Правова допомога : роз’яснення правових аспектів дійсності державного акту на право власності на земельну ділянку

 

          Вступ у спадщину, оформлення спадщини і пов’язані з цим питання – часто задають клієнти у відділі правової інформації та консультації Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Нещодавно пані Марія Л. звернулася з проханням проконсультувати щодо дійсності державного акта на право власності на земельну ділянку, що був виданий вже після смерті батька.

Громадяни та юридичні особи відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

 Стаття 125 Земельного Кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права. У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127 подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Перелік документів передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

До них належать:

 - документи,  що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;

- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;

- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Підставою для державної реєстрації права власності відповідно до п.8 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, проводиться нотаріусом після подачі документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням того, що наявність держаного акту про право власності на земельну ділянку є підтвердженням факту державної реєстрації права власності спадкодавця на об’єкт нерухомого майна, вбачається можливим видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку.

За детальною інформацією можна звернутись  до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04  , (068)184-89-76

 

Аліменти по-новому : спрощено порядок стягнення аліментів

Президент України Петро Порошенко, 6 червня 2017 року, підписав Закон № 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання".

Закон передбачає спрощений порядок стягнення аліментів та перенесення тягаря судової «тяганини» з одержувача аліментів на їх платника (тепер не одержувач аліментів повинен буде ходити в суд, щоб отримати аліменти, а навпаки – суд буде стягувати аліменти у спрощеному порядку; якщо платник не погодиться з присудженим розміром, тоді він буде ходити в суд і доводити свою позицію).

Відповідно до Закону, сума аліментів має бути достатньою для гармонійного розвитку дитини.

Також, у Законі зазначено, що спосіб стягнення аліментів визначається тим із батьків, з ким дитина  проживає.

Аліменти, відповідно до Закону, є власністю дитини, а розпоряджається ними, виключно для потреб дитини, один з батьків, на чиє ім'я вони надходять.

Крім того, особа, яка звертається із заявою про стягнення аліментів, не змушена ходити на судові засідання, і може подавати позов за місцем проживання. У рамках наказного провадження суд може присудити на одну дитину 25% від заробітної плати платника аліментів, на двох – третину, трьох і більше – половину заробітної плати. Для випадків, коли платник аліментів отримує набагато вищу за середньостатистичну заробітну плату, аліменти становитимуть не більше 10 прожиткових мінімумів  на дитину.

Також Законом передбачено збільшення мінімальної суми аліментів на одну дитину з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Декілька новацій Закону стосуються додаткових витрат. У разі звернення до суду щодо додаткових витрат на дитину не потрібно буде сплачувати судовий збір і можна подавати звернення за місцем проживання позивача; для платника аліментів запровадять пеню у разі несплати додаткових витрат. Платники аліментів – ФОП на спрощеній системі оподаткування, які сплачують єдиний податок, а також офіційно не працевлаштовані, у випадку несплати сплачуватимуть заборгованість по відсотку від середньої заробітної плати у даній місцевості. Такий самий механізм – для осіб, які працевлаштовані за кордоном.

Відповідальність платника аліментів наставатиме не з моменту, коли стягувач отримає рішення суду про стягнення додаткових витрат, а через 7 днів з моменту, коли стягувач повідомить його, що необхідно сплатити певну суму для дитини. Якщо за цей термін він не сплатить кошти, пеня за несплату нараховуватиметься вже з наступного дня, а не з моменту отримання рішення суду.

За більш детальною інформацією про порядок стягнення аліментів на неповнолітніх дітей можливо звернутися до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

 

Правові аспекти укладання заповіту

Кожному з нас доводилося, а може, ще й доведеться оформляти спадщину. Згідно з положеннями глави 85 Цивільного кодексу України кожна дієздатна фізична особа має право зробити особисте розпорядження щодо власного майна, майнових прав та обов’язків на випадок своєї смерті.

Заповіт являє собою розпорядження особи (заповідача) спадкоємцям, або в окремих випадках – іншим особам, таким як – виконавцям заповіту або відказоодержувачам. При цьому, можна призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у заповідача з цими особами сімейних чи родинних відносин.                                     

Також, можна позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа родичів, за винятком осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, а це є малолітні, неповнолітні, непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Заповідачем може бути будь-яка фізична особа, яка є повністю дієздатною.

Право на заповіт мають:

  • фізичні особи, які досягли вісімнадцяти років;
  • фізичні особи, які набули повної цивільної дієздатності, зокрема у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття;         
  • фізичні особи, яким відповідно до закону надана повна цивільна дієздатність.

Не мають права на складання заповіту:

  • фізичні особи з частковою цивільною дієздатністю;    
  • фізичні особи з неповною цивільною дієздатністю;     
  • фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена;
  • фізичні особи, визнані недієздатними.             

Слід зауважити, що заповідач має бути повністю дієздатним саме на момент складання заповіту. Подальша втрата або обмеження цивільної дієздатності заповідачем, після складання заповіту, не надає підстав для визнання його недійсним. Навпаки, у випадку складення заповіту недієздатною особою й подальше відновлення в неї повної цивільної дієздатності, є підставою для визнання такого заповіту нікчемним. Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК підставами нікчемності заповіту, тобто недійсності відповідно до закону, є складання заповіту особою, яка не мала на це права, зокрема недієздатною, малолітньою, неповнолітньою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю або складання з порушенням вимог щодо форми та посвідчення заповіту. На підставі ст. 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається. Нікчемність заповіту, встановлена у рішенні суду, має наслідком позбавлення права спадкування за заповітом осіб, визначених розпорядженням заповідача в якості спадкоємців за заповітом, незалежно від того, чи пред'являлися позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту.

У випадках, коли заповіт складений особою, яка через стійкий розлад здоров’я не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, то за позовом заінтересованої особи суд може визнати такий заповіт недійсним.

Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. За життя заповідач може у будь-який час скасувати заповіт, змінити його або скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Зміст заповіту складає розпорядження заповідача відносно належних йому прав та обов’язків, хоча часто йдеться про розпорядження стосовно майна.

Враховуючи, що склад спадщини визначатиметься на час відкриття спадщини, то при посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.

Здійснюючи належне йому право на заповіт, заповідач може на свій розсуд:

  •  складати чи не складати заповіт, причому законодавство не обмежує кількість заповітів, які може складати одна фізична особа;
  •  обрати вид заповіту (секретний заповіт, заповіт подружжя чи заповіт з умовою);
  •  заповісти майно будь-яким особам;
  •  скасувати чи внести зміни до заповіту та скласти новий заповіт;
  • визначити обсяг спадщини, що має спадкуватись за заповітом;
  • зробити заповідальний відказ;
  •  підпризначити спадкоємця;
  •  позбавити спадкування за законом одного, кількох чи всіх спадкоємців за законом, не зазначаючи причин цього;
  •  доручити виконання заповіту фізичній або юридичній особі - виконавцю заповіту;
  • включити до заповіту інші розпорядження, передбачені правилами ЦК про спадкування.

Заповідач має право скласти заповіт, не надаючи при цьому іншим особам, в тому числі і нотаріусу, можливості ознайомитися з його змістом (секретний заповіт).

Оскільки ст.1249 ЦК України прямо не передбачена форма такого заповіту, то вважається, що він підпорядковується загальним нормам про форму та зміст заповіту, які передбачені ЦК.

Секретний заповіт в заклеєному конверті подається нотаріусу, наявність підпису заповідача на цьому конверті є обов’язковою. На конверті заповіту нотаріус ставить посвідчувальний напис, печатку, та в присутності заповідача поміщає його у інший конверт. Таким чином, до смерті заповідача, ніхто не вправі ознайомлюватися зі змістом заповіту. Така форма заповіту може виявитися невдалою, оскільки особа, яка вирішила письмово оформити своє волевиявлення на випадок смерті, не завжди знайома з правилами написання заповіту та їх складання.   

Право на заповіт є невідчужуваним суб’єктивним правом фізичної особи. Тому особа не може відмовитись від цього права, передати його іншій особі, обмежити себе у праві на заповіт. Здійснення права на заповіт не пов’язується з місцем проживання чи перебування фізичної особи, станом здоров’я, майновим станом, іншими обставинами.

Оскільки заповіт пов'язаний з особою заповідача, повинен бути здійснений особисто ним. Здійснення заповіту через представника або через будь-яку іншу особу не допускається.

Не допускається також складання заповіту від імені кількох осіб, за винятком заповіту подружжя відносно спільного майна. Заповіт є практично єдиним видом розпоряджень фізичної особи на випадок смерті (виняток складає лише спадковий договір).

Складення заповіту не позбавляє заповідача права власності на майно, яке заповідається іншим особам. Спадкоємці зможуть отримати це майно лише після смерті заповідача. Складення заповіту не дає права спадкоємцям вимагати від заповідача передачі їм майна, права на проживання у квартирі чи будинку до смерті заповідача, чи виселення із житла тощо.

Склавши заповіт, заповідач може домовитись із спадкоємцями про надання підтримки у старості (грошей, догляду, допомоги по господарству), але не вправі вимагати цього. В такому випадку єдиним засобом впливу на спадкоємців буде беззаперечне право заповідача на скасування заповіту чи призначення іншого спадкоємця.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

 

Адвокат з Кіровоградщини допомогла клієнту зняти арешт з особистого майна

Адвокат системи безоплатної правової допомоги Тетяна Суліменко допомогла клієнту, який звернувся до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в судовому порядку оскаржити дії державного виконавця щодо зняття арешту, накладеного на належний йому житловий будинок. 7 липня 2016 року до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин М. з проханням допомогти у складенні скарги на дії державного виконавця та здійсненні представництва його інтересів у суді з метою зняття арешту, накладеного на належний йому будинок. 12 липня 2016 року дорученням № 220 Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги було призначено адвоката Тетяну Суліменко. Ознайомившись з матеріалами справи, адвокат з’ясувала, що у травні 2016 року громадянин М. звернувся до нотаріуса з метою переоформити частку свого будинку на доньку. Тоді з’ясувалось, що 26.02.2008 року Державним нотаріальним архівом було зареєстровано обтяження нерухомого майна – будинку на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 02.07.2001 року, а також постанови від 21.05.2001 року. Також, Тетяна Суліменко з'ясувала, що 18.05.2000 року рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда було винесене рішення по справі за позовом громадянина Л. до її клієнта про усунення перешкод в користуванні будинком та розподіл земельної ділянки, яким позов було задоволено частково, та стягнуто з громадянина М. на користь громадянина Л. державне мито у розмірі 217 грн. 87 коп. Після отримання постанови державного виконавця про відкриття провадження громадянина М. було сплачено судовий збір, що підтверджується наявністю квитанції. З матеріалів судової справи стало відомо, що суд не накладав арешту на належну йому частину будинку, але те, що арешт було накладено підтверджується довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Проте, незважаючи на обставини даної справи, державний виконавець не дотримався вимог чинного законодавства та не вирішив питання про зняття арешту з його частини будинку до закінчення виконавчого провадження. Після узгодження правової позиції з клієнтом, з урахуванням норм чинного законодавства, Тетяна Суліменко склала скаргу на постанову державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно. Правова позиція адвоката при вирішенні спору базувалась на приписах Закону України «Про виконавче провадження» в частині зняття накладеного на майно боржника арешту, а також інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення у разі закриття виконавчого провадження. Доводи адвоката та правове обґрунтування своїх вимог знайшли підтвердження у суді. Так, Кіровський районний суд м. Кіровограда, розглянувши справу, встановив обґрунтованість скарги, а також дійшов висновку про неправомірність бездіяльності державного виконавця та вказав, що державний виконавець не спростував доводів заявника та не вжив передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, а саме не зняв арешту на майно при закритті провадження, як це передбачено законом. Таким чином, суд, поновивши заявнику строк для подання скарги на постанову державного виконавця про арешт будинку громадянина М., постановив ухвалу, якою скаргу задовольнив у повному обсязі, визнавши незаконною та скасував постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутисья за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662- 33, (0522) 32-08-24. E-mail: kropyvnytskyi 1. kropyvnytskyi @ legalaid. kr.ua або до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04,(068)184-89-76 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Як виправити помилку в документах особи розповідають у Долинському бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання БВПД

До Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася Ірина Л . з проханням виправити помилку в документах. Після розпаду СРСР, при отриманні паспорту громадянина України, відбувся переклад прізвища з російської мови на українську. При здійсненні перекладу допустили помилку в написанні прізвища. І такі випадки непоодинокі.

Помилка в документах призводить до того, що коли особа хоче отримати свідоцтво про право на спадщину, нотаріус їй відмовляє . По суті це правильно, але що робити людині у такому випадку?

Такі проблеми вирішуються судом, шляхом встановлення певних юридичних фактів, якщо:

- від цих фактів залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, якщо наприклад в заповіті в прізвищі чи імені та по батькові померлої людини є помилка (наприклад: в заповіті вказано Шейка,а в свідоцтві про смерть Шийко), то необхідно звернутись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Розгляд даних справ регулює цивільний процесуальний кодекс України, а саме глава 4 даного кодексу під назвою «Окреме провадження».

Крім цього, ч. 2 ст. 256 ЦПК України встановлено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для того, щоб суд розглянув справу, необхідно подати докази того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. (отримати письмову відмову з організації про неможливість внести змін до документу. )

Дана позиція підтримана роз'ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31 березня 1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з подальшими змінами) при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Адвокати системи безоплатної вторинної правової допомоги надають допомогу при встановленні юридичних фактів, виправленні помилок в документах та інші юридичні послуги.

За детальною інформацією можна звернутись до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04,(068)184-89-76 або до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53;

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

E-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0- 800-213103

 

Правові аспекти відмови від спадщини

З моменту відкриття спадщини у спадкоємців постає питання: як правильно та швидко оформити свої спадкові права? Чинне законодавство встановлює термін тривалістю 6 місяців, протягом якого спадкоємці можуть заявити про своє бажання оформити спадщину або відмовитися від неї. Українська правова система визначає спадкування як універсальне правонаступництво. Тобто, спадщину можна або прийняти повністю, або відмовитися від неї взагалі. Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи з застереженням. Прийняти або не прийняти спадщину – це право, а не обов’язок спадкоємця. Тому, початок перебігу строку відмови від прийняття спадщини починається з часу, коли спадкоємець набуває свого суб’єктивного права на спадкування. Для прийняття спадщини спадкоємець у встановлений законодавством 6- місячний термін має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (вказане не розповсюджується на осіб, які набувають спадщину в силу закону). Якщо особа, якій належало подати заяву про прийняття спадщини, не вчинила цієї дії, то спадщина вважається не прийнятою. Однак, не звернення з указаною заявою, ще не свідчить про відмову від спадщини. Тому, слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини. Щодо процедури відмови від спадщини, то вона передбачає подання спадкоємцем за заповітом або за законом відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Цивільне законодавство передбачає, що відмова від прийняття спадщини за заповітом, не позбавляє особу права на спадкування за законом. Тобто, відмова від спадщини буде вважатися «повною», якщо в заяві буде зазначено, що спадкоємець відмовляється від спадкування як за заповітом, так і за законом. Наразі можна стверджувати, що в Україні існує два види відмови від прийняття спадщини. Перша – безадресна, тобто, без зазначення конкретної особи, на користь якої вона зроблена. У такому випадку спадкоємцеві байдуже, до кого перейде його частка у спадщині. Другий вид відмови від прийняття спадщини – адресна. В такому разі спадкоємець зазначає в своїй заяві коло тих осіб, на користь яких здійснюється відмова. У даному випадку наслідки відмови від спадщини будуть принципово відмінними від тих, що настають у зв’язку з безадресною відмовою, адже частка спадкоємця, який відмовився, вже не розподіляється порівну між усіма спадкоємцями, а переходить лише до тих, які вказані ним у заяві. Наявність адресної відмови від спадщини по своїй суті дещо суперечить положенню Цивільного Кодексу України щодо безумовності спадщини (ч.5 ст.1273 Цивільного Кодексу). Так, відмова на чиюсь корить є нічим іншим як відмова з певною умовою – коли частка переходить не до всіх спадкоємців, а лише до того, який вказаний у заяві про відмову. Слід звернути увагу, що спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини лише на користь того спадкоємця, який указаний в заповіті. Тому, якщо заповіт складений на користь однієї особи, то відмова спадкоємця від спадщини може бути лише безадресною. У такому випадку постає питання, як розподіляється спадщина між іншими спадкоємцями? Відповідь на це питання можна знайти у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Так, п.5 Постанови слід розуміти таким чином, що в разі наявності заповіту на все майно та відмови від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, право на спадкування одержують спадкоємці за законом. Слід також враховувати, що незалежно від наявності заповіту до процедури спадкування мають залучатись також і спадкоємці з правом на обов’язкову частку в спадщині. У нормах Цивільного Кодексу України про відмову від прийняття спадщини не вказується, чи може спадкоємець, який успадковує обов’язкову частку, відмовитися від неї. Дане питання є досить важливим, а тому, потребує законодавчого врегулювання. Таким чином, прийняття або відмова від прийняття спадщини – це особисте рішення, а не обов’язок спадкоємця. Доцільність відмови залежить від конкретної життєвої ситуації:  небажання успадковувати майнові зобов’язання, що значно перевищують вартість залишеного спадкодавцем майна та грошових коштів;  оптимізація оподаткування спадщини (як відомо, спадкоємці першої черги звільнені від оподаткування спадщини) тощо. При цьому, слід завжди пам’ятати, що життєві обставини іноді кардинально змінюються, тому особа, що відмовляється від спадщини, завжди може відкликати свою заяву в межах загального строку прийняття спадщини та скористатись усіма правами спадкоємця, що передбачені законом. За додатковою інформацією можна звернутись до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662-33, (0522) 32-08-24. E-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.. або до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04,(068)184-89-76.

Опіка та піклування над дітьми: що важливо знати

Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб; над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування, і є однією з сімейних форм влаштування таких дітей (поряд з усиновленням, влаштуванням у прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу).

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених частинами 3,4 статті 60 Цивільного кодексу України. Опіка, піклування над дітьми встановлюється до повноліття дитини (якщо батьки померли, покинули дитину, не можуть піклуватись про дитину за станом здоров’я тощо) або на визначений термін (батьки відбувають покарання за скоєння злочину, перебувають під слідством тощо).

Порядок організації опіки і піклування в Україні визначається:

- Конституцією України (ст.51, 52);

- Сімейним кодексом (ст.243 – ст.251);

- Цивільним кодексом (ст.55 – ст.79),

а також низкою законів України та підзаконних актів.

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Згідно статті 244 Сімейного кодексу України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Якщо на опікунство претендує декілька осіб, то перевага надається:

  1. Родичам дитини (незалежно від місця проживання);
  2. Cім’ї, в якій дитина проживала на момент виникнення питання про встановлення опіки (піклування);

Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівником служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування. З питань встановлення опіки та піклування потрібно звертатись до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини або особи, яка виявила бажання стати опікуном, піклувальником.

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів до служби у справах дітей.

Згідно п.39 постанови КМУ від 24 вересня 2008 року № 866 особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти курс навчання з проблем виховання таких дітей (за винятком осіб, які бажають усиновити дитину) в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі, в яких проживає дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, що мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять. Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і необхідних документів.

У разі встановлення опіки, піклування над дитиною, яка перебуває у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служба у справах дітей разом з адміністрацією закладу забезпечує передачу дитини на виховання опікуну, піклувальнику і відрахування її із закладу протягом 15 днів після прийняття рішення про встановлення опіки, піклування.

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання:

  1. Заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
  2. Довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
  3. Документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
  4. Копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
  5. Довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
  6. Копію паспорта;
  7. Висновок про стан здоров’я заявника, складений за відповідною формою;
  8. Довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
  9. Довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
  10. Письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662-33, (0522) 32-08-24.

E-mail:  Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. ;

  Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04,(068)184-89-76.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Адвокат системи безоплатної правової допомоги довів в судовому порядку неправомірність дій Долинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

27 вересня 2016 року, до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин А. з проханням допомогти у вирішенні питання щодо призначення пенсії.

Для надання безоплатної вторинної правової допомоги громадянину А. 10 жовтня 2016 року дорученням № 329 Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги було призначено адвоката Віталія Гончаренка.

Ознайомившись з матеріалами справи, адвокат з’ясував, що 05 січня 2016 року громадянин А. звернувся до Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області із заявою про призначення йому пенсії за віком, відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та надав відповідні документи.

13 січня 2016 року рішенням № 08/03-40 управлінням Пенсійного фонду України громадянину А. було відмовлено у призначенні пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку, на яку той мав право як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Дана відмова була мотивована тим, що надана громадянином А. копія відомості про нарахування заробітної плати в період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС не містить даних про кількість відпрацьованих днів в зоні відчуження, а також у цій довідці не вказані населений пункт, де проводились такі роботи та інформація про підвищену оплату праці.

Проаналізувавши всі надані клієнтом документи, з урахуванням норм чинного законодавства, якими врегульовано право особи на достроковий вихід на пенсію, Віталій Гончаренко склав адміністративний позов про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області неправомірними, з зобов’язанням призначити пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку.

Під час судового розгляду, за клопотанням адвоката, до справи були долучені письмові докази: копії посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, копії довідок з місця роботи позивача про відрядження та виконання робіт в зоні відчуження, виписки з журналу виплати заробітної плати, архівні довідки, які і вплинули на переконання суду в правомірності позовних вимог і, відповідно, неправомірності дій управління Пенсійного фонду України в Долинському районі.

Правова позиція Віталія Гончаренка при вирішенні спору базувалась на приписах Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині права учасника ліквідації аварії на ЧАЕС на призначення пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки Закон передбачає наявність таких складових як безпосередня участь особи в роботах по ліквідації наслідків аварії, присвоєння їй статусу потерпілого відповідної категорії, але не містить додаткових вимог щодо зазначення населеного пункту, де проводилися такі роботи, відомостей про підвищення заробітку. Доречно зазначити, що ці відомості впливають на визначення розміру призначеної пенсії, але аж ніяк не позбавляють особу права на призначення пільгової пенсії.

09 лютого 2017 року Долинський районний суд Кіровоградської області виніс постанову, якою даний позов задовольнив та визнав дії Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у призначенні громадянину А. пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку – неправомірними та зобов’язав Долинське ОУПФУ Кіровоградської області призначити йому пільгову пенсію згідно статті 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662-33, (0522) 32-08-24.

 Долинське бюро правової допомоги, знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04,(068)184-89-76.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Право внутрішньо переміщених осіб на отримання земельної ділянки

Як захистити законні права та інтереси громадянам, які перебувають за кордоном

Найбільш незахищені суспільні групи отримають доступ до БПД: внесено зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»


   05 січня 2017 року набрали чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» внесені з метою розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тож коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розширилося за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.
     Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.
   Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:
по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер;
по-друге, особа матиме право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;
по-третє, інвалід матиме право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).
   Нагадаємо, що реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна через мережу центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та їх структурні підрозділи – бюро правової допомоги. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати звернувшись до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги (вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кіровоград, (0522) 32-08-24) та Долинського бюро правової допомоги (вул.Шевченка,59,м.Долинська,тел.099-742-47-04 або 068-184-89-76,т.3-16-23).

Особливості встановлення факту родинних відносин

Щодо встановлення скороченої тривалості робочого часу

Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

Зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»

Нове в законодавстві щодо складання заповіту

Поновлення пропущених строків для прийняття спадщини

Що необхідно знати військовослужбовцю, аби отримати санаторно-курортне лікування

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

Як малозабезпеченим сім’ям отримати соціальну допомогу?

 В умовах погіршення економічної ситуації в країні все більш актуальним для багатьох українців, у тому числі й кропивничан, постає питання отримання соціальної допомоги від держави.

З цього питання консультує Станіслав Березніченко, начальник відділу представництва Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Соціальна допомога призначається малозабезпеченим сім’ям, які мають середньомісячний сукупний дохід нижчий за прожитковий мінімум, розрахований в сукупності для кожного члена родини. Тобто в родині з трьох осіб, де двоє працездатних батьків і дитина, буде враховуватися сума з трьох прожиткових мінімумів – татового, маминого і дитини.

Для оформлення такої допомоги потрібно надати до Управління соціального захисту населення наступні документи: заяву про надання державної соціальної допомоги, довідку про склад сім’ї, декларацію про доходи (в неї не включаються нарахована субсидія за житлово-комунальні послуги), довідку про наявність і розмір земельної ділянки та документ, який посвідчує особу (паспорт).

Призначається виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям на 6 місяців, починаючи з дня звернення до Управління соціального захисту населення.

Відмовити у виплаті допомоги можуть в таких випадках:

1) якщо працездатні члени сім’ї не працюють, не служать в армії, не навчаються протягом останніх трьох місяців у навчальних закладах і не перебувають на обліку у центрі зайнятості, окрім тих, хто доглядає дітей віком до 3-ох або 6-ти років, хто доглядає за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами до 18 років, за інвалідами ІІ групи внаслідок психічних розладів, а також особами, які досягли 80-річчя;

2) якщо соціальні працівники з’ясують, що малозабезпечена родина має додаткові доходи для існування;

3) якщо у власності малозабезпеченої родини є друга квартира за умови, коли загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім’ї і додатково 10,5 кв. м, або більше одного автомобіля;

4) якщо у власності є земельна ділянка площею більше 60 соток (пай), окрім випадків, коли земельна частка не приносить прибутку, а також коли в родині з дітьми всі дорослі досягли 65 років або є інвалідами І та ІІ груп чи в родині є діти-інваліди.

Для розрахунку розміру допомоги потрібно визначити середній сукупний дохід сім’ї за останні півроку (додати всі доходи і розділити на 6). Виплата допомоги тісно пов’язана з таким показником, як «прожитковий мінімум». Це гарантований прожитковий мінімум, який визначається тільки для розрахунку цього виду допомоги Законом України «Про державний бюджет» (на відповідний рік).

Для розрахунку розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам необхідно визначити такий показник, як «прожитковий мінімум сім’ї». Він вираховується індивідуально (сума прожиткових мінімумів всіх членів родини).

Щоб визначити розмір державної соціальної допомоги, необхідно від прожиткового мінімуму родини відняти її середній сукупний дохід за останні 6 місяців. При цьому існує ще одне обмеження – отриманий результат не повинен перевищувати 75% від прожиткового мінімуму родини.

У разі порушення конституційних прав і свобод малозабезпечених сімей, рекомендуємо звертатися до наших спеціалістів, які завжди готові надати Вам правову допомогу.

Кіровоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює  за адресою:

м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Долинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 59 (приміщення редакції «Долинські новини»,2 поверх) , м. Долинська    

Тел.:    099-742-47-04 або 068-184-89-76

Виїзд за кордон неповнолітніх дітей: новели законодавства

До Кіровоградського місцевого центу з надання БВПД та бюро правової допомоги почастішали факти звернень громадян з питань порядку вивозу дітей за кордон.

Законом України від 21.01.1994 № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд і встановлено порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ст. 2 Закону неповнолітні громадяни України виїжджають з України за наявності проїзного документа дитини, або якщо вони вписані в закордонний паспорт одного з батьків. При цьому у паспорти батьків з 5-ти річного віку дітей вклеюються фотокартки.

Якщо дитина має дійсний проїзний документ або вписана у паспорт одного з батьків, то ним користуються для перетину кордону до моменту закінчення терміну дії документу, але не пізніше 1 квітня 2018 р. Тобто з 2018 року закордонні паспорти для дітей стануть єдиним документом, дійсним для перетину ними кордону. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється дітям від народження, має термін дії 4 роки і в подальшому перевиготовляється.

В п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України зазначено, що виїзд за межі України неповнолітніх громадян України здійснюється за нотаріально посвідченою згодою батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Без нотаріально посвідченої згоди одного з батьків можна перетнути кордон:

  • якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та відсутній у пункті пропуску;
  • якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин України, що не досяг 16-річного віку, або у проїзному документі дитини є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві України за кордоном.

Також, без нотаріально посвідченої згоди одного з батьків можна перетнути кордон у разі пред’явлення документів або їх нотаріально посвідчених копій:

- свідоцтва про смерть другого з батьків;

- рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

- рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім чи недієздатним;

- рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

- довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

Для об’єктивного та успішного вирішення питань подібної категорії, відновлення порушених конституційних прав і свобод, рекомендуємо звертатися до наших спеціалістів, які завжди готові надати Вам правову допомогу.

Долинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою:

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (068)18-48-976

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  можна звернутися за адресою:

м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

До уваги жителів Долинського району,

які бажають зареєструвати громадське формування,

що не має статусу юридичної особи!

 Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2016 року №1717/5 «Про запровадження пілотного проекту у сфері державної реєстрації громадських формувань» прийняття та видача документів щодо реєстрації громадських формувань буде здійснюватись місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Звертаємо увагу на тому, що нові функції, які отримали місцеві центри дають змогу мешканцям реєструвати громадські організації у новостворених бюро правової допомоги.

Долинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою:

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (068)18-48-976

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

В Долинській бюро правової допомоги надає сервіси місцевим жителям

 З 1 вересня 2016 р. розпочало роботу Долинське бюро правової допомоги. Впродовж першого тижня до бюро уже звернулося 18 осіб.

Місцеві жителі у Долинському бюро правової допомоги зможуть отримати такі види правових послуг: консультації і роз'яснення з правових питань, складення заяв, скарг, інших документів правового характеру, а також доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції України, та власне забезпечення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги.

Безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних процесах можуть отримати малозабезпечені особи, чий середній місячний дохід сім’ї нижчий суми прожиткового мінімуму – 1399 гривень на місяць (з 1 травня по 31 листопада 2016 року відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»). Для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 1228 гривень; дітей віком від 6 до 18 років – 1531 гривень; працездатних осіб (до працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку – ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум») – 1450 гривень; осіб, які втратили працездатність (до осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку) – 1130 гривні.

Безоплатна вторинна правова допомога (представництво інтересів у суді) гарантована державою й учасникам бойових дій (у тому числі учасникам АТО із відповідним статусом та членам сімей загиблих) та іншим особам, згідно із ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 – ХІІ від 22.10.1993р.; інвалідам, дітям-сиротам, дітям позбавлених батьківського піклування, біженцям, та особам, які потребують додаткового або тимчасового захисту; законним представникам дітей-сиріт, дітям, позбавленим батьківського піклування, безпритульним дітям, дітям, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї; особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною чи належать до числа жертв нацистських переслідувань; особам, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною; опікунам або піклувальникам осіб, щодо яких суд розглядає справу про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; особам, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, або їх законним представникам та особам, реабілітованим відповідно до законодавства.

Тож, кожен, хто звернеться до бюро за юридичною консультацією – її отримає, як і матиме доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції. Крім того, клієнти матимуть змогу через бюро отримати доступ й до адвокатських послуг – якщо це буде необхідно та у випадку належності до визначених законом категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; а також фахівці бюро представлятимуть інтереси таких осіб у суді за окремими видами спорів.

 

Адреса Долинського бюро правової допомоги:

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (068)18-48-976

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  можна звернутися за адресою:

м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

Оголошується відкритий конкурс з відбору кандидатів на посади керівників бюро правової допомоги

 Координаційний центр з надання правової допомоги оголошує конкурс з відбору кандидатів на посади начальників та/або заступників начальників бюро правової допомоги.

Вимоги до претендентів:

- вища юридична освіта не нижче першого (бакалаврського) рівня вищої освіти;

- вільне володіння українською мовою;

- доброчесність, толерантність;

- спроможність до усної та письмової ефективної комунікації;

- аналітичне мислення, спроможність швидко орієнтуватися і шукати необхідну інформацію;

- рівень досвідченого користувача персонального комп’ютера;

- стресостійкість.

Підтверджений досвід волонтерської діяльності/участі у діяльності громадських організаціях/ініціативних групах, які надають допомогу вразливим суспільним групам, є перевагою.

Із завданнями бюро правової допомоги можна ознайомитися тут.

Для участі у конкурсі претендентам необхідно:

1) до 18 години 00 хвилин 31 травня 2016 року заповнити заявку на веб-сайті www.legalaid-jobs.in.ua. Надіслані в інший спосіб та/або з порушенням встановленого строку заявки не розглядаються;

2) до 00 годин 00 хвилин 17 червня 2016 року пройти курс дистанційного навчання «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги» (далі – дистанційний курс). Зареєструватися на дистанційний курс зможуть ті претенденти, які отримають запрошення Координаційного центру з надання правової допомоги, надіслане на адресу електронної пошти, вказану в заявці. Проходження претендентами дистанційного курсу завершується о 00 годин 00 хвилин  17 червня 2016 року.

Претенденти, які відповідають встановленим вимогам та пройшли дистанційний курс, будуть запрошені на інтерв’ю шляхом надсилання регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомлення на адреси електронної пошти, вказані претендентами в заявках. Інтерв’ювання розпочнеться після 30 червня 2016 року. Для проходження інтерв’ю необхідно буде прибути до приміщення відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та пред’явити паспорт громадянина України.

Прийняття на роботу здійснюватиметься директорами відповідних регіональних  центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до законодавства про працю України в межах повноважень та в порядку, що визначені Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 10 березня 2015 р. № 329/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
10 березня 2015 р. за № 266/26711.

Методологічна підтримка проведення конкурсу здійснюється українсько-канадським проектом «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що реалізується Канадським бюро міжнародної освіти і фінансується Міністерством закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади.

 

 Міністерством юстиції України оголошено конкурс на заміщення наступних вакантних посад:

          першого заступника начальнику Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області; 

         заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації – начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. 

Документи від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, приймаються протягом 30 календарних днів з дня розміщення оголошення про проведення конкурсу на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Термін подачі документів до 15 жовтня 2015 року. Телефон для довідок у місті Києві (044) 271-17-25.

 

До уваги юридичних осіб

 

Дополнительная информация