтва про смерть чоловіка.

Розлученій жінці, якщо батько не бере участі у вихованні дитини необхідно надати роботодавцеві:

  • рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
  • рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини; 
  • ухвалу суду або постанову слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;
  • акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; 
  • довідку зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Пред’явлення лише копій свідоцтва про розірвання шлюбу та довідки з ЖЕО про реєстрацію місця проживання, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Важливо. Додаткову оплачувану відпустку можна використовувати і за минулий час. Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову оплачувану відпустку працівникам, які мають дітей. Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Таким чином, працівник, який має право на додаткову відпустку, але з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як встановлено ст. 24 Закону України «Про відпустки». 

За більш детальною інформацією можна звернутись до  Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

Правові підстави розірвання договору дарування

Предметом договору дарування можуть бути речі, які мають поряд з матеріальною також немайнову для дарувальника цінність. Це може бути нерухоме майно, сімейна реліквія, річ, з якою пов’язанні певні важливі обставини в житті дарувальника, предмети, що підтверджують участь дарувальника або близьких йому людей у певних історичних подіях тощо. Дарувальник має право дарувати будь-які речі, які належать йому на праві приватної власності (у тому числі нерухоме майно та інше особливо цінне майно) будь-яким суб’єктам цивільного права.

 Відповідно до ст.727 ЦК України договір дарування може бути розірваний за наступних підстав:

  1. За вимогою дарувальника у випадку, якщо обдарований проявив грубу невдячність(умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей).
  2. Якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунку, що має для дарувальника велику майнову цінність (наприклад, як пам’ять).
  3. Якщо річ, яка становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена внаслідок недбалого ставленняобдарованого до неї. Якщо дарувальник виявить факти недбалого ставлення до зазначених речей, він може вимагати розірвання договору в односторонньому порядку. До таких речей відносяться пам’ятки історії та предмети, пов’язані з найважливішими історичними подіями у житті народу, розвитком техніки, науки, культури, життям і діяльністю видатних діячів, пам’ятки архітектури і містобудування, пам’ятки мистецтва і документальні пам’ятки.

Зауважимо. Дарувальник має право вимагати розірвання договору, якщо на момент висування вимоги дарунок є збереженим. Іншими словами, якщо подароване майно зберігалося в обдарованого, то дарувальник має право розірвати договір дарування. Якщо у обдарованого майно не збереглося (наприклад, воно вже продане, подароване, знищене, тощо), то дарувальник не може вимагати розірвання договору дарування та повернення ні самого подарунку, ні його вартості.

Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на подаровану річ у обдарованого. У випадку розірвання договору дарування обдарований повинен повернути дарувальнику річ у тому вигляді, в якому вона існувала на момент розірвання договору.

Отримані обдарованим доходи від речі залишаються у нього. Якщо ж річ була відчужена третій особі, то її повернення не є можливим. Але при доведеній вині обдарованого у відчуженні або знищенні речі, з метою запобігти її поверненню дарувальнику, можливий позов про відшкодування за заподіяння шкоди.

До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність. Позовна давність – це термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав. Позовна давність слугує зміцненню договірної дисципліни, стимулює активність учасників цивільного обігу щодо здійснення їхніх прав та обов’язків, а також посилює контроль за виконанням зобов’язань. Строки позовної давності встановлені безпосередньо законом і не можуть бути змінені угодою сторін. Відповідно до ст. 728 ЦК України до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність – один рік.

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

 

 

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» 

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо використання та захисту їхніх прав у повсякденному житті стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».

В рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами.

Поширення знань та освітня місія сприяє залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль та інфраструктури Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

Старт проекту відбувся 7 червня 2017. Проект презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейдом Уорреном в Кабінеті Міністрів України. Тривалість проекту становить 3 роки (2017–2019 роки).

До географії проекту віднесено всі міста України, включаючи віддалені селища, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Девіз проекту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!

Знаю свої права.

Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.

Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.

Повідомлення проекту у 2017 році

Не знаєш, як вирішити спір?

Забирають бізнес? Відбирають майно?

Вимагають хабара за іспит чи навчання?

Як оформити договір оренди землі?

Як оформити виплату субсидій?

Не сплачуєш аліменти? Наслідки.

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» - на сайті prаvo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги).

Відкрито курс дистанційного навчання «Правова допомога потерпілим від насильства в сім’ї»

Для адвокатів, працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги, а також для інших зацікавлених сторін, які працюють з людьми, котрі зазнають насильства в сім’ї, – розроблено курс дистанційного навчання «Правова допомога потерпілим від насильства в сім’ї».

На платформі дистанційного навчання в системі безоплатної правової допомоги розроблено ще один курс, який доступний кожному!

Курс «Правова допомога потерпілим від насильства в сім’ї» створений громадською організацією «Центр „Жіночі перспективи” у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні».

Навчання є безкоштовним, а для того, аби стати слухачем курсу, необхідно лише зареєструватися, перейшовши за посиланням http://e-learning.legalaid.gov.ua/

Курс складається з 9-ти модулів:

  1. Насильство в сім’ї: поняття, ознаки та особливості
  2. Насильство в сім’ї : наслідки для потерпілих
  3. Насильство в сім’ї як гендерна дискримінація
  4. Тенденції розвитку законодавства у сфері попередження насильства в сім’їта забезпечення захисту прав жінок
  5. Насильство в сім’ї та діти 
  6. Особливості роботи з потерпілими від насильства в сім’ї
  7. Судова практика – аналіз правових та процесуальних аспектів кримінальних справ, пов’язаних із насильством в сім’ї
  8. Судова практика – аналіз правових та процесуальних аспектів цивільних справ, пов’язаних із насильством в сім’ї
  9. Практика Європейського Суду з прав людини щодо справ, пов’язаних із насильством у сім’ї.

Він містить теоретичну інформацію, практичні кейси, тести для перевірки знань, а також перелік додаткових матеріалів.

Наприкінці проходження курсу, за умови складання всіх тестів, кожен слухач отримає сертифікат. 

Бажаємо усіх зацікавленим успіхів у проходженні курсу!

Нагадаємо, на платформі дистанційного навчання в системі безоплатної правової допомоги можна також безкоштовно пройти  навчальний курс «Робота з клієнтом», який розроблено на основі практики надання БПД в Україні. Цей дистанційний курс є постійно діючим та відкритим для всіх охочих  http://e-learning.legalaid.gov.ua/

 

 

Для тих, хто навчається і працює: право студентів, яким варто скористатися


З метою формування нової правової культури та освіти, в рамках проекту Міністерства юстиції «Я маю право», для студентів вищих навчальних закладів правники Кропивницького місцевого центру з надання БВПД, проводять роз’яснювальні правопросвітні заходи
. Одним з найбільш запитуваних є питання студентів про можливість отримати податкову соціальну пільгу.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги, що передбачено п. 169.1 Податкового кодексу України. Згідно з підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 ст. 169 Податкового кодексу до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як зарплата, податкова соціальна пільга застосовується, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн.

При розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2017 р. у сумі 1600 грн. у 2017 році граничний дохід для застосування податкової соціальної пільги становить: 1600 грн. х 1,4 = 2240 грн.

З урахуванням норм підпункту „г” підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу У країни студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт має право на отримання податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ.

Водночас підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу Українипередбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Тож, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

Якщо ж студент не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію і одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 %.

При цьому, студент повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не отримує стипендію з бюджету.

За отриманням безоплатної правової допомоги мешканці Долинської можуть звертатися до Долинського бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м.Долинська, вул. Шевченко, 59 контактні телефони: 0997424704,  0681848976, 3-16-23.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер: 0-800-213-103.

 

Пільги, які надаються донорам крові

Донорство в Україні регулюється Законом України «Про донорство крові та її компонентів», який регулює відносини, пов'язані з розвитком донорства крові та її компонентів, забезпеченням комплексу соціальних, економічних, правових і медичних заходів щодо організації донорства в Україні та задоволенням потреб охорони здоров'я в донорській крові, її компонентах і препаратах. Цим же законом врегульовано надання пільг і компенсацій донорам. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає йому пільги, які передбачені ст.ст. 9-11,13 вказаного Закону.

Так, в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження, працівник, який є, або виявив бажання стати, донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять.

Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.

У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день давання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.

У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки, ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові.

Виплата середнього заробітку за день давання крові, або додатковий вихідний день, якщо донор давав кров у вихідні, святкові та неробочі дні, під час щорічної відпустки, або залучався до роботи у день дачі крові здійснюється за рахунок коштів власника підприємства, установи, організації, де працює донор, або уповноваженого ним органу.

Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів.

У день давання крові та (або) її компонентів, донор забезпечується безкоштовними сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров'я, що здійснює взяття у донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням, відповідний заклад охорони здоров'я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування.

Додаткові пільги, що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів.

Донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з захворюванням виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга цим донорам надається протягом року.

Учням професійних навчально-виховних, студентам вищих навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у навчальному заклад істипендії протягом шести місяців. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання донора.

Протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості, донори мають право першочергового придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання та першочергового лікування в закладах охорони здоров'я, що перебувають у державній власності.

Крім зазначених пільг міністерствами та відомствами України, органами державної виконавчої влади регіонів, місцевими Радами народних депутатів, власниками підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами для таких донорів можуть бути встановлені й інші додаткові пільги.

Донори крові та її компонентів з числа офіцерів, прапорщиків, мічманів та інших військовослужбовців мають право на пільги.

Військовослужбовці строкової служби та курсанти військових навчальних закладів, які є, або виявили бажання стати, донорами, в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження звільняються від несення нарядів, вахт та інших форм служби.

У разі давання донорами-військовослужбовцями строкової служби або курсантами військових навчальних закладів крові та (або) її компонентів у період відпустки, у вихідний чи святковий день, їм за бажанням надається інший день відпочинку, який може бути приєднано до відпустки або використано в інший час протягом року після здачі крові та (або) її компонентів.

Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів донорам – військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів надається додатковий день відпочинку. За бажанням донора та за погодженням з командуванням військової частини цей день може бути приєднано до відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.

Військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кількості двох разових максимально допустимих доз, надається право на одержання грошової надбавки у розмірі 25 відсотків до призначеного їм грошового забезпечення протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової надбавки проводиться за місцем проходження служби або навчання цих донорів відповідно до законодавства.

Згідноіз Законом "Про донорство крові та її компонентів", стаття 13 в редакції 1995 року для осіб, нагороджених знаком "Почесний донор України", встановлені такі пільги:

  • безоплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
  • пільгове придбання ліків (із знижкою 50% їх вартості) за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
  • безоплатне забезпечення донорською кров'ю та її препаратами, необхідними для їх особистого лікування, за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
  • першочергове придбання, за місцем роботи або навчання, путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове лікування у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
  • позачергове забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, протезами й іншими протезно-ортопедичними виробами;
  • використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час;
  • отримання пільгових позик на будівництво індивідуального житла за рахунок цільових коштів, що передбачаються Національною та місцевими программами розвитку донорства крові та її компонентів;
  • отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць починаючи з 1 січня 2006 року, відповідно до Закону від 16.11.2004 N 2177 - ІV "Про внесення зміни до статті 13 Закону "Про донорство крові та її компонентів".

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами: (099)742-47-04,(068)184-89-76

 

Заміна водійських прав в Україні : як це буде працювати?

Згідно з Угодою про Асоціацію з Євросоюзом, водійські права в Україні повинні відповідати стандартам ЄС. Новий документ буде визнаватися іншими країнами. Однак термін дії посвідчення значно скоротиться, а деяким водіям доведеться кожні п’ять років проходити перенавчання. Які нововведення чекають водіїв з 2018 року?

У першу чергу, Україна повинна прийняти дві директиви, які діють в ЄС. Нові вимоги найбільше торкнуться водіїв автобусів і вантажівок. Перша Директива 2006\126\ЄС відноситься до водіїв легкових авто. Головна зміна – новий термін дії посвідчення. Зараз права, видані до 2011 року, – безстрокові, права після 2011-го потрібно міняти кожні 30 років. За правилами ЄС права будуть дійсні 10-15 років. Наприклад, в Австрії, Фінляндії, Німеччині, Кіпрі, Польщі, Греції та Словаччині документ дійсний 15 років. В інших країнах – по 10 років.

Фактично ця директива вводить один стандарт водійських посвідчень для всіх країн Євросоюзу. Скорочення терміну дії водійських прав зробить рух на дорогах безпечнішим і зменшить кількість підробок документа.

Для повторного отримання прав потрібно буде пройти медогляд. У країнах Євросоюзу – це, в основному, перевірка зору у окуліста або огляд у лікаря по транспортній медицині.

Водії старші 50 років будуть проходити медогляд частіше – раз в три-п’ять років. Додаткових перевірок водіям легковиків проходити не доведеться.

Заміна водійських прав – це тільки адміністративний захід. Вона не вимагає іспитів. Тобтолюдина складає іспиттільки один раз.

У новому посвідченні водія можез’явитися чіп. На нього будуть записуватися дані водія і історія правопорушень. Окрім того, він служитиме додатковим захистом від підробок. Однак цю умову Україна не зобов’язана виконувати.

Також будуть нові вимоги до водіїв мопедів і мотоциклів. Їм можуть підвищити вік водіння до 16-18 років і зобов’яжуть складати тести. Водити великі мотоцикли українцям можуть дозволити з 24 років. Кожні п’ять років – перенавчання.

Директива 2003/59/ЄС торкнеться професійних водіїв. Всі її норми Україна зобов’язана виконати. Так, до водіїв вантажівок і автобусів висуваються суворіші вимоги, оскільки вони несуть велику відповідальність за безпеку пасажирів та інших учасників дорожнього руху. Професійним водіям доведеться отримати початкову кваліфікацію. Для цього потрібно пройти курс навчання з 280 годин лекцій. Потім проходити навчання і змінювати права потрібно кожн іп’ять років.

Водіям пасажирського і вантажного транспорту медогляд також доведеться проходити кожні п’ять років. За нормами Європейського союзу, медогляд їм доведеться проходити в повному обсязі.

Термін дії посвідчення для водіїв першої категорії – 15 років, для професійної групи – 5 років. Це все ще буде розглядатися в парламенті. Поки МВС України відштовхується від цих позицій. Щодо чіпа – він і справді носить рекомендаційний характер. Але варто прислухатися до цих рекомендацій і починати думати наперед.

Професійним водіям для отримання початкової кваліфікації потрібно буде скласти іспит. Однак вимоги до екзаменації кожні п’ять років немає.

На даний час, Міністерство інфраструктури України вже готує законопроект для введення в українське законодавство норм ЄС.

За додатковою інформацією ви можете звертатися до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.), чи за телефонами: (099)742-47-04, (068)184-89-76.

 

Про зміни в правилах реєстрації місця проживання консультують в Кіровоградському місцевому центрі з надання БВПД

З метою підвищення правової обізнаності населення стосовно прав та свобод людини і громадянина, а також надання особам консультаційної підтримки для вирішення проблемних питань працівники Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги готують консультаційно-методичні матеріали, покрокові інструкції як діяти в тих чи інших ситуаціях.

Питання змін в правилах реєстрації місця проживання не нове, проте більшість не знає про основні нововведення.

Заступник начальника відділу правової інформації та консультації Юлія Гула підготувала роз’яснювальний матеріал щодо змін в правилах реєстрації місця проживання.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п.3 Правил реєстрації місця проживання реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради або сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).

Згідно з ч.3 ст.6 Закону, п.8 Правил з питань «прописки» необхідно звертатися до органу реєстрації безпосередньо (тобто до відповідного органу місцевого самоврядування) або до центру надання адміністративних послуг (у випадку, якщо такий центр створено і він надає цю послугу у вашій територіально-адміністративній одиниці). Безпосередньо в місті Долинська Центр надання адміністративних послуг знаходиться за адресою: вул. Соборності України , 26.

Так, у разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації – це може зробити її законний представник (батьки дитини, опікуни чи піклувальники) або представник на підставі нотаріальної (або прирівняної до неї) довіреності (частини 2 та 9 ст.6 Закону, пунктами 6 та 8 Правил реєстрації місця проживання).

Крім того, особа може не йти особисто подавати документи до органу реєстрації, а доручити це відповідному співробітнику «ЖЕКу» або «ОСББ» за місцем свого проживання (посадовій особі виконавців послуг з управління багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку).

Також, що стосується новонародженої дитини, – документи для реєстрації місця її проживання можуть бути подані під час проведення державної реєстрації народження дитини через органи державної реєстрації актів цивільного стану або під час подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини через органи соціального захисту населення.

Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (ч.1 ст.6, ч.2 ст.7 Закону, пп. 4, 24 Правил). Іншими словами, у разі «прописки» за новою адресою не потрібно попередньо окремо подавати документи про «виписку» зі старої адреси.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону та п.4 Правил особа зобов’язана зареєструвати своє місце проживання протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації попереднього місця проживання та прибуття до нового. Новонароджена дитина має бути зареєстрована за місцем проживання батьками протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.

Відповідальність за проживання без реєстрації місця проживання передбачена ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо таке правопорушення вчинене вперше, то воно тягне за собою лише попередження, якщо ж повторно (тобто особою, яку протягом року вже притягали до відповідальності за це), – законом передбачено накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.).

Відповідно до ст. 6 Закону, пп. 9,18 Правил для реєстрації місця проживання необхідно подати:

1) письмову заяву;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

До таких документів відносяться: паспорт громадянина України; тимчасове посвідчення громадянина України; посвідка на постійне або тимчасове проживання; посвідчення біженця тощо. Якщо питання стосується дитини у віці до 16 років – подається свідоцтво про народження.

3) квитанція про сплату адміністративного збору;

Адміністративний збір станом на 2017 р. складає 27,2 грн. (якщо звернення здійснено у передбачений законом 30-денний строк) або 81,6 грн. (якщо звернення здійснено з пропуском цього строку).

4) документи, що підтверджують право особи на проживання в даному житлі;

Найбільш поширеними документами такого типу є свідоцтво про право власності; ордер; договір найму (піднайму, оренди); рішення суду про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особо