Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 03 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 03 по 24 грудня 2018, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом; завантажити скановані копії заяви, заяви, форма якої встановлена Мін’юстом; усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (до 500 слів), складеного у довільній формі.

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів і відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.

2) Протягом 28 грудня 2018 року – 09 січня 2019 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3) Протягом 21 – 22 січня 2019 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Окрім того, з 14 по 16 січня 2019 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами копії документів, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосовання до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.

Контакт для зворотного зв’язку з адвокатами:

Боровльов Дмитро Дмитрович, начальник відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45),  Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра..

Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 09.08.2017 №575, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 31.10.2018 №898).

Переглянути наказ Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 3552/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14.11.2017 за № 1387/31255.

 

 

В межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», проводиться кампанія «Права захисників». Метою цієї кампанії є надання консультацій з правових питань, відповіді на які хотіли б отримати захисники нашої Батьківщини.

Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Але, незважаючи на цю норму закону, деякими фінансовими установами, які надають швидкі кредити та банківськими установами, продовжується нарахування військовослужбовцям відсотків, в деяких випадках нарахування штрафів за користування кредитом. Зазначені вимоги висуваються кредиторами після звільнення мобілізованих громадян, але які є військовозобов'язаними.

Відповідно до Указу Президента від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого у встановленому порядку Верховною Радою, в Україні оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим настав особливий період, який, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», припиняється тільки згідно рішення Президента про демобілізацію із внесенням такого указу на затвердження Верховною Радою України.

На цей час відповідних рішень про демобілізацію з березня 2014 року Президентом України не приймалося. 

Отже, в Україні з 17 березня 2014 року по даний час настав і діє особливий період відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Тому, нараховування штрафних санкцій, пені або процентів за користування кредитом військовослужбовцям, резервістам та військовозобов’язаним з 17 березня 2014 року по даний час є протиправним.

Резервісти та військовозобов’язані, призвані під час мобілізації навіть після звільнення зі служби, зберігають за собою право не сплачувати штрафні санкції, пеню або проценти за користування кредитом, оскільки в Законі визначено терміни: з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, який відповідно ще триває. При цьому дата отримання кредиту може бути до настання особливого періоду.

Якщо ж все ж таки штрафи, пеня або проценти нараховуються, радимо написати заяву про скасування нарахування штрафних санкцій або пені.

Заяву потрібно надіслати тій фізичній чи юридичній особі, яка нараховує штрафи, пеню або проценти за кредит, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та долучити до заяви відповідні копії підтверджуючих документів щодо належності до вищевказаних категорій.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

  

Щодо надання пільг на отримання освіти особами,

батьки яких є військовослужбовцями

Діти військовослужбовців, діти громадян, звільнених з військової служби, користуються переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв (ліцеїв-інтернатів) з посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, за умов успішного складання іспитів, відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів протягом трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої освіти та недосягнення на день зарахування до зазначених вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів 23-річного віку.

Таке переважне право виникає у разі, якщо у дитини:

1) один із батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув (помер) чи визнаний судом в установленому законом порядку таким, що пропав безвісти, під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби;

2) один із батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який став інвалідом внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним обов’язків військової служби, або захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби;

3) один із батьків (усиновлювачів) є військовослужбовцем, який має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше;

4) один із батьків (усиновлювачів) є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років в календарному обчисленні якого становить 20 років і більше«.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

  

Поновлення строків для прийняття спадщини. 

 Цивільним законодавством України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Строк подачі даної заяви, який починається з часу відкриття спадщини, не може перевищувати шість місяців. У разі, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийня в її. Але спадкоємець не втрачає можливість успадкувати майно. Відповідно до ст. 1272 Цивільного кодексу України така особа має можливість поновити строк для прийняття спадщини шляхом:

  • подання заяви про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини та письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину;
  • подання позову спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, про визначення судом додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. (далі по тексту – Постанова), особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно даної Постанови, суд при вирішенні питання про встановлення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, враховуючи практику вирішення подібних справ, суд виходить з того, щоповажними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цихдій.

Такими причинами зокрема можуть бути: стан здоров’я спадкоємця, перебування за кордоном, у тривалому відрядженні, на навчанні, відбування покарання, з чим пов’язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

Поряд з цим, існують окремі випадки, коли для задоволення позову про поновлення строку для прийняття спадщини було визначено таку підставу як юридична неграмотність. Такі обставини мають бути підтверджені документально.

При розгляді подібних справ судом перевіряється наявність або відсутність спадкової справи стосовно майна спадкодавця, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Цеозначає, що підставою для звернення до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини є вмотивована відмова нотаріуса у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв’язку з пропущенням строку, що оформляється відповідною постановою.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Стипендіальне забезпечення.

Рейтинг успішності складається на підставі вимірів навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з кожного предмету. Такий порядок регламентовано Постановою Кабінету Міністрів «Про внесення змін до стипендіального забезпечення» від 25 січня 2017 р. № 32. До рейтингу включаються усі студенти ВНЗ денної форми навчання. Він формується за результатами успішності у навчальному семестрі – на підставі оцінки з кожної дисципліни. При цьому враховується участь студента у громадській, спортивній і науковій діяльності. Процедура складання рейтингу стипендій повинна бути однаковою для всього курсу – дискримінація в цьому питання не допускається і карається законом.

Рейтинг успішності студентів вищих навчальних закладів вимірюється у балах. До стипендіальних списків не включаються студенти, які набрали кількість балів, меншу за межу незадовільного навчання. Також не отримають права на стипендію особи, які мають академічну заборгованість.

Стипендія студентам першого курсу виплачується обов’язково – незалежно від поточних оцінок в першому семестрі, її розмір завжди мінімальний. Можливість отримання стипендії після зимової сесії залежить від середнього балу, отриманого за результатами складання іспитів.

Отримання соціальних стипендій у 2018 році відбувається на підставі письмової заяви студента. Стипендіальна комісія приймає рішення про призначення або відмову в наданні соціальної стипендії протягом трьох днів з моменту отримання відповідного звернення.

Право на соціальну стипендію мають студенти, у яких задовільні результати навчання та відсутня академічна заборгованість. Студентам з оцінками 10-12 балів за дванадцятибальною або 5 балів за п’ятибальною шкалою нараховується підвищена стипендія. Її сума вища за стандартну на 45,5 %.

Відповідно до п. 22 Постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до стипендіального забезпечення», право на соціальну стипендію мають такі категорії студентів:

  • діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, а також особи, які в період навчання у віці 18-23 років залишились без батьків;
  • студенти з малозабезпечених сімей, за умови отримання державної допомоги з малозабезпеченості;
  • особи, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • студенти, які є внутрішньо переміщеними особами;
  • діти-інваліди та інваліди I-III групи;
  • студенти, які мають сім’ї з дітьми.

Розмір стипендій визначається категорією навчального закладу, рейтингом показників успішності і наявністю підстав для призначення додаткових державних пільг.

Суми стипендіального забезпечення, встановлені Урядом на 2018 рік:

  • стандартна стипендія для студента ВНЗ – 1100 гривень;
  • мінімальний розмір стипендії учня ПТУ – 415 гривень;
  • підвищена стипендія – до 2360 гривень;
  • соціальні стипендії – до 2000 гривень.

Якщо стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, нараховується лише одна – більшого розміру. Винятком є випадки, коли інше прямо передбачено діючим законодавством.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Набрали чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», які конкретизують окремі питання надання такої допомоги.

Зокрема, визначено категорію справ, представляти інтереси в яких, крім адвокатів, можуть працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД), доповнено перелік підстав та уточнено порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання БВПД, деталізовано підстави для припинення надання БВПД. Також згідно зі змінами, вторинна допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше, ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.

«Система безоплатної правової допомоги динамічно розвивається, і з урахуванням практики виникла потреба удосконалити законодавчі норми. Наприклад, одними із найбільш складних є питання заміни адвоката чи припинення надання безоплатної правової допомоги. Ми стикнулися з низкою життєвих ситуацій, які не були передбачені і належно врегульовані. Також врахована реальна можливість держави забезпечити правовий захист та допомогу тим, хто їх справді потребує», - зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Законодавчі новації гарантуватимуть ефективність та безперервність надання безоплатної правової допомоги, надаючи більше можливостей для гнучкості та своєчасного реагування на зміни у правових потребах громадян.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Фахівці системи безоплатної правової допомоги долучаються до інформаційної кампанії #СтопБулінг

Всі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота серед цієї категорії громадян стане одним з пріоритетів, особливо в питанні протидії булінгу. У межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Координаційний центр з надання правової допомоги (КЦ) долучається до інформаційної кампанії #СтопБулінг, орієнтованої на дітей та їхніх батьків.

Директор КЦ Олексій Бонюк нагадав, що 07 січня 2018 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким, зокрема, були внесені зміни до Закону «Про безоплатну правову допомогу» в частині віднесення до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу усіх дітей. «Сьогодні не лише пільгові категорії, а всі без винятку діти – а це близько 7,6 млн осіб – мають повне право на первинну і вторинну допомогу. До речі, близько 4 млн школярів ми розглядаємо як активних користувачів системи БПД, тому Координаційний центр вже працює над тематикою тренінгів, які б давали нашим фахівцям навички роботи саме з дітьми», - наголосив Олексій Бонюк. Він також поінформував, що фахівці та адвокати системи БПД постійно проходять каскадні тренінги з розвитку так званих «гнучких навичок» (soft skills), де відпрацьовується вміння побудови першого контакту та комунікації з клієнтами надалі. Адже саме «soft skills» часто мають значний вплив на результати роботи з клієнтами, особливо якщо ними є діти. Враховуючи той факт, що проблема булінгу серед школярів стає дедалі гострішою, правопросвітницькі заходи будуть спрямовані на інформування дітей та їхніх батьків про це явище. У рамах кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. У них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей. Нагадаємо, інформаційна кампанії #СтопБулінг в рамах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» відбувається за підтримки МФ «Відродження» та за сприяння Національної поліції України

Довідково
Булінг – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском та є гострою проблемою сучасності. За даними UNICEF Ukraine за 2017 рік, 67 % дітей стикалися з булінгом (цькуванням), а 40 % постраждалих взагалі ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою. З тих, хто мовчать, – 40 % соромляться про це говорити, а 22 % вважають, що це нормальне явище.

Як захистити бджіл: консультація фахівця

До Долинського бюро правової допомоги, все частіше звертаються бджолярі району, з питанням щодо потрави бджіл внаслідок застосування пестицидів сільгоспвиробниками на полях в період медозбору.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про бджільництво», фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки, через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичного препарату.

Бджолярі, зі свого боку, згідно порядку проведення заходів щодо зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробки сільськогосподарських угідь пестицидами повинні:

  • отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку у ветеринарній лабораторії, для чого необхідно здати зразки бджіл на аналізи для виключення наявності захворювань бджіл;
  • поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на територію якої прибули на кочівлю (Наказ Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000р. № 184/82 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2000 року за № 737/4958);
  • отримати ветеринарне свідоцтво за формою № 1 на перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур за межі району, області;
  • при отриманні повідомлення від організації про проведення обробки сільськогосподарських культур пасічник повинен вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженням при застосуванні пестицидів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України «Про бджільництво», а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (стаття 40 цього ж Закону).

Тому, в разі, якщо пасіка постраждала і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місті відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо ж він не погодиться, то пасічнику негайно слід починати процедуру по збиранню доказів для майбутнього судового розгляду.

Необхідно терміново звернутись до сільського, селищного чи міського голови із офіційною заявою про створення комісії для обстеження пасіки та поля, обробленого отрутохімікатами, відбирання зразків для проведення дослідження. До складу комісії мають увійти: ветеринарний лікар, районний зоотехнік, агроном із захисту рослин, пасічник, представник виконкому місцевої ради. При не можливості участі в обстеженні пасіки усіх названих вище спеціалістів комісія є легітимна при роботі в ній ветлікаря (ветфельдшера), пасічника і представника виконкому місцевої ради.

Комісія має обстежити повністю всі бджолині сім’ї пасіки та зробити висновок про повну чи часткову (у відсотках, або у кількості рамок, чи в кілограмах) втрату бджіл та відібрати зразки підмору бджіл із складанням відповідного акту.

Після обстеження пасіки обов’язково потрібно оглянути поле, яке оброблялося і відібрати зразки рослин, про що також складається відповідний акт комісії. Зразки підмору бджіл та зразки рослин (за поданням ветеринарного лікаря) потрібно надіслати до обласної ветеринарної лабораторії для проведення експертизи або в Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи у м. Києві.

При цьому, слід памятати, що термін доставки проб не повинен перевищувати одну добу!

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону.

Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов’язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь, а саме: ст. 30, 37-40 Закону України «Про бджільництво» від 22.02.2000 р. № 1492-ІІІ (зі змінами), розділу 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 р. № 9.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

 

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Суть та гарантії договору довічного утримання

Люди похилого віку все частіше цікавляться, які гарантії вони можуть отримати для свого подальшого утримання та догляду.

Однією з таких гарантій є укладання договору довічного утримання (догляду). Але перед тим, як укласти такий договір слід звернути особливу увагу на його умови.

Утримання та догляд довічно регулюється Главою 57 Цивільного кодексу України та визначається, як договір довічного утримання (догляду).

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона передає у власність другій стороні житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, яке має значну цінність. Взамін друга сторона зобов’язується довічно матеріально забезпечувати першу сторону (у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги).

Сторонами в договорі довічного утримання є відчужувач та набувач. Варто зауважити, що набувачем майна відчужувача повинна бути дієздатна особа, яка має змогу забезпечити його належне утримання та догляд.

Як правило, договір довічного утримання (догляду) укладають: одинокі малозабезпечені пенсіонери; люди похилого віку позбавлені опіки та піклування близьких; особи, які потребують сторонньої допомоги.

Звертаємо увагу, що договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недотримання даної вимоги, такий договір визнається недійсним.

Довічне утримання може надаватися у чітко визначеній грошовій сумі, черговість виплат грошових сум, обсяг та форми повинні бути визначені в договорі.

Також, відповідно до законодавства, набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Але, якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Після підписання договору, житлове приміщення залишається у повному розпорядженні відчужувача, як і до укладання договору, тобто він має право:

  • продовжувати жити у своєму житлі та залишатися зареєстрованим (ні за яких обставин і ніхто не може виписати його);
  • запрошувати до себе друзів і родичів;
  • здавати житло в оренду.

У свою чергу, після передачі права власності за договором, літня людина (відчужувач), отримує певні вигоди:

-  вона більше не повинна платити комунальні платежі (це обов’язок набувача);

-  вона не ризикує у випадку руйнування цього житлового приміщення (це також переноситься на набувача).

У випадку, коли набувач з певних обставин не в змозі надалі надавати належне матеріальне утримання відчужувачу, його зобов’язання, у відповідності до договору, можуть перейти до членів його сім’ї за обов’язкової згоди відчужувача. Якщо з членів сім’ї набувача ніхто не виявить бажання взяти на себе його обов’язки, то ці обов’язки можна передати іншій особі, але за згодою відчужувача та членів сім’ї набувача.

Слід зауважити, що відчужувач за договором має право заперечувати, щодо передачі обов’язків набувача іншій особі. У свою чергу набувач має право звернутися до суду для вирішення цього питання.

Законодавством передбачені випадки припинення договору довічного утримання. Договір може бути розірваний, на підставі рішення суду, на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків.

У випадку припинення дії договору, внаслідок невиконання або неналежного виконання набувачем обов’язків за договором довічного утримання, передбачена можливість повернення відчужувачу майна. Якщо набувач відмовляється добровільно повернути майно, набуте ним за договором, відчужувач має право звернутися до суду. Усі витрати, зроблені набувачем на користь відчужувача не відшкодовуються.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

          Як оформити пільгову путівку на оздоровлення дитини

 Під час літніх канікул батькам хочеться порадувати дітей гарним відпочинком. Та, на жаль, відправити дитину до оздоровчого табору на загальних підставах є досить дорогим задоволенням.

Тому батькам потрібно знати, що путівку в табір для дитини можна отримати безкоштовно або за зниженими цінами.

У червні 2017 року Президент України підписав закон № 2081-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів». Цим законом розширено перелік категорій дітей, що мають право на оздоровлення та відпочинок за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій.

Право на безкоштовний відпочинок в літньому таборі мають:

  • діти-сироти;
  • діти, позбавлені опіки батьків;
  • діти з малозабезпеченої/багатодітній сім’ї;
  • діти з інвалідністю;
  • діти, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі;
  • талановиті та обдаровані діти;
  • переможці міських, районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і різнопланових фестивалів, олімпіад та спортивних змагань;
  • відмінники навчання, лідери громадської дитячої організації.

Міські та сільські ради можуть розширювати групу пільговиків. У багатьох місцевих адміністраціях путівка в дитячі табори за зниженою ціною, або навіть безкоштовно надається дітям наступних категорій:

  • дитина, один із батьків якої загинув під час Революції гідності;
  • дитина, у якої батько або мати брали участь чи беруть участь в АТО;
  • дитина з родини, яка була тимчасово переміщена з окупованої території, районів проведення АТО.

Для отримання пільгової путівки до дитячих центрів відпочинку і загального оздоровлення потрібно звернутися до відділу РДА, який займається питаннями сім’ї, дітей та молоді (надає путівки дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки) або в управління соціального захисту населення, за місцем проживання.

Якщо у вказаних організаціях підтвердили, що Ваша дитина підпадає під пільгову категорію і повідомили, до якого дитячого табору є путівки, потрібно написати заяву і додати до неї копії свідоцтва про народження або паспорта дитини та пакет документів, які підтверджують право на пільгами.

Дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки пільгова путівка надається по пред’явленню: свідоцтва про смерть обох батьків; довідки про записи батьків, отриманої відповідно ст. 135 Сімейного Кодексу України; рішення про встановлення опіки; рішення про направлення до державної установи. Дітям з малозабезпеченої сім’їпотрібно надати довідку про призначення соціальної допомоги від держави. Дітям з багатодітних сімей (3 дитини і більше) по пред’явленню довідки про склад сім’ї та копії посвідчення дитини з багатодітної сім’ї. Дітям з інвалідністю потрібно надати свідоцтво про інвалідність або йогозавірену копію. Дітямякі постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі потрібно надати відповідне посвідчення. Обдарованим дітямнеобхідно надати копію грамоти, посвідчення, диплома або іншого документа, який підтверджує особисті досягнення дитини, а також копію табелів успішності або похвальних листів за останні два роки (для відмінників навчання).

Також батькам потрібно знати, що дитина перед відправленням до табору повинна пройти медичний огляд та отримати медичну довідку, яку потрібно взяти з собою до оздоровчого табору.

У медичній довідці мають бути зазначені дані про результати огляду дитини на педикульоз та коросту, стан здоров'я, щеплення, наявність хронічної патології, групу з фізичної культури, режим оздоровлення тощо.

Протипоказаннями до направлення дитини у заклад оздоровлення та відпочинку є інфекційне захворювання, контакт з інфекційними хворими; наявність соматичної патології, у зв'язку з якою дитина не може відвідувати організований колектив та загострення хронічних неінфекційних захворювань.

У разі відхилень у стані здоров'я дитини, батькам необхідно повідомити про це лікаря закладу оздоровлення та вихователів.

Не забувайте, що безкоштовні путівки до літнього табору видаються при їх наявності, тому не баріться, і якщо маєте намір оздоровити свою дитину в таборі, то займайтесь цим питанням якомога раніше.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Право дитини на особисте майно

Дитина є повноцінним членом суспільства та має свої права, реалізація яких залежить від її віку. Але у наш час трапляються непоодинокі випадки, коли майнові права дитини порушуються. Причиною тому є те, що права дорослих продовжують переважати над правами дітей. У такому разі постає питання: яке право дитина має на особисте майно?

Право власності дитини регулюється та захищається законодавством України та міжнародними правовими документами.

Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини.

Хто має правовий статус «дитини»?

Особа, що не досягла 18 років, визначається поняттями:

-  малолітня (дитина до досягнення нею чотирнадцяти років);

-  неповнолітня (дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років).

 

Вказані поняття розмежовують і цивільну дієздатність, для кожної з цих категорій. Тобто, малолітня дитина наділена частковою цивільною дієздатністю, а неповнолітня, неповною цивільною дієздатністю.

Наприклад: майном малолітньої дитини розпоряджаються батьки (малолітня дитина, якій подарували планшет, не може самостійно віддати його додому друзям погратися, оскільки дану техніку можуть випадково зламати чи пошкодити, а за її ремонт в результаті будуть платити батьки);

-  неповнолітній може сам розпоряджатися своїм майном, але за згодою батьків (неповнолітня дитина отримала стипендію, або на зароблені в період літніх канікул грошові кошти вирішила придбати собі мобільний телефон, тож питання про його покупку вона повинна узгодити зі своїми батьками).

У свою чергу батьки мають право управляти майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження, але вони також зобов’язані дбати про збереження та використання цього майна в інтересах дитини.

Звертаємо увагу, що положення Сімейного кодексу України чітко визначають, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. В тому разі, якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

Особистою власністю дитини вважається майно:

  • доходи, отримані дитиною від власної діяльності (стипендія, заробітна плата, доходи від підприємницької діяльності);
  • успадковане (бабуся заповіла онуці свою квартиру);
  • отримане в дар (мати, або батько подарували синові на день народження велосипед, або ноутбук);
  • майно, придбане на кошти дитини (дитина придбала музичні колонки на зароблені нею гроші в період канікул).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Сімейного кодексу України, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

-  укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

-  видавати письмові зобов’язання від імені дитини;

-  відмовлятися від майнових прав дитини.

У свою чергу, неповнолітній дитині, батьки мають право дати згоду на вчинення вищевказаних правочинів щодо її майнових прав, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Варто зауважити, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 Сімейного кодексу України, органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:

- мати та/або батько дитини, які звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав;

- судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено, або прийняторішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав;

- до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав, одним з батьків, опікуном, піклувальником, особою, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальним або інший дитячим закладом, в якому перебуває дитина, органом опіки та піклування, прокурором, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

- особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

- між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

- між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

- вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини, або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Довідково:

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53.

Долинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченка, 59.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

Фахівець Долинського бюро правової допомоги допоміг неповнолітній клієнтці реалізувати право на шлюб

Дата публікації: Четвер, 17 травня 2018, 14:33

Начальник Долинського бюро правової допомоги Сергій Кравчина надав правову допомогу неповнолітній у справі щодо реалізації права на шлюб.

Громадянка М. у квітні 2018 року дізналась про вагітність її неповнолітньої доньки та намір створити сім’ю. Проте, працівники Долинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Кіровоградській області, куди жінка звернулась для реєстрації шлюбу її доньки, відмовили у реалізації такого права, адже неповнолітня не досягла шлюбного віку.

За порадою, як вчинити у такому випадку, жінка звернулася до Долинського бюро правової допомоги.

Сергій Кравчина, ознайомившись з матеріалами справи, роз’яснив клієнтці положення чинного законодавства щодо реєстрації шлюбу.

Так, відповідно до ст. 22 Сімейного кодексу України, шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. У статті 23 Сімейного кодексу Українизазначено, що за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до рішенням суду, їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Проаналізувавши всі обставини справи, Сергій Кравчина склав позовну заяву про надання громадянці А. права на шлюб. Клієнтка досягла шістнадцяти років та має право на шлюб. Також, неповнолітня А. є вагітною, що надає їй таке право та відповідає інтересам заявниці створити сім’ю, реалізувати себе як матір та дружину, взяти на себе права та обов’язки одного з подружжя.

26 квітня 2018 року Долинський районний суд Кіровоградської області дійшов висновку про доцільність надання права на шлюб неповнолітній А., оскільки це відповідає інтересам заявниці та дитини.

Довідково:

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53.

Долинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченка, 59.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

 

Трудові права людей з інвалідністю

Люди з інвалідністю потребують справедливого соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільстві.

Однією з державних гарантій для людей з інвалідністю є право на працю.

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для людей з інвалідністю потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.

У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.

Встановлення робочого часу для працівників з інвалідністю

Відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня.

Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом:

- зменшення тривалості щоденної роботи;

- зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.

Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інвалідністю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.

За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт.

Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Тривалість відпусток для працівників з інвалідністю

Відповідно до ч.7 ст.10 ЗУ «Про відпустки», працівникам з інвалідністю, які влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали півроку на даному підприємстві, надається право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про відпустки», тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить:

  • для інвалідів 1 і 2 груп – 30 календарних днів;
  • для інвалідів 3 групи – 26 календарних днів.

У разі, якщо колективний договір підприємства встановлює додаткові відпустки, або особа з інвалідністю має право на додаткові відпустки на інших підставах, то кількість днів додаткової відпустки додається до основної щорічної відпустки.

Також за заявою працівника з інвалідністю 1 та 2 груп інвалідності роботодавець зобов’язаний надавати йому відпустку без збереження заробітної плати на строк до 60 календарних днів у році, а працівнику з інвалідністю 3 групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно.

Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:

  1. при прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробовувальний термін;
  2. інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;
  3. відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю;
  4. при скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов`язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Як поновити договір оренди землі?

Одним із основних питань, з якими звертаються громадяни за роз’ясненням, це земельні питання такі як: порушення правил добросусідства, порядок приватизації земельних ділянок, порядок розірвання договорів оренди земельних ділянок та питання поновлення договору оренди землі на новий строк.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Що стосується відносин, пов’язаних саме з орендою землі, то вони регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 ЗУ «Про оренду землі»).

Рано чи пізно настає, час коли спливає строк дії договору оренди землі. Як в такому разі діяти сторонам договірних відносин?

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Якщо орендар, має намір укласти договір оренди землі на новий строк та скористатися переважним правом на його укладення то він зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

В такому разі, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Отже, виходячи з сказаного орендар повинен надіслати орендодавцеві два документи:

  1. Лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі;
  2. Проект додаткової угоди до договору оренди землі.

Слід зазначити, що саме такий алгоритм дій, буде вважатися сумлінним виконанням орендарем свої зобов’язань за договором.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

  • власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
  • уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов’язковому порядку.

У разі смерті орендодавця перебіг вищезазначених строків, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

 

Хочете скласти заповіт? Зробіть це правильно

Питання про складання заповіту хвилює багатьох літніх і хворих людей, які хочуть узаконити права спадкування свого майна.

Законодавством передбачено два види одержання спадщини: за заповітом і за законом. Першочергове право отримати спадщину мають особи, яких заповідач згадав у самому документі. Сам заповіт визначається, як розпорядження фізичної особи на своє майно у разі його смерті.

Що потрібно враховувати при оформленні заповіту?

Заповіт в обов'язковому порядку складається у письмовій формі, в присутності заповідача і посвідчується нотаріусом. У тексті повинна бути вказана дата і час складання документа, дата і місце народження особи, яка передає спадщину, і особистий підпис спадкодавця. Якщо з певних причин особа не може самостійно поставити підпис, це за нього робить інша людина. Після цього заповіт посвідчується нотаріусом, і вказується причина відсутності особистого підпису заповідача.

Для складання такого документа нотаріусу повинні бути пред'явлені:

  • паспорт;
  • довідка про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків.

Документи, які підтверджують право власності на майно щодо якого потрібно посвідчити заповіт пред’являти не обов’язково. Проте для того, щоб не допустити зазначення в заповіті будь-яких неточностей, рекомендується такі документи надавати нотаріусу для огляду.

Текст заповіту повинен бути складений таким чином, щоб надалі не виникло суперечок і розбіжностей між одержувачами після його оголошення, в чіткій і зрозумілій формі. Обов’язок нотаріуса – перевірити, чи не міститься в тексті документа моментів, які не відповідають чинному законодавству. Згідно встановленим нормам, зазначене в документі майно може бути передано тільки у власність. Але своєю волею заповідач може передати спадкоємцеві певні права і зобов’язання. Наприклад, право розпорядження власністю, а передача власності або його частини іншій особі. Також у тексті може бути зазначено розпорядження, що не відноситься до майна спадкодавця. Це може бути вказівка місця поховання, форми його проведення, призначення опікуна над особою, або над особою яка не досягла 18 років тощо.

Окремим моментом є спосіб завірення секретних заповітів. Особливістю їх є те, що при посвідченні нотаріусу не сповіщається про зміст. При цьому, він повинен пояснити спадкодавцеві правила складання такого заповіту, щоб потім не створювати суперечок і непорозумінь, між спадкоємцями після відкриття спадщини. Представнику нотаріальної контори такий документ подається в заклеєному конверті з підписом самого заповідача. При ситуації, коли цей підпис поставлено без присутності нотаріуса, то йому повинні бути надані докази того, що підпис належить саме відповідній особі. Нотаріус також розписується на конверті, вказує час прийняття його на зберігання та прізвище, ім'я і по батькові складача. Після чого власноруч запечатує його в ще один конверт і ставить печатку. Розкрито і оголошено такий заповіт може бути тільки після смерті заповідача.

Дострокове розкриття заповіту. Нотаріальна особа не має права розкривати такий документ до смерті його укладача, якою б не була причина. Після розкриття документ може бути оскаржений і змінений лише у судовому порядку. Якщо заповіт складено з порушенням вимог законодавства, то він може бути визнаний недійсним і без судового розгляду.

Жодна інформація в засобах масової інформації не замінює повноцінної консультації у нотаріуса чи юриста, який вислухавши Вас надасть кваліфіковану правову допомогу саме виходячи з Вашої конкретної життєвої ситуації.

Тому, якщо у вас виникли додаткові питання з данного приводу, ви можете звернутися до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095) 87-662-33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

 

Відмова від спадщини: покрокова інструкція

 

 До Долинського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД надійшло звернення щодо роз’яснення питання порядку відмови від спадщини.

Іноді у спадкоємців виникають обставини, за яких прийняття спадщини є недоцільним та небажаним. Як бути в такій ситуації та скористатися своїми правами?

В законодавстві передбачено і таку ситуацію. Тобто, спадщину можна або прийняти повністю, або відмовитися від неї взагалі. Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи з застереженням.

Отже спадкоємець, який бажає відмовитися від спадщини, повинен розуміти, що його відмова буде стосуватися усього належного спадкодавцеві майна. Він не може у заяві вказати, що від одного майна відмовляюсь, а інше майно маю намір успадкувати. Краще в такому випадку подати заяву про прийняття спадщини і разом з іншими спадкоємцями укласти договір про поділ спадщини і отримати саме те майно, яке є бажання успадкувати.

Прийняти або не прийняти спадщину – це право, а не обов’язок спадкоємця. Початок перебігу строку відмови від прийняття спадщини починається з часу, коли спадкоємець набуває свого суб’єктивного права на спадкування, тобто з дня  смерті спадкодавця.

Заява про відмову від прийняття спадщини має подаватися нотаріусу спадкоємцем особисто або направлятися  поштою, підпис спадкоємця на якій обов’язкова повинна бути нотаріально посвідчена. Представник за довіреністю не вправі подавати від імені спадкоємця заяву про відмову від прийняття спадщини, оскільки це забороняє закон.

Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.

Стаття 1273 Цивільного кодексу України передбачає та встановлює ряд правил для відмови від прийняття спадщини неповнолітніми, малолітніми, недієздатними (обмежено дієздатними) особами, а саме:

  • фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитись від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування;
  • неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування;
  • батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній дитині, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна).

В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними:

  • у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну;
  • у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.

Слід звернути увагу, що спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини лише на користь того спадкоємця, який вказаний в заповіті. Тому якщо заповіт складений на користь на користь однієї особи, то відмова спадкоємця від спадщини може бути лише безадресною. В такому випадку постає питання, як розподіляється спадщини між іншими спадкоємцями. У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Так, п. 5 Постанови слід розуміти таким чином, що в разі наявності заповіту на все майно та відмови від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, право на спадкування отримують спадкоємці за законом.

Цивільне законодавство передбачає, що відмова від спадщини за заповітом не позбавляє особу права на спадкування за законом. Тобто, відмова від спадщини буде вважатися «повною», якщо в заяві буде зазначено, що спадкоємець відмовляється від спадкування як за заповітом, так і за законом.

Особа, яка відмовляється від спадщини, може відкликати свою заяву в межах загального строку прийняття спадщини (6 місяців з дня смерті спадкодавця) та скористатися усіма правами спадкоємця, що передбачені законом.

Після спливу 6 місяців з часу відкриття спадщини заяви про відмову від прийняття спадщини нотаріусами не прийматимуться і спадщина буде розподілена між усіма спадкоємцями, які прийняли спадщину.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Як вирішити межовий спір?

З цією проблемою зустрічається майже кожен українець. Втрата хороших відносин з сусідом викликає, як правило, посаджене дерево на межі з огорожею, затінення, відеокамери направленні на територію іншої земельної ділянки тощо.

Законодавство закликає власників земельних ділянок та користувачів обирати саме такі способи використання земельних ділянок, при яких власникам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей – ст. 103 Земельного кодексу України. Причиною, як правило, є погіршення стосунків між сусідами та неправомірні дії з іншої сторони, і часто можна почути лише незгоду на прохання усунути порушення.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу, при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які можуть певним чином порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні своїх прав особа повинна дотримуватися моральних засад. Власник земельної ділянки повинен користуватися нею в межах розумності і якщо він використовує земельну ділянку нерозумно, він повинен нести за свої дії відповідальність. Також, неприпустимим є здійснення прав власників земельних ділянок від яких потерпають або створюються незручності для сусіда.

Українці, які проживають в сільських населених пунктах, зустрічаються з проблемою, пов’язаною з проникненням на їхню ділянку коріння та гілок дерев, які заважають повноцінно користуватися всією ділянкою.

Що робити у такому випадку, коли гілки дерев або коріння проникають на іншу земельну ділянку, а власник дерева не хоче усувати незручності і стверджує, що дерево є його власністю і ніхто не має права його чіпати?

Щоб дати чітку відповідь на це питання потрібно звернутись до ст. 105 Земельного кодексу України. У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. 

Відповідно до вищезазначеної норми, якщо коріння та гілки проникли на сусідню земельну ділянку і не заважають використовувати земельну ділянку за призначенням, то закон не надає такого права власникам сусідніх ділянок відрізати чи іншим способом позбуватись гілок та коренів дерев, кущів тощо.  Відповідно до ст. 19 Цивільного кодексу та ст. 9095 Земельного кодексу зазначається, що право відрізати гілки та корені, які перешкоджають використанню ділянки за цільовим призначенням, є формою самозахисту. 

Куди потрібно звертатись у разі виникнення такої ситуації?

Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, виходячи з норм вищезазначеної статті, для вирішення земельного спору, можна звернутись до органу місцевого самоврядування (сільської, селищної, міської ради) для врегулювання конфлікту.

Проте, не зважаючи на те, що Земельним кодексом України передбачено можливість вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування чи органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, це не позбавляє осіб можливості безпосередньо звертатися до суду за вирішенням земельних спорів, що допоможе зекономити час та ресурси для захисту порушених прав та інтересів, оскільки на відміну від рішень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, рішення суду є остаточними та підлягають примусовому виконанню.

Якщо у вас виникли додаткові питання з даного приводу або ви потребуєте правової допомоги для його вирішення, ви можете звернутися до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095) 87-662-33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Стягнення боргу померлої особи

У наш час трапляються непоодинокі випадки, коли боржник помирає та після нього залишаються невиконані зобов’язання перед кредитором. У такому разі постає питання: яким чином задовольнити вимоги кредитора?

З даного питання консультує Валентина Татарченко, головний спеціаліст Долинського бюро правової допомоги.

Після смерті особи відкривається її спадщина. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві (померлому) на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто, від спадкодавця до спадкоємців переходять як права, так і обов’язки.

В разі смерті фізичної особи, яка є боржником у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи переходять до іншої особи – її спадкоємця. Відбувається заміна боржника у зобов’язанні. При цьому законодавством встановлено, що спадкоємці, зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, виконати зобов’язання померлої особи перед кредитором можуть спадкоємці боржника, але лише за наявності майна боржника, одержаного ними у спадщину.

Пред’явлення вимоги

Кредитору спадкодавця варто пам’ятати, що він має протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Коли кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у вищезазначені строки, позбавляється права вимоги.

Заміна сторони у виконавчому провадженні

Якщо є рішення суду про стягнення боргу з фізичної особи яка померла та щодо неї відкрито виконавче провадження, то смерть боржника є підставою для його зупинення до моменту визначення його правонаступників.

Відтак, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Кредитор, державний або приватний виконавець може звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Суд розглядає це питання у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Вищезазначене стосується також випадків необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Якщо відсутні спадкоємці

В тому випадку,коли ніхто не приймає спадщину чи відмовляється від її прийняття, або взагалі у боржника не знаходиться родичів (спадкоємців) за заповітом і за законом, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно, то за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцезнаходженням.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені у встановленому законом порядку.

Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.

Для виконання зобов’язання кредитор має право звернутися до спадкоємців (правонаступників) з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця за рахунок майна боржника та в межах його вартості. В разі відсутності спадкоємців, кредитор має право пред’явити вимоги до територіальної громади, якій перейшло у власність майно боржника.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

1. Оплата та оподаткування за оформлення спадщини

2. Отримали спадщину: відповіді на питання як оформити та оплатити

 

До Долинського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД надійшло звернення щодо роз’яснення питання – оплати та оподаткування за оформлення спадщини.

За видачу свідоцтва про право на спадщину в державних нотаріальних конторах:

стягується державне мито в розмірі, затвердженому Декретом Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито»;

справляється плата за надання додаткових платних послуг в розмірах, встановлених Тарифами за надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, затверджені наказом управління юстиції.

Приватними нотаріусами за видачу свідоцтва про право на спадщину справляється плата, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою, згідно ст. 31 Закону України «Про нотаріат».

Окремо стягується реєстраційний збір за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розмір якого затверджений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Підсумковий розмір оплати за оформлення спадщини залежить від складності наданих консультацій, кількості зроблених запитів в межах спадкової справи, кількості виготовлених документів та виданих свідоцтв про право на спадщину.

Питання ж оподаткування спадщини врегульовано ст. 174 Податкового кодексу України.

Процедуру оформлення спадщини та ставка оподаткування для близьких родичів спадкодавця, які є членами сім’ї другого ступеня споріднення прописана в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (від 23.02.2017 № 1910-VIII).

Згідно з пп. 14.1.263 пункту.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей оподаткування вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого споріднення для цілей оподаткування вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Ставка податку за Податковим кодексом України

Категорія спадкоємців

Об’єкти спадщини

Ставка податку 0 % Військовий збір не сплачується

Члени сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, громадяни України – діти, в тому числі усиновлені, батьки, чоловік або дружина

Будь-який об’єкт спадщини

Члени сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення, громадяни України – рідні брати та сестри, дід та баба, онуки

Будь-який об’єкт спадщини

Ставка податку 5 %, + сплачується військовий збір 1,5 %

Інші спадкоємці, які не відносяться до членів сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, громадяни України

Будь-який об’єкт спадщини

Ставка податку 18 %, + сплачується військовий збір 1,5 %

Будь-який спадкоємець, незалежно від ступеня споріднення, який успадковує майно спадкодавця – нерезидента (якщо померлий не був громадянином України) або якщо майно успадковується будь-яким спадкоємцем – нерезидентом (який не є громадянином країни).

До цієї категорії спадкоємців входять і діти спадкодавця, які є громадянами інших держав

Будь-який об’єкт спадщини

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів, визначена згідно із законом (п.174.8 ст.174 ПКУ).

На спадкоємців-нерезидентів обов’язок по сплаті податку та військового збору покладається до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Інші спадкоємці можуть сплатити нараховані суми податків як до видачі свідоцтва про право на спадщину, так і в наступному році.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Консультують фахівці Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: паспорт у вигляді ID-картки слід змінювати щодесять років

В  рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» консультують фахівці відділу правової інформації та консультації Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України – це зазначено в Законі України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Паспорт громадянина України – це основний документ, що посвідчує особу та підтверджує українське громадянство. Паспорт громадянина України нового зразка має вигляд ID-картки, яку оформляють особам, що не досягли 18-річного віку, терміном дії на чотири роки, а особам з 18 років – на десять років.

 

Для оформлення та видачі ID-картки вперше особі потрібно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за зареєстрованим місцем проживання. Після оформлення такої ID-картки у подальшому всі послуги особа зможе отримувати у будь-якому місті України за місцем звернення.

Оформлення ID-картки відбувається на підставі заяви-анкети, яка подається особисто заявником.

Особа, яка досягла 14-річного віку, оформляючи ID-картку має подати такі документи:

1) свідоцтво про народження;

2) паспорт громадянина України батьків або документи, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів подається довідка про реєстрацію особи громадянином України.

3) довідку про реєстрацію місця проживання;

4) довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ідентифікаційний код) або повідомлення про відмову від його прийняття;

5) у разі зміни імені або прізвища заявника – свідоцтво про зміну імені;

6) за наявності оригінал власного закордонного паспорту або закордонний паспорт батьків – для правильного відтворення прізвища латиницею;

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявника – для внутрішньо переміщених осіб.

Вперше ID-картка видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на її отримання. Така послуга надається безкоштовно.

У разі отримання паспорта замість втраченого чи пошкодженого стягується адміністративний збір – 0,1 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у строк не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети. Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

До паспорта громадянина України у формі ID-картки вноситься така інформація: назва держави; назва документа; ім’я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; уповноважений суб’єкт, що видав документ (код); реєстраційний номер облікової картки платника податків; місце народження; відцифрований образ обличчя особи та відцифрований підпис особи.

Кінцевої дати щодо чинності паспортів громадянина України зразка 1994 року законодавством не визначено, тобто вони є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов'язковій заміні. ID-картка видається у всіх випадках, коли необхідна заміна паспорта – втрата, псування, зміна прізвища або інших даних особи. Отже обов'язку змінювати паспорт зразка 1994 року на ID-картку немає. Водночас треба розуміти, що паспорт-книжечка в умовах сучасних технологій практично не захищений від підроблення, тому оформлення ID-картки є доречним з міркувань безпеки та захисту від шахрайства.

Зверніть увагу, що проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України тягне за собою адміністративну відповідальність, а саме – попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 грн до 51 грн).

Зазначимо, що надане роз’яснення не є нормативно-правовим актом, носить лише роз’яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не містить правових норм, які впливають на права, свободи та законні інтереси громадян.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Долинське бюро правової допомоги  знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченка, 59 тел.3-16-23, ел.пошта –Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Працюємо щодня з 8.00 – до 17.00. Вихідний: субота, неділя.

 

Проведено правовий флешмоб «Знаю! Дію! Захищаю!»

12 квітня 2018 року фахівці Долинського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги , під час Весняного ярмарку «Огородник» провели правовий флешмоб «Знаю! Дію! Захищаю!»

Під час заходу начальник Долинського бюро правової допомоги Сергій Кравчина розповів мешканцям Долинської про порядок отримання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги, зазначивши які категорії громадян мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Очільник бюро розповів про систему безоплатної правової допомоги, як вона працює, які послуги надає та де їх можна отримати.

Головний спеціаліст Долинського бюро правової допомоги Валентина Татарченко ознайомила громадян про реалізацію національного правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», мета якого – підвищення правової обізнаності громадян. Адже коли українці будуть більш поінформовані про свої права, це дасть змогу впевнено їх відстоювати в майбутньому.

«Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я МАЮ ПРАВО!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному», –пояснили правники.

Усі бажаючі отримали відповіді на поставлені запитання та буклети з вже розробленими консультаціями, зокрема щодо оформлення субсидії, боротьби з хабарництвом в навчальних закладах, спадкування за законом, встановлення факту родинних зв’язків тощо.

Долинське бюро правової допомоги  знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченка, 59 тел.3-16-23, ел.пошта –Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Працюємо щодня з 8.00 – до 17.00. Вихідний: субота, неділя.

 

 

Утримання непрацездатних батьків – не право, а обов’язок!

Стаття 51 Конституції України визначає, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Утримання батьків дітьми є відповідною компенсацією за догляд і турботу, надану батьками дитині. В нормальних умовах діти добровільно допомагають своїм непрацездатним батькам і турбуються про них. Проте, безсумнівно, неможливо змусити дорослих повнолітніх дітей любити і поважати своїх батьків. Любов, доброта, порядність, чесність є етичними поняттями, а не юридичними. Разом з тим обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений  у Сімейному кодексі України. Так, відповідно до статті 202 Сімейного кодексу, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.  Потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку із відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв’язку із відсутністю у них інших джерел існування.  Відповідно до чинного законодавства, непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку та інваліди I, II та III груп.

Слід зазначити, якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав (і ці права не були поновлені), а також ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків, обов'язок утримувати таких батьків у дітей не виникає.

Специфіка аліментного обов’язку повнолітніх дітей відносно своїх непрацездатних і нужденних батьків полягає в безпосередньому зв’язку аліментних виплат з минулою поведінкою батьків щодо дітей, адже саме батьки виховують, годують, одягають дитину, забезпечують розвиток дитини та здійснюють загальний догляд за нею. Тому було б несправедливим покласти на дітей, які не одержали такого догляду від батьків, обов’язку їх утримувати.

Якщо діти не дбають про своїх батьків, або виконують свій обов’язок не належним чином, останні мають право звернутися до суду із відповідним позовом про стягнення аліментів з дітей. Варто зазначити, що позов про стягнення аліментів може бути пред’явлений: до одного з дітей; до кількох з дітей; до всіх дітей разом. У випадку пред’явлення позову до одного з дітей, суд за власною ініціативою має право притягнути до участі у справі інших дітей, незалежно від того пред’явлено до них позов чи ні.

Більше того, крім сплати аліментів (як в добровільному, так і примусовому порядку) діти зобов’язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. При цьому дочка або син можуть також бути звільнені судом від обов’язку брати участь у додаткових витратах або ж суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків.

Що стосується розміру аліментів на батьків, то їх розмір визначає суд у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, а також бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред’явлено позову про стягнення аліментів. При призначенні розміру аліментів судом, враховуються всі заслуговуючі на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків, залежно від цих обставин і визначається розмір аліментів. Суд має право встановлювати розмір аліментів повністю чи частково, як в твердій грошовій сумі, так і в частці від заробітку (доходу). На вибір способу визначення розміру аліментів можуть впливати різні обставини: мінливість і нестабільність доходу, проживання за кордоном, одержання частини доходу в натуральній формі тощо.

Звертаємо увагу, що обов’язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено не лише на повнолітніх дітей. У виняткових випадках обов’язок опікуватися батьками може покладатися й на малолітніх або неповнолітніх дітей. Щоправда, такі можливості досить обмежені законом. Так, статтею 206 Сімейного кодексу України в передбачено, що, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Безперечно, мало кому з нас вдасться змусити дорослих повнолітніх дітей любити і поважати своїх батьків, тим більше, при відсутності кримінальної чи адміністративної відповідальності за ухилення від обов’язку утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Але таким «дітям» слід пам’ятати, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. І такі позови з кожним роком стають все більш поширеними в адвокатській практиці.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

«Кредитні канікули», або як отримати відстрочку по кредиту?

Взяли кредит і потрапили в непередбачені та надзвичайні життєві обставини (це може бути ремонт, народження дитини, витрати на лікування близьких, втрата роботи). Не варто впадати в паніку, побоюючись майбутнього прострочення по взятому кредиту. Скористайтеся послугою «кредитні канікули». 

«Кредитними канікулами» можуть скористатися люди, що потрапили в складну життєву ситуацію, коли доходів не вистачає на погашення кредиту, а також люди, які потрапили в непередбачені та надзвичайні обставини, такі як пожежа, хвороба, необхідність термінового переїзду та інше. Така можливість може бути реальною, якщо в кредитному договорі з банком такий пункт був заздалегідь обговорений. Беріть всі необхідні документи і йдіть в банк. Якщо вас звільнили, то знадобиться трудова книжка з відміткою про звільнення. А якщо затримують або знизили заробітну плату, то потрібно довідку з бухгалтерії. З цими документами вам потрібно потрапити до керівника кредитного відділу. При зустрічі поясніть всю ситуацію, що склалася фахівцеві і висловіть свої пропозиції щодо умов кредитного договору. Після узгодження нових умов договору, вам потрібно буде написати заяву на надання відстрочки платежу або «кредитних канікул». Таке рішення вигідно і для банку, адже краще йому піти вам на зустріч, ніж посилювати ситуацію, отримуючи ще один прострочений кредит на балансі, який, можливо, вже ніколи не буде погашений.

 

Відстрочка платежу по кредиту може бути надана декількома способами:

  1. Проводиться повнийперерахуноккредитних платежів, перерозподіляється основна сума кредиту боргу, таким чином, щоб максимальні виплати по кредиту припали на середину або кінець строку оплати.
  2. Перераховуєтьсяпроцентна ставка по кредиту. На найближчий час ставка знижується за рахунокїї збільшення в кінці терміну кредиту.
  3. Для зниженнящомісячнихвиплат збільшується термін кредиту, всі умови залишаються колишніми.
  4. Перекредитування. Видаєтьсяновий кредит для погашенняпопереднього.
  5. Призупиняютьсянарахуваннявідсотків на кредит із зобов’язанням оплачувати основну частину боргу.
  6. Призупиняютьсянарахуванняштрафів і пені за несплату чергових платежів.

Як отримати відстрочку по кредиту?

Строки надання відстрочок по кредитних платежах не мають чіткого регламенту, тому встановлюються банком. Зазвичай вони встановлюються за домовленістю між кредитором і позичальником і регулюються окремою угодою, в доповнення до кредитного договору. Або ж договір за кредитом переукладається.

На сьогоднішній день банки надають відстрочки платежів терміном від одного до дванадцяти місяців. Звернутися до банку за наданням відстрочки платежу зможуть тільки громадяни, у яких не було заборгованостей по оплаті внесків, а їх фінансові труднощі носять тимчасовий характер. З таким зверненням до банку можна прийти тільки один раз на рік. Важливо запевнити банк в тому, що ви активно шукайте роботу, або як ви будете діяти, якщо роботу доведеться шукати довго.

Надання відстрочки по сплаті кредиту застосовуються до клієнтів банків індивідуально. Враховуються різні фактори – кредитна історія, сімейний стан, соціальний статус, кількість дітей, можливість надання застави, додаткові джерела доходу.

Не всі кредитні договори можуть передбачати можливість скористатися «кредитними канікулами». Якщо у вас саме такий договір, ви можете наполягти на перегляд його умов і переукласти його.

Якщо вам відмовили в наданні відстрочки платежу по кредиту (а в договорі така можливість прописана), ви маєте право звернутися до суду, який зобов’яже банк переукласти кредитний договір з більш м’якими критеріями. Відстрочка платежу, швидше за все, збільшить загальну суму заборгованості за кредитом. Але якщо таке збільшення порівнювати з санкціями і штрафами, які може накласти банк у разі допущення неузгодженою прострочення, то розглянутий варіант буде вигідніший для вас.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вулАрхітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до

безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Новації у правилах перетину кордону дітьми

До Долинського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги досить часто звертаються громадяни з приводу виїзду дитини за кордон без дозволу одного з батьків.

З даного питання консультує Валентина Татарченко, головний спеціаліст Долинського бюро правової допомоги.

Законодавством України, зокрема п. 3 ст. 313 Цивільного кодексу, передбачено право дитини, яка досягла шістнадцяти років, на вільний самостійний виїзд за межі країни. Однак, незалежно від мети подорожі (лікування за кордоном, оздоровлення, туристична екскурсія, поїздка до родичів і т.д.), діти до 16 років мають право на виїзд за кордон тільки за згодою батьків і в їх супроводі або в супроводі уповноважених осіб.

Процедура вивезення дітей, які не досягли шістнадцяти років, в супроводі одного з батьків або уповноважених осіб, відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, здійснюється за нотаріально посвідченим дозволом другого з батьків. Документ обов’язково повинен містити маршрут прямування і часові рамки даної поїздки.

Покинути Україну без згоди батька (матері) на виїзд дитини за кордон можна в таких випадках:

  • батько є іноземцем або особою без громадянства та відсутній у пункті пропуску;
  • в закордонному паспорті матері або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України до іншої держави чи відмітка про взяття на постійний консульський облік (п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженні постановою КМУ від 27.01.1995 р. №57 із змінами, внесенеми постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 733).

Згода батька на вивезення дітей за кордон не потрібна при пред’явленні таких документів:

  • довідка про народження дитини, видана органом РАЦСу, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України;
  • рішення суду про надання дозволу на вивезення дитини з України;
  • судове рішення про визнання другого з батьків недієздатним;
  • рішення суду про визнання батька безвісно відсутнім;
  • судове рішення про позбавлення батьківських прав;
  • свідоцтво про смерть другого з батьків.

Проте, нещодавно урядом було внесені законодавчі зміни у правила перетинання державного кордону громадянами України, які не досягли 16-річного віку.

Новації стосуються ситуацій, коли місце проживання дитини визначено судом з одним із батьків, а інший із батьків має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

У такому разі виїзд дитини за кордон в супроводі одного з батьків (усиновлювачів, піклувальників або інших осіб, уповноважених за нотаріально посвідченою згодою) для відпочинку, навчання або лікування здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Натомість у пункті пропуску необхідно пред’явити довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, видану органом державної виконавчої служби. Така довідка видається протягом 10 днів та дійсна протягом 1 місяця з дня її видачі.

Ці зміни спрямовані на захист прав дітей та вирішення ситуацій, коли той із батьків, який зобов’язаний сплачувати аліменти, не виконує свого обов’язку піклування про дитину, і разом з цим не бажає давати згоду на виїзд дитини за кордон.

Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року № 76, якою на виконання положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, набула чинності 21 лютого 2018 року.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103. 

До Долинського бюро правової допомоги почастішали звернення громадян щодо оформлення будинку у спадщину за відсутності документів.

Майже кожному з нас доводилося, а може,  й доведеться оформляти спадщину від близьких людей. І досить часто в цьому випадку виникають проблеми з оформленням будинків, щодо яких немає документів, що підтверджують право власності. Можливо, спадкодавець за життя просто не встиг отримати свідоцтво про право власності на будинок, а може, і не поспішав цього робити, гадаючи що і «так все моє», однак потім у дітей та й онуків виникає багато труднощів щодо оформлення спадщини на таке майно. Особливо поширеними є такі випадки неоформлення в сільській місцевості. Що ж потрібно робити, якщо все ж таки вам у спадок залишається майно, а документів на нього годі й шукати?

Ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»  передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 3 цього ж Закону, будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації, відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з ч. 3 цієї статті, та у випадках, визначених ст. 28 цього Закону.

Таким чином, нині державна реєстрація права власності на нерухомість є обов’язковою умовою можливості особи, яка вважає себе його власником, здійснювати будь-які угоди щодо майна, включаючи можливість оформити спадщину.

У разі неможливості оформити спадщину у нотаріальному порядку, у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів, спадкоємець має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. Але перше, що він повинен зробити, це все ж таки звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця й отримати від нього письмову відмову у вчиненні нотаріальних дій. А вже потім, після всіх дій в нотаріальній конторі, йти до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів, у разі відмови компетентних органів  у видачі державних актів на право власності на земельну ділянку тощо. Відповідачами у таких справах виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо), або інші особи (спадкоємці), які оскаржують чи не визнають право власності.

Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна і буде вашим правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація. Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація прав власності проводиться на підставі судових рішень.

При зверненні до суду за захистом права на оформлення спадщини через відсутність правовстановлюючого документа для підтвердження того, існувало або було відсутнє право спадкодавця на майно, необхідно з’ясувати, коли і як виникло це право. До січня 1966 року, відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженої 31.01.1966 р. Міністерством комунального господарства УРСР, не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але не приєднані до них. Тобто реєстрація будинків в сільській місцевості до січня 1966 року була відсутня. І лише у відповідності до «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 р. № 121, власники повинні були здійcнити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об’єкти нерухомості. Отже, майно, набуте у власність до 29.06.1998 року, можна вважати виниклим і набутим в установленому законом порядку.

Вищевикладеними фактами не обмежується коло питань, що виникають під час успадкування землі та будинків, і вирішенню багатьох проблем посприяло б підвищення загальної правової культури та культури поваги до власності в країні. Відповідальні власники повинні подбати про наявність всіх необхідних документів, щоб у спадкоємців не виникало труднощів, пов’язаних з її оформленням або ж, що найгірше, щоб вони не позбулися майна.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до  Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Як повернути товар в магазин на законних підставах? 

Усім відомо, що за Законом України «Про захист прав споживачів», протягом 14 днів з моменту оформлення покупки, товар належної якості, який з будь-яких причин не сподобався покупцю, можна повернути. Однак на практиці повернути такий товар, якщо він без дефектів чи браку, наважуються не всі. Причиною цього, частіше за все, є юридична необізнаність та не завжди чемна поведінка продавців, які не хочуть прикладати додаткові зусилля для оформлення операції, яка не збільшує, а зменшує обсяг їхніх продажів. 

Отже, щоб повернути товар належної якості у магазин потрібно дотримуватись наступних умов повернення:

  1. Знайдіть чек (касовийаботоварний).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», обмін товару належної якості проводиться, якщо збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Наявність чеку є підставою для обміну або повернення товару та доказом того, що саме в цьому магазині ви придбали товар.

  1. Переконайтесь, що з моменту покупки пройшло не більше 14 днів.

Та ж ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Випадки, коли продавець погодився б обміняти товар після спливу 14 днів, трапляються рідко і є скоріш винятком з правил. Після вказаного строку ви зможете повернути чи обміняти товар лише за гарантією, тобто якщо він неналежної якості.

  1. Перевірте, що товар зберігся в первісномувигляді і не маєслідів зносу чи пошкоджень.

Обмін товару належної якості проводиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики.

  1. Не забудьте, щоіснуєперелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню.

Зазвичай при купівлі таких товарів про те, що їх неможливо обміняти або повернути, вас попередять продавці.

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». До цього переліку потрапили усі продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни, а також деякі непродовольчі товари, зокрема, дитячі іграшки і товари для немовлят, тканини, килимові вироби метражні, білизна натільна та постільна, друковані видання, пиломатеріали, записані DVD-диски, інструменти для манікюру, педикюру, ювелірні вироби та інші.

Зверніть увагу, що Закон гарантує можливість саме повернути, а не лише обміняти товар.

Зазвичай, коли покупець наполягаєте саме на поверненні товару, продавець в магазині буде посилатися на згадану ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» та запевняти, що товар можна лише обміняти на інший аналогічний. Однак це не так!

Згідно з законом, споживач має право обміняти товар, якщо він не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Отже, якщо придбана річ вам не підходить, у будь-якому разі ви можете:

  • обміняти її на аналогічну;
  • повернути її до магазину та отримати гроші;
  • придбати іншу річ з перерахунком вартості (доплативши або отримавши решту);
  • попросити продавця повідомити вас, коли з’явиться аналогічна річ, що буде вас влаштовувати (певного розміру, кольору тощо).

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Деякі правові аспекти добросусідства

 

Досить поширеними є ситуації, коли власники або користувачі суміжних земельних ділянок не можуть дійти згоди щодо спільної межі. Це нерідко стає причиною сусідських конфліктів, психологічної напруги, а також ускладнень під час використання земельних ділянок.

Для того, щоб уникнути подібних ситуацій, необхідно кожному із нас знати про встановлені законодавством обмеження та одразу вимагати їх дотримання.

Державними будівельними нормами – ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» – були встановлені такі відстані для зелених насаджень:

  • від стін будинків і споруд до осі дерев – 5 м, для кущів – 1,5 м;
  • від межі сусідньої ділянки до осі дерев – 3 м, для кущів – 1 м.

Однак, варто пам’ятати, що гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок.

У разі проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники земельних ділянок, на які виступають гілки та корені мають право самостійно відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо це є перепоною у використанні земельної ділянки.

Також, відповідно до ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», якщо з іншого боку межі нема забудови, то відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступної конструкції стіни повинна становити не менше 1 м.

При цьому має бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних земельних ділянок.

Згідно із санітарними нормами туалети потрібно розташовувати не ближче 15 м від житлового будинку і літньої кухні, а від питного колодязя  за 20 м.

Вимоги щодо огорожі (висоти, конструкції, матеріалу) встановлюються місцевими правилами забудови. Огорожа має проходити по межі і не повинна створювати перешкод для використання за призначенням сусідської земельної ділянки, затінювати її та ін.

Також, власники і землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей: затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення інше.

Варто наголосити, що ДБН на сьогодні втрачають чинність, оскільки тепер такі питання уже не є компетенцією центральних органів влади, а віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

Сьогодні такі норми встановлюються в місцевих правилах забудови або проекті забудови і благоустрою населеного пункту, які затверджуються місцевою радою після погодження з місцевим органом містобудування та архітектури.

До Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  можна звернутись за адресою: м. Кропивницький, вулАрхітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662-33, (0522) 32-08-24.

E-mail:  Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. .

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1

Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Посилено відповідальність боржників за несплату аліментів

 

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги досить часто звертаються громадяни з приводу стягнення заборгованості зі сплати аліментів. 6 лютого 2018 року набрав чинності Закон України № 7277 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

Закон передбачає нові засоби примусового виконання рішень відносно боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.

Зокрема, Законом встановлюється тимчасове обмеження таких осіб у праві:

  • виїзду за межі України (за постановою державного, або приватного виконавця до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі);
  • керуванні транспортними засобами (боржник не буде обмежуватися у праві керуванні транспортними засобами в тому випадку, якщо він заробляє гроші, використовуючи машину, утримує інваліда I або II групи, бере участь в АТО, або проходить строкову військову службу, якщо заборгованість відстрочена або розстрочена відповідно до Закону, боржник зможе керувати автомобілем);
  • користуванні вогнепальною мисливською, пневматичною зброєю (за постановою державного, або приватного виконавця до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі);
  • тимчасове обмеження боржника у праві полювання (за постановою державного, або приватного виконавця до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі).

Крім того, передбачено новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи, за виконання яких порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці.

Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чиміськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми– не більше двох годин на день.

Суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

У разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робітпостановою суду за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом.

Строк арешту визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює п’ятнадцяти годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати п’ятнадцять діб.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Затверджено стандарти якості надання БВПД у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі

 

Про роботу Долинського бюро правової допомоги за 2017 рік

Бюро правової допомоги – ваш провідник у правових питаннях Бюро правової допомоги – це державні установи, що об’єднають всеукраїнську професійну мережу юристів, готових надавати правову допомогу, захистити ваші законні права та інтереси. Які послуги можна отримати в бюро?

  1. Безоплатна первинна правова допомога, яка включає: надання правової інформації; юридичні консультації; складання заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних); допомога в отриманні доступу до безоплатної вторинної правової допомоги.
  2. Безоплатна вторинна правова допомога – захист від обвинувачення та представництво в суді соціально вразливих категорій людей, перелік яких визначено Законом України ”Про безоплатну правову допомогу”, а також - складення процесуальних документів.
  3. Доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції.

Якщо вам потрібна інформаційна довідка щодо перевірки майнових прав, відомості із різноманітних реєстрів, які ведуться Міністерством юстиції – ми допоможемо скористатися відповідними електронними сервісами Мін’юсту он-лайн. Для цього в бюро є комп’ютери, під’єднані до мережі Інтернет.

  1. Допомога у проведенні правопросвітницьких заходів.

Правопросвітницька діяльність бюро полягає у регулярному проведенні інформаційних заходів з правових питань, які хвилюють людей та є актуальними для їхніх громад. Вони можуть відбуватися як за ініціативою фахівців бюро, так і на звернення органів місцевого самоврядування, громадських формувань, навчальних, соціальних закладів, військових частин, інших установ чи організацій.

З  1    січня 2017 року в Долинське бюро правової допомоги за отримання правової допомоги звернулося 790 клієнтів.

За 2017 рік  звернулось клієнтів з метою отримання консультацій, роз’яснень –532, здійснення представництва та складання процесуальних документів – 258.

Найбільша кількість звернень надходить з питань:

– сімейного права (розірвання шлюбу, стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав);

– цивільного права (встановлення фактів, що мають юридичне значення, обмеження цивільної дієздатності, зобов’язання із відшкодування шкоди);

– соціального забезпечення (отримання субсидій, соціальних допомог, пільги учасникам АТО, пенсійне забезпечення);

– адміністративного права (порядок оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, подання запитів та звернень).

Що стосується надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення представництва та складання процесуальних документів), то за  2017 рік  її надано 258 особам, з яких 213 – малозабезпечені особи, 15– інваліди, 6- внутрішньо переміщена особа, 12 –учасників АТО,інші категорії-12.

Безоплатні правові консультації Ви можете отримати у Долинському бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м.Долинська вул. Шевченка, 59 (приміщення редакції «Долинські новини»,2 поверх) ,

  Тел.:    099-742-47-04 або 068-184-89-76

  Email: dolynske@ legalaid.gov.ua

 

Що слід знати батькам при зміні прізвища дитини

 

 

Про порядок зміни прізвища дитини та зміну прізвища дитини після розірвання шлюбу 

Відповідно до норм статей 145-147 Сімейного кодексу України, прізвище дитини визначається за прізвищем її батьків, в разі знаходження батька і матері на різних прізвищах – за їх вибором. Прізвище дитині присвоюється під час здійснення запису в акті про народження. Реєстрація здійснюється співробітниками РАЦСу, коли між батьками досягнуто згоди.

Незважаючи на те, що прізвище присвоюється на все життя, законодавством передбачена можливість його зміни.

Відповідно до статті 148 Сімейного кодексу України, передбачено зміну прізвища дитини за наступних умов:

  • у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років;
  • у разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою;
  • у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років;
  • за заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків;
  • у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Слід звернути увагу, що для зміни прізвища дитини, яка досягла семирічного віку необхідна її згода. При цьому, незважаючи на малолітній вік, думка дитини є вирішальною, і батьки не вправі змінити її прізвище, оскільки цим порушать право дитини на індивідуальність. Більш того, при виникненні спору між батьками та дитиною щодо зміни прізвища, батько і мати не мають права звернутися для вирішення конфлікту в орган опіки та піклування або до суду.

Можливість обійти думку дитини надана суду і то лише в тих випадках, коли цього вимагають інтереси дитини, відповідно до ч. 3 статті 171 Сімейного кодексу України.

У більшості випадків процес зміни прізвища дитини залежить від її віку, наприклад:

 

Хто саме надає свою згоду для зміни прізвища дитини? 

 

Вік дитини 

 

Згода дитини

 

Згода батьків

 

0 - 7 років 

 

-

 

˅

 

7 - 14 років 

 

˅

 

˅

 

14 - 16 років 

 

˅

 

˅

 

старше 16 років 

 

˅

 

-

Як змінити прізвище дитини після розірвання шлюбу?

Відповідно до законодавства України, розірвання шлюбу між батьками не тягне за собою зміну прізвища дітей. Проте, той з батьків, з яким після розлучення або визнання шлюбу недійсним залишилася проживати дитина, має право змінити прізвище дитини. Особливо це актуально для жінок, які повернули своє дівоче прізвище після припинення шлюбу.

Однак, слід пам’ятати, що розірвання шлюбу не впливає на обсяг прав батьків, тобто батько і мати як і раніше рівні в правах щодо своїх дітей. Тому змінити прізвище неповнолітньої чи малолітньої дитини при розірванні шлюбу в односторонньому порядку не вийде.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Про примусове зняття особи з місця реєстрації

Досить часто у громадян виникає питання як примусово зняти особу із реєстрації у своїй квартирі чи будинку, якщо вона не є власником і не проживає там, адже дана обставина позбавляє їх права на отримання субсидії, а добровільно знятися із місця реєстрації особа не бажає або немає можливості, оскільки проживає в іншій місцевості чи за кордоном.

З даного питання консультує Сергій Кравчина, начальник Долинського бюро правової допомоги.

Так, ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння чи користування. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, та відповідно до ч.1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відтак, якщо реєстрація місця проживання іншої особи у житлі власника здійснює перешкоди у вільному володінні, розпорядженні та користуванні своїм житлом, він має право звернутися до суду із позовною заявою про усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

За додатковою інформацією звертайтеся до Кропивницького місцевого центру з надання БВПД за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

  

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

 

07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.

Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».

Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:

  • Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
  • Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
  • Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

 

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.

Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.

Дізнайтеся адресу найближчого до Вас центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги, зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги в Україні; цілодобово та безкоштовно в межах України).

 

За додатковою інформацією звертайтеся до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

 

Щодо оформлення спадщини, у випадку, коли спадкодавець помер на тимчасово окупованій території

Багато громадян, які переїхали з тимчасово окупованої території України або території на якій здійснюється антитерористична операція, стикаються з проблемою оформлення спадщини та реєстрації права власності на підконтрольній території України.

У першу чергу це пов’язано з тим, що будь-які документи, видані на тимчасово окупованій території, вважаються недійсними і не створюють правових наслідків. З огляду на це, у громадян виникають труднощі при отриманні свідоцтв про смерть, і як наслідок відкриття спадщини.

З викладеного виникає питання, як отримати свідоцтво про смерть людини, яка померла на тимчасово окупованій території?

04.02.2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України». Даним Законом до Цивільного процесуального кодексу України додано ст. 257-1, яка регулює особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, може бути подана родичами померлого до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Таким чином, для встановлення факту смерті до суду потрібно буде надати докази, які засвідчують:

– факт смерті;

– родинні зв’язки заявника з померлим;

– відмову відділу РАЦСу у державній реєстрації смерті.

Доказами, які засвідчують факт смерті можуть бути: лікарське свідоцтво про смерть, довідка про причини смерті та свідоцтво про смерть, які видані органами на тимчасово окупованій території.

При підтвердженні родинних зв’язків слід керуватися загальними положеннями Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, де зазначено, що родичами є син (донька), батько (мати), внук (внучка), дід (бабка), прадід (прабабка), правнук (правнучка), брати та сестри. У даному випадку доказами будуть виступати свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, а також інші докази, які можуть підтвердити ступінь спорідненості.

Хоча законодавство передбачає порядок встановлення факту смерті, бюрократичної процедури все ж не уникнути, та перед поданням заяви до суду потрібно отримати відмову відділу РАЦСу у державній реєстрації смерті.

Як свідчить судова практика, заяви про встановлення факту смерті приймаються до провадження і розглядаються судом за умови подання заявниками документів про відмову відділу РАЦСу в державній реєстрації смерті.

Для отримання такої відмови родичам померлого за місцем знаходження суду потрібно звернутися до відділу РАЦСу з заявою про реєстрацію смерті та отримати письмову відмову у реєстрації смерті на підставі даної заяви. Тобто, Ви маєте отримати письмовий доказ того, що Ваші права та інтереси не можна захистити в позасудовому порядку.

Після того як всі докази зібрані, потрібно написати до суду заяву встановлення факту смерті. Заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім’я заявника, його місце проживання, поштовий індекс, номер телефону; зміст вимог; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; перелік документів, що додаються до заяви.

Також, в заяві обов’язково потрібно вказати заінтересованих осіб. У даному випадку це будуть близькі родичі померлого і відділ РАЦСу, який відмовив у реєстрації смерті.

До заяви додаються копії всіх доказів, копія заяви для кожної заінтересованої особи, а також оригінал квитанції про оплату судового збору.

Отримавши судове рішення, родичам знов потрібно буде звернутися до відділу РАЦСу з заявою про реєстрацію смерті на підставі судового рішення та отримати свідоцтво про смерть.

Куди подавати заяву про прийняття спадщини?

Щодо відкриття спадщини, то тут все набагато простіше. Якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія або основана частина його майна знаходиться на такій території, то місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, спадкоємців.

Таким чином, після отримання свідоцтва про смерть, спадкоємці мають право звертатись до будь-якого нотаріуса з заявою про прийняття спадщини на підконтрольній території Україні.

Крім того, звертаємо Вашу увагу на те, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Таким, чином спадкоємець повинен подати заяву про прийняття спадщини, протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У зв’язку з викладеним, рекомендуємо Вам розраховувати час при зборі доказів і встановленні факту смерті.

За додатковою інформацією звертайтеся до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Дистанційні пункти доступу до БПД можуть бути відкриті у приміщеннях військових частин ЗСУ

Саме це, з-поміж іншого, передбачає Меморандум про наміри щодо співробітництва між Міністерством оборони України та Координаційним центром з надання правової допомоги (далі – Меморандум), який сторони уклали 11 грудня.

Меморандум має на меті об’єднати зусилля сторін задля спрощення доступу військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей до безоплатної правової допомоги, сприяння захисту їхніх прав та законних інтересів. Від імені сторін Меморандум підписали Міністр оборони України Степан Полторак та в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Переглянути Меморандум

Реалізація завдань у рамках Меморандуму спрямована, насамперед, на налагодження взаємодії між представниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та командуванням військових частин Збройних Сил України задля забезпечення захисту прав військовослужбовців ЗСУ, членів їх сімей, у тому числі права на безоплатну правову допомогу; розширення доступу для них до послуг безоплатної правової допомоги через утворення у приміщеннях військових частин дистанційних пунктів доступу до такої допомоги.

Також сторони планують об’єднати зусилля в таких напрямах, як проведення спільних заходів з підвищення рівня правової поінформованості військовослужбовців; розроблення та розповсюдження різних інформаційних матеріалів щодо їхніх прав та соціальних гарантій; проведення спільних комунікативних заходів як на рівні Міноборони та Координаційного центру, так і на рівні центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та військових частин ЗСУ.

Нагадаємо, у нинішньому році Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», внісши зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Так, право на безоплатну вторинну правову допомогу (представництво інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру), отримали й особи, які лише претендують на отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, така допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія зазначеного Закону, надається не лише з питань їх соціального захисту, як це було раніше, а з будь-яких питань. Більш детальніше про це – тут.

Порядок встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території

 

У рамках проведення Всеукраїнського тижня права у 2017 році, на виконання наказу Міністерства юстиції України від 27.09.2017 року № 3517/7, з метою реалізації та захисту прав людини, зокрема, внутрішньо переміщених осіб, Сергій Шеремет, начальник відділу представництва Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги консультує щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України.

Як встановити факт, що особа народилася або померла на тимчасово окупованій території України та куди звернутися?

 

Відповідно до внесених змін до ст.257-1 ЦПК України (Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території»  від 4 лютого 2016року № 990-VIII)  факт народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, встановлюється шляхом звернення із заявою про встановлення відповідного факту до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника; факт смерті на зазначеній території – до суду згідно з визначеною підсудністю за зареєстрованим місцем проживання заявника за межами такої території України.

Хто має право подати заяву?

  • заяву про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, подають батьки, родичі, їхні представники або інші законні представники дитини до будь-якого суду за межами окупованої території України незалежно від місця проживання заявника;
  • заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами окупованої території України.

Перелік та зразки необхідних документів

  1. Заява про встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованій території, у якій повинно бути зазначено:
  • який факт заявник просить встановити та з якою метою;
  • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
  • докази, що підтверджують факт.
  1. Докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (письмові показання свідків, у тому числі особи, яка приймала пологи; довідка лікаря (у випадку наявності); речові докази, зокрема, звукові відеозаписи; висновки експертів тощо).
  2. Довідка про неможливість отримання свідоцтва в інший спосіб (видається органом реєстрації актів цивільного стану у день звернення).
  3. Квитанція про сплату судового збору.

Вартість за подання до суду заяви про встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (Закон України «Про судовий збір» ).

За подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій, заявники звільнені від сплати судового збору.

Строк розгляду питання справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Виконання судового рішення

У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, її стать, інформація про її батьків.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи. За видачу свідоцтва про народження або смерть органом реєстрації актів цивільного стану плата не стягується.

Порядок оскарження

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Додатково. Зі зразками заяв до суду про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, можна ознайомитись тут.

До Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

 

 

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 18 листопада 2017 року по 23 січня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).

Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:

1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 18 листопада до 17 грудня 2017 року включно, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначитиадресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).

УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).

2) Впродовж 19 – 25 грудня 2017 року включно пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).

3) Впродовж 9 – 12 січня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, з 27 по 29 грудня 2017 року включно конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.

Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами:
Поплавська Галина Євгенівна, заступниця начальника відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 364 17 59 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра..

_______________________________________________
Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 9 серпня 2017 р. № 575).

Переглянути Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджені постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.

Переглянути наказ Мін’юсту від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Мін’юсту від 13.11.2017 № 3552/5.

  

Фахівець Долинського бюро правової допомоги оскаржив рішення державного реєстратора

 

В.о. начальника відділу Долинського бюро правової допомоги Сергій Кравчина допоміг клієнту скласти скаргу на дії державного реєстратора та відновити порушене право клієнта на державну реєстрацію земельної ділянки для рибогосподарських потреб.

До Долинського бюро правової допомоги Кропивницького місцевого центру з надання БВПД звернувся клієнт з проханням надати правову допомогу щодо реєстрації поновлення договору оренди землі.

Попередньо ознайомившись з документами, фахівці Долинського бюро правової допомоги з’ясували, що у клієнта виникли складнощі з реєстрацією поновлення права оренди земельної ділянки.

Так, громадянин К. звернувся до державного реєстратора Долинської міської ради Кіровоградської області із заявою та необхідним пакетом документів для державної реєстрації іншого речового права – права оренди земельної ділянки для рибогосподарських потреб. Однак, 13 липня 2017 року державний реєстратор йому відмовив у здійсненні реєстрації.

Вивчивши матеріали справи, в.о. начальника Долинського бюро правової допомогиСергій Кравчина з’ясував, що клієнту було  незаконно відмовлено у державній реєстрації. Адже, відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», передбачено  підстави для відмови у державній реєстрації, які є вичерпними.

Однак, державним реєстратором було відмовлено з підстав не передбачених законодавством, що є грубим порушенням порядку здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Окрім цього, рішення посадовця не мiстить вичерпного та обґрунтованого переліку обставин, якi стали передумовою для відмови у проведенні реєстраційних дiй.

Для надання безоплатної вторинної правової допомоги громадянину К., від 21.07.2017 року наказами № 665-нд та 666-нд, Кропивницьким місцевим центром з надання БВПД було призначено Сергія Кравчину, в.о. начальника Долинського бюро правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення державного реєстратора може бути оскаржено до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Враховуючи ту обставину, що відсутній судовий спір по даному питанню, розгляд скарги на рішення державного реєстратора відноситься до компетенції комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Підготувавши скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, Сергій Кравчина направив її до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області для розгляду та прийняття рішення.

За результатами розгляду, на пiдставi висновку комісії з питань розгляду скарг у сферi державної реєстрації, прийнято рiшення у формi наказу вiд 31.08.2017 року № 162/07 про задоволення скарги в повномy обсязi, оскiльки рішення державного реєстратора прийняте з пiдстав, якi не передбаченi статтею 24 Закону України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та згiдно Вимог до оформлення рiшень державними реєстраторами прав на нерухоме майно, затверджених наказом Міністерства юстиції України вiд 21.11.2016 року № 3276/5 не мiстить вичерпного та обґрунтованого переліку обставин, які стали передумовою для вiдмови у проведенні реєстраційних дій.

На пiдставi норм статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суб'єкт розгляду скарги прийняв рiшення про задоволення скарги шляхом скасування рішення № 36116820 від 13.07.2017 року про вiдмову у державнiй реєстрації прав та їх обтяжень у державному  реєстрі речових прав на нерухоме майно прийняте державним реєстратором Долинської мiської ради Кiровоградської області та в частинi виконання даного рішення, Управлiнням державної реєстрацiї Головного територiального управління юстиції у Кіровоградській області  було здійснено державну реєстрацію іншого речового права – права оренди  земельної ділянки для рибогосподарських потреб.

Державному реєстратору Долинської міської ради Кіровоградської області тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру.

Кропивницький місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, 64/53. Тел.:09587 662 33, (0522) 32-08-24.

Адреси бюро правової допомоги:

Долинське бюро правової допомоги 

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

 Компаніївське бюро правової допомоги

смт Компаніївка, вул. Паркова, 4 

 Новомиргородське бюро правової допомоги

м. Новомиргород, вул. Соборності, 106

 Новгородківське бюро правової допомоги 

смт Новгородка, вул. Центральна, 1 

 Устинівське бюро правової допомоги

смт Устинівка, вул. Благодатна, 1.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

  

 

Що слід знати цивільному подружжю при поділі спільної сумісної власності

Цивільний шлюб – це відносини жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю та при цьому не є одруженими. Подібні правові положення набули чинності з 1 січня 2004 р. Тож можна вважати, що саме відтоді в нашій державі на правовому рівні закріплено існування інституту цивільного шлюбу.

Правовий статус майна, набутого особами в цивільному шлюбі, є таким самим, як і правовий статус майна подружжя – спільна сумісна власність. Відповідно до норм законодавства, поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, відбувається згідно з положенням гл. 8 Сімейного кодексу. Таким чином, наразі поділ майна осіб, які перебувають у цивільному шлюбі, повністю прирівняно до поділу майна подружжя, яке офіційно оформило свої стосунки.

Нерідко сторони не можуть домовитися про поділ майна в добровільному порядку та, як наслідок, ідуть до суду. Що ж потрібно знати, звертаючись до суду?

Як довести факт і час початку шлюбу?

Перш за все слід ураховувати положення ст.74 Сімейного кодексу, зокрема те, що в разі, коли жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. Таким чином, особі, яка звертається до суду, необхідно довести в першу чергу те, що вона проживала однією сім’єю з іншою особою та що майно, яке вона просить поділити, належить їй та іншій особі на праві спільної сумісної власності.

Основним доказом у цьому випадку можуть бути показання свідків. Перш ніж звернутися до суду, особа повинна чітко розуміти, чи достатньо буде лише показань свідків та чи зможуть вони підтвердити факт спільного проживання.  

Ще важче встановити час, з якого особи проживали однією сім’єю. Інколи саме це має визначальне значення при поділі того чи іншого майна. Як показує судова практика, у більшості випадків, якщо друга особа не наводитиме інших доказів, підтвердження свідками факту спільного проживання є достатнім для суду.

Якщо особи, які перебували в цивільному шлюбі, вказують однаковий час, з якого вони проживали в фактичних шлюбних відносинах, то для суду таких показань сторін буде достатньо, аби встановити як безпосередньо факт їх перебування в фактичних шлюбних відносинах, так і їх тривалість.

На яку обставину звернути увагу?

При зверненні до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю та поділ майна слід також зважати на одну з головних обставин – особи, які перебувають у цивільному шлюбі, не можуть одночасно перебувати в будь-якому іншому шлюбі. Інколи, не розірвавши шлюб, чоловік чи дружина починає спільно проживати з іншою особою. Таке проживання може тривати як незначний час, так і досить довго. При цьому чоловік та жінка, які проживають у цивільному шлюбі, не звертають уваги на ту обставину, що один із них фактично перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

У такому випадку, майно, набуте парою, не підпадатиме під поняття «спільна сумісна власність» у розумінні Сімейного кодексу, а тому при його поділі не можна застосовувати гл.8 цього кодексу. За цієї ситуації майно також підлягає поділу в судовому порядку, однак його статус та порядок поділу визначатимуться Цивільним кодексом та іншими законами.

Скільки позовних заяв подавати?

Нерідко особи, перебуваючи певний час у цивільному шлюбі, згодом реєструють свої стосунки. У цьому випадку особи мають право як на поділ майна, набутого в офіційному шлюбі, так і на поділ спільного майна, набутого в період перебування в цивільному шлюбі.

При цьому суди інколи не задовольняють позовну заяву про поділ майна, набутого в цивільному та офіційному шлюбах, оскільки потрібно нібито подавати окрему позовну заяву про поділ майна, набутого в цивільному шлюбі.

Виходячи з практики Вищого спеціалізованого суду (справа №6-12074ск12) з розгляду цивільних і кримінальних справ, така позиція судів є неправильною, а питання щодо поділу спільного майна, набутого особами як у цивільному, так і в зареєстрованому шлюбі, має розглядатися в одному провадженні, з установленням усіх обставин справи.

Тому, якщо особи спочатку перебували в цивільному шлюбі, а потім зареєстрували його, суд повинен вирішити питання про поділ майна, набутого як за час цивільного, так і за час офіційного шлюбу, за однією позовною заявою та в межах одного провадження.

За додатковою інформацією звертайтеся до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою:  м. Долинська, вул. Шевченко, 59, тел. (05234) 3-16-23, 068 184 89 76, 099 742 47 04.

        Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Право на працю людей з обмеженими можливостями

Правові принципи працевлаштування інвалідів закріплені у низці законодавчих актів, які зобов’язують роботодавця створити спеціальні робочі місця для інвалідів і сприяти їх працевлаштуванню, з урахуванням обмежених фізичних можливостей.

Право інвалідів на працю закріплено, зокрема, у Конституції та законах України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875) і «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ, окремі положення яких спрямовані на створення для інвалідів реальних можливостей продуктивно працювати та передбачають конкретні механізми їх реалізації.

Так, інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, потреби в соціальній допомозі та захисті.

Норматив робочих місць. Відповідно до ст. 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі й громадських організацій інвалідів, а також фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — у кількості одного робочого місця.

У ст. 18 Закону № 875 прямо встановлено обов’язок роботодавців не лише створювати для працевлаштування інвалідів робочі місця, а й забезпечувати такі умови праці, які відповідали б вимогам їх індивідуальних програм реабілітації, та надавали інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.

Підприємства самостійно здійснюють розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством відповідної кількості інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Шукати ж інвалідів на вакантні місця кадрові служби підприємств можуть або власними силами, або звертатися із заявками до районних центрів зайнятості.

Додаткові гарантії для працівників-інвалідів. Слід пам’ятати, що відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону № 875, не можна відмовляти в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільняти за ініціативою адміністрації, переводити інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи (далі — МСЕК) стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я інвалідів.

Також необхідно звернути увагу на наявність додаткових гарантій захисту трудових прав працівників-інвалідів, зокрема:

  • при прийнятті на роботу інвалідів, які направлені відповідно до рекомендації МСЕК, випробувальний строк не встановлюється (ст. 26 КЗпП);
  • строковий трудовий договір підлягає достроковому розірванню на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором (ст. 39 КЗпП);
  • робота інвалідів у нічний час, а також залучення інвалідів до надурочних робіт допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 55, 63, 172 КЗпП);
  • інвалідам І і ІІ груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ групи — 26 календарних днів (ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки);
  • працівник-інвалід має право одержати у перший рік роботи на підприємстві щорічну відпустку повної тривалості у зручний для нього час до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи (ст. 10 Закону про відпустки);
  • за бажанням, інваліди І і ІІ груп можуть узяти додаткову відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів, а інваліди ІІІ групи — до 30 календарних днів (ст. 25 Закону про відпустки);
  • роботодавець зобов’язаний на прохання працівника-інваліда або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, встановити йому неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП).

За додатковою інформацією до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою:  м. Долинська, вул. Шевченко, 59, тел. (05234) 3-16-23, 068 184 89 76, 099 742 47 04.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Право учнів та студентів на працевлаштування

 

Під час проведення правопросвітніх заходів в навчальних закладах міста з’ясувалось, що учнів найбільше цікавлять питання офіційного працевлаштування неповнолітніх.

Порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю, зокрема статтями 187-200 Кодексу законів про працю.

Згідно з вимогами Кодексу законів про працю України, неповнолітні працівники в трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітніх, а у сфері охорони праці, робочого часу, відпусток і інших умов праці користуються пільгами.

Працевлаштування неповнолітніх, відповідно до законодавства України про працю, обов’язково здійснюється на підставі письмового трудового договору лише після попереднього медичного огляду, і надалі, до досягнення 21 року, щорічно підлягають обов’язковому медичному огляду.

Кодекс законів про працю не допускає прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Проте, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Працю неповнолітніх забороняється використовувати для виконання важких робіт і робіт з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Відповідно до законодавства України, не допускається використання праці неповнолітніх в нічний час, наднормовий час і у вихідні дні.

Стаття 51 Кодексу законів про працю України визначає скорочену тривалість робочого часу: для працівників віком 16-18 років – 36 год. на тиждень, для осіб віком 15-16 років (учнів віком 14-15 років, які працюють у період канікул) – 24 год. на тиждень. При цьому, заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості роботи.

Звільнення працівників, молодших 18 років, з ініціативи роботодавця допускається, крім дотримання загального порядку звільнення, тільки за згодою служби у справах дітей. Батьки, а також службові особи мають право вимагати звільнення неповнолітнього, якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

За більш детальнішою інформацією звертайтеся до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Право

на додаткову оплачувану відпустку

 одинокій матері, яка працює

 

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» та пункту 2 статті 182-1 Кодексу законів про працю України, визначено право жінки, яка працює на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпПУ), за наявності відповідних підстав.

 

Право на додаткову оплачувану відпустку має:

  • жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років;
  • жінка, яка має дитину-інваліда;
  • жінка, яка усиновила дитину; 
  • одинока мати;
  • батько, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
  • особа, яка взяла дитину під опіку.

Так, одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову;  жінку, яка виховує та утримує дитину сама, у тому числі й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів; жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена.

Важливо врахувати, що зазначене визначення терміна «одинока мати»застосовується тільки для надання пільг і гарантій, встановлених трудовим законодавством щодо відпусток.

Зауважимо. За наявності декількох вищевказаних підстав для надання додаткової відпустки, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів, при цьому поділу на частини ця відпустка не підлягає, вона надається повною тривалістю (10 календарних днів).

Наприклад:

  • одинока мати, в якої дитина є інвалідом, має право на додаткову оплачувану відпустку (17 календарних днів), за двома підставами: одинока мати та жінка, яка має дитину-інваліда;
  • жінка, яка має усиновлену дитину і одночасно є одинокою матір’ю (вдовою), користується правом на таку відпустку (17 календарних днів), за двома підставами: жінка, яка всиновила дитину, та одинока мати;
  • якщо одинока мати виховує двох дітей віком 16 і 17 років, вона має право на додаткову оплачувану відпустку (тривалістю 10 календарних днів) за однією підставою: одинока мати.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки», додаткова оплачувана відпустка є соціальною і не належить до виду щорічних, тому може надаватись у будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини. 

Для того, щоб отримати додаткову оплачувану відпустку, одинокій матері необхідно надати роботодавцеві:

  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • довідку органів запису актів громадянського стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини; 
  • жінка, яка є вдовою, – копію свідоцтва про народження дитини та копію свідоцтва про смерть чоловіка.

Розлученій жінці, якщо батько не бере участі у вихованні дитини необхідно надати роботодавцеві:

  • рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
  • рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини; 
  • ухвалу суду або постанову слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;
  • акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; 
  • довідку зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Пред’явлення лише копій свідоцтва про розірвання шлюбу та довідки з ЖЕО про реєстрацію місця проживання, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у вихованні дитини.

Важливо. Додаткову оплачувану відпустку можна використовувати і за минулий час. Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову оплачувану відпустку працівникам, які мають дітей. Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Таким чином, працівник, який має право на додаткову відпустку, але з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як встановлено ст. 24 Закону України «Про відпустки». 

За більш детальною інформацією можна звернутись до  Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

Правові підстави розірвання договору дарування

Предметом договору дарування можуть бути речі, які мають поряд з матеріальною також немайнову для дарувальника цінність. Це може бути нерухоме майно, сімейна реліквія, річ, з якою пов’язанні певні важливі обставини в житті дарувальника, предмети, що підтверджують участь дарувальника або близьких йому людей у певних історичних подіях тощо. Дарувальник має право дарувати будь-які речі, які належать йому на праві приватної власності (у тому числі нерухоме майно та інше особливо цінне майно) будь-яким суб’єктам цивільного права.

 Відповідно до ст.727 ЦК України договір дарування може бути розірваний за наступних підстав:

  1. За вимогою дарувальника у випадку, якщо обдарований проявив грубу невдячність(умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей).
  2. Якщо обдарований створює загрозу безповоротної втрати дарунку, що має для дарувальника велику майнову цінність (наприклад, як пам’ять).
  3. Якщо річ, яка становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена або істотно пошкоджена внаслідок недбалого ставленняобдарованого до неї. Якщо дарувальник виявить факти недбалого ставлення до зазначених речей, він може вимагати розірвання договору в односторонньому порядку. До таких речей відносяться пам’ятки історії та предмети, пов’язані з найважливішими історичними подіями у житті народу, розвитком техніки, науки, культури, життям і діяльністю видатних діячів, пам’ятки архітектури і містобудування, пам’ятки мистецтва і документальні пам’ятки.

Зауважимо. Дарувальник має право вимагати розірвання договору, якщо на момент висування вимоги дарунок є збереженим. Іншими словами, якщо подароване майно зберігалося в обдарованого, то дарувальник має право розірвати договір дарування. Якщо у обдарованого майно не збереглося (наприклад, воно вже продане, подароване, знищене, тощо), то дарувальник не може вимагати розірвання договору дарування та повернення ні самого подарунку, ні його вартості.

Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на подаровану річ у обдарованого. У випадку розірвання договору дарування обдарований повинен повернути дарувальнику річ у тому вигляді, в якому вона існувала на момент розірвання договору.

Отримані обдарованим доходи від речі залишаються у нього. Якщо ж річ була відчужена третій особі, то її повернення не є можливим. Але при доведеній вині обдарованого у відчуженні або знищенні речі, з метою запобігти її поверненню дарувальнику, можливий позов про відшкодування за заподіяння шкоди.

До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність. Позовна давність – це термін, упродовж якого можна звернутися до суду про захист своїх порушених прав. Позовна давність слугує зміцненню договірної дисципліни, стимулює активність учасників цивільного обігу щодо здійснення їхніх прав та обов’язків, а також посилює контроль за виконанням зобов’язань. Строки позовної давності встановлені безпосередньо законом і не можуть бути змінені угодою сторін. Відповідно до ст. 728 ЦК України до вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність – один рік.

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

 

 

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»

 

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо використання та захисту їхніх прав у повсякденному житті стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».

В рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами.

Поширення знань та освітня місія сприяє залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки.

Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль та інфраструктури Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

Старт проекту відбувся 7 червня 2017. Проект презентовано Павлом Петренком та директором USAID Уейдом Уорреном в Кабінеті Міністрів України. Тривалість проекту становить 3 роки (2017–2019 роки).

До географії проекту віднесено всі міста України, включаючи віддалені селища, де функціонують центри та бюро системи надання безоплатної правової допомоги.

Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.

Девіз проекту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ!

Знаю свої права.

Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.

Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.

Повідомлення проекту у 2017 році

Не знаєш, як вирішити спір?

Забирають бізнес? Відбирають майно?

Вимагають хабара за іспит чи навчання?

Як оформити договір оренди землі?

Як оформити виплату субсидій?

Не сплачуєш аліменти? Наслідки.

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» - на сайті prаvo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги).

Відкрито курс дистанційного навчання «Правова допомога потерпілим від насильства в сім’ї»

Для адвокатів, працівників центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги, а також для інших зацікавлених сторін, які працюють з людьми, котрі зазнають насильства в сім’ї, – розроблено курс дистанційного навчання «Правова допомога потерпілим від насильства в сім’ї».

На платформі дистанційного навчання в системі безоплатної правової допомоги розроблено ще один курс, який доступний кожному!

Курс «Правова допомога потерпілим від насильства в сім’ї» створений громадською організацією «Центр „Жіночі перспективи” у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні».

Навчання є безкоштовним, а для того, аби стати слухачем курсу, необхідно лише зареєструватися, перейшовши за посиланням http://e-learning.legalaid.gov.ua/

Курс складається з 9-ти модулів:

  1. Насильство в сім’ї: поняття, ознаки та особливості
  2. Насильство в сім’ї : наслідки для потерпілих
  3. Насильство в сім’ї як гендерна дискримінація
  4. Тенденції розвитку законодавства у сфері попередження насильства в сім’їта забезпечення захисту прав жінок
  5. Насильство в сім’ї та діти 
  6. Особливості роботи з потерпілими від насильства в сім’ї
  7. Судова практика – аналіз правових та процесуальних аспектів кримінальних справ, пов’язаних із насильством в сім’ї
  8. Судова практика – аналіз правових та процесуальних аспектів цивільних справ, пов’язаних із насильством в сім’ї
  9. Практика Європейського Суду з прав людини щодо справ, пов’язаних із насильством у сім’ї.

Він містить теоретичну інформацію, практичні кейси, тести для перевірки знань, а також перелік додаткових матеріалів.

Наприкінці проходження курсу, за умови складання всіх тестів, кожен слухач отримає сертифікат. 

Бажаємо усіх зацікавленим успіхів у проходженні курсу!

Нагадаємо, на платформі дистанційного навчання в системі безоплатної правової допомоги можна також безкоштовно пройти  навчальний курс «Робота з клієнтом», який розроблено на основі практики надання БПД в Україні. Цей дистанційний курс є постійно діючим та відкритим для всіх охочих  http://e-learning.legalaid.gov.ua/

 

 

Для тих, хто навчається і працює: право студентів, яким варто скористатися

З метою формування нової правової культури та освіти, в рамках проекту Міністерства юстиції «Я маю право», для студентів вищих навчальних закладів правники Кропивницького місцевого центру з надання БВПД, проводять роз’яснювальні правопросвітні заходи. Одним з найбільш запитуваних є питання студентів про можливість отримати податкову соціальну пільгу.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги, що передбачено п. 169.1 Податкового кодексу України. Згідно з підпунктом 169.4.1 пункту 169.4 ст. 169 Податкового кодексу до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як зарплата, податкова соціальна пільга застосовується, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн.

При розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2017 р. у сумі 1600 грн. у 2017 році граничний дохід для застосування податкової соціальної пільги становить: 1600 грн. х 1,4 = 2240 грн.

З урахуванням норм підпункту „г” підпункту 169.1.3 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу У країни студент, аспірант, ординатор, ад’юнкт має право на отримання податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ.

Водночас підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу Українипередбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Тож, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

Якщо ж студент не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію і одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 %.

При цьому, студент повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не отримує стипендію з бюджету.

За отриманням безоплатної правової допомоги мешканці Долинської можуть звертатися до Долинського бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м.Долинська, вул. Шевченко, 59 контактні телефони: 0997424704,  0681848976, 3-16-23.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер: 0-800-213-103.

 

Пільги, які надаються донорам крові

Донорство в Україні регулюється Законом України «Про донорство крові та її компонентів», який регулює відносини, пов'язані з розвитком донорства крові та її компонентів, забезпеченням комплексу соціальних, економічних, правових і медичних заходів щодо організації донорства в Україні та задоволенням потреб охорони здоров'я в донорській крові, її компонентах і препаратах. Цим же законом врегульовано надання пільг і компенсацій донорам. Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає йому пільги, які передбачені ст.ст. 9-11,13 вказаного Закону.

Так, в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження, працівник, який є, або виявив бажання стати, донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Донори з числа студентів вищих навчальних закладів та учнів професійних навчально-виховних закладів у зазначені дні звільняються від занять.

Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.

У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день давання крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.

У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки, ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові.

Виплата середнього заробітку за день давання крові, або додатковий вихідний день, якщо донор давав кров у вихідні, святкові та неробочі дні, під час щорічної відпустки, або залучався до роботи у день дачі крові здійснюється за рахунок коштів власника підприємства, установи, організації, де працює донор, або уповноваженого ним органу.

Підставою для надання зазначених пільг є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові та (або) її компонентів.

У день давання крові та (або) її компонентів, донор забезпечується безкоштовними сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров'я, що здійснює взяття у донора крові та (або) її компонентів. У разі неможливості забезпечення таким харчуванням, відповідний заклад охорони здоров'я має відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування.

Додаткові пільги, що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням крові та її компонентів.

Донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з захворюванням виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга цим донорам надається протягом року.

Учням професійних навчально-виховних, студентам вищих навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у навчальному заклад істипендії протягом шести місяців. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання донора.

Протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості, донори мають право першочергового придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи або навчання та першочергового лікування в закладах охорони здоров'я, що перебувають у державній власності.

Крім зазначених пільг міністерствами та відомствами України, органами державної виконавчої влади регіонів, місцевими Радами народних депутатів, власниками підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами для таких донорів можуть бути встановлені й інші додаткові пільги.

Донори крові та її компонентів з числа офіцерів, прапорщиків, мічманів та інших військовослужбовців мають право на пільги.

Військовослужбовці строкової служби та курсанти військових навчальних закладів, які є, або виявили бажання стати, донорами, в день давання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження звільняються від несення нарядів, вахт та інших форм служби.

У разі давання донорами-військовослужбовцями строкової служби або курсантами військових навчальних закладів крові та (або) її компонентів у період відпустки, у вихідний чи святковий день, їм за бажанням надається інший день відпочинку, який може бути приєднано до відпустки або використано в інший час протягом року після здачі крові та (або) її компонентів.

Після кожного дня давання крові та (або) її компонентів донорам – військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів надається додатковий день відпочинку. За бажанням донора та за погодженням з командуванням військової частини цей день може бути приєднано до відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.

Військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових навчальних закладів, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти в кількості двох разових максимально допустимих доз, надається право на одержання грошової надбавки у розмірі 25 відсотків до призначеного їм грошового забезпечення протягом шести місяців після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості. Виплата такої грошової надбавки проводиться за місцем проходження служби або навчання цих донорів відповідно до законодавства.

Згідноіз Законом "Про донорство крові та її компонентів", стаття 13 в редакції 1995 року для осіб, нагороджених знаком "Почесний донор України", встановлені такі пільги:

  • безоплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
  • пільгове придбання ліків (із знижкою 50% їх вартості) за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
  • безоплатне забезпечення донорською кров'ю та її препаратами, необхідними для їх особистого лікування, за рецептами, виданими закладами охорони здоров'я, заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
  • першочергове придбання, за місцем роботи або навчання, путівок для санаторно-курортного лікування та першочергове лікування у закладах охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній та комунальній власності;
  • позачергове забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, протезами й іншими протезно-ортопедичними виробами;
  • використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час;
  • отримання пільгових позик на будівництво індивідуального житла за рахунок цільових коштів, що передбачаються Національною та місцевими программами розвитку донорства крові та її компонентів;
  • отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць починаючи з 1 січня 2006 року, відповідно до Закону від 16.11.2004 N 2177 - ІV "Про внесення зміни до статті 13 Закону "Про донорство крові та її компонентів".

За більш детальною інформацією з даного питання та інших правових питань ви можете звернутись до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами: (099)742-47-04,(068)184-89-76

 

Заміна водійських прав в Україні : як це буде працювати?

Згідно з Угодою про Асоціацію з Євросоюзом, водійські права в Україні повинні відповідати стандартам ЄС. Новий документ буде визнаватися іншими країнами. Однак термін дії посвідчення значно скоротиться, а деяким водіям доведеться кожні п’ять років проходити перенавчання. Які нововведення чекають водіїв з 2018 року?

У першу чергу, Україна повинна прийняти дві директиви, які діють в ЄС. Нові вимоги найбільше торкнуться водіїв автобусів і вантажівок. Перша Директива 2006\126\ЄС відноситься до водіїв легкових авто. Головна зміна – новий термін дії посвідчення. Зараз права, видані до 2011 року, – безстрокові, права після 2011-го потрібно міняти кожні 30 років. За правилами ЄС права будуть дійсні 10-15 років. Наприклад, в Австрії, Фінляндії, Німеччині, Кіпрі, Польщі, Греції та Словаччині документ дійсний 15 років. В інших країнах – по 10 років.

Фактично ця директива вводить один стандарт водійських посвідчень для всіх країн Євросоюзу. Скорочення терміну дії водійських прав зробить рух на дорогах безпечнішим і зменшить кількість підробок документа.

Для повторного отримання прав потрібно буде пройти медогляд. У країнах Євросоюзу – це, в основному, перевірка зору у окуліста або огляд у лікаря по транспортній медицині.

Водії старші 50 років будуть проходити медогляд частіше – раз в три-п’ять років. Додаткових перевірок водіям легковиків проходити не доведеться.

Заміна водійських прав – це тільки адміністративний захід. Вона не вимагає іспитів. Тобтолюдина складає іспиттільки один раз.

У новому посвідченні водія можез’явитися чіп. На нього будуть записуватися дані водія і історія правопорушень. Окрім того, він служитиме додатковим захистом від підробок. Однак цю умову Україна не зобов’язана виконувати.

Також будуть нові вимоги до водіїв мопедів і мотоциклів. Їм можуть підвищити вік водіння до 16-18 років і зобов’яжуть складати тести. Водити великі мотоцикли українцям можуть дозволити з 24 років. Кожні п’ять років – перенавчання.

Директива 2003/59/ЄС торкнеться професійних водіїв. Всі її норми Україна зобов’язана виконати. Так, до водіїв вантажівок і автобусів висуваються суворіші вимоги, оскільки вони несуть велику відповідальність за безпеку пасажирів та інших учасників дорожнього руху. Професійним водіям доведеться отримати початкову кваліфікацію. Для цього потрібно пройти курс навчання з 280 годин лекцій. Потім проходити навчання і змінювати права потрібно кожн іп’ять років.

Водіям пасажирського і вантажного транспорту медогляд також доведеться проходити кожні п’ять років. За нормами Європейського союзу, медогляд їм доведеться проходити в повному обсязі.

Термін дії посвідчення для водіїв першої категорії – 15 років, для професійної групи – 5 років. Це все ще буде розглядатися в парламенті. Поки МВС України відштовхується від цих позицій. Щодо чіпа – він і справді носить рекомендаційний характер. Але варто прислухатися до цих рекомендацій і починати думати наперед.

Професійним водіям для отримання початкової кваліфікації потрібно буде скласти іспит. Однак вимоги до екзаменації кожні п’ять років немає.

На даний час, Міністерство інфраструктури України вже готує законопроект для введення в українське законодавство норм ЄС.

За додатковою інформацією ви можете звертатися до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.), чи за телефонами: (099)742-47-04, (068)184-89-76.

 

Про зміни в правилах реєстрації місця проживання консультують в Кіровоградському місцевому центрі з надання БВПД

З метою підвищення правової обізнаності населення стосовно прав та свобод людини і громадянина, а також надання особам консультаційної підтримки для вирішення проблемних питань працівники Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги готують консультаційно-методичні матеріали, покрокові інструкції як діяти в тих чи інших ситуаціях.

Питання змін в правилах реєстрації місця проживання не нове, проте більшість не знає про основні нововведення.

Заступник начальника відділу правової інформації та консультації Юлія Гула підготувала роз’яснювальний матеріал щодо змін в правилах реєстрації місця проживання.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п.3 Правил реєстрації місця проживання реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради або сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).

Згідно з ч.3 ст.6 Закону, п.8 Правил з питань «прописки» необхідно звертатися до органу реєстрації безпосередньо (тобто до відповідного органу місцевого самоврядування) або до центру надання адміністративних послуг (у випадку, якщо такий центр створено і він надає цю послугу у вашій територіально-адміністративній одиниці). Безпосередньо в місті Долинська Центр надання адміністративних послуг знаходиться за адресою: вул. Соборності України , 26.

Так, у разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації – це може зробити її законний представник (батьки дитини, опікуни чи піклувальники) або представник на підставі нотаріальної (або прирівняної до неї) довіреності (частини 2 та 9 ст.6 Закону, пунктами 6 та 8 Правил реєстрації місця проживання).

Крім того, особа може не йти особисто подавати документи до органу реєстрації, а доручити це відповідному співробітнику «ЖЕКу» або «ОСББ» за місцем свого проживання (посадовій особі виконавців послуг з управління багатоквартирного будинку (гуртожитку), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку).

Також, що стосується новонародженої дитини, – документи для реєстрації місця її проживання можуть бути подані під час проведення державної реєстрації народження дитини через органи державної реєстрації актів цивільного стану або під час подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини через органи соціального захисту населення.

Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (ч.1 ст.6, ч.2 ст.7 Закону, пп. 4, 24 Правил). Іншими словами, у разі «прописки» за новою адресою не потрібно попередньо окремо подавати документи про «виписку» зі старої адреси.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону та п.4 Правил особа зобов’язана зареєструвати своє місце проживання протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації попереднього місця проживання та прибуття до нового. Новонароджена дитина має бути зареєстрована за місцем проживання батьками протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.

Відповідальність за проживання без реєстрації місця проживання передбачена ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо таке правопорушення вчинене вперше, то воно тягне за собою лише попередження, якщо ж повторно (тобто особою, яку протягом року вже притягали до відповідальності за це), – законом передбачено накладення штрафу від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.).

Відповідно до ст. 6 Закону, пп. 9,18 Правил для реєстрації місця проживання необхідно подати:

1) письмову заяву;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

До таких документів відносяться: паспорт громадянина України; тимчасове посвідчення громадянина України; посвідка на постійне або тимчасове проживання; посвідчення біженця тощо. Якщо питання стосується дитини у віці до 16 років – подається свідоцтво про народження.

3) квитанція про сплату адміністративного збору;

Адміністративний збір станом на 2017 р. складає 27,2 грн. (якщо звернення здійснено у передбачений законом 30-денний строк) або 81,6 грн. (якщо звернення здійснено з пропуском цього строку).

4) документи, що підтверджують право особи на проживання в даному житлі;

Найбільш поширеними документами такого типу є свідоцтво про право власності; ордер; договір найму (піднайму, оренди); рішення суду про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання.

У разі відсутності зазначених в цьому пункті документів реєстрація місця проживання особи може бути здійснена за згодою всіх власників житла. Зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини за адресою реєстрації її батьків.

5*) військовий квиток або посвідчення про приписку;

*Лише для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на 
військовому обліку.

6*) заява про зняття з реєстрації попереднього місця проживання особи;

*Лише у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

7*) документ, що підтверджує повноваження особи як представника та документ, що посвідчує особу такого представника;

*Лише у разі подання заяви не особисто, а представником.

Найчастіше таким документом є нотаріальна (або прирівняна до неї) довіреність.

Цей пункт не поширюється на випадки, коли документи про реєстрацію подаються батьками або усиновлювачами малолітньої дитини.

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

У випадку, коли зняття з реєстрації місця проживання здійснюється окремо (тобто не одночасно з «пропискою»)  відповідно до ст.7 Закону, п.26 Правил подаються:

1) документ, який є підставою для зняття з реєстрації;

Найчастіше таким документом є заява. Також у відповідних випадках це може бути свідоцтва про смерть; судове рішення про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; інші документи, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (наприклад, закінчення строку дії договору оренди житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (для гуртожитків на час навчання), відчуження житла).

2) документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання;

Найчастіше це паспорт громадянина України. Також, такими документами можуть бути тимчасове посвідчення громадянина України; посвідка на постійне або тимчасове проживання; посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Якщо питання стосується дитини у віці до 16 років – подається свідоцтво про народження.

3) квитанція про сплату адміністративного збору (27 грн. 20 коп.);

4*) військовий квиток або посвідчення про приписку;

*Лише для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку.

5*) документ, що підтверджує повноваження особи як представника та документ, що посвідчує особу такого представника;

*Лише у разі подання заяви не особисто, а представником. Наприклад, нотаріальна (або прирівняна до неї» довіреність.

 

В разі виникнення питань та за додатковою інформацією можна звернутись до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662-33, (0522) 32-08-24.

E-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра..  або до

Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою:м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04  , (068)184-89-76

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Про роботу Долинського бюро правової допомоги за І півріччя 2017 року

Бюро правової допомоги – ваш провідник у правових питаннях Бюро правової допомоги – це державні установи, що об’єднають всеукраїнську професійну мережу юристів, готових надавати правову допомогу, захистити ваші законні права та інтереси. Які послуги можна отримати в бюро?

  1. Безоплатна первинна правова допомога, яка включає: надання правової інформації; юридичні консультації; складання заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних); допомога в отриманні доступу до безоплатної вторинної правової допомоги.
  2. Безоплатна вторинна правова допомога – захист від обвинувачення та представництво в суді соціально вразливих категорій людей, перелік яких визначено Законом України ”Про безоплатну правову допомогу”, а також - складення процесуальних документів.
  3. Доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції.

Якщо вам потрібна інформаційна довідка щодо перевірки майнових прав, відомості із різноманітних реєстрів, які ведуться Міністерством юстиції – ми допоможемо скористатися відповідними електронними сервісами Мін’юсту он-лайн. Для цього в бюро є комп’ютери, під’єднані до мережі Інтернет.

  1. Допомога у проведенні правопросвітницьких заходів.

Правопросвітницька діяльність бюро полягає у регулярному проведенні інформаційних заходів з правових питань, які хвилюють людей та є актуальними для їхніх громад. Вони можуть відбуватися як за ініціативою фахівців бюро, так і на звернення органів місцевого самоврядування, громадських формувань, навчальних, соціальних закладів, військових частин, інших установ чи організацій.

З  1    січня 2017 року в Долинське бюро правової допомоги за отримання правової допомоги звернулося 414 клієнтів.

Станом на 1 липня 2017 року надійшло 355  нових звернень клієнтів, з них з метою отримання консультацій, роз’яснень – 281, здійснення представництва та складання процесуальних документів – 133.

Найбільша кількість звернень надходить з питань:

– сімейного права (розірвання шлюбу, стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав);

– цивільного права (встановлення фактів, що мають юридичне значення, обмеження цивільної дієздатності, зобов’язання із відшкодування шкоди);

– соціального забезпечення (отримання субсидій, соціальних допомог, пільги учасникам АТО, пенсійне забезпечення);

– адміністративного права (порядок оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, подання запитів та звернень).

Що стосується надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення представництва та складання процесуальних документів), то за  1 півріччя 2017 року  її надано 133  особам, з яких 103 – малозабезпечені особи, 9– інваліди, 1- внутрішньо переміщена особа, 8 –учасників АТО,інші категорії-12.

Безоплатні правові консультації Ви можете отримати у Долинському бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою: м.Долинська вул. Шевченка, 59 (приміщення редакції «Долинські новини»,2 поверх) ,

  Тел.:    099-742-47-04 або 068-184-89-76

  Email: dolynske@ legalaid.gov.ua

 

Правова допомога : роз’яснення правових аспектів дійсності державного акту на право власності на земельну ділянку

 

          Вступ у спадщину, оформлення спадщини і пов’язані з цим питання – часто задають клієнти у відділі правової інформації та консультації Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Нещодавно пані Марія Л. звернулася з проханням проконсультувати щодо дійсності державного акта на право власності на земельну ділянку, що був виданий вже після смерті батька.

Громадяни та юридичні особи відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.

 Стаття 125 Земельного Кодексу України визначає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права. У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127 подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Перелік документів передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

До них належать:

 - документи,  що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;

- витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;

- документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Підставою для державної реєстрації права власності відповідно до п.8 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, проводиться нотаріусом після подачі документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням того, що наявність держаного акту про право власності на земельну ділянку є підтвердженням факту державної реєстрації права власності спадкодавця на об’єкт нерухомого майна, вбачається можливим видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку.

За детальною інформацією можна звернутись  до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04  , (068)184-89-76

 

Аліменти по-новому : спрощено порядок стягнення аліментів

Президент України Петро Порошенко, 6 червня 2017 року, підписав Закон № 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання".

Закон передбачає спрощений порядок стягнення аліментів та перенесення тягаря судової «тяганини» з одержувача аліментів на їх платника (тепер не одержувач аліментів повинен буде ходити в суд, щоб отримати аліменти, а навпаки – суд буде стягувати аліменти у спрощеному порядку; якщо платник не погодиться з присудженим розміром, тоді він буде ходити в суд і доводити свою позицію).

Відповідно до Закону, сума аліментів має бути достатньою для гармонійного розвитку дитини.

Також, у Законі зазначено, що спосіб стягнення аліментів визначається тим із батьків, з ким дитина  проживає.

Аліменти, відповідно до Закону, є власністю дитини, а розпоряджається ними, виключно для потреб дитини, один з батьків, на чиє ім'я вони надходять.

Крім того, особа, яка звертається із заявою про стягнення аліментів, не змушена ходити на судові засідання, і може подавати позов за місцем проживання. У рамках наказного провадження суд може присудити на одну дитину 25% від заробітної плати платника аліментів, на двох – третину, трьох і більше – половину заробітної плати. Для випадків, коли платник аліментів отримує набагато вищу за середньостатистичну заробітну плату, аліменти становитимуть не більше 10 прожиткових мінімумів  на дитину.

Також Законом передбачено збільшення мінімальної суми аліментів на одну дитину з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Декілька новацій Закону стосуються додаткових витрат. У разі звернення до суду щодо додаткових витрат на дитину не потрібно буде сплачувати судовий збір і можна подавати звернення за місцем проживання позивача; для платника аліментів запровадять пеню у разі несплати додаткових витрат. Платники аліментів – ФОП на спрощеній системі оподаткування, які сплачують єдиний податок, а також офіційно не працевлаштовані, у випадку несплати сплачуватимуть заборгованість по відсотку від середньої заробітної плати у даній місцевості. Такий самий механізм – для осіб, які працевлаштовані за кордоном.

Відповідальність платника аліментів наставатиме не з моменту, коли стягувач отримає рішення суду про стягнення додаткових витрат, а через 7 днів з моменту, коли стягувач повідомить його, що необхідно сплатити певну суму для дитини. Якщо за цей термін він не сплатить кошти, пеня за несплату нараховуватиметься вже з наступного дня, а не з моменту отримання рішення суду.

За більш детальною інформацією про порядок стягнення аліментів на неповнолітніх дітей можливо звернутися до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

 

Правові аспекти укладання заповіту

Кожному з нас доводилося, а може, ще й доведеться оформляти спадщину. Згідно з положеннями глави 85 Цивільного кодексу України кожна дієздатна фізична особа має право зробити особисте розпорядження щодо власного майна, майнових прав та обов’язків на випадок своєї смерті.

Заповіт являє собою розпорядження особи (заповідача) спадкоємцям, або в окремих випадках – іншим особам, таким як – виконавцям заповіту або відказоодержувачам. При цьому, можна призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у заповідача з цими особами сімейних чи родинних відносин.                                     

Також, можна позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа родичів, за винятком осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, а це є малолітні, неповнолітні, непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.

Заповідачем може бути будь-яка фізична особа, яка є повністю дієздатною.

Право на заповіт мають:

  • фізичні особи, які досягли вісімнадцяти років;
  • фізичні особи, які набули повної цивільної дієздатності, зокрема у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття;         
  • фізичні особи, яким відповідно до закону надана повна цивільна дієздатність.

Не мають права на складання заповіту:

  • фізичні особи з частковою цивільною дієздатністю;    
  • фізичні особи з неповною цивільною дієздатністю;     
  • фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена;
  • фізичні особи, визнані недієздатними.             

Слід зауважити, що заповідач має бути повністю дієздатним саме на момент складання заповіту. Подальша втрата або обмеження цивільної дієздатності заповідачем, після складання заповіту, не надає підстав для визнання його недійсним. Навпаки, у випадку складення заповіту недієздатною особою й подальше відновлення в неї повної цивільної дієздатності, є підставою для визнання такого заповіту нікчемним. Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК підставами нікчемності заповіту, тобто недійсності відповідно до закону, є складання заповіту особою, яка не мала на це права, зокрема недієздатною, малолітньою, неповнолітньою (крім осіб, які в установленому порядку набули повну цивільну дієздатність), особою з обмеженою цивільною дієздатністю або складання з порушенням вимог щодо форми та посвідчення заповіту. На підставі ст. 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається. Нікчемність заповіту, встановлена у рішенні суду, має наслідком позбавлення права спадкування за заповітом осіб, визначених розпорядженням заповідача в якості спадкоємців за заповітом, незалежно від того, чи пред'являлися позовні вимоги про застосування наслідків нікчемності заповіту.

У випадках, коли заповіт складений особою, яка через стійкий розлад здоров’я не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, то за позовом заінтересованої особи суд може визнати такий заповіт недійсним.

Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. За життя заповідач може у будь-який час скасувати заповіт, змінити його або скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Зміст заповіту складає розпорядження заповідача відносно належних йому прав та обов’язків, хоча часто йдеться про розпорядження стосовно майна.

Враховуючи, що склад спадщини визначатиметься на час відкриття спадщини, то при посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.

Здійснюючи належне йому право на заповіт, заповідач може на свій розсуд:

  •  складати чи не складати заповіт, причому законодавство не обмежує кількість заповітів, які може складати одна фізична особа;
  •  обрати вид заповіту (секретний заповіт, заповіт подружжя чи заповіт з умовою);
  •  заповісти майно будь-яким особам;
  •  скасувати чи внести зміни до заповіту та скласти новий заповіт;
  • визначити обсяг спадщини, що має спадкуватись за заповітом;
  • зробити заповідальний відказ;
  •  підпризначити спадкоємця;
  •  позбавити спадкування за законом одного, кількох чи всіх спадкоємців за законом, не зазначаючи причин цього;
  •  доручити виконання заповіту фізичній або юридичній особі - виконавцю заповіту;
  • включити до заповіту інші розпорядження, передбачені правилами ЦК про спадкування.

Заповідач має право скласти заповіт, не надаючи при цьому іншим особам, в тому числі і нотаріусу, можливості ознайомитися з його змістом (секретний заповіт).

Оскільки ст.1249 ЦК України прямо не передбачена форма такого заповіту, то вважається, що він підпорядковується загальним нормам про форму та зміст заповіту, які передбачені ЦК.

Секретний заповіт в заклеєному конверті подається нотаріусу, наявність підпису заповідача на цьому конверті є обов’язковою. На конверті заповіту нотаріус ставить посвідчувальний напис, печатку, та в присутності заповідача поміщає його у інший конверт. Таким чином, до смерті заповідача, ніхто не вправі ознайомлюватися зі змістом заповіту. Така форма заповіту може виявитися невдалою, оскільки особа, яка вирішила письмово оформити своє волевиявлення на випадок смерті, не завжди знайома з правилами написання заповіту та їх складання.   

Право на заповіт є невідчужуваним суб’єктивним правом фізичної особи. Тому особа не може відмовитись від цього права, передати його іншій особі, обмежити себе у праві на заповіт. Здійснення права на заповіт не пов’язується з місцем проживання чи перебування фізичної особи, станом здоров’я, майновим станом, іншими обставинами.

Оскільки заповіт пов'язаний з особою заповідача, повинен бути здійснений особисто ним. Здійснення заповіту через представника або через будь-яку іншу особу не допускається.

Не допускається також складання заповіту від імені кількох осіб, за винятком заповіту подружжя відносно спільного майна. Заповіт є практично єдиним видом розпоряджень фізичної особи на випадок смерті (виняток складає лише спадковий договір).

Складення заповіту не позбавляє заповідача права власності на майно, яке заповідається іншим особам. Спадкоємці зможуть отримати це майно лише після смерті заповідача. Складення заповіту не дає права спадкоємцям вимагати від заповідача передачі їм майна, права на проживання у квартирі чи будинку до смерті заповідача, чи виселення із житла тощо.

Склавши заповіт, заповідач може домовитись із спадкоємцями про надання підтримки у старості (грошей, догляду, допомоги по господарству), але не вправі вимагати цього. В такому випадку єдиним засобом впливу на спадкоємців буде беззаперечне право заповідача на скасування заповіту чи призначення іншого спадкоємця.

За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04, (068)184-89-76

 

Адвокат з Кіровоградщини допомогла клієнту зняти арешт з особистого майна

Адвокат системи безоплатної правової допомоги Тетяна Суліменко допомогла клієнту, який звернувся до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в судовому порядку оскаржити дії державного виконавця щодо зняття арешту, накладеного на належний йому житловий будинок. 7 липня 2016 року до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин М. з проханням допомогти у складенні скарги на дії державного виконавця та здійсненні представництва його інтересів у суді з метою зняття арешту, накладеного на належний йому будинок. 12 липня 2016 року дорученням № 220 Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги було призначено адвоката Тетяну Суліменко. Ознайомившись з матеріалами справи, адвокат з’ясувала, що у травні 2016 року громадянин М. звернувся до нотаріуса з метою переоформити частку свого будинку на доньку. Тоді з’ясувалось, що 26.02.2008 року Державним нотаріальним архівом було зареєстровано обтяження нерухомого майна – будинку на підставі постанови державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 02.07.2001 року, а також постанови від 21.05.2001 року. Також, Тетяна Суліменко з'ясувала, що 18.05.2000 року рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда було винесене рішення по справі за позовом громадянина Л. до її клієнта про усунення перешкод в користуванні будинком та розподіл земельної ділянки, яким позов було задоволено частково, та стягнуто з громадянина М. на користь громадянина Л. державне мито у розмірі 217 грн. 87 коп. Після отримання постанови державного виконавця про відкриття провадження громадянина М. було сплачено судовий збір, що підтверджується наявністю квитанції. З матеріалів судової справи стало відомо, що суд не накладав арешту на належну йому частину будинку, але те, що арешт було накладено підтверджується довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Проте, незважаючи на обставини даної справи, державний виконавець не дотримався вимог чинного законодавства та не вирішив питання про зняття арешту з його частини будинку до закінчення виконавчого провадження. Після узгодження правової позиції з клієнтом, з урахуванням норм чинного законодавства, Тетяна Суліменко склала скаргу на постанову державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно. Правова позиція адвоката при вирішенні спору базувалась на приписах Закону України «Про виконавче провадження» в частині зняття накладеного на майно боржника арешту, а також інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення у разі закриття виконавчого провадження. Доводи адвоката та правове обґрунтування своїх вимог знайшли підтвердження у суді. Так, Кіровський районний суд м. Кіровограда, розглянувши справу, встановив обґрунтованість скарги, а також дійшов висновку про неправомірність бездіяльності державного виконавця та вказав, що державний виконавець не спростував доводів заявника та не вжив передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів, а саме не зняв арешту на майно при закритті провадження, як це передбачено законом. Таким чином, суд, поновивши заявнику строк для подання скарги на постанову державного виконавця про арешт будинку громадянина М., постановив ухвалу, якою скаргу задовольнив у повному обсязі, визнавши незаконною та скасував постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутисья за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662- 33, (0522) 32-08-24. E-mail: kropyvnytskyi 1. kropyvnytskyi @ legalaid. kr.ua або до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04,(068)184-89-76 Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

 

Як виправити помилку в документах особи розповідають у Долинському бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання БВПД

До Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася Ірина Л . з проханням виправити помилку в документах. Після розпаду СРСР, при отриманні паспорту громадянина України, відбувся переклад прізвища з російської мови на українську. При здійсненні перекладу допустили помилку в написанні прізвища. І такі випадки непоодинокі.

Помилка в документах призводить до того, що коли особа хоче отримати свідоцтво про право на спадщину, нотаріус їй відмовляє . По суті це правильно, але що робити людині у такому випадку?

Такі проблеми вирішуються судом, шляхом встановлення певних юридичних фактів, якщо:

- від цих фактів залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, якщо наприклад в заповіті в прізвищі чи імені та по батькові померлої людини є помилка (наприклад: в заповіті вказано Шейка,а в свідоцтві про смерть Шийко), то необхідно звернутись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Розгляд даних справ регулює цивільний процесуальний кодекс України, а саме глава 4 даного кодексу під назвою «Окреме провадження».

Крім цього, ч. 2 ст. 256 ЦПК України встановлено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для того, щоб суд розглянув справу, необхідно подати докази того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. (отримати письмову відмову з організації про неможливість внести змін до документу. )

Дана позиція підтримана роз'ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31 березня 1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (з подальшими змінами) при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Адвокати системи безоплатної вторинної правової допомоги надають допомогу при встановленні юридичних фактів, виправленні помилок в документах та інші юридичні послуги.

За детальною інформацією можна звернутись до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04,(068)184-89-76 або до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53;

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

E-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0- 800-213103

 

Правові аспекти відмови від спадщини

З моменту відкриття спадщини у спадкоємців постає питання: як правильно та швидко оформити свої спадкові права? Чинне законодавство встановлює термін тривалістю 6 місяців, протягом якого спадкоємці можуть заявити про своє бажання оформити спадщину або відмовитися від неї. Українська правова система визначає спадкування як універсальне правонаступництво. Тобто, спадщину можна або прийняти повністю, або відмовитися від неї взагалі. Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи з застереженням. Прийняти або не прийняти спадщину – це право, а не обов’язок спадкоємця. Тому, початок перебігу строку відмови від прийняття спадщини починається з часу, коли спадкоємець набуває свого суб’єктивного права на спадкування. Для прийняття спадщини спадкоємець у встановлений законодавством 6- місячний термін має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (вказане не розповсюджується на осіб, які набувають спадщину в силу закону). Якщо особа, якій належало подати заяву про прийняття спадщини, не вчинила цієї дії, то спадщина вважається не прийнятою. Однак, не звернення з указаною заявою, ще не свідчить про відмову від спадщини. Тому, слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини. Щодо процедури відмови від спадщини, то вона передбачає подання спадкоємцем за заповітом або за законом відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Цивільне законодавство передбачає, що відмова від прийняття спадщини за заповітом, не позбавляє особу права на спадкування за законом. Тобто, відмова від спадщини буде вважатися «повною», якщо в заяві буде зазначено, що спадкоємець відмовляється від спадкування як за заповітом, так і за законом. Наразі можна стверджувати, що в Україні існує два види відмови від прийняття спадщини. Перша – безадресна, тобто, без зазначення конкретної особи, на користь якої вона зроблена. У такому випадку спадкоємцеві байдуже, до кого перейде його частка у спадщині. Другий вид відмови від прийняття спадщини – адресна. В такому разі спадкоємець зазначає в своїй заяві коло тих осіб, на користь яких здійснюється відмова. У даному випадку наслідки відмови від спадщини будуть принципово відмінними від тих, що настають у зв’язку з безадресною відмовою, адже частка спадкоємця, який відмовився, вже не розподіляється порівну між усіма спадкоємцями, а переходить лише до тих, які вказані ним у заяві. Наявність адресної відмови від спадщини по своїй суті дещо суперечить положенню Цивільного Кодексу України щодо безумовності спадщини (ч.5 ст.1273 Цивільного Кодексу). Так, відмова на чиюсь корить є нічим іншим як відмова з певною умовою – коли частка переходить не до всіх спадкоємців, а лише до того, який вказаний у заяві про відмову. Слід звернути увагу, що спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини лише на користь того спадкоємця, який указаний в заповіті. Тому, якщо заповіт складений на користь однієї особи, то відмова спадкоємця від спадщини може бути лише безадресною. У такому випадку постає питання, як розподіляється спадщина між іншими спадкоємцями? Відповідь на це питання можна знайти у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Так, п.5 Постанови слід розуміти таким чином, що в разі наявності заповіту на все майно та відмови від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом, право на спадкування одержують спадкоємці за законом. Слід також враховувати, що незалежно від наявності заповіту до процедури спадкування мають залучатись також і спадкоємці з правом на обов’язкову частку в спадщині. У нормах Цивільного Кодексу України про відмову від прийняття спадщини не вказується, чи може спадкоємець, який успадковує обов’язкову частку, відмовитися від неї. Дане питання є досить важливим, а тому, потребує законодавчого врегулювання. Таким чином, прийняття або відмова від прийняття спадщини – це особисте рішення, а не обов’язок спадкоємця. Доцільність відмови залежить від конкретної життєвої ситуації:  небажання успадковувати майнові зобов’язання, що значно перевищують вартість залишеного спадкодавцем майна та грошових коштів;  оптимізація оподаткування спадщини (як відомо, спадкоємці першої черги звільнені від оподаткування спадщини) тощо. При цьому, слід завжди пам’ятати, що життєві обставини іноді кардинально змінюються, тому особа, що відмовляється від спадщини, завжди може відкликати свою заяву в межах загального строку прийняття спадщини та скористатись усіма правами спадкоємця, що передбачені законом. За додатковою інформацією можна звернутись до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662-33, (0522) 32-08-24. E-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.. або до Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04,(068)184-89-76.

Опіка та піклування над дітьми: що важливо знати

Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб; над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування, і є однією з сімейних форм влаштування таких дітей (поряд з усиновленням, влаштуванням у прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу).

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених частинами 3,4 статті 60 Цивільного кодексу України. Опіка, піклування над дітьми встановлюється до повноліття дитини (якщо батьки померли, покинули дитину, не можуть піклуватись про дитину за станом здоров’я тощо) або на визначений термін (батьки відбувають покарання за скоєння злочину, перебувають під слідством тощо).

Порядок організації опіки і піклування в Україні визначається:

- Конституцією України (ст.51, 52);

- Сімейним кодексом (ст.243 – ст.251);

- Цивільним кодексом (ст.55 – ст.79),

а також низкою законів України та підзаконних актів.

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Згідно статті 244 Сімейного кодексу України, опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Якщо на опікунство претендує декілька осіб, то перевага надається:

  1. Родичам дитини (незалежно від місця проживання);
  2. Cім’ї, в якій дитина проживала на момент виникнення питання про встановлення опіки (піклування);

Не може бути опікуном, піклувальником дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівником служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування. З питань встановлення опіки та піклування потрібно звертатись до органу опіки та піклування за місцем проживання дитини або особи, яка виявила бажання стати опікуном, піклувальником.

Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і документів до служби у справах дітей.

Згідно п.39 постанови КМУ від 24 вересня 2008 року № 866 особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти курс навчання з проблем виховання таких дітей (за винятком осіб, які бажають усиновити дитину) в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі, в яких проживає дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, що мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять. Рішення про встановлення опіки, піклування приймається у місячний строк після подання заяви і необхідних документів.

У разі встановлення опіки, піклування над дитиною, яка перебуває у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служба у справах дітей разом з адміністрацією закладу забезпечує передачу дитини на виховання опікуну, піклувальнику і відрахування її із закладу протягом 15 днів після прийняття рішення про встановлення опіки, піклування.

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання:

  1. Заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома подружжями);
  2. Довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
  3. Документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
  4. Копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
  5. Довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
  6. Копію паспорта;
  7. Висновок про стан здоров’я заявника, складений за відповідною формою;
  8. Довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
  9. Довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
  10. Письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662-33, (0522) 32-08-24.

E-mail:  Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. ;

  Долинського бюро правової допомоги Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04,(068)184-89-76.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Адвокат системи безоплатної правової допомоги довів в судовому порядку неправомірність дій Долинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

27 вересня 2016 року, до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин А. з проханням допомогти у вирішенні питання щодо призначення пенсії.

Для надання безоплатної вторинної правової допомоги громадянину А. 10 жовтня 2016 року дорученням № 329 Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги було призначено адвоката Віталія Гончаренка.

Ознайомившись з матеріалами справи, адвокат з’ясував, що 05 січня 2016 року громадянин А. звернувся до Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області із заявою про призначення йому пенсії за віком, відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та надав відповідні документи.

13 січня 2016 року рішенням № 08/03-40 управлінням Пенсійного фонду України громадянину А. було відмовлено у призначенні пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку, на яку той мав право як учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Дана відмова була мотивована тим, що надана громадянином А. копія відомості про нарахування заробітної плати в період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС не містить даних про кількість відпрацьованих днів в зоні відчуження, а також у цій довідці не вказані населений пункт, де проводились такі роботи та інформація про підвищену оплату праці.

Проаналізувавши всі надані клієнтом документи, з урахуванням норм чинного законодавства, якими врегульовано право особи на достроковий вихід на пенсію, Віталій Гончаренко склав адміністративний позов про визнання дій управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Кіровоградської області неправомірними, з зобов’язанням призначити пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку.

Під час судового розгляду, за клопотанням адвоката, до справи були долучені письмові докази: копії посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, копії довідок з місця роботи позивача про відрядження та виконання робіт в зоні відчуження, виписки з журналу виплати заробітної плати, архівні довідки, які і вплинули на переконання суду в правомірності позовних вимог і, відповідно, неправомірності дій управління Пенсійного фонду України в Долинському районі.

Правова позиція Віталія Гончаренка при вирішенні спору базувалась на приписах Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині права учасника ліквідації аварії на ЧАЕС на призначення пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки Закон передбачає наявність таких складових як безпосередня участь особи в роботах по ліквідації наслідків аварії, присвоєння їй статусу потерпілого відповідної категорії, але не містить додаткових вимог щодо зазначення населеного пункту, де проводилися такі роботи, відомостей про підвищення заробітку. Доречно зазначити, що ці відомості впливають на визначення розміру призначеної пенсії, але аж ніяк не позбавляють особу права на призначення пільгової пенсії.

09 лютого 2017 року Долинський районний суд Кіровоградської області виніс постанову, якою даний позов задовольнив та визнав дії Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у призначенні громадянину А. пільгової пенсії зі зниженням пенсійного віку – неправомірними та зобов’язав Долинське ОУПФУ Кіровоградської області призначити йому пільгову пенсію згідно статті 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою: м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53, тел. (095)87-662-33, (0522) 32-08-24.

 Долинське бюро правової допомоги, знаходиться за адресою: м. Долинська, вул. Шевченко, 59 (з понеділка по п'ятницю з 8:00 до 17:00 год.) чи за телефонами (099)742-47-04,(068)184-89-76.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

 

Право внутрішньо переміщених осіб на отримання земельної ділянки

Як захистити законні права та інтереси громадянам, які перебувають за кордоном

Найбільш незахищені суспільні групи отримають доступ до БПД: внесено зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»


   05 січня 2017 року набрали чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» внесені з метою розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тож коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, суттєво розширилося за рахунок надання такого права найбільш незахищеним суспільним групам.
     Насамперед – це внутрішньо переміщені особи та особи, які претендують на отримання такого статусу, а також особи, які претендують на отримання статусу ветерана війни, у тому числі учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій, іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було дотепер, а з будь-яких питань.
   Також суттєво підвищується поріг малозабезпеченості для отримання доступу до безоплатної вторинної правової допомоги:
по-перше, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер;
по-друге, особа матиме право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;
по-третє, інвалід матиме право на безоплатну вторинну правову допомогу, якщо отримує пенсію або соціальну допомогу у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (а не якщо цей розмір є меншим двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, як це було дотепер).
   Нагадаємо, що реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу можна через мережу центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та їх структурні підрозділи – бюро правової допомоги. Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна отримати звернувшись до Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги (вул. Архітектора Паученка, 64/53, м. Кіровоград, (0522) 32-08-24) та Долинського бюро правової допомоги (вул.Шевченка,59,м.Долинська,тел.099-742-47-04 або 068-184-89-76,т.3-16-23).

Особливості встановлення факту родинних відносин

Щодо встановлення скороченої тривалості робочого часу

Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

Зміни до ЗУ «Про безоплатну правову допомогу»

Нове в законодавстві щодо складання заповіту

Поновлення пропущених строків для прийняття спадщини

Що необхідно знати військовослужбовцю, аби отримати санаторно-курортне лікування

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

Як малозабезпеченим сім’ям отримати соціальну допомогу?

 В умовах погіршення економічної ситуації в країні все більш актуальним для багатьох українців, у тому числі й кропивничан, постає питання отримання соціальної допомоги від держави.

З цього питання консультує Станіслав Березніченко, начальник відділу представництва Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Соціальна допомога призначається малозабезпеченим сім’ям, які мають середньомісячний сукупний дохід нижчий за прожитковий мінімум, розрахований в сукупності для кожного члена родини. Тобто в родині з трьох осіб, де двоє працездатних батьків і дитина, буде враховуватися сума з трьох прожиткових мінімумів – татового, маминого і дитини.

Для оформлення такої допомоги потрібно надати до Управління соціального захисту населення наступні документи: заяву про надання державної соціальної допомоги, довідку про склад сім’ї, декларацію про доходи (в неї не включаються нарахована субсидія за житлово-комунальні послуги), довідку про наявність і розмір земельної ділянки та документ, який посвідчує особу (паспорт).

Призначається виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям на 6 місяців, починаючи з дня звернення до Управління соціального захисту населення.

Відмовити у виплаті допомоги можуть в таких випадках:

1) якщо працездатні члени сім’ї не працюють, не служать в армії, не навчаються протягом останніх трьох місяців у навчальних закладах і не перебувають на обліку у центрі зайнятості, окрім тих, хто доглядає дітей віком до 3-ох або 6-ти років, хто доглядає за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами до 18 років, за інвалідами ІІ групи внаслідок психічних розладів, а також особами, які досягли 80-річчя;

2) якщо соціальні працівники з’ясують, що малозабезпечена родина має додаткові доходи для існування;

3) якщо у власності малозабезпеченої родини є друга квартира за умови, коли загальна площа житла перевищує 21 кв. м на одного члена сім’ї і додатково 10,5 кв. м, або більше одного автомобіля;

4) якщо у власності є земельна ділянка площею більше 60 соток (пай), окрім випадків, коли земельна частка не приносить прибутку, а також коли в родині з дітьми всі дорослі досягли 65 років або є інвалідами І та ІІ груп чи в родині є діти-інваліди.

Для розрахунку розміру допомоги потрібно визначити середній сукупний дохід сім’ї за останні півроку (додати всі доходи і розділити на 6). Виплата допомоги тісно пов’язана з таким показником, як «прожитковий мінімум». Це гарантований прожитковий мінімум, який визначається тільки для розрахунку цього виду допомоги Законом України «Про державний бюджет» (на відповідний рік).

Для розрахунку розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам необхідно визначити такий показник, як «прожитковий мінімум сім’ї». Він вираховується індивідуально (сума прожиткових мінімумів всіх членів родини).

Щоб визначити розмір державної соціальної допомоги, необхідно від прожиткового мінімуму родини відняти її середній сукупний дохід за останні 6 місяців. При цьому існує ще одне обмеження – отриманий результат не повинен перевищувати 75% від прожиткового мінімуму родини.

У разі порушення конституційних прав і свобод малозабезпечених сімей, рекомендуємо звертатися до наших спеціалістів, які завжди готові надати Вам правову допомогу.

Кіровоградський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює  за адресою:

м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Долинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 59 (приміщення редакції «Долинські новини»,2 поверх) , м. Долинська    

Тел.:    099-742-47-04 або 068-184-89-76

Виїзд за кордон неповнолітніх дітей: новели законодавства

До Кіровоградського місцевого центу з надання БВПД та бюро правової допомоги почастішали факти звернень громадян з питань порядку вивозу дітей за кордон.

Законом України від 21.01.1994 № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд і встановлено порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ст. 2 Закону неповнолітні громадяни України виїжджають з України за наявності проїзного документа дитини, або якщо вони вписані в закордонний паспорт одного з батьків. При цьому у паспорти батьків з 5-ти річного віку дітей вклеюються фотокартки.

Якщо дитина має дійсний проїзний документ або вписана у паспорт одного з батьків, то ним користуються для перетину кордону до моменту закінчення терміну дії документу, але не пізніше 1 квітня 2018 р. Тобто з 2018 року закордонні паспорти для дітей стануть єдиним документом, дійсним для перетину ними кордону. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється дітям від народження, має термін дії 4 роки і в подальшому перевиготовляється.

В п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України зазначено, що виїзд за межі України неповнолітніх громадян України здійснюється за нотаріально посвідченою згодою батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Без нотаріально посвідченої згоди одного з батьків можна перетнути кордон:

  • якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та відсутній у пункті пропуску;
  • якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин України, що не досяг 16-річного віку, або у проїзному документі дитини є відповідний запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві України за кордоном.

Також, без нотаріально посвідченої згоди одного з батьків можна перетнути кордон у разі пред’явлення документів або їх нотаріально посвідчених копій:

- свідоцтва про смерть другого з батьків;

- рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

- рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім чи недієздатним;

- рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків;

- довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (під час виїзду дитини за кордон у супроводі одинокої матері).

Для об’єктивного та успішного вирішення питань подібної категорії, відновлення порушених конституційних прав і свобод, рекомендуємо звертатися до наших спеціалістів, які завжди готові надати Вам правову допомогу.

Долинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою:

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (068)18-48-976

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  можна звернутися за адресою:

м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

До уваги жителів Долинського району,

які бажають зареєструвати громадське формування,

що не має статусу юридичної особи!

 Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2016 року №1717/5 «Про запровадження пілотного проекту у сфері державної реєстрації громадських формувань» прийняття та видача документів щодо реєстрації громадських формувань буде здійснюватись місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Звертаємо увагу на тому, що нові функції, які отримали місцеві центри дають змогу мешканцям реєструвати громадські організації у новостворених бюро правової допомоги.

Долинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою:

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (068)18-48-976

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою:

м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

В Долинській бюро правової допомоги надає сервіси місцевим жителям

 З 1 вересня 2016 р. розпочало роботу Долинське бюро правової допомоги. Впродовж першого тижня до бюро уже звернулося 18 осіб.

Місцеві жителі у Долинському бюро правової допомоги зможуть отримати такі види правових послуг: консультації і роз'яснення з правових питань, складення заяв, скарг, інших документів правового характеру, а також доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції України, та власне забезпечення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги.

Безоплатну вторинну правову допомогу у цивільних та адміністративних процесах можуть отримати малозабезпечені особи, чий середній місячний дохід сім’ї нижчий суми прожиткового мінімуму – 1399 гривень на місяць (з 1 травня по 31 листопада 2016 року відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»). Для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 1228 гривень; дітей віком від 6 до 18 років – 1531 гривень; працездатних осіб (до працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку – ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум») – 1450 гривень; осіб, які втратили працездатність (до осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку) – 1130 гривні.

Безоплатна вторинна правова допомога (представництво інтересів у суді) гарантована державою й учасникам бойових дій (у тому числі учасникам АТО із відповідним статусом та членам сімей загиблих) та іншим особам, згідно із ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 – ХІІ від 22.10.1993р.; інвалідам, дітям-сиротам, дітям позбавлених батьківського піклування, біженцям, та особам, які потребують додаткового або тимчасового захисту; законним представникам дітей-сиріт, дітям, позбавленим батьківського піклування, безпритульним дітям, дітям, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї; особам, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною чи належать до числа жертв нацистських переслідувань; особам, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною; опікунам або піклувальникам осіб, щодо яких суд розглядає справу про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; особам, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, або їх законним представникам та особам, реабілітованим відповідно до законодавства.

Тож, кожен, хто звернеться до бюро за юридичною консультацією – її отримає, як і матиме доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції. Крім того, клієнти матимуть змогу через бюро отримати доступ й до адвокатських послуг – якщо це буде необхідно та у випадку належності до визначених законом категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; а також фахівці бюро представлятимуть інтереси таких осіб у суді за окремими видами спорів.

 

Адреса Долинського бюро правової допомоги:

м. Долинська, вул. Шевченка, 59

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (068)18-48-976

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

До Кіровоградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  можна звернутися за адресою:

м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка (Дворцова), 64/53

Режим роботи: понеділок-п'ятниця з 8:00 до 17:00 год.

Тел.: (095)87-662-33, (0522) 32-08-24

Email: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

 

Оголошується відкритий конкурс з відбору кандидатів на посади керівників бюро правової допомоги

 Координаційний центр з надання правової допомоги оголошує конкурс з відбору кандидатів на посади начальників та/або заступників начальників бюро правової допомоги.

Вимоги до претендентів:

- вища юридична освіта не нижче першого (бакалаврського) рівня вищої освіти;

- вільне володіння українською мовою;

- доброчесність, толерантність;

- спроможність до усної та письмової ефективної комунікації;

- аналітичне мислення, спроможність швидко орієнтуватися і шукати необхідну інформацію;

- рівень досвідченого користувача персонального комп’ютера;

- стресостійкість.

Підтверджений досвід волонтерської діяльності/участі у діяльності громадських організаціях/ініціативних групах, які надають допомогу вразливим суспільним групам, є перевагою.

Із завданнями бюро правової допомоги можна ознайомитися тут.

Для участі у конкурсі претендентам необхідно:

1) до 18 години 00 хвилин 31 травня 2016 року заповнити заявку на веб-сайті www.legalaid-jobs.in.ua. Надіслані в інший спосіб та/або з порушенням встановленого строку заявки не розглядаються;

2) до 00 годин 00 хвилин 17 червня 2016 року пройти курс дистанційного навчання «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги» (далі – дистанційний курс). Зареєструватися на дистанційний курс зможуть ті претенденти, які отримають запрошення Координаційного центру з надання правової допомоги, надіслане на адресу електронної пошти, вказану в заявці. Проходження претендентами дистанційного курсу завершується о 00 годин 00 хвилин  17 червня 2016 року.

Претенденти, які відповідають встановленим вимогам та пройшли дистанційний курс, будуть запрошені на інтерв’ю шляхом надсилання регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомлення на адреси електронної пошти, вказані претендентами в заявках. Інтерв’ювання розпочнеться після 30 червня 2016 року. Для проходження інтерв’ю необхідно буде прибути до приміщення відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та пред’явити паспорт громадянина України.

Прийняття на роботу здійснюватиметься директорами відповідних регіональних  центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до законодавства про працю України в межах повноважень та в порядку, що визначені Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 10 березня 2015 р. № 329/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України
10 березня 2015 р. за № 266/26711.

Методологічна підтримка проведення конкурсу здійснюється українсько-канадським проектом «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що реалізується Канадським бюро міжнародної освіти і фінансується Міністерством закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади.

 

 Міністерством юстиції України оголошено конкурс на заміщення наступних вакантних посад:

          першого заступника начальнику Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області; 

         заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації – начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. 

Документи від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, приймаються протягом 30 календарних днів з дня розміщення оголошення про проведення конкурсу на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України. Термін подачі документів до 15 жовтня 2015 року. Телефон для довідок у місті Києві (044) 271-17-25.

 

До уваги юридичних осіб

 

Дополнительная информация