Як заощадити на комунальних послугах до 70%: Голова Держенергоефективності дає практичні поради

В інтерв’ю для видання «Обозреватель», саме перед початком опалювального сезону, Голова Держенергоефективності Сергій Савчук представив дієві інструменти з енергоефективності для кожної громади, зокрема:

- саме комплексна термомодернізація будівлі, у т.ч. у рамках «теплих кредитів», дає 40-50% і більше економії витрат на комунальних послугах;

- завдяки енергосервісу (ЕСКО) економія енергоспоживання у бюджетних закладах сягає до 70% без жодної бюджетної інвестиції;

- в Україні є реальні успішні приклади використання біомаси для генерації теплової та електричної енергії;

- європейський досвід доводить ефективність генерації енергії із сміття, який найближчим часом  має застосовуватись в різних містах України.

Детальніше читайте в інтерв’ю: https://www.obozrevatel.com/ukr/green/yak-zaoschaditi-na-komunalnih-poslugah-70-scho-treba-zrobiti.htm

 

Більше 2 млрд євро інвестовано у понад 2500 МВт нових потужностей «чистої» електроенергетики, введених за 9 місяців цього року

Більше 2 млрд євро інвестовано у понад 2500 МВт нових потужностей відновлюваної електроенергетики, введених в Україні за 9 місяців цього року.

Зокрема, за цей період встановлено такі нові об’єкти:

- понад 2000 МВт – СЕС;

- майже 400 МВт – ВЕС;

- близько 120 МВт – СЕС домогосподарств (за 6 місяців ц.р.);

- 24 МВт – біогазові установки;

- 13 МВт – об’єкти малої гідроенергетики;

- 4 МВт – об’єкти на біомасі.

«Крім цього, завдяки цим новим об’єктам загальна потужність відновлюваної електроенергетики зросла у 2 рази лише за 9 місяців: із близько 2300 МВт станом на кінець 2018 р. до близько 5000 МВт станом на 01.10.2019», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Такі швидкі темпи введення об’єктів, які генерують «чисту» електроенергію, дозволять виконати міжнародні зобов’язання та досягти мети Національного плану дій із відновлюваної енергетики до 2020 р. у частині електроенергетики.

 

Потрійна компенсація за «теплими кредитами» та 50% економії на опаленні – реальний досвід комплексної термомодернізації ОСББ в Чернігові 

За даними Держенергоефективності, ОСББ «Доценка, 23» (м. Чернігів) залучало «теплі кредити»: 

- у 2017 р. – для встановлення ІТП та заміни вікон; 

- у 2018 р. – для утеплення фасаду та підвалу. 

Загальна сума кредитів склала 1,4 млн грн, із яких: 

- держава відшкодувала 700 тис. грн; 

- місто – 500 тис. грн; 

- а область – 10% річних щомісячно із 2018 року. 

Після усіх компенсацій фактична вартість проекту для ОСББ – 200 тис грн, а для 1-ї родини – 170 грн/місяць. 

Завдяки цілому комплексу енергоефективних заходів витрати на опалення  зменшилися майже на понад 50%: із 37 грн/м2 до 9-18 грн/м2 у різні місяці. 

При цьому, вартість квартир підвищилася на 30 відсотків. 

«Шановні голови ОСББ, переймайте такий досвід та поспішайте скористатися перевагами співфінансування «теплих кредитів» із різних джерел у поточному році!», - повідомив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

 

 

Майже 90 млн грн відшкодовано населенню та ОСББ у рамках програми «теплих кредитів» у вересні цього року

Майже 90 млн грн відшкодовано населенню та ОСББ у рамках програми «теплих кредитів» у вересні цього року, зокрема:

- понад 50 млн грн – на утеплення індивідуального житла;

- більше 37 млн грн – для ОСББ;

- майже 2 млн грн – на твердопаливні котли.

Всього у ц.р. учасники програми отримали вже близько 290 млн грн компенсацій із держбюджету.

За весь час дії програми із жовтня 2014 р. і по сьогодні Уряд надав понад 2,6 млрд грн співфінансування за «теплими кредитами».

Нагадуємо, що у ц.р. ОСББ ще мають можливості скористатися програмою через Ощадбанк, ПриватБанк, Укргазбанк та провести комплексну термомодернізацію.

«Тож, давайте разом долучатися до утеплення наших осель для зменшення рахунків за комунальні послуги», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

 

Ще 180 ОСББ залучили майже 60 млн грн «теплих кредитів» на енергоощадні заходи за останні 2 тижні

Попит ОСББ на державну програму з енергоефективності триває. За останні 2 тижні ще 180 ОСББ залучили майже 60 млн грн «теплих кредитів» на енергоефективні заходи у багатоповерхівках.

ОСББ мають ще чимало можливостей скористатися програмою у ц. р. та підготуватися до опалювального сезону.

Крім цього, у проекті Держбюджету-2020 вже передбачено 400 млн грн на фінансування програми «теплих кредитів» у наступному році. Відповідний законопроект від 15.09.2019 № 2000 зареєстровано у Парламенті (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66853).

За попередніми розрахунками, у 2020 р. програмою зможуть скористатися до 200 тис. родин та залучити до 1,2 млрд грн «теплих кредитів» на комплексне утеплення будівель. 

«Дякую усім, хто підтримує прозорий, дієвий та економічно вигідний механізм співфінансування «теплих кредитів», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Саме завдяки цій програмі «теплих кредитів»:

- родини заощаджують до 70% витрат на комунальні послуги;

- утеплені квартири зростають у ціні в середньому на 30%;

- активізується бізнес, у т.ч. в суміжних галузях економіки;

- розвивається економіка: 1 грн державного співфінансування залучає до 3 грн інвестицій;

- державний та місцеві бюджети отримують повернення вкладених у програму коштів у вигляді податків;

- у суспільстві формується нова культура ефективного енергоспоживання.

 

Держенергоефективності спільно із фінськими партнерами працює над створенням Фонду зелених інвестицій в Україні

Держенергоефективності у співпраці із Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО) та експертами Фінсько-українського трастового фонду ініціює розробку концепту нового фінансового інструменту в Україні – Фонду зелених інвестицій («GIF UA»).

Робота над Фондом стане ще одним пріоритетним напрямом вже успішного партнерства МЗС Фінляндії, НЕФКО та Держенергоефективності. Тісну співпрацю України та Фінляндії було закріплено укладанням відповідного Меморандуму у 2017 році (http://saee.gov.ua/uk/news/1665).

Саме завдяки активному співробітництву засновано та вже працює Фінсько-український трастовий фонд, що фінансує підготовку техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) для «зелених» проектів.

Зокрема, Фінсько-український трастовий фонд підтримав найбільшу заявку щодо розробки дослідження для створення Фонду зелених інвестицій в Україні «GIF UA».

Фонд «GIF UA» дозволить:

- забезпечити співфінансування нових проектів «зеленої» енергетики;

- усунути основні бар’єри в реалізації даних проектів (відсутність застави, попит на власний капітал тощо).

Також передбачається, що до діяльності фонду зможуть долучатися вітчизняні та міжнародні фінансові установи.

За результатами розробки вищезазначеного дослідження буде представлено концепцію Фонду «GIF UA», яка включатиме:

- інвестиційну стратегію фонду;

- організаційну структуру роботи та концепцію управління;

- джерела для залучення фінансових ресурсів;

- дорожню карту щодо заснування фонду в Україні.

«Наша мета – заснувати в Україні надійний фінансовий інструмент співфінансування проектів за зразком «Green Investment Group» у Великобританії (http://greeninvestmentgroup.com), «DEG» (https://www.deginvest.de) у Німеччині», - повідомив Сергій Савчук.

 

Голова Держенергоефективності та Міністр енергетики Литви обговорили здобутки та наступні пріоритети співпраці України та Литви у «чистій» енергетиці

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук під час зустрічі із Міністром енергетики Литви Жигімантасом Вайчюнасом та Послом Литви в Україні Марюсом Януконісом розглянули напрацювання та подальші актуальні напрями партнерства двох країн у відновлюваній енергетиці у рамках укладеного Меморандуму про співпрацю у 2017 році.

Зокрема, Литва – стратегічно важливий для України партнер у розвитку «чистої» енергетики. Так, за даними «Eurostat», Литва досягла своєї національної мети – 23 % «зеленої» енергії до 2020 р. і вже у 2017 р. ця частка становила більше 25 %.

«При цьому, серед першочергових напрямів співпраці України та Литви – розвиток біоенергетики для заміщення споживання газу», - повідомив С.Савчук.

Як відомо, у Литві після запуску біржі «Baltpool» (https://www.baltpool.eu) частка біомаси, придбаної через неї, зросла із 1% у 2013 р. до 95% у 2017 році.

У результаті вже у 2018 р. близько 70% енергії у централізованому теплопостачанні Литви вироблено саме із біомаси.

«Тож, беручи за основу успішний досвід Литви у генерації тепла із біомаси та принципи роботи «Baltpool», ми розробили законопроект щодо запровадження прозорої та конкурентної електронної системи торгівлі твердим біопаливом в Україні», - наголосив Голова.

Також під час зустрічі сторони обговорили інші законодавчі зміни, спрямовані на розвиток «зелених» проектів в Україні. Особливу увагу приділено питанню запуску аукціонів.

Водночас, литовські компанії вже активно працюють на українському ринку.

Наприклад, за участю провідного литовського виробника сонячних панелей «SoliTek» (https://solitek.eu) на даху Посольства Литви в Україні встановлено 11 кВт СЕС. Таким чином, Посольство стало першою дипломатичною установою, яке буде використовувати «чисту» електроенергію для своїх потреб.

Крім цього, у м. Вільногорськ (Дніпропетровська область) литовська компанія «BOD GROUP» (https://www.bod.lt) встановила СЕС потужністю 2 МВт, яка буде використовувати інноваційну систему трекерів для відстеження позиції сонця. Нова технологія дозволить виробляти на 40% більше електроенергії, ніж звичайна СЕС.

Загалом, за підсумками зустрічі сторони домовилися продовжити взаємовигідну співпрацю та опрацювати наступні питання:

 - шляхи запровадження спільних механізмів фінансування підготовки «зелених» проектів;

 - обмін досвідом щодо програм підтримки домогосподарств у використанні відновлюваних джерел енергії, зокрема, щодо встановлення СЕС;

 - залучення литовських компаній на український ринок для запуску проектів із виробництва тепла для заміщення газу.

 

Завдяки генерації енергії із сміття Україна може заміщувати в еквіваленті до 1 млрд куб. м газу в рік

«Сміття – це той ресурс, який можна перетворити з екологічної проблеми на джерело енергії та точку росту вітчизняної економіки», - повідомив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук в інтерв’ю 7 каналу в рамках прес-конференції у Будинку Уряду.

Тому Держенергоефективності вже розроблено не лише концепцію, а й цілу низку законопроектів для стимулювання енергетичної утилізації твердих побутових відходів.

Основна ідея – створити такі законодавчі умови, відповідно до яких бізнесу буде вигідно встановлювати «waste-to-energy plants» та вивозити відходи саме на заводи, а не на звалища чи в ліс.

Така практика поширена в європейських країнах. Наприклад, Швеція переробляє майже 100% твердих побутових відходів і навіть імпортує їх з інших країн.

Тож, відповідно до розробленої концепції та законопроектів передбачається:

  • надати гарантії інвесторам щодо постачання певних обсягів сміття на переробку;
  • запровадити довгострокові договори на поводження із побутовими відходами;
  • створити стимули для будівництва «waste-to-energy plants»;
  • встановити чіткі правила тарифоутворення для послуг із енергетичної утилізації відходів (gate fee);
  • закріпити законодавчо екологічні вимоги для підприємств сміттєпереробної галузі;
  • налагодити систему адміністрування поводження з відходами на муніципальному рівні;
  • посилити відповідальність за захоронення відходів на несанкціонованих звалищах;
  • створити прозорий ринок у цій сфері.

Сміттєпереробні заводи зможуть отримувати доходи за:

  • виробництво теплової та електричної енергії;
  • перероблення відходів;
  • реалізацію вторинної сировини та / або альтернативного палива.

За оцінками експертів, завдяки виробництву енергії із відходів можливо заміщувати в еквіваленті до 1 млрд м³ газу щорічно.

Деталі дізнавайтеся у сюжеті 7 каналу: https://www.youtube.com/watch?v=Fqjv10XNP1w

 

 

Понад 3,3 млрд євро інвестовано в «чисту» енергетику та енергоефективність України за 5 років завдяки ефективним законодавчим змінам

На прес-конференції 20 серпня у Будинку Уряду Голова Держенергоефективності Сергій Савчук окреслив журналістам результати роботи за 5 років та ініціативи, завдяки яким українські сім’ї зменшують комунальні платежі, а бізнес інвестує у вітчизняну «зелену» електро- та теплоенергетику.

Серед ключових показників роботи:

  • На 6 млрд м3 у рік зменшено споживання газу населенням, бюджетною сферою та теплокомуненерго у 2018 р. порівняно із 2014 роком. Таким чином, Україна щороку заощаджує близько 1,2 млрд євро, не витрачаючи їх на закупівлю блакитного палива.
  • 3,3 млрд євро залучених інвестицій у відновлювану енергетику та енергоефективність завдяки ефективним законодавчим стимулам.

Найбільше інвестицій вкладено у «чисту» енергетику:

  • понад 2,5 млрд євро — у близько 3000 МВт потужностей відновлюваної електроенергетики;
  • більше 500 млн євро — у понад 2200 МВт нових потужностей, що генерують тепло «не з газу».
  • Близько 650 тис. родин (а це еквівалентно двом регіонам України) утеплилися завдяки співфінансуванню «теплих кредитів» із державного та місцевих бюджетів. Тепер усі ці родини заощаджують до 70% на комунальних послугах, а їхня нерухомість зросла у ціні приблизно на 30%.
  • Ще 3 тис. ОСББ можуть залучити до 1 млрд грн «теплих кредитів» у цьому році.
  • У 35 разів збільшено обсяг фінансування місцевих програм здешевлення «теплих кредитів»: із 5 млн грн у 2014 р. до близько 170 млн грн у 2019 році.
  • Вперше запроваджено ЕСКО-механізм, в рамках якого приватні інвестори уклали вже понад 340 контрактів вартістю близько 500 млн грн для утеплення бюджетних установ. Економія енерговитрат сягає 70% без жодної бюджетної інвестиції.
  • У 3 рази збільшено кількість місцевих органів влади, де впроваджено енергомоніторинг у бюджетній сфері: із 60 таких органів влади у 2017 р. до 210 у 2019 році.
  • За участю Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято у 2017 р. Закон України № 2119-VIII щодо запровадження 100% обліку тепла і води в країні.
  • Вперше із врахуванням кращих європейських практик розпочато сертифікацію енергоефективності будівель.
  • вже атестовано близько 1300 енергоаудиторів, які мають право проводити сертифікацію будівель та обстеження інженерних систем;
  • більше 400 перших будівель отримали енергетичні сертифікати.
  • За ініціативи Держенергоефективності розроблено Концепцію стимулювання енергетичної утилізації сміття та низку законопроектів, що дозволять:
  • інвесторам вкладати кошти у так звані «waste-to-energy plants», як в Данії, Великобританії та інших країнах;
  • заміщувати в еквіваленті до 1 млрд куб м газу щороку;
  • і, як результат, зменшити кількість сміттєзвалищ.
  • У 2018 р. ініційовано приєднання України до Міжнародного агентства із відновлюваних джерел енергії (IRENA).
  • Запроваджено Інвестиційну карту «UAMAP» (https://www.uamap.org.ua), де опубліковано понад 100 потенційних проектів на суму понад 4 млрд євро.
  • Спільно із МЗС Фінляндії та НЕФКО засновано та вже працює Фінсько-український трастовий фонд обсягом 6 млн євро для фінансування підготовки проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики. Вже опрацьовуються заявки, а фінські компанії зможуть стати співінвесторами нових проектів.
  • За участю Держенергоефективності розроблено та Парламентом прийнято Закон України від 25.04.2019 № 2712-VIII щодо переходу на систему аукціонів у відновлюваній енергетиці.
  • Близько 12 тис. родин перейшли на електроенергію з енергії сонця. Для порівняння у 2014 р. лише близько 20 домогосподарств мали сонячні панелі.

Усі зазначені ініціативи сприяють не лише зменшенню енергоспоживання та оптимізації енерговитрат громад, а й формують нову енергоефективну культуру у суспільстві.

Враховуючи набутий досвід, Держенергоефективності продовжує працювати над пріоритетними завданнями:

  • розробка нової 5-річної цільової програми для населення, бюджетної сфери та промисловості;
  • розвиток системи аукціонів;
  • впровадження механізму стимулювання підприємств до енергоефективних заходів та переходу на відновлювані джерела енергії;
  • розвиток сфери енергетичної утилізації сміття;
  • створення ринку твердого біопалива;
  • розвиток сфери виробництва та використання рідких біопалив;
  • запровадження ринку «зелених» облігацій.

Детальна інформація по зазначеним питанням – у презентації: http://saee.gov.ua/sites/default/files/S_Savchuk_20_08_2019.pdf

Відеозапис прес-конференції на сайті Кабінету Міністрів України: https://www.youtube.com/watch?v=IjD-Tp1dofw

 

 

Старт 2-ї хвилі державної підтримки для ОСББ: ще 70 обєднань залучили понад 25 млн грн «теплих кредитів» за тиждень

Минулого тижня ще 70 ОСББ залучили більше 25 млн грн «теплих кредитів» на енергоефективні заходи у багатоповерхівках.

Така можливість з’явилася завдяки виділенню Урядом додаткових 380 млн грн на стимулювання утеплення ОСББ. Це у 2 рази перевищує обсяг коштів для підтримки ОСББ у рамках 1-го траншу фінансування у 2019 році (190 млн гривень).

Враховуючи активність ОСББ у попередні роки, найближчим часом очікується надходження чималої кількості заявок щодо «теплих кредитів».

Нагадуємо, що «теплі кредити» для ОСББ надають:

- Ощадбанк

- Укргазбанк;

- ПриватБанк.

Загалом у ц. р. вже понад 1200 ОСББ отримали в банках близько 450 млн грн «теплих кредитів». 

Окрім державного відшкодування, ОСББ можуть отримати додаткові компенсації у рамках понад 100 місцевих програм «теплих кредитів» (http://saee.gov.ua/uk/programs/map).

«Отже, шановні голови ОСББ, поспішайте скористатися державною програмою, щоб впровадити усі необхідні енергоефективні заходи та надати до банків підтвердні документи (акти виконаних робіт) до 30 листопада цього року!», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

 

 

Сергій Савчук: Ощадбанк відновлює видачу «теплих кредитів» для ОСББ

Голова Держенергоефективності Сергій Савчук та Голова правління Ощадбанку Андрій Пишний уклали додатковий договір про співпрацю щодо співфінансування виділених Урядом 380 млн грн для утеплення ОСББ.

Таким чином, 3 державні банки – Ощадбанк, Укргазбанк, ПриватБанк – знову видають «теплі кредити» для ОСББ.

Це унікальна можливість для ще близько 3 тисяч ОСББ (понад 230 тис. родин) у ц.р.:

  • залучити до 1 млрд грн «теплих кредитів»;
  • одержати до 70% відшкодування із держбюджету;
  • отримати додаткові компенсації із місцевих бюджетів;
  • заощаджувати 50% і більше на комунальних послугах;
  • підвищити вартість квартир в утеплених багатоповерхівках в середньому на 30%;
  • жити в теплі та комфорті.

Нагадуємо, що для отримання відшкодування усі ОСББ мають подати до банків підтвердні документи та акти виконаних робіт до 30 листопада цього року.

«Тому, шановні голови ОСББ, не гайте часу, а вже зараз подавайте заявки в Ощадбанк, Укргазбанк і ПриватБанк та готуйтеся до опалювального сезону!», - повідомив С.Савчук.

 

 

На Львівщині оголошено 10 ЕСКО-тендерів для підвищення енергоефективності обласних бюджетних установ

 

У Системі «ProZorro» Львівська обласна державна адміністрація вперше оголосила 10 ЕСКО-тендерів для впровадження енергоефективних заходів саме в обласних об’єктах (медичних та освітніх закладах),  зокрема:

- Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих ім. Ю. Липи (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-31-002095-b);

- Львівський обласний ендокринологічний диспансер (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-31-000089-a);

- Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-31-000489-a);

- Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-31-001860-b);

-Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-31-001292-b);

- Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-31-000306-c);

- Львівський геріатричний пансіонат (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-31-000939-b);

- Сокальська загальноосвітня санаторна школа-інтернат I-III ступенів ім. Т.Г. Шевченка (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-31-000360-c);

- Львівська середня санаторна школа-інтернат №1 І-ІІІ ст. Імені Б.І. Антонича (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-31-002058-b);

- Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-31-002405-b)

Усі зацікавлені інвестори можуть подавати пропозиції до 30-31 серпня 2019 року.

Нагадуємо, що у Львівській області вже реалізуються ЕСКО-контракти, зокрема, у містах Дрогобич та Червоноград. 

За діючими в країні ЕСКО-проектами економія енергоспоживання складає від 15% до 70%. 

Держенергоефективності співпрацює із місцевою владою та завжди готове надати консультації щодо особливостей впровадження енергосервісу.

 

 

 

В інтерв’ю для «KyivPost» Голова Держенергоефективності представив основні реформи у сфері енергоефективності в Україні

Під час інтерв’ю для «KyivPost» Голова Держенергоефективності Сергій Савчук окреслив розвиток сфери енергоефективності як важливої складової енергобезпеки країни.

Зокрема, Голова Агентства назвав ключові впроваджені та діючі механізми енергоефективності:

- затребувана Урядова програма «теплих кредитів», яка за 5 років допомогла близько 650 тис. родин  (а це, фактично, цілий регіон) впровадити енергоефективні заходи та заощаджувати до 50% більше на енерговитратах;

- ЕСКО-механізм, завдяки якому укладено понад 330 енергосервісних контрактів вартістю більше 430 млн грн на модернізацію бюджетних установ. Економія енергоспоживання складає від 15% до 70%.

Водночас Держенергоефективності спільно із Проектом ПРООН з енергосервісу веде роботу над удосконаленням законодавства у цій сфері та підвищенням інституційної спроможності місцевої влади щодо залучення ЕСКО-інвестицій.

Значну підтримку Україні у розвитку сфери енергоефективності надає GIZ, що тісно співпрацює із місцевими громадами, муніципалітетами, лікарнями, промисловими компаніями.

Більше цікавої інформації дізнавайтеся із статті «To boost security, Ukraine must plug its energy holes»:  http://saee.gov.ua/uk/news/3066

 

Міноборони дає старт енергосервісу для підвищення енергоефективності своїх обєктів

 

Міністерство оборони України затвердило наказ щодо проведення закупівель енергосервісу для підвищення енергоефективності 6 об’єктів військових містечок.  

До переліку об’єктів входять будівлі:

  • військового містечка №113 у Києві; 
  • військового містечка № 6 у смт Городок на Житомирщині.

Впровадження ЕСКО-механізму дозволить за рахунок приватних інвестицій:

  • провести необхідні заходи з енергоефективності;
  • модернізувати обладнання;
  • зменшити споживання паливно-енергетичних ресурсів;
  • заощадити значні кошти бюджету, що витрачаються на комунальні послуги та енергоносії.

Найближчим часом очікується оголошення ЕСКО-тендерів у Системі електронних публічних закупівель «PROZORRO» (https://prozorro.gov.ua).

Нагадуємо, що Міноборони працює над енергосервісом у тісній співпраці із Держенергоефективності у рамках Меморандуму про партнерство, укладеного у 2018 році.

 

 

Понад 300 будівель в Україні вже отримали енергетичні сертифікати!

Упродовж липня 2019 р. енергоаудитори видали ще 70 сертифікатів енергоефективності будівель.

При цьому, лише за 2 дні серпня ц.р. до бази включено додатково майже 30 сертифікатів.

Загалом, станом на 02.08.2019 нараховується вже понад 300 будівель, які пройшли сертифікацію, зокрема:

- 93 - громадські будівлі;

- 82 - навчальні заклади;

- 66 - закладів охорони здоров’я;

- 62 - житлові будинки;

- 16 – дитячих дошкільних закладів.

Найактивнішими у цій сфері є Полтавська, Рівненська області та м. Київ.

Як пояснив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, користь енергетичного сертифікату полягає у наявності чіткої та деталізованої інформації на такі питання:

-       скільки енергоресурсів витрачається;

-       яких технічний стан будівлі;

-       які енергоефективні заходи необхідно впроваджувати.

Нагадуємо, що на сайті Держенергоефективності розміщено:

- перелік атестованих енергоаудиторів: http://saee.gov.ua/uk/content/energy-auditors-attestation;

- база даних сертифікатів: http://saee.gov.ua/uk/content/energy-certificate.

 

«Закликаю усіх проводити сертифікацію будівель та активно долучатися до їхньої термомодернізації, щоб сплачувати менше за комунальні послуги!», - повідомив Сергій Савчук.

 

 

 

Ще 20 млн грн відшкодовано позичальникам «теплих кредитів» у липні цього року

Держенергоефективності здійснило чергову компенсацію за «теплими кредитами», а саме – виплатило майже 20 млн грн, зокрема:

- близько 17 млн грн – для ОСББ;

- 3 млн грн – для утеплення приватних будинків.

Кошти спрямовано на рахунки позичальників в Укргазбанку, Ощадбанку, ПриватБанку, Укрексімбанку.

Всього у ц. р. Урядом відшкодовано близько 100 млн гривень.

Водночас, додаткову підтримку можна отримати у рамках понад 160 місцевих програм здешевлення «теплих кредитів», на які виділено понад 170 млн гривень (http://saee.gov.ua/uk/programs/map). У ц. р. із місцевих бюджетів вже виплачено майже 50 млн грн учасникам таких програм.

Загалом, із початку дії програми у 2014 р. і по сьогодні із держбюджету компенсовано 2,5 млрд гривень.

 

Близько 12 тис. домогосподарств в Україні вже використовують сонячні панелі та заощаджують на рахунках за електроенергію

Українські родини продовжують активно переходити на «чисту» електроенергію.

«Так, у II кварталі ц. р. ще понад 3 тис. домогосподарств встановили сонячні панелі загальною потужністю більше 85 МВт. Це у понад 2 рази більше, ніж за I квартал цього року (1400 родин)», - повідомив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Загалом, станом на 01.07.2019 в Україні нараховується вже близько 12 тис. сімей, які використовують сонячні електростанції загальною потужністю близько 280 МВт. Для порівняння на кінець 3-го кварталу 2015 р. було лише 130 таких родин.

«Обсяг інвестицій домогосподарств у 280 МВт СЕС сягнув понад 240 млн євро!», - наголосив С.Савчук.

 ТОП-3 області, де встановлено найбільше СЕС у домогосподарствах:

- понад 1500 (≈ 40 МВ) - Дніпропетровська;

- більше 1200 (≈ 33 МВт) - Тернопільська;

- понад 1000 (≈ 20 МВт) - Київська (із м. Київ).

Таке стрімке зростання попиту на сонячні панелі спостерігається після розробки спільно із Держенергоефективності та прийняття Парламентом у 2015 р. Закону №514-VIII щодо запровадження «зеленого» тарифу для СЕСд потужністю до 30 кВт із прив’язкою до курсу євро.

Крім цього, законопроектом № 10357, прийнятим Парламентом 11 липня ц.р., врегульовано питання розміщення СЕСд потужністю до 30 кВт на розсуд власника (на даху або на землі).

Враховуючи, що в Україні налічується 6,5 млн домогосподарств, потенціал для ринку використання сонячних панелей – значний.

 

Впродовж 5 місяців ц. р. ОСББ зможуть залучити до 1 млрд грн «теплих кредитів» на енергоефективні заходи

 Виділені 380 млн грн державного співфінансування дадуть можливість для ще 3 тис. ОСББ:

 -  залучити до 1 млрд грн «теплих кредитів» вже у цьому році;

 - зменшити у 2 рази і більше енерговитрати.

Наприклад, ОСББ «Гашека 18» у Києві тричі користувалося «теплими кредитами». Після усіх енергоефективних робіт рахунки за тепло знизилися у понад 3 рази: із 30 грн/кв. м до 8 грн/ кв. м. в опалювальний сезон.

 Взимку 2018/2019 мешканці 2-кімнатних квартир в ОСББ «Гашека 18» сплачували в середньому 400 грн за опалення. Це у 5 разів менше, ніж по місту.

«Тому готуйте заявки та звертайтеся до банків, щоб вже цієї осені менше сплачувати за комунальні послуги та жити в комфорті!», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Важливо – до 30 листопада ц. р. ОСББ мають подати до банків усі підтвердні документи про цільове використання кредиту та виконання енергоефективних заходів.

Більше деталей – у сюжеті телеканалу СТБ:  https://www.youtube.com/watch?v=IGQAaj1XZyA

 

 

Завдяки додатковим 380 млн грн. Урядового співфінансування ще 3 тис. ОСББ зможуть утеплити будинки та зменшити вдвічі комунальні платежі до кінця цього року

У Прес-центрі Будинку Уряду Голова Держенергоефективності Сергій Савчук із представниками Укргазбанку, Ощадбанку, ПриватБанку, Т. Бойко (Громадянська мережа "Опора") та Є. Яровим (ОСББ "Гашека 18") поінформували журналістів та ОСББ щодо виділення із державного бюджету додаткових коштів на співфінансування «теплих кредитів» для ОСББ у ц. р. – 380,7 млн гривень.

Це у 2 рази більше, ніж обсяг коштів, що вже профінансовано за напрямом «утеплення ОСББ» у цьому році.

Тож ще близько 3 тисяч ОСББ, а це понад 230 тис. сімей, зможуть:

  • залучити до 1 млрд грн «теплих кредитів» на утеплення багатоповерхівок;
  • отримати до 70% відшкодування із держбюджету та додаткові компенсації із місцевих бюджетів;
  • економити 50% і більше на комунальних послугах;
  • підвищити вартість квартир в утепленому будинку в середньому на 30%;
  • і врешті-решт, жити в комфорті та теплі.

Під час виступу Сергій Савчук звернув увагу, що учасники програми вже переконалися в надійності отримання компенсацій:

- ОСББ вдруге і втретє залучають «теплі кредити»;

- середній кредит ОСББ зріс у 3,5 рази: із 85 тис. грн у 2015 р. до майже 300 тис. грн у 2018 року.

«Як результат за 5 років маємо вже майже 4 тисячі ОСББ, які залучили 1 млрд грн «теплих кредитів», - пояснив С.Савчук. - Лише за кілька місяців ц.р. 1000 ОСББ взяли участь у програмі. Очікуємо ще 3 тис. ОСББ у 2019 році».

Реальні приклади участі ОСББ доводять економічну ефективність програми.

Наприклад, ОСББ “Макарова 10 Рiвне” (361 квартира) залучило 4,8 млн грн «теплого кредиту» на утеплення фасаду та заміну вікон і дверей. Із держбюджету відшкодовано 2,5 млн грн, а із місцевого – 1,3 млн гривень.

Після усіх компенсацій вартість всього проекту для ОСББ склала 350 тис. грн, а кожна сім’я cплачувала лише 80 грн у місяць.

При цьому, витрати за опалення зменшилися на 50%: із 47 грн/м2 до 23 грн/м2.

«Тому вже зараз, шановні голови ОСББ, готуйте проекти з утеплення багатоповерхівок та подавайте заявки у банки: Ощадбанк, Укргазбанк та ПриватБанк. Це вікно Ваших можливостей для зменшення розміру Ваших платіжок вже цієї осені у 2 рази», - повідомив Голова Агентства.

Нагадуємо, що для отримання відшкодування усі ОСББ мають подати до банків підтвердні документи та акти виконаних робіт до 30 листопада цього року.

«Тому давайте разом робити будинки теплими, комунальні рахунки меншими, а життя – комфортним завдяки енергоефективності!», - закликав С.Савчук.

Презентації спікерів:

  1. Держенергоефективності: http://saee.gov.ua/sites/default/files/Savchuk_04_07_2019.pdf
  2. Ощадбанк: http://saee.gov.ua/sites/default/files/Oschadbank_04_07_2019.pdf
  3. ПриватБанк: http://saee.gov.ua/sites/default/files/PrivatBank_04_07_2019.pdf
  4. Укргазбанк: http://saee.gov.ua/sites/default/files/Ukrgasbank_04_07_2019.pdf

Відеозапис пресконференції: https://www.youtube.com/watch?v=vtrGQSjyEmE

Пост-реліз: http://saee.gov.ua/uk/news/3018

 

 

Вже більше 900 млн грн залучено українськими родинами за програмою «теплих кредитів» у цьому році

 

За останній тиждень українські сім’ї оформили ще близько 30 млн грн «теплих кредитів».

 Загалом, у 2019 р. банками вже видано понад 900 млн грн «теплих кредитів», зокрема:

 - 560 млн грн - на утеплення приватних будинків;

 - майже 320 млн грн - для ОСББ;

 - близько 25 млн грн - на твердопаливні котли.

 Водночас Голова Держенергоефективності Сергій Савчук звертає увагу усіх ОСББ на додаткові можливості щодо участі у програмі.

 Рішенням Уряду виділено додаткові 380 млн грн на співфінансування «теплих кредитів» для ОСББ у цьому році. Це майже у 2 рази більше, ніж обсяг коштів для утеплення ОСББ в рамках першого траншу фінансування у ц.р. - 190 млн гривень.

 «Отже, закликаю ОСББ якомога швидше розробляти нові проекти утеплення для освоєння ще близько 760 млн грн «теплих кредитів» у ц. р. та завчасно підготуватися до наступного опалювального сезону!», - повідомив С.Савчук.

 

 

Уряд виділив додатково 380 млн грн на «теплі кредити» для ОСББ у цьому році

 

19 червня ц.р. на засіданні Уряду під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана cхвалено рішення щодо додаткового виділення 380,6 млн грн на програму «теплі кредити» для ОСББ у 2019 році.

 За попередніми розрахунками, завдяки цьому рішенню ще близько 3 тисяч ОСББ, а це понад 230 тис. сімей, зможуть залучити більше 760 млн грн «теплих кредитів» на термомодернізацію багатоповерхівок.

 Участь у програмі дозволяє ОСББ:

 - отримати від 40% до 70% відшкодування за «теплими кредитами» в залежності від кількості сімей-субсидіантів у будинку;

 - одержати додаткову компенсацію за місцевими програмами здешевлення «теплих кредитів»;

 - зменшити рахунки за комунальні послуги;

 - підвищити комфорт в оселі.

 Відповідні проекти актів Кабінету Міністрів України щодо збільшення фінансування програми розроблено Держенергоефективності спільно з Мінрегіоном на виконання окремого доручення Уряду.

 Вищезазначене рішення ініційовано у зв’язку із високим попитом ОСББ на державну підтримку та завершенням прийому заявок деякими банками.

 «Нагадаю, що із 2015 р. і по сьогодні майже 4 тис. ОСББ скористалися понад 

 980 млн грн «теплих кредитів». Уряд відшкодував їм більше 300 млн гривень», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

 Джерело: https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-spryamuvav-ponad-380-mln-grn-na-tepli-krediti-dlya-osbb-gennadij-zubko. 

 

 

Теплі кредити

 

Вже майже 600 млн грн «теплих кредитів» отримали українці у цьому році

Програма «теплих кредитів» - у самому розпалі. Минулого тижня українські родини залучили ще близько 50 млн грн. «теплих кредитів» для термомодернізації будинків, зокрема:

- 33 млн грн – на утеплення приватних будинків;

- більше 15 млн грн – для ОСББ;

- майже 2 млн грн – на твердопаливні котли.

Загалом, у 2019 р. понад 47 тис. родин вже отримали в банках близько 600 млн грн «теплих кредитів».

«Звертаю увагу, що це вже більша частина від усього прогнозованого обсягу кредитування у ц. р. – 1,1 млрд грн «теплих кредитів» (за наявного бюджетного фінансування у розмірі 400 млн гривень)», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Водночас Голова нагадав, що додаткову компенсацію надає місцева влада (http://saee.gov.ua/uk/programs/map). На сьогодні виділено 140 млн грн із місцевих бюджетів на співфінансування «теплих кредитів».

«Скористайтеся вдалою нагодою одержати подвійну чи навіть потрійну компенсацію на енергоефективні заходи для своїх осель!», - підсумував С.Савчук.

 

Вже понад 140 млн грн. виділено місцевою владою для додаткового співфінансування «теплих кредитів» у 2019 році

У 2019 р. у співпраці з Держенергоефективності впроваджено вже 140 місцевих програм здешевлення «теплих кредитів». На їхню реалізацію виділено більше 140 млн грн із місцевих бюджетів.

Це додаткова підтримка до 400 млн грн державного фінансування «теплих кредитів» у цьому році.

Партнерство із місцевою владою триває. Лише у квітні ц.р. прийнято 24 нові місцеві програми, а на їх реалізацію виділено 7,5 млн грн із місцевих бюджетів.

Саме завдяки державній та місцевій підтримці родини мають унікальну можливість заощаджувати до 80% витрат на енергоефективні заходи.

Наприклад:

-  ОСББ «Шевченка-105» (Житомир) взяло в банку більше 340 тис. грн на заміну вікон і дверей. Близько 200 тис. грн повернула держава, 72 тис. грн – місто, 34 тис. грн – область. Для ОСББ проект обійшовся всього у 35 тис. гривень;

-  ОСББ «Конякіна 29А» (Луцьк) витратило на утеплення 1,3 млн грн, з яких 500 тис. грн відшкодовано із держбюджету. Місто взяло на себе компенсацію відсотків за «теплим кредитом».

Як бачимо, синергія зусиль Уряду та місцевої влади у співфінансуванні «теплих кредитів» стимулює населення до енергоефективності.

Про це також свідчать дані моніторингу, зокрема, за останні 3 роки:

- у 8 разів зріс попит на «теплі кредити» (із 194 ОСББ у 2015 р. до понад 1 600 у 2018 році);

- населення та ОСББ впроваджують більш комплексні енергоефективні заходи (середній кредит ОСББ зріс у 3,5 рази: із 85 тис грн у 2015 р. до майже 300 тис грн у 2018 році).

ОТГ також почали цікавитися перевагами «теплих кредитів». Так, після запровадження місцевої програми відшкодування 30% суми «теплого кредиту» для ОСББ у Лозівській ОТГ (Харківщина) попит на енергоефективні заходи в ОТГ зріс у 3 рази, а обсяг залучених коштів у цьому напрямі – у 7 разів: із 230 тис. грн у 2017 р. до 1,5 млн грн у 2018 році.

«Тож, закликаю мерів міст, голів обласних та районних державних адміністрацій, а також голів ОТГ впроваджувати місцеві програми здешевлення «теплих кредитів», щоб сім’ї мали можливість підготуватися до опалювального сезону!», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

 

 

Незважаючи на свята та вихідні дні, ще близько 6 тис. родин залучили понад 40 млн грн «теплих кредитів» на енергоефективні заходи

Ажіотаж серед охочих взяти «теплі кредити» триває.

Минулого тижня, навіть попри свята, українські родини поспішили взяти участь в державній програмі з енергоефективності та отримали в банках більше 40 млн грн «теплих кредитів», зокрема:

- більше 23 млн грн – на утеплення приватних будинків;

- 17 млн грн – для ОСББ;

- понад 1 млн грн – на твердопаливні котли.

Цікаво, що попит на програму  лишається особливо високим серед ОСББ.

Так, минулого тижня «теплі кредити» видано для ще 65 ОСББ. Це близько 5 тис. родин, які об’єдналися і прийняли рішення приводити будинки до ладу та створювати комфортні умови проживання.

Загалом, у 2019 р. близько 43 тис. родин вже отримали в банках 540 млн грн «теплих кредитів». Це більше половини від усього прогнозованого обсягу кредитування у ц.р. – 1,1 млрд грн «теплих кредитів» (за наявного бюджетного фінансування у розмірі 400 млн гривень).

«Тож, поки є можливість, поспішайте скористатися державною та місцевою підтримкою, щоб зробити свої оселі енергоефективними до нового опалювального сезону!», - прокоментував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

Також С. Савчук нагадав, що впровадження саме комплексу заходів із термомодернізації будинку дає високий результат – значне зменшення комунальних рахунків.

 

 

 

Енергосервіс стає все більш популярним механізмом для підвищення енергоефективності бюджетних установ та економії на комунальних послугах

Енергосервіс полягає в тому, що енергоефективні заходи в будівлях бюджетних установ (шкіл, дитячих садочків, лікарень, університетів тощо) впроваджуються приватними інвесторами – енергосервісними компаніями (ЕСКО), а оплата здійснюється виключно за рахунок економії, досягнутої в результаті здійснення енергоефективних заходів.

Наприклад, нещодавно Харківська міська рада прийняла рішення запровадити енергосервіс (ЕСКО) у школах №44, 91 і 68, а також гімназіях №46 і 82.

За даними Харківської міськради, завдяки енергосервісу очікується заощаджувати на комунальних рахунках до 2 млн грн у рік.

Як показує практика вже діючих договорів, серед найбільш затребуваних ЕСКО-проектів у бюджетних установах:

- модернізація системи опалення;

- встановлення ІТП з погодним регулювання та онлайн-моніторингом;

- інші енергоефективні заходи.

Незабаром планується оголосити тендери через Систему публічних електронних закупівель  «ProZorro»: https://prozorro.gov.ua.

Загалом, енергосервіс набирає популярності: вже укладено понад 310 ЕСКО-контрактів вартістю більше 350 млн гривень. Проекти реалізуються у 18 регіонах країни.

«Тож закликаю усі місцеві органи влади разом із ЕСКО-інвесторами працювати на результат – комфортні та модернізовані школи, лікарні та інші бюджетні заклади!», - повідомив С.Савчук.

Більше інформації дізнавайтеся за посиланням: http://saee.gov.ua/uk/news/2922.

 

 

 

Оголошено ІІІ етап конкурсу на розробку в 2019 р., Планів Дій Сталого Енергетичного Розвитку та клімату (SECAP)

 

Держенергоефективності презентувало переваги енергосервісу для термомодернізації об’єктів Держпродспоживслужби

Держенергоефективності продовжує цикл інформаційно-роз’яснювальних семінарів, присвячених особливостям впровадження ЕСКО-механізму на об’єктах міністерств і відомств.

Так, переваги ЕСКО-механізму розкрили представники Держенергоефективності на семінарі, організованому спільно з Регіональним представництвом Фонду ім. Ф. Еберта в Україні для фахівців Держпродспоживслужби та її територіальних підрозділів.

Держпродспоживслужба – одне із перших відомств, що уклало Меморандум про співпрацю із Держенергоефективності у сфері енергосервісу. 

У рамках партнерства вже визначаються об’єкти Держпродспоживслужби, які можуть зацікавити ЕСКО-інвесторів (http://saee.gov.ua/uk/content/energoservis_1). Це будівлі територіальних підрозділів, ветеринарні лікарні, лабораторії тощо.

Вітаючи учасників спеціалізованого семінару, Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа наголосив на важливості використання ЕСКО-механізму, що дає широкі можливості впроваджувати енергоефективні заходи без значних бюджетних витрат і в перспективі заощаджувати на комунальних платежах.

У свою чергу, Юлія Блєсіус, директор Регіонального представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні, також відзначила успіхи України у сфері енергосервісу і запевнила у готовності продовжувати співпрацю з Держенергоефективності щодо стимулювання розвитку цього напряму.

«Сьогодні ЕСКО-механізм стає все більш затребуваним. Чимало замовників переконалися в його ефективності. На сьогодні укладено 288 ЕСКО-договорів на суму контрактів більше 300 млн гривень. Зокрема, лише у 1-му кварталі ц.р. підписано 58 контрактів вартістю майже 80 млн гривень», - зауважив І. Горових заступник директора Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності, та окреслив плани удосконалення законодавчої бази для збалансування інтересів замовників та інвесторів.

Детальну процедуру замовлення енергосервісу та укладання договорів із інвесторами представив О. Корчміт, радник Голови Держенергоефективності. За його словами, на сьогодні на ринку вже працює близько 25 компаній. Термін дії більшості договорів складає близько 5-7 років.

«Найважливіше те, що саме у рамках енергосервісу переможець тендеру обирається не за найменшою ціною договору, а за показником ефективності договору. Більше того, саме інвестор зацікавлений у досягненні економії енергоспоживання. У результаті після завершення проекту замовник отримує модернізовану будівлю, нове обладнання та економію на комунальних рахунках», - підкреслив О. Корчміт.

У свою чергу, ЕСКО-інвестори підтвердили, що економія енергоресурсів за різними проектами становить в середньому від 20% до 70%. 

Також представники компаній повідомили про зацікавленість щодо подальшої реалізації нових проектів у цьому році.

Довідково:

Рекомендації у сфері енергосервісу надають експерти Всеукраїнського консультаційного центру за тел.: 063-419-39-37, 068-732-44-81.

Детальна інформація щодо енергосервісу на сайті Держенергоефективності: http://saee.gov.ua/uk/content/energoservis_1.

 

 

Фокус на енергоефективність: у 5 разів зріс попит сімей на «теплі кредити» в Укргазбанку за другий тиждень роботи програми

Із стартом «теплих кредитів» у ц. р. українські родини поспішили взяти участь у програмі та розпочати утеплення будинків.

Так, впродовж 2-го тижня роботи програми ще понад 1000 родин залучили 40 млн грн «теплих кредитів» в Укргазбанку. Це у 5 разів більше, ніж у попередній тиждень.

Зокрема:

-  майже 39 млн грн – на утеплення приватних будинків;

-  500 тис. грн – на твердопаливні котли.

Нагадуємо, що учасники програми отримують із держбюджету відшкодування за «теплим кредитом»:

- 20% - на твердопаливні котли (35% - для субсидіантів);

- 35% - на утеплення приватних будинків;

- 40% -70% - для ОСББ.

Очікуємо найближчим часом на активну участь усіх 4 банків у програмі «теплих кредитів».

Консультації щодо участі у програмі «теплих кредитів» надають експерти Call-центру при Держенергоефективності за контактами:

  • тел.: (044) 296-71-60, 292-32-57
  • e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра..

 

 

Голова Держенергоефективності закликав українські сімї вже звертатися за «теплими кредитами», а місцеву владу – надавати додаткове співфінансування на утеплення осель

У Прес-центрі Будинку Уряду на прес-конференції Голова Держенергоефективності Сергій Савчук із керівництвом Ощадбанку, Укргазбанку та ПриватБанку оголосили про старт популярної та вигідної Урядової програми «теплих кредитів» у цьому році.

Як показує практика, за 2014-2018 рр. понад півмільйона учасників програми:

  • отримали компенсацію від держави на утеплення;
  • зекономили до 70% на комунальних послугах;
  • використали заощаджені кошти на інші корисні справи для родини та дітей;
  • а ринкова вартість їхніх квартир зросла до 30 %.

Тому вже зараз, поки ажіотаж на ринку помірний до літа, усі охочі мають унікальну нагоду отримати підтримку держави при впровадженні енергоефективних заходів.

Від держави родини отримають відшкодування за «теплим кредитом»:

  • 20 %– на твердопаливні котли (35 % - для субсидіантів);
  • 35 % - на утеплення індивідуального житла;
  • від 40 % до 70 % - для ОСББ.

У 2019 р. на реалізацію «теплих» кредитів передбачено 400 млн гривень, з них:

  • 202 млн грн – на співфінансування утеплення приватних будинків;
  • 190 млн грн - для ОСББ;
  • 8 млн грн – на твердопаливні котли.

Додаткове відшкодування також нададуть місцеві органи влади.

«Завдяки ініціативі Держенергоефективності та плідній роботі місцевої влади вже діє понад 100 місцевих програм здешевлення «теплих кредитів». Їх профінансовано на 130 млн гривень», - підкреслив Сергій Савчук.

Ефект від подвійної/потрійної компенсації відчула чимала кількість учасників.

Наприклад, ОСББ «Конякіна 29А» у Луцьку провело комплексні роботи з термомодернізації (утеплення, модернізація ІТП, освітлення, встановлення лічильників тепла та ін.) на суму 1,6 млн гривень. Держава відшкодувала понад 600 тис. грн, а місцева влада – відсотки. Окрім отриманої економії на матеріалах, ОСББ заощадило понад 70% на витратах за опалення.

Такі успішні історії утеплення, а також досвід участі банків продемонстрували представники Укргазбанку, Ощадбанку та ПриватБанку. За їхніми словами, той факт, що сьогодні кілька банків видають «теплі кредити», створив високу конкуренцію між ними, що позитивно позначається на клієнтах. Адже відсоткові ставки зменшилися із 25% до близько 18%, спрощено процедури оформлення кредиту, запроваджено онлайн-інструменти тощо.

«Також звертаю увагу, що у програмі можуть брати участь і субсидіанти, для яких із  березня ц.р. запрацювала монетизація субсидій на оплату комунальних послуг, - повідомив С.Савчук. - Родини-субсидіанти можуть спрямувати зекономлені кошти на утеплення осель, щоб у подальшому ще більше заощаджувати».

Водночас Сергій Савчук закликав мерів міст, голів обласних та районних адміністрацій впроваджувати програми співфінансування за «теплими кредитами», щоб допомогти населенню заощаджувати на комунальних послугах та зробити їхнє життя комфортним і заможним.

Довідково:

Видачу «теплих кредитів» вже розпочав Укргазбанк. За перший тиждень дії програми нею скористалися 200 родин на загальну суму 8 млн гривень.

Презентації спікерів на сайті Держенергоефективності: http://saee.gov.ua/uk/news/2835.

 

 

 

Дополнительная информация